Курсовая работа (т): Проблеми рівноваги між попитом та пропозицією на ринку праці

Побудуємо ранжирований ряд розподілу регіонів країни (крім даних по Черкаській області) за величиною групувальної ознаки, тобто розташуємо їх за навантаження на одне вільне робоче місце у зростаючому порядку.

Таблиця 2.7 Динаміка навантаження на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) за регіонами (на кінець року)

	2000	2009	2010	2011
Україна	17	8	9	8
Автономна Республіка Крим	13	7	7	6
Вінницька	35	48	49	47
Волинська	55	13	17	6
Дніпропетровська	17	5	5	4
Донецька	6	13	11	7
Житомирська	79	15	13	10
Закарпатська	58	19	15	10
Запорізька	19	25	17	28
Івано-Франківська	46	81	74	39
Київська	25	8	5	7
Кіровоградська	27	31	32	25
Луганська	9	14	11	7
Львівська	74	22	12	12
Миколаївська	20	17	18	14
Одеська	10	8	8	4
Полтавська	22	11	20	10
Рівненська	91	25	25	29
Сумська	18	28	31	25
Тернопільська	87	14	21	15
Харківська	10	12	10	11
Херсонська	23	7	10	6
Хмельницька	26	61	53	51
Черкаська	23	91	89	140
Чернівецька	56	25	16	12
Чернігівська	41	17	21	13
м. Київ	2	0,2	0,3	1
м. Севастополь	1	1	1	2

Таблиця 2.8 Ранжирований ряд розподілу регіонів країни за навантаженням на одне вільне робоче місце, осіб/роб.місце

1	2	4	4	6	6	6	7	7	7	10	10	10
11	12	12	13	14	15	25	25	28	29	39	47	51

Ранжирований ряд розподілу регіонів дає змогу встановити розмах варіації навантаження на одне вільне робоче місце:

та інтенсивність її зміни при переході від однієї одиниці (регіон) до іншої.

Для зручності аналізу ранжированого ряду розподілу зобразимо його графічно за допомогою огіви Гальтона, в якій на осі ординат відкладають значення групувальної ознаки, а по осі абсцис - номери одиниць сукупності в ранжированому ряді.

Побудуємо графік розподілу регіонів країни за навантаженням на одне вільне робоче місце (рис.2.7).

Рис.2.7. Ранжироаний ряд розподілу регіонів країни за навантаженням на одне вільне робоче місце в 2011 році  

Досліджувану сукупність регіонів країни поділити на групи безпосередньо за даними ранжированого ряду важко через плавність переходів. Тому спочатку побудуємо інтервальний варіаційний ряд, розділивши всю сукупність на досить невелике число груп з тим, щоб в подальшому, проаналізувавши показники цих груп, вирішити питання щодо їх об'єднання (укрупнення).

Для побудови інтервального варіаційного ряду необхідно визначити число груп і величину інтервалу. Число груп визначимо за формулою Стерджесса:

Тоді величина інтервалу:

Визначимо межі інтервалів для кожної групи.

Мінімальне значення навантаження візьмемо за нижню межу першого інтервалу, а верхнє значення визначимо як

Підрахуємо кількість одиниць у кожному інтервалі (групі). Отриманий інтервальний ряд розподілу запишемо до табл.2.9.

Таблиця 2.9 Інтервальний ряд розподілу регіонів країни за навантаженням на одне вільне робоче місце

Номер групи	Група регіонів країни	Кількість регіонів країни
1	від 1 до 11	14
2	від 11 до 21	5
3	від 21 до 31	4
4	від 31 до 41	1
5	від 41 до 51	2
Разом:	-	26

З даних таблиці видно, що більшість регіонів України (14 з 26) в 2011 році мали навантаження на одне вільне робоче місце від 1 до 11 осіб/роб.місце, 9 регіонів країни мали навантаження від 12 до 31 особи/роб.місце і лише три регіони - Вінницька, Івано-Франківська та Хмельницька області мали велике навантаження на одно вільне робоче місце - від 32 до 51 особи/роб.місце. Уданій сукупності відсутні дані по Черкаській області стосовно цього показника, який є основним для визначення рівноваги між попитом та пропозицією на ринку праці України в 2011 році. За даними статистики навантаження на одне вільне робоче місце у цьому регіоні країни в 2011 році складало 140 осіб на одне вільне робоче місце, яке вказує на катастрофічний дисбаланс між попитом на пропозицією на даному регіональному ринку праці.

