Курсовая работа (т): Поведінка споживачів на ринку послуг вищої освіти (на прикладі м. Харкова)

Рис. 2.2. Джерела інформації

. На сайтах ВНЗ

. Від родичів, друзів, знайомих

. На днях відчинених дверей у ВНЗ

. В довідниках для абітурієнтів

. Інші інтернет джерела

. Із зустрічей із викладачами ВНЗ

. Із соціальних мереж

. На інформаційних виставках ВНЗ

. Із реклами в транспорті

. На телебаченні, радіо

. Із газет, журналів

. Із реклами на дошках оголошення в школах

. Із реклами на вулиці

Як засвідчили результати опитування, поради батьків - найвагоміший фактор на думку школярів - 94% , щодо вибору вищого навчально закладу. Це закономірно, бо сім’я є еталоном життєвих цінностей, першоджерелом вражень та уявлень дітей про вищу освіту. Крім батьків, учні прислухаються ще до друзів - 36%, та вчителів - 25%, «аутсайдерами» впливу на думку школярів є знайомі - 18%, родичі - 18% та однокласники - 5%. Але коли мова йде про остаточне прийняття рішення, а на першому плані є думка самих одинадцятикласників 94%, вирішальною є думка батьків для 55% респондентів, думка друзів є вирішальною тільки для 5% опитаних, ще 4% надають перевагу думкам знайомих, ніж своїм. Вирішальною думкою тільки для респондентів 3% є думка родичів та вчителів, та для 1% є найголовнішою думка однокласників. Різниці у відповідях учнів за рівнем успішності в школі, матеріальному статку, та статтю не виявлено. Отримані результати свідчать, що висунута нами гіпотеза, про те, що вибір школярами вищого навального закладу в основному здійснюється під впливом родини є вірною.

Розглянемо характеристики ВНЗ, які впливають на його вибір школярами. Перше, це форми власності ВНЗ, більша частина учнів - 64% як більш бажану відмітили державну форму власності, тільки 3% надали перевагу приватній, та майже третя частина (33%) відповіла, що форма власності не має значення, скоріш за все така відповідь пов’язана з малою інформованістю учнів про істотні відмінності в формі власності тих чи інших ВНЗ. Порівняння відповідей учнів одинадцятих класів за статтю, рівнем успішності, та економічним положенням родини ні яких закономірностей не виявило. Та крім форми власності, важливим чинником є також форма навчання. Отримані данні засвідчили що майже всі майбутні абітурієнти обирають денну форму навчання (89%), тільки 7% планують поступати на заочну, та 3% як найбільш бажану відмітили вечірню форму навчання. Різниці між відповідями респондентів за статтю, не має. Але певні розходження щодо цього питання спостерігаються між респондентами різного матеріального статку, та різної успішності в навчанні. Так, тільки 69% респонденти з малозабезпечених родин обирають, денну форму навчання, а респонденти з родин середньо та багато забезпечених денну форму навчання обирають - 95%. Щодо відповідей респондентів за рівнем успішності в навчанні, відповіді склалися таким чином: ті учні, які вчаться на відмінно та задовільно відмітили як найбільш бажану денну форму навчання 93%, учні, котрі вчаться не дуже гарно, денну форму відмітили тільки 55%, ще 27% обирають заочну форму навчання, та 18% вечірню.

Переважна більшість учнів одинадцятих класів, які планують після закінчення школи продовжити навчання у вищому навчальному закладі, обираючи його враховують перш за все наявність бюджетних місць, позитивні відгуки студентів та випускників ВНЗ, можливість стажування закордоном та вартість контракту. Виходячи з даних, представлених в таб.2.2. можна зробити висновок, що висунута нами гіпотеза: «Головними характеристиками вищого навчального закладу, які впливають на його вибір школярами є державна форма власності, наявність бюджетних місць, зручне розташування ВНЗ та наявність військової кафедри» є вірною тільки на половину. Отже, отримані данні свідчать, про те, що зручне розташування ВНЗ та наявність військової кафедри не э важливими характеристиками, за якими учні обирають ВНЗ, вони скоріш будуть звертати увагу на відгуки студентів та випускників ВНЗ та вартість контракту.

