Курсовая работа (т): Практичні засади розвитку мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку

2.1 Вимірювання показників сформованості мовленнєвої компетентності в дітей старшого дошкільного віку на констатувальному етапі експерименту

Експериментальне дослідження проводилося на базі комунального Криворізького дитячого закладу №127 м. Кривий Ріг. Воно включало III етапи: констатувальний, формувальний та контрольний. Для дослідження було обрано дві групи дітей з приблизно однаковим рівнем розвитку, у яких працюють вихователі однакової кваліфікації. Мета констатувального експерименту обумовила розв’язання таких завдань:

1. Визначити критерії та показники первинного рівня розвитку мовленнєвої компетентності у старших дошкільників;

2. Здійснити вимірювання показників сформованості мовленнєвих здібностей у старших дошкільників;

3. Зробити кількісну та якісну обробку отриманих результатів.

З метою обчислення отриманих результатів були розроблені кількісні та якісні показники та виявлено три рівні сформованості мовленнєвої компетентності в дітей старшого дошкільного віку. Характеристика цих рівнів подано в таблиці 2.1 (Додаток Б).

З метою виявлення рівня розвиненості виділених критеріїв було підібрано експериментальні завдання за темами: «Розповідь за власним малюнком»; «Обговорення задуму»; «Малюнок-розповідь на тему «Їжачок пішов у гості»» (Додаток В).

З метою обчислення отриманих результатів були розроблені кількісні показники, які відображають рівень сформованості мовленнєвої компетентності дітей, що подані в таблиці 2.2 (Додаток Г).

Провівши експериментальні зрізи за вище зазначеними завданнями, нами було опрацьовано результати відповідей дітей й визначено рівні сформованості показників мовленнєвої компетентності. Дані експериментальних зрізів представлені у таблицях 2.3, 2.4 (Додаток Д).

З метою виявлення сформованості мовленнєвих творчих здібностей були розроблені наступні рівні: від 0 - 1,6 - низький; 1,7 - 2,3 - середні; 2,4 - 3,0 - високий.

Наведемо деякі приклади відповідей дітей під час проведення експериментальних завдань. Наприклад, Білан Варвара під час завдання №1 виявила особливості. Дівчинка із декількох власних малюнків відібрала один: детально його описала. У її описі простежувалось те, що дитина вміє самостійно описати малюнок, використовуючи засоби художньої виразності, в описі простежувалась логічна поєднаність речень. Наприклад: «Цей малюнок мені подобається найбільше. Я намалювала сім’ю: тата, маму, сестричку Соню. Ми ідемо гуляти в парк. У Соні в руках ведмедик Тіша, якого вона завжди бере із собою. Світить сонечко, по небу пливуть хмаринки. Нам весело». За перше завдання дівчинка отримала 3 бали. Під час завдання №2 Варвара детально розповідала про те, що вона хоче намалювати. У її розповіді простежувалася логічна послідовність та поєднаність речень, змістовність, образність мовлення, самостійність у складанні зв’язного висловлювання. Наприклад: Я хочу намалювати галявину з різнокольоровими квітами. Це буде чарівна галявина, на якій ростимуть червоні, сині, жовті, фіолетові, рожеві квіти. На галявині буде маленьке озеро, по якому плаватимуть лебеді… За друге завдання дівчинка отримала 3 бали. Під час виконання завдання №3 Білан В. намалювала чотири малюнки, за якими вона склала таку розповідь «Був собі Їжачок. Жив він у лісі в норці. Одного разу він засумував і вирішив піти в гості до своїх друзів. Іде Їжачок лісом і раптом зустрічає хлопчика. Хлопчик підійшов до Їжачка й спитав: «Куди ти йдеш?» А Їжачок відповів: «Я йду до своїх друзів: Білочки і Зайчика, хочеш - пішли зі мною.» Хлопчик погодився, і вони пішли разом. Прийшли вони в гості до Зайчика та Білочки. Їжачок познайомив їх і вони стали друзями. Хлопчику пора було йти додому, на нього чекала мама. Він попрощався з Білочкою та Зайчиком і запросив їх до себе в гості погратися».

Подана розповідь характеризує, що дівчинка добре складає зв’язні висловлювання, здатна до самостійного фантазування. За виконання цього завдання отримала також 3 бали.