Дамо оцінку виділених груп. Для цього обчислимо показники кожної групи, які розкривають особливості груп для нашої сукупності регіонів:

1)   попит на робочу силу за регіонами, тис. осіб;

2)   попит на робочу силу за категоріями робочих місць, тис. осіб;

Щоб визначити ці відносні показники по кожній групі регіонів, підрахуємо абсолютні підсумки. Підсумки запишемо до табл.2.10.

Таблиця 2.10 Узагальнююча таблиця розподілу регіонів країни за навантаженням на одне вільне робоче місце

Група регіонів країни	Кількість     регіонів  країни	Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць, тис. осіб	Робітничі      місця,      тис. осіб	Посади      службовців, тис. осіб	Місця, які не потребують професійної підготовки, тис. осіб
від 1 до 11	14	48,6	22,5	18,5	7,6
від 11 до 21	5	2,9	3	0,5
від 21 до 31	4	2,8	1,4	1,1	0,3
від 31 до 41	1	0,4	0,3	0,1	0,0
від 41 до 51	2	0,9	0,5	0,3	0,1
Черкаська область, 140	1	0,2	0,1	0,1	0,0
Всього	27	59,3	27,7	23,1	8,5

Дані узагальнюючої таблиці підтверджують попередні висновки стосовно того, що у більшості регіонів країни в 2011 році (14) була в основному потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робітничих місць (22,5 тис. осіб з 27,7 тис. осіб), 7 регіонів країни із завантаженням на одне вільне робоче місце від 21 до 51 осіб/роб.місце потребували всього 4,1 тис. осіб, з них на робітничі місця всього 2,2 тис. осіб, а в Черкаській області в 2011 році були вільні вакансії всього для 200 осіб, з них 100 осіб на робітничі місця та 100 осіб на посади службовців.

П’ять регіонів країни із навантаженням на одне вільне робоче місце від 11 до 21 осіб/роб.місце мали більшу потребу на заміщення вільних посад службовців - 3000 осіб, у той же час потреба спеціалістів робітничих спеціальностей складала 2900 осіб, на місця, які не потребують професійної підготовки - 500 осіб.

Два регіони країни - Черкаська та Івано-Франківська області в 2011 році зовсім не мали вільних робочих місць для працівників, які не мають професійної підготовки.

.3 Кореляційний аналіз залежності попиту та пропозиції робочої сили     від параметрів ринку

За результатами розгляду теоретичних питань стосовно залежності попиту та пропозиції робочої сили від параметрів ринку, нами було встановлено, що попит на робочу силу на конкретному ринку праці залежить від економічної кон’юнктури, співвідношення затрат на оплату праці й капіталу та розвитку технології. Основним фактором, якій суттєво впливає на формування попиту робочої сили конкретному ринку праці є заробітна плата працівників. Виходячи з цього ми можемо з’ясувати кореляційну залежність між цими двома параметрами ринку праці.

Формула однофакторної моделі залежності попиту робочої сили на ринку праці України році від рівня середньої заробітної плати має наступний вигляд:

             (2.1)

де b₀, b₁ - параметри моделі.

Параметри регресії знаходимо за формулами:

    (2.2)       (2.3)

Для визначення цих параметрів моделі необхідно розрахувати наступні значення (таблиця 2.13).

