використанням і відновленням природних ресурсів, включаючи витрати на винаходи, розробку й освоєння нових технологічних процесів по виготовленню синтетичних продуктів, що заміняють природні ресурси, чи процесів, що створюють штучні умови наближені до природних.
Ріст витрат на природокористування в окремі періоди може і повинний спостерігатися, однак загальна сума витрат на відтворення одиниці природного ресурсу в часі повинна зменшуватися, підкоряючись загальному закону економії часу. Збільшення витрат на відновлення, охорону й експлуатацію природних ресурсів ще не свідчить про збільшення загальної суми витрат на відтворення природних ресурсів. Збільшення витрат на ці елементи природних ресурсів повинне покриватися більш раціональним використанням природної сировини і впровадженням прискореними темпами у систему матеріального виробництва безвідхідної (маловідходної) технології. Темпи росту економії сировини повинні бути вище темпів росту на його видобуток.
Збільшення природоохоронних витрат повинне бути компенсоване більш високим ростом продуктивності суспільної праці в галузях, що експлуатують і переробляють природну речовину. Проблема відшкодування витрат може бути вирішена шляхом використання науково-технічного прогресу, позитивна дія якого виявляється в зниженні питомої витрати сировини на одиницю готової продукції. Важливо, щоб це зниження забезпечувалося без подорожчання продукції фондоутворюючих галузей - машинобудування та будівництва.
Абсолютна величина витрат залежить від масштабів і темпів зростання суспільного виробництва, напрямку його розвитку, величини сукупного суспільного продукту, стану навколишнього середовища, кількості і якості природних ресурсів. Разом з тим у будь-якому випадку повинна виконуватись одна закономірність: темпи росту екологічного ефекту повинні бути вище темпів росту витрат на природокористування. Тенденція збільшення витрат і вартості природної основи відтворення не повинна свідчити про зниження еколого-економічної ефективності природокористування і про негативний вплив екологічного фактора на ефективність суспільного виробництва.
Оцінка економічної ефективності природоохоронних заходів здійснюється за такими показниками:
343
1. Загальна економічна ефективність витрат на природоохоронних заходи
n m
∑∑Εij
Ε0 |
= |
i=1 j=1 |
→ max, |
(10.1) |
|
B |
|||||
|
|
|
|
де Eij - економічний ефект i-го виду діяльності на j-му об'єкті; В - витрати на природоохоронні заходи.
Цей показник використовується при обгрунтуванні структури і обсягів природоохоронних заходів в територіальному розрізі, або структури і обсягів капітальних вкладень природоохоронного призначення, а також при аналізі і контролі динаміки економічної ефективності природоохоронних витрат, міжгалузевих і міжрайонних порівнянь їх ефективності.
2. Показник порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат, який визначається величиною мінімально необхідних сукупних експлуатаційних витрат і капітальними вкладеннями в реалізацію природоохоронних заходів, приведених до річної розмірності з урахуванням чинника часу. Цей показник використовується для вибору економічно найкращого варіанту природоохоронних заходів у тих випадках, коли порівняльні варіанти забезпечують досягнення результату, однакового за якістю навколишнього середовища і тотожного за основними соціальними і економічними результатами в межах території, на яку розповсюджується дія природоохоронних заходів.
Порівняння здійснюється з витратами на будівництво і експлуатацію природоохоронних споруд
Βн = Εн Κ + G → min, |
(10.2) |
де Е н - коефіцієнт ефективності капітальних вкладень, що приймається, як правило, на рівні рентабельності капіталу; К - капітальні вкладення в капітальні заходи;
G - експлуатаційні витрати на утримання природоохоронних
споруд.
3. Показник чистого економічного ефекту природоохоронних заходів, який визначається як різниця між приведеними з урахуванням чинника часу до однакової розмірності економічними результатами цих заходів і витратами на їх здійснення
344
|
n |
m |
|
|
Че = ∑∑Eij − Βн. |
(10.3) |
|||
i=1 j=1 |
|
|
||
4. Показник економічної ефективності капітальних вкладень: |
|
|||
Εk = |
∑П − G |
, |
(10.4) |
|
|
K |
|||
|
|
|
|
|
де П - збитки, що запобігаються, які утворюються внаслідок впровадження природоохоронного заходу.
5. Показник зменшення негативного впливу господарської діяльності на навколишнє природне середовище:
Εунв = |
∆Βунв |
, |
(10.5) |
|
Β |
||||
|
|
|
де ∆Вунв - зменшення величини негативного впливу на навколишнє середовище.