Аналізуючи виконання завдання №1 Бордик Анастасії, ми можемо простежити, що дівчинка добре описує власний малюнок. Вона доречно використовує мовні засоби, але мало вживає поширених речень, складних конструкцій. Наприклад, цей малюнок мені сподобався найбільше. Я намалювала дітей в дитячому садку. Вони граються в пісочниці, ліплять «пасочки». Світить сонечко, по небу пливуть хмаринки). За виконання першого завдання дівчинка отримала 2 бали. Під час виконання другого завдання, Анастасія дотримувалась логічної послідовності у своїй розповіді, але в ній теж були відсутні складні конструкції, поширені речення. Складена дівчинкою розповідь не виокремлювалась яскравістю художніх образів, оригінальністю. Наприклад: Я хочу намалювати ліс. У ньому ростуть ялинки. Ще в лісі живе багато різних звірів. Я намалюю Зайчика і Білочку. Їм подобається жити в цьому лісі, бо тут багато місця і простору…). За виконання цього завдання Анастасія отримала 2 бали. Під час виконання третього завдання дівчинка намалювала чотири малюнки, за якими склала логічно-послідовну розповідь, але, як і в інших завданнях, вона відзначилась недостатньою оригінальністю, бідністю художніх засобів, недостатнім рівні фантазування. Наприклад: Був собі Їжачок. Жив він у лісі в нірці. Одного разу він засумував і вирішив піти в гості до своїх друзів. Іде Їжачок лісом і раптом зустрічає хлопчика. Хлопчику дуже сподобався Їжачок він сказав: «Їжачок, давай з тобою дружити. Пішли зі мною додому. Будемо жити разом. Хлопчик дав Їжачкові молока. Їжачок з хлопчиком разом грають. Їм весело. За виконання завдання №3 Анастасія отримала теж 2 бали.

Котов Денис під час виконання завдання №1 виявив такі особливості. Хлопчик обрав найбільш вдалий свій малюнок і описав його. Опис характеризувався алогічністю, не використовувались засоби художньої виразності, примітивний зміст. Наприклад: «Цей малюнок мені найбільш подобається. Тут я намалював будинок, сонце, квіти, хмари. Ще тут грається хлопчик, бігає собака. Собаку звуть Чапа…» За завдання №1 Денис отримав 1 бал. Під час виконання другого завдання хлопчик розповів про свій задум лаконічно, не використовуючи засоби художньої виразності, в його розповіді було відсутнє фантазування, оригінальність, спостерігаємо незавершеність думки. Наприклад: Я хочу намалювати машину. Вона буде зеленого кольору, щоб маскуватись в кущах. Машина їхатиме по дорозі». За виконання цього завдання хлопчик отримав 1 бал.

Аналізуючи виконання третього завдання, ми можемо простежити, що всі частини виконання завдання майже однакові, спостерігається слабка жанрова виразність, відсутня оригінальність, зміст розповіді примітивний.

Обчислення результатів здійснювалось за формулою:

де n - бали отримані за завдання, 1 кількість завдань.

Результати за виконані завдання відображають діаграми, в яких показано відсоткове співвідношення рівня сформованості мовленнєвої компетентності групи №1 та групи №2. Рисунок 2.1, 2.2 (Додаток Е).

Результати констатувального експерименту свідчать про доцільність організації спеціальної роботи з розвитку мовленнєвих здібностей, мовленнєвої компетенції у дітей старшого дошкільного віку. Ми досягли поставленої мети, вимірявши показники первинного рівня сформованого об’єкта дослідження в експериментальній і контрольній групах. Провели якісний аналіз отриманих результатів. Це обумовило доцільність проведення формувального експерименту в експериментальній групі.

У ході констатувального експерименту виявлено, що діти добре володіють набутими навичками та вміннями, але не впроваджують у своїй мовленнєвій діяльності новий матеріал. Беручи до уваги аналіз даних, ми позначили групу №1 - за експериментальну, а групу №2 - за контрольну.

2.2 Методика розвитку мовленнєвої компетенції у старших дошкільників засобами ігор-фантазувань

Головна мета формувального експерименту - через спеціально дібрані ігри-фантазування сприяти розвитку мовленнєвої компетенції як компонента креативності особистості та здібності вільно й творчо використовувати мову й мовлення в різних ситуаціях спілкування.