Таблиця 2.13 Розрахунки для визначення параметрів моделі регресії

№	Попит на робочу силу Y	Середня заробітна плата X	X2	Y2	XY
1	3,3	2086	4351396	10,89	6883,8
2	0,6	2000	4000000	0,36	1200
3	1,8	2791	7789681	3,24	5023,8
4	8	3085	9517225	64	24680
5	4,1	2076	4309776	16,81	8511,6
6	2,4	2076	4309776	5,76	4982,4
7	1,2	2610	6812100	1,44	3132
8	0,8	2221	4932841	0,64	1776,8
9	0,4	2768	7661824	0,16	1107,2
10	2,2	2115	4473225	4,84	4653
11	0,7	2746	7540516	0,49	1922,2
12	2,6	2246	5044516	6,76	5839,6
13	1,9	2453	6017209	3,61	4660,7
14	1,3	2394	5731236	1,69	3112,2
15	3,8	2480	6150400	14,44	9424
16	2,4	2215	4906225	5,76	5316
17	0,6	2179	4748041	0,36	1307,4
18	0,7	1877	3523129	0,49	1313,9
19	1,1	2409	5803281	1,21	2649,9
20	2,8	1975	3900625	7,84	5530
21	1,9	2080	4326400	3,61	3952
22	0,3	2158	4656964	0,09	647,4
23	0,2	1989	3956121	0,04	397,8
24	0,9	1974	3896676	0,81	1776,6
25	1,2	4016	16128256	1,44	4819,2
Сума	47,2	57304	133653784	156,78	115717,8

Тоді параметри регресії будуть наступні:

Таким чином, вибіркова регресійна функція записується у такому вигляді:

 Þ

Обчислюємо значення для кожного значення Х_і (табл.2.14).

Таблиця 2.14 Обчислення значень регресійної функції для середньої заробітної плати

Середня заробітна плата Х	1877	1974	1975	1989	2000	2076	2076	2080	2086	2115	2158	2179	2215
Вибіркова регресійна функція	1,43	1,56	1,56	1,58	1,59	1,69	1,69	1,69	1,70	1,74	1,79	1,82	1,87
Середня заробітна плата Х	2221	2246	2301	2394	2409	2453	2480	2610	2746	2768	2791	3085	-
Вибіркова регресійна функція	1,88	1,91	1,98	2,10	2,12	2,18	2,21	2,38	2,55	2,58	2,61	2,99

Побудуємо графік регресійної функції

Рис.2.8. Кореляційна залежність попиту робочої сили на регіональних ринках України в 2011 році від розміру середньої заробітної плати

Таким чином, при зростанні середньої заробітної плати на 1 грн. попит робочої сили на регіональних ринках зростає на 0,0082 тис. осіб або приблизно на 8 осіб.

.4 Індексний аналіз показників попиту та пропозиції робочої сили

Індексний аналіз показників попиту та пропозиції робочої сили використаємо для встановлення загальної зміни навантаження на одне робоче місце за два роки - 2011 та 2011 рр. та вплив на зміну цього показника кількості незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості та потреб підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад. Для вирішення поставленого завдання потрібно:

1)   обчислити індивідуальні індекси кількості незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості та потреб підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад;

2)   визначити агрегатні індекси кількості незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості та потреб підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад по місяцях і в цілому за рік;

3)   обчислити абсолютні зміни (прирости) навантаження на одне робоче місце по місяцях і в цілому за рік;

4)   використовуючи взаємозв'язок індексів і абсолютних приростів, перевірити правильність визначених показників;

5)   зробити висновки щодо знайдених результатів.

Вхідні дані відображені у табл. 2.17

Таблиця 2.17 Дані для визначення індексів вартісного та фізичного обсягу попиту і пропозиції робочої сили

Місяці року	Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості,      тис. осіб		Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних  посад, тис. осіб		Індивідуальні       індекси		Навантаження на одне      вільне робоче місце       (вакантну посаду), осіб
	рік		рік		незайнятих громадян	потреба підприємств	період
	2011	2012	2011	2012			2011	2012	умовний
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Січень	610,3	543,8	68,5	63,9	0,89	0,93	9	9	8
Лютий	635,6	563,9	72,9	64,6	0,89	0,89	9	9	8
Березень	633,2	547,7	92,3	78,1	0,86	0,85	7	7	6
Квітень	597,3	89,5	79,3	0,85	0,89	7	6	6
Травень	565,9	482,7	95,0	86,2	0,85	0,91	6	6	5
Червень	516,0	462,5	90,5	78,3	0,90	0,87	6	6	5
Липень	484,3	452,0	89,0	77,8	0,93	0,87	5	6	5
Серпень	448,3	444,5	93,2	82,1	0,99	0,88	5	5	5
Вересень	420,0	433,3	87,3	76,6	1,03	0,88	5	6	5
Жовтень	397,6	420,5	82,1	74,2	1,06	0,90	5	6	5
Листопад	439,5	468,8	73,2	63,3	1,07	0,86	6	7	6
Грудень	501,4	526,2	59,3	48,6	1,05	0,82	8	11	9
За рік (середня)	520,8	487,7	82,7	72,8	0,95	0,88	6	7	6

Обчислимо відносну й абсолютну зміну навантаження на одне робоче місце в 2012 році порівняно із 2011 роком.

