Дипломная (вкр): Теоретичні та практичні підходи до обліку, аудиту і аналізу прибутку на підприємстві

Теоретичні та практичні підходи до обліку, аудиту і аналізу прибутку на підприємстві

Зміст

Вступ

. Сутність прибутку підприємства, його формування та розподіл

.1 Прибуток як економічна категорія

.2 Формування та розподіл прибутку підприємства

.3 Чинники забезпечення підвищення рентабельності підприємства

. Організація обліку та аудиту прибутку ТОВ «Теплогазохолодвод»

.1 Техніко-економічна характеристика підприємства

.2 Організація обліку та аудиту на ТОВ «Теплогазохолодвод»

.3 Бухгалтерський, податковий облік фінансових результатів та прибутку

.4. Аудит прибутку

.5 Автоматизація обліку фінансових результатів і використання прибутку

. Аналіз і розробка заходів щодо підвищення ефективності формування та використання прибутку на ТОВ «Теплогазохолодвод»

.1 Факторний аналіз прибутку підприємства

.2 Аналіз показників рентабельності

.3 Кореляційний аналіз залежності прибутку підприємства від величини дебіторської заборгованості

.4 Розробка та обґрунтування заходів підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства

. Охорона праці і навколишнього середовища

. Цивільний захист

Висновки

Список джерел інформації

Вступ

Актуальність теми обумовлена тим, що в умовах динамічного розвитку економіки України особливо важливим є питання стабільної діяльності вітчизняних підприємств, яка знаходиться під впливом багатьох факторів. Вирішальне значення відіграє фінансовий менеджмент, складовою якого є система управління прибутком. Прибуток є метою та кінцевим результатом діяльності підприємства, найважливішим показником його ефективності; джерелом коштів для здійснення розширеного відтворення, а також для забезпечення матеріальних та соціальних проблем колективу. Пріоритетна роль прибутку в розвитку підприємства та забезпечення інтересів його власників і персоналу потребує ефективного та безперервного управління його формуванням і використанням. Ефективність будь-якої управлінської системи значною мірою залежить від повного, достовірного та своєчасного інформаційного забезпечення. Тому особливої актуальності набуває розробка системи інформаційного забезпечення управління прибутком, яка дозволить підвищити ефективність функціонування фінансового менеджменту господарюючого суб’єкта.

Прибуток - важливий узагальнюючий показник оцінки ефективності функціонування кожного суб'єкта господарювання, оскільки в прибутку акумулюються резерви всіх сторін діяльності підприємства. Одним з напрямів використання аналітичної інформації про фінансові результати (прибуток) є правильний його розподіл та використання, тобто управління прибутком. Інформаційна система управління прибутком являє собою результат безперервного ціленаправленого підбору відповідних інформаційних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних управлінських рішень за всіма аспектами формування, розподілу та використання прибутку підприємства. Велика роль інформації про прибуток та умови його формування і використання в підготовці та прийнятті ефективних управлінських рішень зумовлює відповідно високі вимоги до її якості при формуванні інформаційної системи управління прибутком. Тому, до інформації, що входить в дану систему, ставляться наступні основні вимоги: значимість, повнота, достовірність, своєчасність, зрозумілість, релевантність, зіставність, ефективність.

Прибуток і збиток являються номінальними факторами того, як доцільно працює товариство, відзначає справжні можливості фірми вкладати кошти в економічний зріс, чистий прибуток являється джерелом ліквідності підприємств для розрахунків зі своїми кредиторами.

Рентабельність є одним із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва. Рентабельність безпосередньо пов’язана з отриманням прибутку. Показники рентабельності більш повно, чим прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому що їх величина відображає співвідношення ефекту з вкладеним капіталом або спожитими ресурсами. Їх використовують і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні. Різноманітність варіантів рішень, що приймаються при визначенні прибутку, поточних витрат, авансованій вартості для розрахунку рентабельності обумовлюють наявність значної кількості її показників Основні показники рентабельності можна об’єднати в наступні групи: показники рентабельності капіталу (активів); показники рентабельності продукції; показники, розраховані на основі потоків наявних грошових коштів.