При побудові роботи з дітьми ми спиралися на дидактичні принципи: принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей, принцип виховання в діяльності і спілкуванні, принцип стимулювання дитини до саморозвитку.

Спираючись на аналіз наукової літератури, були виділені й створені умови, а саме: фізичні, які визначаються в наданні матеріалів для самостійної творчості й фантазування; соціально-емоційні, які включали в себе створення внутрішньої безпеки, відчуття розкутості й можливості діяти довільно; інтелектуальні, які включали розвиток уміння розв’язувати творчі завдання, розвиток інтуїції як суміші знань, інстинктів, емоцій, моралі та ціннісних суджень; розширення кругозору; надання дітям можливості діяти за інтересами; можливість ставити перед собою завдання.

На даному етапі проводилися такі заняття, які включали в себе ігри-фантазування, а саме: складання колективної казки «Про пригоди Ведмедика і Жовтого Зайчика», «Про чарівний ґудзик»; розповідання української народної казки «Зачарована дівчина»; ознайомлення з малими фольклорними формами (Додаток Є).

Отже, наша основна ідея активізувати мовленеву творчу діяльність, розвиваючи мовленнєву компетентність. Ми помітили, що мовлення дітей стало багатшим у лексичному і граматичному плані, якісно поліпшився переказ художніх творів, складання самостійних розповідей, казок і оповідань. Але переважна більшість дітей у процесі складання власних висловлювань мала потребу в допомозі з боку вихователя, тож такі прийоми підтримки, стимулювання, корекції творчого розповідання, як підказка слова, повторення останнього слова, фрази, натяк, навідні запитання, сумісне мовлення тощо, активно вживалися для тих дітей, хто відчували певні труднощі. Проведена робота дозволила підвищити результативність спрямованої роботи над розвитком мовленнєвої компетентності у дітей старшого дошкільного віку.

2.3 Аналіз результатів експериментальної роботи, що спрямована на перевірку ефективності розвитку мовленнєвої компетентності дошкільників

Після проведення формувального експерименту було проведено повторне вимірювання рівня сформованості мовленнєвих здібностей та мовленнєвої компетентності в дітей старшого дошкільного віку. Контрольний етап здійснювався за тією ж методикою з використанням наступних завдань: №1 «Розповідь за власним малюнком»; №2 «Обговорення задуму»; №3 «Розповідь на тему «Їжачок пішов у гості».

Аналіз результатів показав, що в експериментальній групі значно підвищився рівень мовленнєвої компетентності, а в контрольній групі фактично залишився на тому ж рівні. Результати відображенв в діаграмах на рисуках 2.3, 2.4.

Динаміка показників рівня розвитку мовленнєвих творчих здібностей в експериментальній і контрольній групах показано в діаграмах на різних етапах експерименту - рисунки 2.5, 2.6.

Аналіз кількісних даних дозволяє відзначити покращення результатів виділених показників у експериментальній групі, побачити динаміку їх розвитку потягом експерименту. Аналіз контрольного експерименту засвідчив, що зменшилась кількість дітей, що належать до низького рівня розвитку творчості, їх стало 20%, віднесених до середнього рівня - 62%, віднесених до високого рівня - 18% (в експериментальній групі).

Результати підсумкового експерименту свідчать, що у контрольній групі показники майже не змінились. Вважаємо це є наслідком традиційної методики навчання дітей.

Аналізуючи результати експерименту, необхідно підкреслити, що значно зросла ініціативність дітей, їх активність фантазування у складанні власних творів. Порівняно з попередніми даними, діти експериментальної групи вільно висловлюють мету своєї роботи, майже всі намагаються планувати роботу й виконувати її за своїм планом. Діти раціонально добирають спеціальні дії для досягнення бажаної мети.

Дошкільники стали більш незалежними, самостійними, наполегливими, лише Анна та Діана не можуть позбутися звички звертатися за допомогою. Марина виконує своє завдання з порадами подруги Софії. Діти із цікавістю брали участь у складанні власних творів, намагалися діяти оригінально.

Цікаво, що діти не копіювали зразків вихователя, а виготовляли знайомі предмети по пам’яті. Кількість дітей, що виконали роботу по пам’яті в експериментальній групі становить 38% від загальної кількості, а 62% створили фантастичні, незвичайні роботи, загальний рівень розвитку мовленнєвої компетенції дітей експериментальної групи значно підвищився.