а) за рахунок двох факторів: кількості незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості та потреб підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад. Для цього визначимо індекс навантаження на одне робоче місце:

Спостерігається збільшення навантаження на одне робоче місце в 2012 році порівняно із 2011 роком на 7,4% .

Різниця між чисельником і знаменником характеризує абсолютне збільшення навантаження на одне робоче місце за два роки:

Абсолютне збільшення навантаження на одне робоче місце за два роки становить 1 особу/роб.місце.

б) внаслідок зміни кількості незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості. З цією метою обчислимо індекс кількості незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості:

За рахунок зміни кількості незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості зміни навантаження на одне робоче місце в 2012 році по відношенню до 2011 не спостерігалося.

Те ж стосується абсолютної зміни цього показника, за рахунок зміни кількості незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, зміни навантаження на одне робоче місце в 2012 році по відношенню до 2011 не спостерігалося:

в) внаслідок зміни потреб підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад:

Абсолютне зниження вартісного обсягу реалізованої продукції внаслідок зміни цін становитиме:

Визначені індекси та абсолютні прирости зв'язані між собою такою рівністю:

 Þ

 Þ

Таким чином, в результаті проведення індексного аналізу показників попиту та пропозиції встановлено, що зміни навантаження на одне робоче місце в 2012 році порівняно із 2011 роком відбувалися лише за рахунок потреб підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць та вакантних посад на 7,4% або на 1 особу/роб.місце.

3. Прогнозування показників стану попиту і пропозиції робочої сили

Мета прогнозування показників попиту та пропозиції робочої сили - визначення та кількісна оцінка очікуваного контингенту незайнятого у галузях економічної діяльності населення, який вийде на ринок праці і претендуватиме на вільні робочі місця та посади; розробка можливих варіантів забезпечення продуктивної зайнятості, встановлення прогнозного надлишку працездатного населення працездатного віку з урахуванням потреб суспільного виробництва та економічного стану держави [11].

Методика прогнозування показників попиту і пропозиції робочої сили на регіональних та національному ринках праці передбачає:

-         визначення чисельності працездатного населення працездатного віку на період прогнозування розвитку ринку праці;

-         визначення масштабів пропозиції робочої сили з урахуванням коефіцієнту трудової активності працездатного населення працездатного віку;

          визначення потреби в робочій силі на прогнозний період з урахуванням: існуючих вільних робочих місць і вакантних посад, створення нових робочих місць, передбачених програмою соціально-економічного та культурного розвитку регіону на найближчі 3-5 років; вивільнення працівників через плинність кадрів, вступ до навчальних закладів, призов до військової служби тощо; розширення малого і середнього підприємництва, самозайнятості тощо;

          визначення співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили на ринку праці, обсягів незайнятого працездатного населення та чисельності і рівнів безробіття.

Для прогнозу попиту і пропозиції на ринку праці будемо використовувати так званий сценарний (варіантний) підхід. Метою такого підходу є забезпечення узгодженості потреби в робочій силі з параметрами соціально-економічного розвитку регіону, динамікою основних його макроекономічних і соціальних показників: працездатне населення працездатного віку, економічно активне населення; обсяги виробництва галузей виробничої та невиробничої сфери, обсяги сумарних інвестицій.

Для визначення прогнозного обсягу пропозиції на регіональних ринках праці країни на період до 2014 року будемо використовувати формулу:

        (3.1)

де П_н - чисельність осіб, попит на робочі місця яких не був задоволений у 2011 році; П_з - чисельність звільнених з попереднього місця роботи за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни; П_РО - чисельність вивільнених у зв’язку з реорганізацією виробництва і праці; П_вс - чисельність військовослужбовців, звільнених у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію та з військової кадрової служби; П_вш - випускники загальноосвітніх шкіл, професійних навчально-виховних закладів, ВНЗ, які навчалися з відривом від виробництва; П_і - незайняті з інших причин.

