1.3. Факторна модель вибору
вищого навчального закладу школярами випускних класів
З нашої точки зору на поведінку споживачів на ринку вищої освіти впливають три групи факторів: мікрорівня, мезорівня і макрорівня. Зупинимося детальніше на кожній з них.
Перша група чинників - це фактори мікрорівня або особистісні фактори. До них відносяться потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, схильності та здібності школярів. Ці фактори впливають не тільки на вибір конкретного вищого навчального закладу, а й на прийняття рішення про отримання вищої освіти взагалі.
Базовим елементом вибору вищого навчального закладу та навчання в цілому є потреба. «Потреба - це стан нестачі в чому-небудь, стан, що стимулює діяльність, спрямовану на заповнення цього недоліку, одна з відмінних рис всякої життєдіяльності» [22 с. 164]. Потреба у вищій освіті саме по собі не є потребою, вона є потребою у зв'язку з тим, що може задовольнити інші потреби особистості. Потребу мати вищу освіту можна віднести до потреб, обумовлених зовнішнім середовищем. Відповідно можна вивести послуги вищої освіти (за А.Маслоу):
1) Фізіологічні - потреба в грошах, і як наслідок необхідність в працевлаштуванні, а знайти гарну роботу можна тільки якщо спочатку закінчити ВНЗ;
) Потреби в безпеці та стабільності життя - отримання вищої освіти підвищує впевненість у завтрашнім дні, стабільність умов життєдіяльності та праці;
) Соціальні - освіта дає найбільші можливості збільшити свої соціальні зв’язки, розширити коло спілкування, знайти дружину (чоловіка);
) Потреби престижу - отримання вищої освіти може вдовольнити такі потреби, як визнання достоїнства, потребі належати до певного класу, в високому статусі, повазі та самоповазі;
) Духовні потреби - це потреби в самоактуалізації та самовираженні, самоствердженні.
Коли потреба усвідомлена та проаналізована, і вона не йде в розріз з існуючими цінностями та нормами суспільства, в якому живе споживач, то потреба трансформується в мотив. «Мотив - це спонукання до діяльності, пов'язане із задоволенням потреб суб'єкта» [25 с. 244]. Мотив формується на основі елементів внутрішньої структури особистості: потреб, інтересів, установок, переконань, ідеалів, цінностей тощо. Кожний із цих елементів може стати мотивом дії, та насамперед, основу мотивів становлять «потреби», пропущені крізь ціннісно-нормативне ядро особистості.
Таким чином мотивація може служити критерієм виділення різних типологій споживачів. У рамках нашої роботи ми використаємо власну класифікацію мотивів, розподіливши їх на кілька груп:
) Мотиви, пов'язані зі змістом майбутньої професійної діяльності, до числа яких можна віднести: інтерес до спеціальності, наявність здібностей, схильностей до певного виду діяльності бажання розширити кругозір, та одержати якісну професійну підготовку;
2) Мотиви, пов'язані з корисністю професії (прагнення бути корисним людям);
3) Мотиви, пов’язані із прагненням до високого соціального статусу (можливість зайняти високу соціальну позицію, можливість подальшого соціального просування, бажання домогтися поваги навколишніх, престижність професії);
) Мотиви, пов'язані з матеріальним статком та стабільністю існування (бажання отримати роботу, досягти певного рівня матеріальної забезпеченості, та мати необхідні соціальні блага);
5) Мотиви, пов'язані з потребою в комунікації (прагнення одержати певне коло спілкування, знайомств, знайти свою другу половину);
) Мотиви, які пов’язані з конформізмом, до них можна віднести: дотриманням сімейних традицій, бажання бути як усі, не відрізнятися від друзів;
) Мотиви, які пов’язані з бажання продовжити безтурботний період життя, відстрочити службу в армії.
Другу групу складають фактори мезорівню, під впливом яких формуються та приймаються рішення. Це сім'я, родичі, друзі, знайомі, однокласники, вчителі, загалом, ті люди, до думки яких прислухаються школярі. «Поради батьків - найвагоміший фактор впливу на думку школярів щодо вибору ВНЗ та професії. Це закономірно, бо сім я є еталоном життєвих цінностей і переконань, моделлю певного способу життя, першоджерелом вражень і уявлень дітей про світ праці» [9 с. 14]. Батьки досить добре знають особливості та схильності своєї дитини і, якщо син або дочка слідують їх порадам, то дуже часто професійний вибір молодої людини виявляється досить стійким. Батьки, які впливають на вибір сина або доньки, можуть задіяти свої власні соціальні зв’язки, які полегшують вступ до вищого навчального закладу, послуги потрібного репетитора і таке ін. Не маловажним буде і економічна допомога батьків при виборі та вступі у вищий навчальний заклад. Однак, даючи поради дітям щодо вибору професії, батьки нерідко роблять таки помилки: не враховують стан здоров'я дитини, медичні протипоказання, фізіологічні якості, які на етапі вступу в вищій навчальний заклад стають перешкодою для оволодіння професією; радять своїм дітям вибрати певну професію, керуючись міркуваннями престижу, матеріального благополуччя, продовження сімейної традиції. Саме тому дуже важливо, щоб інформація про професії орієнтувала молоду людину на їхній зміст, а не на зовнішню привабливість та інші побічні чинники.