Таблиця 2.2 Ступінь важливості факторів, які зумовлюють вибір ВНЗ

Певні розбіжності щодо цього питання спостерігаються між школярами різної статі, успішності в школі та матеріальному статку. Так, хлопці надають більшу перевагу таким характеристикам ВНЗ, як: наявність військовій кафедрі (66%) та спортивних секцій (62%). Для дівчат важливішими виявилися: стажування за кордоном (77%), ціна контракту (71%), високі місця ВНЗ в незалежних рейтингах (59%), наявність магістратури, аспірантури та докторантури (53%), та місце розташування ВНЗ (45%) (рис.2.2.).

Рис. 2.2 Важливість характеристик ВНЗ для чоловіків та жінок

. Наявність бюджетних місць

. Вартість контракту

. Позитивні відгуки студентів та випускників ВНЗ

. Можливість проходження стажування закордоном

. Позитивні відгуки о ВНЗ в ЗМІ

. Можливість отримання другої вищої освіти

. Високі місця ВНЗ в незалежних рейтингах

. Наявність спортивних секцій

. Наявність магістратури, аспірантури, докторантури

. Зручне місце розташування ВНЗ

. Наявність курсів водіння

. Наявність військової кафедри

Трохи інша закономірність спостерігається між успішністю в школі та між деякими характеристиками ВНЗ. Отже, більше ніж для половини школярів з високим та середнім рівнем успішності набагато важливіші є наявність бюджетних місць (83%), та можливість стажування за кодоном (72%), ніж для учнів з низьким рівнем успішності. Інших ж закономірностей між успішністю та основними характеристиками ВНЗ виявлено не було, таким чином гіпотеза. що «Для учнів з різним рівнем успішності розрізняються характеристики ВНЗ, які є вирішальними при прийняті рішення вступу до ВНЗ» підтверджується отриманими даними.

Що ж стосується рівня забезпеченості родини та пов’язаних з ними характеристик ВНЗ, то по-перше, рівень забезпеченості дуже сильно впливає на такий фактор вибору ВНЗ, як наявність бюджетних місць. Для школярів із малозабезпечених та середньо забезпечених родин це найважливіший фактор вибору того, чи іншого ВНЗ, тому, що не всім до снаги сплачувати вартість сучасних контрактів у ВНЗ.

Виявивши найважливіші, на думку школярів характеристики вищих навчальних закладів. Подивимося, які ж з ВНЗ м. Харкова відповідають цим критеріям, тобто в ці ВНЗ школярі збираються подавати документи та ті ВНЗ, які на думку школярів є найпрестижніші на сьогодні у Харкові. Як ми бачимо, на таблиці 2.3., на першому місці стоїть Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна (25%) та Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (25%), друге посідає Харківський національний університет радіоелектроніки (16%), третє місце за Харківська державна академія міського господарства (14%). Останні місця за такими ВНЗ: Харківський університет громадянського захисту України, Харківська державна академія дизайну та мистецтва, Українська індустріально-педагогічна академія.

Певні розходження спостерігаються також між учнями різної успішності, так ті респонденти, які зазначили, що отримують тільки 10, 11, 12 балів у школі, в своїй більшості, збираються поступати в Національний університет ім. В.Н. Каразіна (55%), в Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» будуть поступати 37%, тільки 21% збирається вступати до Харківського національного економічного університету, та до Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого. А ось учні, корті отримують в школі 9, 8 7 балів до Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна будуть вступати тільки 23%, зате 34% будуть вступають до Національного технічний університету «Харківський політехнічний інститут», ще 25% - до Харківської державної академії міського господарства, та 18% - до Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди.