Вихідною інформацією для обчислення пропозиції ринку праці України і складових попиту на робочу силу з боку роботодавців, темпів їх змін на роки, що прогнозуються, є статистичний звіт ф.№2-ПН «Працевлаштування незайнятого населення за 2009-2011 рр» [2], а також аналітичні матеріали розвитку ринку праці за 2009-2011 роки, «Програма сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року» [11].

Прогноз надходження пропозиції робочої сили на ринок праці з окремих джерел базується на динаміці показників приросту (зниження) чисельності осіб, які перебувають на обліку на початок року (включно з безробітними); звільнених від роботи за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни; вивільнених із галузей економіки в зв'язку з реорганізацією виробництва;випускників навчальних закладів всіх рівнів акредитації, які навчалися з відривом від виробництва; чисельності осіб, зокрема жінок, які повертаються до робота після закінченім відпустки по догляду за дитиною; надходжень з інших джерел [11].

Прогноз пропозиції праці з боку незайнятих трудовою діяльністю осіб, які перебувають на обліку на початок прогнозного року, здійснюється на основі визначення змін в темпах приросту (зниження) чисельності цього контингенту за попередній і прогнозний період до 2014 року та середньорічних їх розмірах. Розрахунки будемо здійснювати за формулою:

           (3.2)

де П_прпф - чисельність осіб, які пропонували робочу силу у попередньому (до прогнозного) році; І_тп - середньорічний темп приросту (зниження) чисельності осіб, які пропонували робочу силу за попередні 2009-2011 роки.

За даними статистики на обліку Державної служби зайнятості перебувало: на кінець 2008 р. - 876,2 тис. осіб, 2009 р. - 542,8 тис. осіб; 2010 - 564,0 тис. осіб; 2011 - 501,4 тис. осіб.

Темп зниження чисельності осіб, що перебувають на обліку служби зайнятості становить:

Відповідно, середньорічний темп зниження складе 10,7%. Звідси, обсяг пропозиції в 2012 році становитиме:

Для 2013 року темп зниження пропозиції праці становитиме:

Середньорічний темп зниження дорівнюватиме 4,3%. Обсяг пропозиції праці на другий прогнозований рік становитиме:

Для 2014 року темп зниження пропозиції праці становитиме:

Середньорічний темп зниження дорівнюватиме 6,0%. Обсяг пропозиції праці на другий прогнозований рік становитиме:

За даною формулою розраховується також прогноз надходження пропозиції робочої сили на ринок праці з інших джерел: звільнених від роботи за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни; вивільнених із галузей економіки в зв'язку з реорганізацією виробництва; випускників навчальних закладів всіх рівнів акредитації, які навчалися з відривом від виробництва;чисельності осіб, зокрема жінок, які повертаються до робота після закінченім відпустки по догляду за дитиною; надходжень з інших джерел (звільнених військовослужбовців, мігрантів, звільнених з ув'язнень тощо).

Прогнозування загального попиту на працю на ринку праці будемо використовувати формулу:

          (3.3)

де П_вф - обсяг працевлаштування вивільнених працівників через реорганізацію виробництва; П_зф - обсяг працевлаштування вивільнених працівників за власним бажанням та порушення трудової дисципліни; П_мф - працевлаштування випускників середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів та ВНЗ; П_аф - обсяг працевлаштування військовослужбовців, звільнених за скороченням чисельності або штату без права на пенсію та з військової строкової служби; П_іф - обсяг працевлаштування осіб, незайнятих трудовою діяльністю з інших причин.

Прогнозні показники працевлаштування перелічених груп населення розраховуються аналогічно до прогнозних показників пропозиції, за формулою:

           (3.5)

де П_прф - обсяг працевлаштування за рік, що передував прогнозному; І_тп - середньорічний темп приросту (зменшення) обсягу працевлаштування за попередні роки.