На вибір школяра так само впливають поради друзів, які можливо вже навчаються у вищих навчальних закладах, більш «просунутих» однолітків або вчителів. Школа, поряд з сім’єю, є інститутом, що покликаний формувати особистість та здійснювати її багатопланове виховання. Вона так само відіграє важливу роль в процесі вибору учнями вищих навчальних закладів, у які вони будуть поступати після її закінчення. Школа дає можливість підростаючому поколінню не тільки одержувати необхідній рівень освіти, але й допомагає при виборі професії, через проведення бесід зі школярами, днів відкритих дверей тощо.
Слід так само відзначити, що на відміну від реклами або ВНЗ, батьки, друзі і знайомі зазвичай мало що отримують або втрачають в наслідок рішення яке прийняв абітурієнт» [6 с. 88].
Третя група - це фактори макрорівня. Вплив макросередовища на вибір вищого навчального закладу та спеціальності майбутніми абітурієнтами являє собою вплив таких об'єктивних чинників, як: суспільний устрій, стан розвитку економіки; сучасна соціокультурна ситуація та соціальні процеси; демографічні процеси; регіональні особливості; поселенська структура; система соціальних норм і цінностей суспільства; престиж професій у суспільній думці; стан ринку праці.
Найважливішим фактором макросередовища, що впливає на поведінку школярів на ринку вищої освіти є суспільний устрій, тому що будь-яке суспільство має свою ідеологію, що накладає певний відбиток на процеси самовизначення молоді, задаючи зразки виконання соціальних ролей. Стабільність або, навпроти, нестабільність економіки, соціально-політичний устрій держави створюють умови для професійного самовизначення молоді, які в кожний конкретний момент часу можуть виявитися сприятливими, такими що надають свободу вибору або, навпаки, несприятливими, тобто, таким що обмежують вибір, та не дають можливостей для вертикальної соціальної мобільності.
Також в якості одного з чинників, що здійснює найбільший вплив на вибір вищого навчального закладу, можна назвати престиж професій, що склався в суспільній свідомості. Стихійно сформовані «сходи престижності» професій, не відповідають ні реальним умовам життя суспільства, ні реальним потребам виробництва, а існують як феномен суспільної свідомості, що впливає на життєві шляхи школярів, їх соціальні переміщення, мобільність у сфері зайнятості. Тому модні тенденції гарні при виборі одягу, але не при виборі вищого навчального закладу або професії. Не так давно великим попитом користувалися менеджери, економісти та юристи. Але випускників цієї професії було набагато більше, ніж на той час потребував ринок. Безліч фахівців залишилися, не затребувані згодом роздутого ажіотажу, буму, який виявився «пшиком». У таких ситуаціях програють ті, хто вибирає майбутню професію тільки з урахуванням її престижності або високої оплати, але не має до цього особливого бажання і здібностей. А найбільш затребуваними, але не модними, зараз в Україні є професії слюсаря, токаря, інженера [26].
Ці три групи факторів взаємодіють на всіх етапах процесу прийняття рішення про вибір ВНЗ. Починаючи з першого етапу - формування потреби у вищій освіті, мотиви, установки, цінності школяра знаходяться під впливом сім'ї, друзів, школи та інших людей і структур. На наступний етапі - пошуку інформації також мають вплив батьки, знайомі, друзі, вчителі, і так само засоби масової інформації (газети, журнали, телебачення, інтернет). Останні є ретрансляторами інформації необхідної для абітурієнта при виборі ВНЗ та спеціальності.
Загалом джерела потрібної інформації можна розділити на два види:
контрольовані - надаються вищим навчальним закладом. До них відноситься все, що робить ВНЗ для інформування абітурієнтів про сферу своєї спрямованості. Тобто мова йде про рекламу в ЗМІ, інформацію яка знаходиться на сайті ВНЗ, та інших інтернет ресурсах, надається на днях відкритих дверей ВНЗ, довідниках для вступників, спілкування з викладачами та студентами цього ВНЗ.
неконтрольовані джерела, до них відносять сім'ю, друзів, знайомих.
Що ж до оцінки і вибору прийнятних варіантів, то тут знову в силу вступають всі три рівні факторів - мікрорівня, мезорівня та макрорівня. Цей етап найбільш складний з усіх попередніх, оскільки школяр при виборі ВНЗ повинен враховувати як свої індивідуальні схильності, здібності, так можливості і бажання батьків і оточуючих його людей, в першу чергу матеріальний аспект, так і те що прийнято і бажане в суспільстві.
