СОДЕРЖАНИЕ
«Технологія виробництва твердих сичугових сирів та особливості виробництва сиру Голландського»
Розділ 1. Аналітичний літературний огляд
Характеристика та асортимент сиру, що виробляється
Особливості хімічного складу, харчової та біологічної цінності твердого сичугового сиру
Технологія та технологічна схема виробництва твердого сиру
Якість, термін зберігання та процеси, що відбуваються при зберіганні сиру
Нові напрямки у виробництві сирів та обґрунтування вибраного напрямку досліджень
Розділ 2. Розробка технологічної схеми виробництва сиру голландського
Характеристика сировини та допоміжних матеріалів
Стандарти на сировину та допоміжні матеріали
Транспортування, приймання, зберігання
Описання технології виробництва сиру Голландського
Розробка та описання технологічної схеми
Вимоги щодо якості готової продукції. Стандарти на готову продукцію
Характеристика хімічного складу та екологічної чистоти сиру Голландського
Продуктовий розрахунок сиру Голландського
Сири, що досягли кондиційної зрілості, перед відправкою з підприємства сортуються і оцінюються за якістю. Оптимальні строки зберігання і реалізації при температурі від 0 до 6 °С і відносній вологості повітря від 80 до 85 % складають не більше 4-х місяців. [3], [11]
Перераховані стадії виробництва сиру складаються з цілого ряду операцій, що виконуються вручну або механізованих (автоматизованих). Вироблення кожного виду сиру характеризується конкретними технологічними режимами, зазначеними в технологічних інструкціях. Одним з основних чинників, що впливають на якість сиру і його конкурентоспроможність, є також технічний рівень підприємства. [10]
Якість твердих сичугових сирів визначається за органолептичними, фізико-хімічними та мікробіологічними показниками. [3]
Органолептичним методом якість твердих сирів визначають за 100-бальною системою, а плавлених сирів - за 30-бальною. Тверді сири повинні мати правильну форму; кірка тонка, рівна, чиста й пружна, без зморшок. Смак і запах повинні бути чистими, властивими даному виду, без сторонніх присмаків і запахів. У першому сорті допускається слабовиражений кормовий і кислий присмак. Консистенція тіста повинна бути еластичною, однорідною за всією масою. Колір тіста повинен бути однорідним від білого до слабо-жовтого. Тверді сири (крім Ярославського великого, Кубанського, Російського, Дністровського, Північного, Пікантного) залежно від органолептичних показників поділяють на вищий і перший сорт. Кожен із органолептичних показників оцінюють в межах відведеної йому кількості балів відповідно до табл. 1.4. [16]
Табл. 1.4. Органолептичні показники якості твердих сичугових сирів
|
Найменування показника |
Оцінка, бали |
|
Смак і запах |
45 |
|
Консистенція |
25 |
|
Малюнок |
10 |
|
Колір тіста |
5 |
|
Зовнішній вигляд |
10 |
|
Упакування й маркування |
5 |
|
Разом |
100 |
Безпеку сирів контролюють за вмістом токсичних елементів, мікотоксинів, антибіотиків, гормональних препаратів пестицидів, радіонуклідів, нізину (для плавлених сирів). Присутність їх неповинна перевищувати допустимі рівні вмісту в заданій масі сиру. (табл. 1.5) [28]
Табл. 1.5. Гігієнічні вимоги до твердих сичужних сирів
|
Припустимі рівні мг/кг (л) |
Примітка |
|
|
Токсичні елементи: |
||
|
свинець |
0,5 |
|
|
миш'як |
0,3 |
|
|
кадмій |
0,2 |
|
|
ртуть |
0,3 |
|
|
Мікотоксини: |
||
|
афлатоксин М1 |
0,0005 |
|
|
Антибіотики: |
||
|
левоміцетин |
не доп. |
0,01 од/г |
|
тетрациклінова група |
не доп. |
0,01 од/г |
|
стрептоміцин |
не доп. |
0,5 од/г |
|
пеніцилін |
не доп. |
0,01 од/г |
|
Пестициди: |
||
|
гексахлорциклогексан (,,-ізомери) |
1,25 |
у перерахуванні на жир |
|
ДДТ і його метаболіти |
1,0 |
у перерахуванні на жир |
|
Радіонукліди: |
||
|
цезій-137 |
50 |
Бк/кг |
|
стронцій-90 |
100 |
Бк/кг |
Нормовані мікробіологічні показники для твердих сирів - КМАФАнМ, БГКП, патогенні мікроорганізми, у тому числі сальмонели - представлені у табл. 1.6. [21]
Табл. 1.6.Мікробіологічні вимоги до твердих сичугових сирів
|
МАФАМ, КУО/г, не більше |
Маса продукту (г, см3), в якій не допускаються |
Примітка |
|
|
БГКП (коліформи) |
Патогенні, у т.ч. сальмонели |
||
|
___ |
0,001 |
25 |
S.aureus не більше 500 КУО/г L.monocytogenes в 25 г не допускаються |
В табл. 1.7 наведені основні фізико-хімічні показники твердих сирів, зокрема масова частка жиру, вологи та повареної солі. [28]
Табл. 1.7. Фізико-хімічні показники твердих сичугових сирів
|
Найменування |
Масова частка, % |
||
|
Жирів, не більше |
Вологи, не більше |
Повареної солі |
|
|
Радянський |
50,0+1,6 |
42,0 |
1,5-2,5 |
|
Швейцарський |
50,0+1,6 |
42,0 |
1,5-2,5 |
|
Алтайський |
50,0+1,6 |
42,0 |
1,5-2,0 |
|
Голландський круглий |
50,0+1,6 |
43,0 |
1,5-3,0 |
|
Голландський брусковий |
45,0+1,6 |
44,0 |
1,5-3,0 |
|
Костромський |
45,0+1,6 |
44,0 |
1,5-2,5 |
|
Ярославський |
45,0+1,6 |
44,0 |
1,5-2,5 |
|
Естонський |
