хімічна промисловість – 29,6 %. Серед інших галузей промисловості слід назвати машинобудування (8 % у загальній структурі промислового виробництва), целюлозно-паперову (5 %) та легку промисловість (1 %).
Головні концептуальні засади функціонування промислового комплексу Чернігівської області полягають у більш повному використанні наявного природного, трудового, виробничого потенціалу, підвищенні ефективності виробництва, диверсифікації виробничих потужностей у напрямі їх більшої орієнтації на потреби ринків виробничо-технічного та культурно-побутового призначення, розширення взаємовигідного економічного співробітництва промислових підприємств Чернігівської області з підприємствами інших районів України, країн СНД, створення економічних передумов для розвитку соціальної сфери.
Враховуючи сільськогосподарську спеціалізацію Чернігівщини, необхідно і надалі розвивати експорт продукції рослинництва. Вкрай небажаним є імпорт готових харчових продуктів, питома вага якого становить близько 26,2 % від загального обсягу імпортованої продукції. Тому за наявності виробництва аналогічної продукції в області (на території України) потрібно стимулювати споживання товарів саме вітчизняного виробництва.
Вищезгадані фактори зумовлюють необхідність проведення структурної перебудови господарського комплексу Чернігівщини, чіткого визначення системи пріоритетів. Пріоритетами розвитку промисловості Чернігівщини, відповідно до спеціалізації області, може бути не тільки харчова промисловість, а й легка та хімічна промисловість,
Особливість аграрного сектора полягає в тому, що у його складі перебуває відносно самостійна демографічна, трудова база соціальної сфери, розвиток якої залежить від стану сільського господарства як галузі економіки. Водночас рівень надання соціальних послуг визначає економічне положення аграрного секторі. Розвиток соціальної інфраструктури дає можливість покращити якість життя підвищити продуктивність праці, збільшити зайнятість та соціальні виплати. Нарощування випуску сільськогосподарської продукції, відновлення роботи діючих підприємств на більш інтенсивній основі, створення нових підприємств, у свою чергу дасть поштовх вирішенню соціальних проблем у сільській місцевості.
Нині аграрний сектор є найбільш проблемним у частині функціонуванню соціальної сфери, об’єкти якої потребують капітального та поточного
68
ремонту Загальний рівень безробіття у селах Чернігівщини зростає, у той час як у промисловості – зменшується. Зернові культури традиційно не були притаманні спеціалізації Чернігівщини. Основою багатогалузевого агропромислового комплексу області є вирощування картоплі. Чернігівщина посідає перше місце в Україні з валового збору картоплі, незважаючи на зменшення обсягів посівних площ під цю культуру та зменшення питомої ваги Чернігівщини у валовому зборі картоплі в Україні.
Чернігівська область має один з найзначніших сільськогосподарських потенціалів України. Загальний спад виробництва в Україні не міг не відобразитись і на обсягах посівних площ Чернігівщини.
Київський район характеризується нерівномірністю рівнів розвитку окремих йога частин. Якщо Київська область має високий рівень розвитку (відносно середнього показника в Україні), Черкаська – рівень, вищий середнього, то Чернігівська область – нижчий середнього.
3.3.4 Стан економіки і перспективи розвитку Північно-Східного економічного району.
Район розташований у північно-східній і східній частинах країни. Його площа становить 84 тис. км2. Населення − 5,4 млн. осіб. Район охоплює Полтавську, Харківську, Сумську області (табл. 3.5).
Таблиця 3.5 - Географічна та адміністративна характеристика Північно-Східного економічного району [ 2 ]
Адміністративно- |
Площа, |
Населення, |
Адміністративний поділ |
|
територіальна |
тис. км2 |
тис. осіб |
|
|
кількість |
кількість міст |
|||
одиниця |
|
|
районів |
обласного |
|
|
|
|
підпорядкування |
|
|
|
|
|
Полтавська область |
28,8 |
1488657 |
25 |
5 |
|
|
|
|
|
Харківська область |
31,4 |
2756371 |
27 |
7 |
|
|
|
|
|
Сумська область |
23,8 |
1162523 |
18 |
7 |
|
|
|
|
|
Економічний район |
84 |
5407551 |
70 |
19 |
|
|
|
|
|
69
На північному сході межує із Курською і Білгородською областями Російської Федерації, на сході – з Донецьким економічним районом, на півдні – з Придніпровським, на південному заході і заході – з Центральним економічним райономУкраїни.
Північно-Східний район багатий на корисні копалини. Із паливноенергетичних ресурсів тут є природний газ, основні промислові запаси якого зосереджені в Харківській області (Шебелинське, Хрестищенське, Кегичівське, Мелехівське, Єфремівське та інші родовища). Запаси нафти сконцентровані в Полтавській (Глинсько-Розбишівське, Радченківське, Сагайдацьке, Зачепилівське, Новогригорівське родовища) і Сумській (Качанівське, Рибальське родовища) областях. На території району знайдено кам’яне вугілля (Харківська, Полтавська та Сумська області), торф (Полтавська і Сумська області).
Район має значні запаси високоякісних залізних руд, які зосереджені у Кременчуцькому залізорудному басейні (Полтавська область), родовища титанових (Краснокутське Харківської області) та мідних (Картамиське, Берестянське Харківської області) руд. У Харківській і Сумській областях відкрито родовища фосфоритів. Є поклади кам’яної солі (Сумська області), каоліну, кварцевих та скляних пісків, гіпсу, крейди, мергелю, вапняків та інших будівельних матеріалів. Відомі джерела мінеральних вод у Полтавській (Миргородське, Гоголівське) і Харківській (Березівське) областях.