Кінцевим результатом побудови прогнозу ринку праці є визначення чисельності незайнятих, які перебуватимуть на обліку в державній службі зайнятості на кінець прогнозного періоду:

            (3.6)

де П_прф - обсяг пропозиції праці прогнозного року; Ч_з - чисельність осіб, які знімаються з обліку; Ч_зп - чисельність незайнятих осіб, які звертаються до служби зайнятості з питань працевлаштування.

Розраховані прогнозні розрахунки стану ринку праці України на 2012-2014 роки представлено у табл.3.2.

Таблиця 3.2 Прогнозні показники ринку праці України в 2012-2014 рр., тис. осіб

Показник	2011	2012	2013	2014
Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць, тис. осіб, у тому числі:	59,3	61,3	59,9	58,4
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	2,9	3,0	2,9	2,9
Промисловість	16,6	17,2	16,8	16,3
Добувна промисловість	1,3	1,3	1,3	1,3
Переробна промисловість	13,0	13,4	13,1	12,8
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	2,3	2,4	2,3	2,3
Будівництво	3,5	3,6	3,5	3,4
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку	7,1	7,3	7,2	7,0
Діяльність готелів та ресторанів	1,1	1,1	1,1	1,1
Діяльність транспорту та зв'язку	5,0	5,2	5,1	4,9
Фінансова діяльність	0,9	0,9	0,9	0,9
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	4,8	5,0	4,8	4,7
Державне управління	7,7	8,0	7,8	7,6
Освіта	2,1	2,2	2,1	2,1
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги	5,9	6,1	6,0	5,8
Інші види економічної діяльності	1,7	1,8	1,7	1,7
Кількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, тис. осіб,  у тому числі	501,4	447,8	428,2	402,4
Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)	49,8	44,5	42,5	40,0
Професіонали	45,7	40,8	39,0	36,7
Фахівці	47,4	42,3	40,5	38,0
Технічні службовці	27,5	24,6	23,5	22,1
Працівники сфери торгівлі та послуг	71,3	63,7	60,9	57,2
Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства	20,5	18,3	17,5	16,5
Кваліфіковані робітники з інструментом	57,0	50,9	48,7	45,7
Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування та машин	93,9	83,9	80,2	75,4
Найпростіші професії	88,3	78,9	75,4	70,9

Скорочення зайнятості відбудеться по всіх видах економічної діяльності. В 2012 році потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць зросте в таких видах економічної діяльності: сільське господарство, мисливство та лісове господарство, промисловість, переробна промисловість, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води, будівництво, торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, діяльність транспорту та зв'язку, операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям, державне управління, освіта, охорона здоров'я та надання соціальної допомоги та інші види економічної діяльності. Де до 2014 року потреба підприємств у працівниках упаде нижче початкового рівня 2011 року. Незміною вона залишиться в таких галузях економічної діяльності як: добувна промисловість, діяльність готелів та ресторанів та фінансова діяльність.

Висновки та пропозиції

За результатами розгляду питань курсового дослідження можна зробити наступні висновки:

1.       Попит і пропозиції робочої сили - основні складові ринку праці, співвідношення яких формує політику зайнятості в країні та її окремих регіонах.

2.       Представлені у дослідженні показники попиту і пропозиції робочої сили сприятимуть всебічному статистичному аналізу та оцінюванню функціонування ринку праці в Україні, особливо в частині встановлення раціонального співвідношення між потребою в робочій силі і її пропозицією в різних видах економічної діяльності, в регіонах країни. Результати проведеного дослідження є базою для розроблення ефективних управлінських рішень стосовно стабілізації зайнятості в країні, підвищення рівня працевлаштування незайнятих осіб, забезпечення економічно активного населення робочими місцями.