Розгляду питань щодо прибутку та рентабельності підприємства присвячено багато відомих вчених економістів. Над цією проблемою працювали: Богачов В.В., Бланк І.О., Данилюк М.О., Савич В.І., Баканов М.І., Шеремет О.Д., Бутинець Ф.Ф., Мельник Т.Г., Моторіна Т.М., Кононенко М.О., Івахненков С.В., Кожанова Є.П., Оленко І.Л., Кизим М.О., Забродський К.М., Зінченко В.А., Копчак Ю.С. Редько К.О., Петряєва З.Ф., Пушкар М.С., Русак М.О., Савицька Г.В., Ситник В.Ф., Писаревська Т.А., Єрьоміна Н.В.

Метою даної дипломної роботи є дослідження теоретичних та практичних підходів до обліку, аудиту і аналізу прибутку на підприємстві.

Задачі роботи:

вивчити поняття, зміст поняття прибуток та рентабельність;

дослідити різновиди, джерела формування та способи використання прибутку підприємства;

показати механізм формування та розподілу прибутку підприємства;

розглянути особливості організації бухгалтерського та податкового обліку (на прикладі ТОВ «Теплогазохолодвод»);

розглянути особливості проведення аудиту прибутку на підприємстві;

провести аналіз формування та розподілу прибутку; здійснити аналіз рентабельності підприємства (на прикладі ТОВ «Теплогазохолодвод»);

виявити основні фактори, що впливають на зростання прибутку торговельного підприємства (на прикладі ТОВ «Теплогазохолодвод»);

виявити резерви та розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення формування, планування, розподілу прибутку на прикладі базового підприємства.

Об'єктом дослідження є формування та розподіл прибутку; рентабельність підприємства.

Предмет дослідження - ефективність використання фінансових ресурсів підприємства (на прикладі ТОВ «Теплогазохолодвод»).

Теоретичною і методологічною основою для написання роботи стали законодавчі акти, постанови, інструкції, навчальні посібники, спеціальна література.

Робота складається з введення, п’яти розділів, висновків, додатків.

1. Сутність прибутку підприємства, його формування та розподіл

.1 Прибуток як економічна категорія

Прибуток як економічна категорія відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності. Результатом з'єднання чинників виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної продуктивної діяльності господарюючих суб'єктів є готова продукція, яка стає товаром за умови її реалізації споживачеві.

Прибуток - це частина чистого доходу, який безпосередньо отримують суб'єкти, господарювання, після реалізації продукції. Тільки після продажу, продукції чистий дохід приймає форму прибутку. Кількісно він є різницею між чистою виручкою (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку і інших відрахувань з виручки до бюджетних і небюджетних фондів) і повною собівартістю реалізованої продукції.

Об'єм реалізації і величина прибутку, рівень рентабельності залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової і фінансової діяльності підприємства, інакше кажучи, ці показники характеризують всі сторони господарювання.

Розгляд поняття прибутку в економічній літературі дає підстави стверджувати про дискусійність і неоднозначність його визначення. Це зумовлено відсутністю єдиного трактування його природи. З приводу економічного змісту цього поняття впродовж усієї історії політичної економії аж до теперішнього часу ведеться безперервна полеміка. У системі економічних категорій, пов’язаних з підприємницькою діяльністю, категорія прибутку характеризується економістами як одна з найбільш важливих. Розглядаючи дану категорію, вивчивши досвід вітчизняних та зарубіжних економістів, можна стверджувати, що єдиної думки стосовно визначення категорії «прибуток» немає. Дискусійним є не тільки визначення сутності поняття прибутку, але й відповідних його функцій та ролі, що є підтвердженням існування різних точок зору до даної категорії на всіх етапах розвитку економічної науки. Теорія прибутку має глибокий генезис, так як проблеми ефективного його формування та використання цікавили економістів ще з давніх часів. Першу спробу розглянути поняття прибутку зробив ще Аристотель, який ввів у обіг поняття "хремастика", тобто "мистецтво наживати або нагромаджувати багатство", - діяльність, спрямована на одержання прибутку, нагромадження капіталу. Німецький вчений Генріх Нікліш, творець теорії статичного балансу, прибуток підприємства розглядав як наслідок використання не тільки власного, але й залученого позичкового капіталу. Вчені італійської школи вважали, що розмір прибутку визначається згідно з настановами власника; французька школа виходила з того, що прибутком можуть вважатися лише грошові надходження: „Без грошей - немає прибутку”. Англійський економіст Давід Рікардо стверджував, що прибуток і заробітна плата - не джерела, а складові власності, що створюються тільки працею]. Ж-Б. Сей, ввів в науковий обіг термін «підприємець» і говорив про ту частину прибутку підприємця, яка надходить як винагорода за його здібності, таланти, діяльність та керівництво. Розмір прибутку, за Ж-Б Сеєм, залежить від співвідношення попиту і пропозиції на ринку праці підприємців. Видатний американський економіст Й.А. Шумпетер вперше розробив теорію прибутку, як результат здійснення нововведень. Шумпетер розглядав прибуток як дохід фактору виробництва - підприємництва. Американський вчений Ф. Найт джерелом прибутку назвав невизначеність, тобто форму ризику, яку неможливо розрахувати або виміряти. Прибуток у Найта виступає як виграш у грі з непередбаченим результатом. [35]