І ось коли приймається остаточне рішення, про те куди вступати, з'являється ще ряд факторів, які відіграють важливу роль при виборі вищого навчального закладу. Основними з них є:
форма власності;
форма навчання;
місце розташування і зручність пересування з дому до ВНЗ і назад;
наявність бюджетних місць;
вартість контракту;
наявність магістратури, аспірантури, докторантури;
наявність спортивних секцій;
наявність військової кафедри;
гуртків самодіяльності.
затребуваність випускника ВНЗ на ринку праці.
Висновки до розділу 1
Ринок освітніх послуг - це система установ, організацій та індивідів, що має необхідну інфраструктуру і методичне забезпечення для задоволення специфічної потреби людини - потреби в знаннях, підпорядкованої законам попиту, пропозиції та вартості. Один з його сегментів це ринок вищої освіти до якого належать: технікуми (училища) I рівня акредитації; коледжі та інші прирівняні до них заклади II рівня акредитації; інститути, консерваторії, академії, університети III и IV рівня акредитації.
Ринок вищої освіти України на 2011 навчальний рік складався з 854 навчальних закладів I-IV ступенів акредитації. Загальна кількість учнів ВНЗ усіх рівнів акредитації в 2010 р. скоротилося в порівнянні з 2009 р. на 4,2% - з 2 млн. 599 тис. 400 до 2 млн. 491 тис. 300, у тому числі у ВНЗ III та IV ступенів акредитації на 5,2% - з 2 млн. 245 тис. 200 до 2 млн. 129 тис. 800.
Ринок вищої освіти м. Харкова пропонує широкий спектр послуг, що надаються не тільки державними, а й приватними навчальними закладами. Всього вищих навчальних закладів в м. Харкові налічується приблизно 156, з них I-II рівня акредитації - 107.
Поведінка споживачів - серія взаємопов'язаних соціальних актів, здійснюваних індивідом в ринковому середовищі: усвідомлення власних потреб та інтересів, пошук інформації про товар або послугу, оцінка варіантів і власне придбання.
З нашої точки зору на поведінку споживачів на ринку вищої освіти впливають три групи факторів: мікрорівню, мезорівню і макрорівня. Перша група чинників - це фактори мікрорівню або особистісні фактори. До них відносяться потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, схильності та здібності школярів. Другу групу складають фактори мезорівню, під впливом яких формуються та приймаються рішення. Це сім'я, родичі, друзі, знайомі, однокласники, вчителі, загалом, ті люди, до думки яких прислухаються школярі. Третя група - це фактори макрорівня. Вплив макросередовища на вибір вищого навчального закладу та спеціальності майбутніми абітурієнтами являє собою вплив таких об'єктивних чинників, як: суспільний устрій, стан розвитку економіки; сучасна соціокультурна ситуація та соціальні процеси; демографічні процеси; регіональні особливості; поселенська структура; система соціальних норм і цінностей суспільства; престиж професій у суспільній думці; стан ринку праці.
мотив школяр вищий навчальний
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРУ ВИЩОГО
НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ВИПУСКНИКАМИ ШКІЛ
.1 Програма дослідження
Вибір учнями вищих навчальних закладів є складною та відповідальною задачею, оскільки отримання вищої освіти в останній час стало однією з основних умов життєвого успіху. Зміни які відбуваються в суспільстві, особливо в сфері економіки приводять до того, що ситуація на ринку послуг вищої освіти також зазнає змін: з’являються та зникають вищи навчальні заклади, спеціальності, змінюються уявлення про добру освіту, запити роботодавців. Змінюються також фактори, які впливають на вибір абітурієнтами вищих навчальних закладів, а також мотивація отримання вищої освіти в цілому.
Проблему вибору учнями вищих навчальних закладів в нашій країні приділяється не достатньо уваги, що тягне за собою не ефективну профорієнтаційну роботу ВНЗ, переповненість ринка праці «непотрібними» спеціальностями та величезною недостачею потрібних спеціалістів. Все сказане зумовлює актуальність даного дослідження.
Мета дослідження - виявити основні характеристики споживчої поведінки випускників шкіл на ринку вищої освіти.
Об’єкт дослідження - учні одинадцятих класів міста Харкова
Предмет дослідження - механізм вибору вищого навчального закладу учнями одинадцятих класів.
Задачі:
1. Виявити основні потреби та мотиви школярів щодо отримання вищої освіти та вступу до вищого навчального закладу.
2. Виділити основні джерела інформації про вищи навчальні заклади якими користуються школярі при виборі вищого навчального закладу.
3. Визначити основні суб’єкти, які впливають на вибір школярами вищого навчального закладу та час коли відбувається процес прийняття рішення про вступ до ВНЗ.