Найбільше господарське значення з річок має Дніпро з Кременчуцькою водоймою, Дніпродзержинська та Червоноармійська водойми. Водні ресурси забезпечують господарську діяльність Полтавської та Сумської областей, у Харківській запаси води недостатні. Високоврожайні чорноземні ґрунти є важливим природним ресурсом району.
У районі сформувався індустріально-аграрний господарський комплекс. На промисловість припадає 75% валового продукту народного господарства. Основними її галузями є: машинобудівна, металообробна, харчова, хімічна і легка. Добре розвинута промисловість будівельних матеріалів та залізорудна. У Полтавській області споруджено Дніпровський гірничозбагачувальний комбінат, чорна металургія представлена Кременчуцьким та Полтавським ливарно-механічними заводами.
Енергетичне та електротехнічне машинобудування зосереджене в Харкові (випускають парові турбіни для теплових і атомних електростанцій, потужні
70
турбогенератори, електродвигуни тощо), Полтаві (заводи електротехнічних виробів, газорозрядних ламп тощо), Глухові (електронні й агрегатні вузли), Сумах (важке компресоробудування, електропомпи), Свесі (помпи).
Транспортне машинобудування репрезентоване у Кременчуці (вантажні автомобілі, різні види вагонів), Харкові (велосипеди, мотоцикли, тракторні двигуни тощо), Ромнах (транспортні запчастини). У Харкові виробляють пасажирські і транспортні літаки. Верстатобудування розвивається у Харкові, де випускають верстати загального та спеціального призначення, автоматичні лінії, верстати із програмним управлінням. У Лубнах виробляють круглошліфувальні та спеціальні колові верстати високої точності.
Прилади, точні машини, інструменти та механізми випускають у Харкові, Сумах, Полтаві. Приладобудування зосереджене також у Лубнах і Червонозаводську. Найбільші підприємства підйомно-транспортного машинобудування, тракторобудування розташовані в Харкові. Виробництво сільськогосподарських машин розміщене в Харкові й Охтирці.
У Східному економічному районі розмістилося виробництво устаткування для різних галузей промисловості. У Харкові випускають гірниче і металургійне устаткування, обладнання для легкої, харчової, поліграфічної промисловості та промисловості будівельних матеріалів; у Полтаві – для хімічної, харчової промисловості; у Кременчуці – шляхові машини; у Лубнах – устаткування для харчової і деревообробної промисловості. У Ромнах знаходяться також підприємства поліграфічного машинобудування, у Сумах – хімічного машинобудування.
Хімічна промисловість забезпечує країну мінеральними добривами, дубильними речовинами, пластмасами, хімреактивами. В районі зосереджено практично все виробництво кінофотоматеріалів (Шостка). Нафтопереробний завод функціонує у Кременчуці, де також виробляють технічний вуглець. У Сумах здійснюється випуск фосфорних добрив, сірчаної кислоти, отрутохімікатів, лакофарбової продукції тощо. Шебелинка є центром випуску хімічних реактивів. У найбільшому центрі хімічної промисловості Харкові виготовляють пластмаси, лаки, фарби, хімреактиви, побутову хімію, фармацевтичні препарати.
Північно-Східний район має потужний АПК. Основу його становить сільське господарство. Посівні площі сягають 50,5 % усієї площі району. Сільськогосподарські підприємства переважно спеціалізуються на
71
вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, соняшнику. Поблизу великих міст, особливо Харкова, розташовані овоче-молочні господарства приміського типу.
Майже половина посівної площі (49,6 %) припадає на зернові культури, з- поміж яких найбільше озимої пшениці, ячменю, жита, гречки, кукурудзи; технічні культури займають 16,4 % посівних площ. Цукрові буряки висівають майже на всій території району, а соняшник – здебільшого на півдні та південному сході. У західній частині вирощують тютюн та ефіроолійні культури.
Картоплю й овочі вирощують майже в усіх господарствах, але найбільше навколо великих міст і в південній та західній частині (7,7 % посівної площі). Розвинені також садівництво та ягідництво. Частка тваринництва у структурі сільськогосподарського виробництва переважає рослинництво. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, птицю. На півдні вирощують худобу м’ясо-молочних порід. У південно-східній частині району розвинуте вирощування тонкорунних овець. Для виготовлення м’ясопродуктів вирощують переважно свиней.
В районі функціонують всі види транспорту. Основна частка вантажних перевезень припадає на залізничний транспорт, пасажирських – на автомобільний. Найгустіша мережа всіх видів транспорту, крім річкового, в Харківській області. Автомобільний транспорт використовується для внутрішньо обласних перевезень.
Для транспортних зв’язків використовується Дніпро з його притоками — Сулою, Пслом, Ворсклою. На Дніпрі розташований великий річковий порт — Кременчук.
Проблемою Східного району є територіальна нерівномірність розвитку. Основне промислове виробництво зосереджене в Харкові, Полтаві, Сумах і Кременчуці, багато малих міст і селищ слаборозвинуті, особливо в Полтавській і Сумській областях. У районі недостатньо електрифіковані залізниці, а в сільській місцевості не вистачає доріг із твердим покриттям.
Невідкладного розв’язання вимагає проблема структурної перебудови і перепрофілювання народногосподарського комплексу району, оскільки він перенасичений галузями важкої індустрії і особливо підприємствами ВПК.
72