За економічним змістом прибуток є грошовим вираженням частини додаткової вартості. За П. Самуельсоном прибуток насправді є безумовний процент, безумовна рента і безумовна заробітна плата. Прибуток є дохід, породжений монополістичним становищем; прибуток - це величина, яка виступає як надмірний дохід, що підлягає виміру і потребує оподаткування, а не як дохід, що є матеріальним стимулом. У сучасній літературі також не існує єдиної думки визначення категорії прибутку. Прибуток, як багатство і шляхи його зростання, вивчають різні науки. Вище нами було розглянуто поняття прибутку в історичному аспекті, тож доцільно звернути увагу на трактування прибутку з точки зору сучасних наук, за відомими працями різних авторів, які наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Трактування поняття прибутку сучасними науками

Як видно з таблиці 1.1, не зважаючи на те, що кожен науковець по-своєму трактує поняття «прибуток», зрозуміло, що більшість з них розглядають його як кінцевий результат господарської діяльності. Але поряд з тим не достатньо висвітлено, що розуміють під кінцевим результатом та від чого він залежить. Таким чином, в умовах ринкової економіки великого значення набуває дослідження категорії «прибуток», а також пошук факторів, які впливають на його розмір. А тому прибуток можливо трактувати як вагому економічну категорію, від глибини дослідження якого та правильності використання залежить ефективність бізнесу підприємства, ціноутворення та інші економічні важелі діяльності. З нашої точки зору, прибуток - це та частина виручки, яка є різницею між понесеними витратами та отриманими доходами у процесі здійснення виробничої та комерційної діяльності підприємства і спрямована на реалізацію ефективної дивідендної політики, яка б забезпечила, з одного боку, розвиток підприємства за рахунок чистого прибутку, як основного джерела розвитку, а з іншого боку, підвищення добробуту власників капіталу через сплату дивідендів та придбання акцій інших підприємств з метою розширення власного бізнесу. Прибуток є основою для продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, а тому він є одним із найістотніших і найважливіших показників діяльності, який входить до складу власного капіталу. Процес досягнення оптимальної структури капіталу включає певні історичні етапи, тому показник прибутку в першому розділі балансу відображався по-різному. На сучасному етапі розвитку економіки України дуже важливо залучити в бізнес достатні обсяги капіталу, який би у більшій мірі формувався за рахунок отриманого прибутку. [44]

Прибуток як найважливіша категорія ринкових відношенні виконує певні функції.

По-перше, характеризує економічний ефект, отриманий в результаті діяльності підприємства. Але всі аспекти діяльності підприємства за допомогою прибутку оцінити неможливо. Такого універсального показника і не може бути. Саме тому при аналізі виробничо-господарської і фінансової діяльності підприємства використовується система показників.

Значення прибутку полягає в тому, що він відображає кінцевий фінансовий результат. Разом з тим на величину прибутку, його динаміку впливають чинники, як залежні, так і не залежні від зусиль підприємства. Практично поза сферою дії підприємства знаходяться кон'юнктура ринку, рівень цін на споживані матеріально-сировинні і паливно-енергетичні ресурси, норми амортизаційних відрахувань. До певної міри залежать від підприємства такі чинники, як рівень цін на продукцію, що реалізовується, і заробітна плата, рівень господарювання, компетентність керівників і менеджерів, конкурентоспроможність продукції, організація виробництва і праці, його продуктивність, стан і ефективність виробничого і фінансового планування.

Перераховані чинники впливають на прибуток не прямо, а через об'єм продукції, що реалізовується, і собівартість, тому для визнання кінцевого фінансового результату необхідно зіставити вартість об'єму продукції, що реалізовується, і вартість витрат і ресурсів, використовуваних у виробництві.