Таким чином, аналіз контрольного експерименту продемонстрував ефективність використання ігор-фантазувань у розвитку мовленнєвої компетенції. Дані дослідження свідчать, що використання ігор-фантазувань сприяє розвитку активності, ініціативності та творчості.

Висновки

В результаті проведеної теоретико-експериментальної роботи з теми дослідження, нами були зроблені відповідні висновки. Виходячи з аналізу наукової літератури, було визначено, що проблема формування й розвитку мовної, мовленнєвої компетентностей залишається важливою впродовж усього терміну навчання. Мовна компетентність - складне й багатогранне поняття. У широкому розумінні його варто вживати на позначення явища певного рівня обізнаності конкретного суб’єкта чи суб’єктів з ідеальною знаковою системою рідної або іноземної мови (мов). Мовленнєва компетентність є різновидом комунікативної і означає здатність людини до практичного використання знань про мову в процесі спілкування - з певною усвідомленою метою, у визначених мовленнєвих ситуаціях.

Мовленнєвий розвиток дошкільника - складний психологічний процес, що не зводиться до простого відтворення дитиною почутої мови. Він визначається мірою сформованості знань, умінь та навичок дитини й виявляється в соціальній та інтелектуальній активності в колі дорослих та однолітків. У формуванні мовленнєвої компетентності лежить триєдина мета: розвиток мовлення, навчання мови та мовленнєве виховання. Оптимальний рівень мовленнєвої компетентності дошкільників досягається створенням розвивального мовленнєвого середовища, у якому діти перебувають. Пріоритетами для розвивального середовища мають бути спілкування, обговорення, мовленнєво-творча діяльність, роздуми вголос без остраху помилитися чи мати іншу думку, ніж дорослий. Своєчасно сформована мовленнєва компетентність у дошкільному віці є головною умовою подальшого успішного навчання у школі.

Шляхом аналізу сучасних досліджень й науково-методичних розробок, було визначено, що найефективнішим засобом у процесі розвитку мовленнєвої компетенції є ігри-фантазування. У них дошкільник має змогу грати зі словами, промовляючи низку звуків рідної мови, створює незвичайні слова, загадки, віршики, казки, оповідання. У грі-фантазуванні дитина може поекспериментувати, багаторазово виконати будь-яку дію, від якої вона отримує задоволення й наявний продукт її діяльності.

Ігри-фантазування передбачають насамперед розвиток мовлення, виховання культури мови дитини, що передбачає особливу організацію мовної роботи, націлену на збагачення словника, граматичну упорядкованість, зв’язність висловлювання в процесі творчої роботи, розвиток поетичної чутливості до краси й точності художнього слова, який сприяє прояву естетичної функції дитячого мовлення. Вони сприяють розвитку зв’язного мовлення в дітей, відіграють важливу роль у досягненні дітьми високого рівня мовленнєвої культури, що характеризується багатством, точністю й виразністю, формують у дітей граматичну компетентність, розвивають всі психічні процеси, а головне - спонукають дитину до творчості, до самостійної творчої діяльності.

Задля експериментальної перевірки методики розвитку мовленнєвих творчих здібностей у старших дошкільників засобами ігор-фантазувань, був проведений педагогічний експеримент на базі дитячого садка №127 м. Кривий Ріг. Аналіз результатів констатувального етапу експерименту дозволив підтвердити наявність трьох рівнів сформованості показників у дітей: високий - 13%, середній - 47%, низький - 40%. За результатами констатувального експерименту була побудована відповідна методика роботи, яка складалась з комплексу ігор-фантазувань, включених в заняття з розвитку мовлення. Організація роботи передбачала дотримання педагогічних принципів: урахування вікових та індивідуальних особливостей, виховання в діяльності і спілкуванні, стимулювання дитини до саморозвитку і створення психологічного клімату.

Контрольний етап експерименту показав, що рівень мовленнєвої компетенції в дітей старшого дошкільного віку в експериментальній групі підвищився - високий рівень - 18%, середній - 62%, а низький рівень - 20%, а в контрольній групі залишився майже незмінним - високий рівень - 26%, середній - 64%, а низький - 10%.