Найпрестижніші, на думку школярів вищі навчальні заклади м.Харкова трохи відрізняються від тих, в які учні збираються подавати свої документи на вступ. Перше місце в першому та другому випадку посідає Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна (64%), а ось Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (34%) з другого місця перейшов на третє, а Національна юридична академія ім.Я.Мудрого (44%) з сьомого місця піднялася на друге. Таким чином різниця між тими закладами куди вступають, і які є престижними істотна. На нашу думку це перш за все зумовлено вартістю контрактної основи та величезним конкурсом в престижні ВНЗ, а діти з малозабезпечених сімей чи з поганою успішністю, обирають менш престижні ВНЗ, вірогідність вступити до яких набагато більша. Різниці у відповідях респондентів з різним рівнем економічного статку, статтю, успішністю та вибором найпрестижнішого вищого навчального закладу не має.

Таблиця 2.3 ВНЗ, в котрі респонденти збираються вступати, та ті ВНЗ, які на думку школярів є найпрестижнішими в м. Харкові

Висновки до розділу 2

Таким чином, дослідження показало, що основними потребами та мотивами школярів, щодо отримання вищої освіти та вступу до вищого навчального закладу є мотиви пов’язані із матеріальним статком та стабільністю існування, прагненням до високого соціального статусу та змістом майбутньої професійної діяльності. Різниці ж в мотивах респондентів різної статі, економічного статку та рівню успішності виявлено не було.

Інформацію на базі якої робиться вибір між ВНЗ, респонденти беруть з сайтів ВНЗ, на днях відкритих дверей та дізнаються від родичів, друзів. Рішення, про те, в який ВНЗ вступати приймають самі майбутні абітурієнти, але переважно під впливом батьків. Що ж стосується головних характеристик ВНЗ, то учні в першу чергу виділяють державні ВНЗ, переважно денну форму навчання, наявність в них бюджетних місць, вартість контракту, позитивні відгуки студентів та випускників ВНЗ.

Найбільша частка опитаних респондентів буде поступати до таких вищих навчальних закладів м.Харкова, як Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський національний університет радіоелектроніки та Харківська державна академія міського господарства. Найпрестижнішими, на думку школярів є: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Національна юридична академія ім. Я. Мудрого, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський державний медичний університет.

ВИСНОВКИ

Ринок вищої освіти - це система учбових закладів I - IV рівнів акредитації, державної та не державної форми власності, маючих необхідну інфраструктуру та методичне забезпечення для задоволення потреб у знаннях і спеціальностей випускників шкіл, підпорядкованих закону попиту, пропонування та вартості.

Поведінка споживачів - серія взаємопов'язаних соціальних актів, здійснюваних індивідом в ринковому середовищі: усвідомлення власних потреб та інтересів, пошук інформації про товар або послугу, оцінка варіантів і власне придбання. З нашої точки зору на поведінку споживачів на ринку вищої освіти впливають три групи факторів: мікрорівню (особистісні фактори, до яких належать потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, схильності та здібності школярів), мезорівню (сім'я, родичі, друзі, знайомі, однокласники, вчителі та ін.) та макрорівню (суспільний устрій, стан розвитку економіки; сучасна соціокультурна ситуація та соціальні процеси; демографічні процеси; регіональні особливості; поселенська структура; система соціальних норм і цінностей суспільства; престиж професії у суспільній думці; стан ринку праці).

Для вивчення поведінки споживачів на ринку вищої освіти III - IV рівнів акредитації в м.Харкові було проведено анкетне опитування, в якому взяли участь 146 учнів одинадцятих класів міста Харкова. Вибірка стихійна. Серед опитаних було 39% юнаків та 61% дівчат. Вік опитаних респондентів сягав 16 - 17 років. За даними опитування абсолютна більшість випускників (88%) планує після закінчення школи продовжити навчання у ВНЗ. Основними мотивами отримання вищої освіти є перспектива отримання гарної роботи (66%), та цікавої професії (62%). Майже для половини респондентів важливим є отримання високого статусу в майбутньому (49%). Головними мотивами вибору ВНЗ школярами одинадцятих класів є інтерес до спеціальностей (77%), можливість отримання якісної професійної підготовки (66%), гарантії працевлаштування (40%), престижність ВНЗ (39%). Різниці у відповідях респондентів за статтю, рівнем успішності в школі та матеріальному статку стосовно мотивів отримання вищої освіти виявлено не було.