6. Показник поліпшення стану навколишнього середовища внаслідок проведення природоохоронних заходів
Εполіпш = |
∆Βполіпш |
, |
(10.6) |
|
Β |
||||
|
|
|
де ∆Вполіпш – наслідок (у вартісній формі) поліпшення стану довкілля. Економічна ефективність природоохоронних заходів визначається обчисленням загальної і порівняльної економічної ефективності природоохоронних витрат і чистого економічного ефекту природоохоронних
заходів.
Загальна (абсолютна) економічна ефективність природоохоронних витрат визначається порівнянням повного економічного ефекту природоохоронних заходів і зумовлених ним природоохоронних витрат. Повний економічний ефект природоохоронних витрат обчислюється як різниця показників чистої продукції або прибутку в матеріальному виробництві і витрат в невиробничій сфері, витрат з Державного бюджету і приватних коштів населення за існуючого стану навколишнього середовища (або стану, який може виникнути без проведення природоохоронних заходів) і стану, що прогнозується.
Загальна ефективність природоохоронних витрат визначається на всіх стадіях планування заходів щодо охорони природи і раціонального використання природних ресурсів в народному господарстві загалом,
345
економічних районах і областях, галузях і господарських об'єднаннях, під час проектування природоохоронних об'єктів, а також оцінювання результатів виконання планів охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.
Як доповнення до показників загальної економічної ефективності природоохоронних витрат використовуються показники їх економічної і соціальної ефективності.
Екологічна ефективність природоохоронних витрат визначається складанням обсягів екологічних результатів і витрат, які їх спричинили. Екологічні результати визначаються як різниця показників негативного впливу на навколишнє середовище і як різниця показників стану навколишнього середовища до та після проведення заходів.
Соціальна ефективність природоохоронних витрат вимірюється відношенням натуральних показників, які виражають соціальні результати, до витрат, необхідних для їх досягнення. Соціальний результат визначається як різниця показників, які характеризують зміни в соціальній сфері, що виникли внаслідок проведення природоохоронних заходів.
Екологічні і соціальні результати і відповідні показники ефективності використовуються як додаткова до економічних показників ефективність і служать для:
•визначення рівня і нормативів збільшених показників витрат, необхідних для досягнення встановленої величини зниження шкідливих викидів і збереження оптимального стану навколишнього середовища;
•розрахунку ефективності витрат, результат яких не має безпосередньо грошового вираження (запобігання скороченню генетичного фонду тварин і рослин, зберігання естетичної цінності природного ландшафту, пам'ятників природи тощо).
Витрати, зумовлені впливом забрудненого середовища на реципієнтів, мають місце в основному через забруднення атмосфери, акустичного середовища місць мешкання, а у разі забруднення водних джерел також у тих водоспоживачів, які використовують забруднену воду (зрошувальне землеробство, гідротехнічні споруди і об'єкти).
346
Величина цих витрат визначається витратами на компенсацію негативних наслідків впливу забруднення на людей і різні об'єкти.
Такі витрати являють собою суму витрат на:
•медичне обслуговування людей, які захворіли внаслідок забруднення навколишнього середовища;
•компенсацію втрат чистої продукції внаслідок зниження продуктивності праці, а також невиходів, працюючих на роботу внаслідок впливу забруднення навколишнього середовища на населення;
•додаткові послуги комунально-побутового господарства внаслідок забруднення навколишнього середовища;
•компенсацію кількісних і якісних втрат продукції в зв'язку зі зниженням продуктивності земельних, лісових, водних і інших ресурсів внаслідок забруднення навколишнього середовища;
•компенсацію втрат промислової продукції внаслідок впливу забруднення на основні фонди.
У структурі витрат, що призводять до забруднення середовища, повинні враховуватися і витрати на ліквідацію повторного забруднення (від спалення відходів, їх проникнення в довкілля в процесі зберігання тощо)
Економічний результат природоохоронних заходів (Р) виражається сумою збитків, що запобігаються (П), і річного приросту прибутку (додаткового прибутку) від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємств або групи підприємств (∆Д)
Р = П + ∆Д.
Збитки, що запобігаються, представляють розрахунковими величинами збитків, які мали місце до (У здійснення природоохоронних заходів
(10.8)
У випадку, якщо розглядається один варіант природоохоронних заходів, то річний економічний ефект від його реалізації визначається як різниця між результатом (Р) і витратами (З)
Ег = Р - З. (10.9)
Якщо має місце декілька варіантів природоохоронних заходів, то їх порівняння може проводитися за величиною чистого річного економічного
347