45,0+1,6 |
44,0 |
1,5-2,5 |
|
Степовий |
45,0+1,6 |
44,0 |
2,0-3,0 |
|
Угличський |
45,0+1,6 |
45,0 |
1,5-2,5 |
|
Латвійський |
45,0+1,6 |
48,0 |
2,0-2,5 |
Не допускають до реалізації сири, що отримали загальну бальну оцінку менш ніж 75 балів або за смаком та консистенцією, менше 34 балів - не відповідають вимогам стандартів за хімічним складом; зі сторонніми домішками в тісті; сири, що розпливлися й здуті (що втратили форму); вражені підкірковою цвіллю; із глибокими зачищеннями (більше 2-3 см) та тріщинами; із сильно підіпрілою кіркою, що підлягають парафінуванню, але випущені без парафіну; з порушенням герметичності плівки й з розвитком під плівкою цвілі або іншої мікрофлори. В продаж не допускаються сири, що мають пороки. Такі сири підлягають промисловій переробці на харчові цілі. [17]
Основними умовами, дотриманням яких забезпечують належне зберігання сирів є: певна температура й відносна вологість повітря; відповідне освітлення й вентиляція; дотримання товарного сусідства, закріплення постійних місць за товаром; забезпечення матеріальної відповідальності виконання санітарно-гігієнічних заходів, що попереджають збиток і псування товарів. Необхідно захищати товари від дії прямих сонячних променів. [3]
Тривалість зберігання твердих сичугових сирів залежить від якості, виду й умов зберігання. На тривале зберігання направляють високоякісні зрілі сири. Зберігають сири в дерев'яних ящиках і барабанах із гніздами. Рекомендована температура зберігання твердих - від 0 до 4 єС при відносній вологості повітря - 75-80%. За таких режимах тверді сири зберігають до 6-8 міс. Терміни зберігання сирів на розподільних холодильниках торгівлі при температурі від 4 до 0 °С та відносній вологості повітря 85-90% наведені в табл.1.8. [11], [19]
Табл. 1.8. Терміни зберігання сирів на розподільних холодильниках торгівлі
|
Найменування сиру |
Терміни зберігання сирів, міс |
||
|
У парафіновому покритті |
У полімерному покритті |
||
|
Батарейна система охолодження |
Повітряна система охолодження |
||
|
Тверді сичугові з високою температурою другого нагрівання: |
|||
|
Швейцарський, Радянський, Алтайський |
5 |
6 |
3 |
|
Бійський, Карпатський, Гірський |
4 |
5 |
3 |
|
Емментальський, Український |
2 |
3 |
2 |
|
Сири пресовані групи Голландського |
3 |
4 |
2 |
|
Буковинський, Львівський |
2 |
3 |
2 |
|
Сусанінський, Дністровський |
1 |
1 |
1 |
|
Російський, Атлет, Чеддер |
2,5 |
3 |
2 |
|
Сири зниженої жирності |
2 |
3 |
1,5 |
|
Шетський, Славутич |
1 |
1 |
- |
У торгівельні організації сири надходять дозрілими. Але в процесі зберігання на складах і в магазинах у сирах тривають зміни в результаті розвитку мікроорганізмів на кірці й впливу фізичних факторів на структуру сиру. При зберіганні якість сирів може поліпшуватися. Крім цього подальше зберігання повністю дозрілих сирів призводить до перестигання й у результаті утворення великої кількості продуктів розпаду білків здобувати зайво гострого, а іноді й прогірклого смаку.
У сирах Швейцарському й Радянському, що зберігалися при мінусовій температурі (припустимої), випадає молочний камінь в сирі у вигляді білих крапок, а при розжовуванні відчувається легкий хрускіт. [16]
При недотриманні режимів зберігання в сирах можуть відбуватися наступні процеси, що впливають на смак, консистенцію, а отже на якість сиру в цілому:
усушка, при підвищеній температурі;
замерзання, в умовах низьких негативних температур;
розвиток слизуватих бактерій і цвілі, внаслідок зберігання при підвищеній вологості;
деформації, при зберіганні з температурою вище 15 °С сир розм'якшується й деформується.
При неправильному зберіганні можливе виникнення наступних дефектів:
Аміачний смак і запах - внаслідок недостатнього догляду за кіркою;
Порожній смак - у сирів, що піддавалися заморожуванню;
Тверда, груба консистенція - тривале зберігання сиру без покриття;
Підкіркова цвіль - виникає в результаті порушення цілісності кірки через малопомітні тріщини, через що усередину кірки й сиру проникають повітря й спори цвілі. Сири, уражені підкірковою цвіллю й гнильними мікроорганізмами, для подальшого зберігання не придатні. При зберіганні сиру розвиток плісняви затримується при відносній вологості повітря нижче 82 %, а розвитку мікроорганізмів перешкоджає сухе приміщення, тому що поверхня сирів підсихає;
Пороки форми - у сховищах може відбуватися осідання сирів, сири з надмірним вмістом вологи в теплих сиросховищах сильно розм'якшуються й здобувають форму, що розпливлася. Також сир може деформуватися внаслідок струшування при транспортуванні;
Пороки, що викликають шкідники - особливо небезпечні для сиру личинки сирних мух і сирний кліщ, що перебувають в поверхневому шарі сиру, але іноді через тріщини в кірці може проникнути в сирне тісто. Необхідно проводити дезінфекцію сховищ. Сир, ушкоджений гризунами, вважається не харчовим. [17], [28]