Материал: Регіональна економіка_НМЕТАУ

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

ефекту (Еч). Вибір найкращого з декількох варіантів природоохоронних заходів в такому випадку здійснюється за формулою

Εч = (Ρ − З) max .

(10.10)

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1.Якими законодавчими та нормативними актами регламентується в Україні діяльність з охорони довкілля?

2.Які функції виконують окремі органи державної лади з охорони навколишнього середовища?

3.Що включають в себе поняття соціальної та економічної ефективності природоохоронних заходів?

4.Які міжнародні принципи формування екологічного права визначають вітчизняні підходи до формування нормативно-правової бази охорони довкілля?

5.Що являє собою еколого-економічна політика і в чому полягають її основні завдання в Україні?

ТЕСТОВЕ ЗАВДАННЯ 10

1. До економічного результату природоохоронних заходів не входить:

а) відвернення економічного збитку від забруднення навколишнього середовища, тобто не виробничих, завдяки зменшенню забруднення навколишнього середовища, витрат у матеріальному виробництві, невиробничій сфері і витрат населення;

б) приріст економічної (грошової) оцінки природних ресурсів, що заощаджуються за рахунок реалізації природоохоронних заходів;

в) зростання грошових надходжень від використання соціальної і виробничої інфраструктури;

348

г) приріст грошової оцінки реалізованої продукції, одержаного за рахунок повної утилізації сировинних, паливно-енергетичних і інших матеріальних ресурсів в результаті здійснення природоохоронних заходів.

2.Можливості інтегративної геосистеми „суспільство-природа” виконувати виробничу, антропоекологічну, естетичну та інші функції в умовах нинішнього техногенного навантаження – це:

а) зона техногенного впливу; б) природоохоронна зона; в) еколого-економічна зона;

г) еколого-економічний потенціал.

3.Підвищення рівня життя населення, ефективності суспільного виробництва і збільшення національного багатства країни – це:

а) екологічний результат природоохоронних заходів; б) загальний соціально-економічний результат; в) соціальний результат природоохоронних заходів;

г) економічний результат природоохоронних заходів.

4.Управління і контроль у сфері гідрометеорологічної діяльності; організація гідрометеорологічного та кліматичного вивчення території України, функціонування системи гідрометеорологічних спостережень і прогнозування, здійснення в установленому порядку гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування, ведення галузевого державного архіву даних спостережень здійснює:

а) Державна гідрометеорологічна служба; б) Державна служба заповідної справи;

в) Державна інспекція з контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;

г) Державна екологічна інспекція.

5.Зменшення обсягів забруднення довкілля; поліпшення якості довкілля – це:

а) загальний екологічний результат; б) загальний соціально-економічний результат;

349

в) екологічний результат природоохоронних заходів; г) економічний результат природоохоронних заходів.

6.Обмеження доцільності розміщення окремих виробництв властиве території з еколого-економічним потенціалом:

а) низьким; б) середнім; в) високим;

г) нижчим за середній.

7.Державне управління та контроль у галузі ведення лісового господарства з метою забезпечення водоохоронних, захисних, санітарногігієнічних, оздоровчих та інших функцій лісу і високоефективного використання лісових ресурсів, організація ведення мисливського господарства та державного контролю за полюванням здійснює:

а) Державний комітет України по водному господарству; б) Державна екологічна інспекція; в) Державний комітет України по земельних ресурсах;

г) Державний комітет лісового господарства України.

8.Зменшення негативного впливу на навколишнє середовище,

поліпшення його стану; зниження обсягів забруднень, що надходять у середовище; збільшення кількості і поліпшенні якості придатних до використання земельних, лісових і водних ресурсів – це:

а) загальний екологічний результат; б) загальний соціально-економічний результат;

в) соціальний результат природоохоронних заходів; г) економічний результат природоохоронних заходів.

9.Комплексне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення природних ресурсів, забезпечувати належне функціонування державної гідрометеорологічної служби, а також координувати діяльність центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у цій галузі здійснює:

350

а) Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

б) Державний комітет лісового господарства України; в) Державна інспекція з контролю за охороною, захистом,

використанням та відтворенням лісів; г) Державна гідрометеорологічна служба.

10.Поліпшення фізичного розвитку населення; скорочення захворюваності; збільшення тривалості життя і періоду активної діяльності; поліпшення умов праці і відпочинку; підтримання екологічної рівноваги, включаючи збереження генетичного фонду; збереження естетичної цінності природних і антропогенних ландшафтів, пам’яток природи, заповідних зон і інших охоронних територій – це:

а) загальний екологічний результат; б) загальний соціально-економічний результат;

в) економічний результат природоохоронних заходів; г) соціальний результат природоохоронних заходів.

11.Територія, для якої характерний приблизно однаковий рівень перетворення природного середовища внаслідок техногенного впливу,

що зумовлює певну гостроту екоситуації, ступінь раціонального природокористування, охорони природи і здоров’я населення –це:

а) еколого-економічна зона; б) природоохоронна зона; в) зона екологічної катастрофи;

г) еколого-економічний потенціал.

351

11 СВІТОВИЙ ДОСВІД І МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

11.1 ОСНОВИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИНЕНИХ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Прискорений розвиток цивілізації призвів до деградації природних екосистем. Ресурси земної біосфери мають чітко окреслені параметри, а кількість народонаселення і його матеріальні потреби зростають досить високими темпами. Водночас швидко збільшуються негативні антропогенні навантаження на природу, забруднюються внутрішні водойми, моря та площі лісів, вичерпуються мінерально-сировинні та біологічні ресурси. Звідси випливає об’єктивна необхідність взаємоузгодження виробничої діяльності будь-якої країни з вимогами ресурсно-екологічної безпеки її існування, а також врахування потреб майбутніх поколінь у життєвих ресурсах.

Стрімке, фактично нерегульоване зростання продуктивних сил, у тому числі населення Землі, призводить до негативних наслідків антропогенної діяльності. Особливо це стосується регіонів Південної півкулі. При цьому потрібно враховувати, що до негативних результатів призводить не тільки зростання продуктивних сил саме по собі, що посилює навантаження на природу за допустимі межі, а й обумовлене ним форсування видобутку вихідних продуктів природи, накопичення виробничих відходів, а отже, згубної дії на біосферу.

Забруднення навколишнього середовища стало однією з основних проблем у США, пов’язаною з економічним зростанням. З кінця 60-х років загострення екологічних проблем досягло в країні граничної межі і ставлення до них кардинально змінилося. У 70-ті роки були запроваджені стандарти якості навколишнього середовища. Створивши необхідний економічний механізм, американцям вдалося не лише призупинити подальше забруднення навколишнього середовища, а й поліпшити його якість. У США цільові заходи охорони довкілля встановлює федеральне Агентство з охорони природи, а кожний штат окремо пропонує конкретні заходи щодо їх реалізації, пов’язуючи з планами розвитку галузей. Ефективним засобом контролю за викидами є запровадження Агентством з охорони

352

Источник: https://studfile.net/preview/16379676/