.         За результати аналізу динаміки показників попиту та пропозиції за період 2009-2011 рр. нами встановлено, що на ринку праці спостерігається досить складна ситуація - відсутність раціонального співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили. Одним із напрямів рішення такої складної ситуації на ринку праці може слугувати створення умов для розширення та постійного оновлення банку вакансій, співпраця підприємств, установ, організацій з державною службою зайнятості. Основою цього напряму є створення таких умов для підприємств, установ, організацій, клієнтів, які сприятимуть активізації постійного оновлення банку вакансій. У свою чергу, це поліпшить ситуацію з наданням інформації населенню про вільні робочі місця та вакансії, на які потрібні фахівці різних професій та кваліфікації; розширить сферу застосування праці; сприятиме подоланню негативних соціальних наслідків реструктуризації галузей економіки; сприятиме трудовій зайнятості молоді. Крім того, співпраця підприємств, установ, організацій з державною службою зайнятості формує реальне державне замовлення щодо перспектив розвитку економіки регіонів, сприяє досягненню збалансованості між попитом на кваліфіковану робочу силу та її пропозицію як на галузевому, регіональному, так і на державному рівнях.

4.       Регулювання попиту на робочу силу потребує аналізу факторів, які впливають на нього. Збільшення попиту можна досягти з допомогою його стимулювання через створення нових постійних або тимчасових робочих місць, розвиток нестандартних форм зайнятості, прямих інвестицій у створення і реконструкцію робочих місць.

5.       Пропозиція робочої сили характеризує чисельність працездатних людей з урахуванням її статі, віку, освіти, професії, кваліфікації та ін.

Список використаної літератури

1.     Про затвердження Програми сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року. Постанова КМУ від 15 жовтня 2012 р. №1008. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/laws/show/1008-2012-%D0%BF#n12

2.       Звіт про працевлаштування незайнятого населення Державної служби зайнятості України. Форма 2-ПН за 2009-2011 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/control/uk/index

.         Васильченко В.С. Ринок праці: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. / В.С. Васильченко, В.М. Петюх, Л.В. Щетініна. // Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана - 3-є вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2010. - 255 с.

.         Гриньова В.М. Ринок праці: теоретико-методологічні засади та напрямки розвитку. / В.М. Гриньова, В.В. Самойленко. // Харківський національний економічний ун-т. - Х.: ВД "ІНЖЕК", 2012. - 219 c.

.         Качан Є.П. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навч. посіб. / Є.П. Качан, О.П. Дяків, С.А. Надвиничний. - К. : Знання, 2009. - 407 с.

.         Зайнятість та ринок праці: Монографія / НАН України; Рада по вивченню продуктивних сил України / Б.М. Данилишин (шеф-ред.). - К.: РВПС України НАН України, 2008. - 200 с.

.         Ринок праці та зайнятість населення: проблеми теорії та виклики практики : кол. моногр. / Ред.-координатор М.В. Туленков. - К. : ІПК ДСЗУ, 2010. - 363 с.

.         Верхов А. Попит і пропозиція на ринку праці: тенденції // День. - 2011. - №7. - с.11-13.

.         Баранчик З.П. Методичні засади формування системи статистичних показників співвідношення попиту та пропозиції робочої сили. / З.П. Баранчик, Ю.А. Ковалевський. // Видання КНЕУ. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ir.kneu.edu.ua:8080/bitstream/2010/369/1/Baranyk.pdf

.         Барометр ринку праці України 2011. / Дослідження групи компаній Head Hunter. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.eba.com.ua/files/ Reviews-from-members/HH_Barometer_2011.pdf

.         Волкова О.В. Ринок праці [Електронний ресурс]: Навч. пос./ О.В. Волкова. / К.: ЦУЛ, 2007. - 624 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki. com.ua/19991130/ekonomika/rinok_pratsi_-_volkova_ov

.         Праця України в 2011 році. Статистичний збірник. / Державна служба статистики. / відповідальний за випуск І.В. Сенник. - К. ДССУ. - 343 с.

.         Ринок праці у І півріччі 2010 року . Статистичний збірник. №09/2-24/282. / Державна служба статистики. / відповідальний за випуск І.В. Сенник. - К. ДССУ. - 24 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/ope-rativ/ operativ2010/rp/pres-reliz/rpr_1_10.pdf

.         Становлення та розвиток ринку праці в Україні: проблеми та перспективи розв'язання // httр://www.dcz.gov.ua.

.         Державна служба статистики України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

.         Ukrstat.org - публикація документів Державної Служби Статистики України. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2008/rp/sz_br/sz_br_u/arh_piprs_m_u.htm