Материал: 8

13.3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку

Фондова біржа, відповідно до ст. 360 Господарського кодексу України і Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, що можуть вільно прода­ватися і купуватися. Вона зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та виконує функції, пов'язані з обігом цінних паперів.

Фондова біржа створюється у формі акціонерного товари­ства (закритого або відкритого) не менш як 20 засновниками —

202 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

торговцями цінними паперами (банками, акціонерними товариства­ми, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно імен­них акцій, та іншими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом їхньої діяльності). Засновники повинні мати дозвіл на здійснення комерційної і комісійної діяль­ності з цінними паперами. Фондова біржа набуває прав юридич­ної особи з моменту її реєстрації.

Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом—зборами акціонерів.

У статуті фондової біржі визначаються:

1. її найменування і місцезнаходження;

2. найменування і місцезнаходження засновників;

3. розмір статутного фонду;

4. умови і порядок прийняття в члени і виключення членів фондової біржі;

5. права і обов'язки членів біржі;

6. організаційна структура;

7. компетенція і порядок створення керівних органів;

8. порядок і умови відвідування біржі;

9. порядок і умови застосування санкцій, встановлених біржею;

10. порядок припинення діяльності.

У статуті можуть передбачатися інші положення, що стосу­ються створення ідіяльності фондової біржі.

Варто відмітити, що правила фондової біржі є локальним нор­мативним актом, що регламентує її діяльність, пов'язану з торгів­лею цінними паперами. У зв'язку з цим правила повинні передба­чати:

1. види угод, що укладаються на фондовій біржі;

2. порядок торгівлі на біржі;

3. умови допуску цінних паперів на біржу;

4. умови і порядок передплати на цінні папери, що котиру­ються на біржі;

5. порядок формування цін біржового курсу та їх публі­кації;

6. обов'язки членів біржі щодо ведення обліку та інфор­мації, внутрішній розпорядок роботи комісій фондової біржі, порядок їхньої діяльності;

7. систему інформаційного забезпечення фондової біржі;

Розліл 13. Правове регулювання біржовоїаіяльносгі | 203

8. види послуг, що надаються біржею, і розмір плати за них;

9. правила ведення розрахунків на біржі;

10. інші положення, що стосуються діяльності біржі.

Закон Україїш "Про цінні папери і фондову біржу" передба­чає особливі умови припинення діяльності фондової біржі. її діяльність припиняється у тому разі, коли число членів біржі стає меншим за 10. Якщо у фондовій біржі залишилося 10 членів, її діяльність припиняється у випадку неприйняття нових членів про­тягом шести місяців.

Порядок захисту громадян-інвесторів на фондовому ринку передбачений Указом Президента України від 8 липня 1998 р. "Про фонд захисту громадян-інвесторів на фондовому ринку". Відпо­відно до цього нормативного акту основним завданням створю­ваного Фонду захисту громадян-інвесторів-на фондовому ринку є зниження ризику втрати коштів громадянами-інвесторами під час здійснення операцій з цінними паперами. Учасниками фонду є торговці цінними паперами та комерційні банки, які мають дозвіл Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснен­ня діяльності з випуску та обліку цінних паперів. Фонд не вправі займатися підприємницькою та інвестиційною діяльністю з ме­тою отримання прибутку.

Учасники фонду зобов'язані стати на обліку фонді не пізніше 60 днів з дня отримання дозволу на здійснення діяльності з випус­ку та обігу цінних паперів. Після взяття на облік у фонді кожний учасник сплачує реєстраційний збір у розмірі 100 неоподатковува­них мінімумів доходів громадян. Поряд з цим учасники фонду щоквартально не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним кварталом сплачують поточні внески в розмірі 0,2 відсотка загаль­ного обсягу коштів, отриманих за виконання ними договорів.

Кошти фонду розміщуються в:

• державні цінні папери;

• депозитні рахунки комерційних банків.

Вищим органом управління фондом є адміністративна рада, до складу якої входить голова і чотири члени. Вона обирається на чотири роки. Засідання її проводяться не рідше двох разів в місяць. До основних напрямків її діяльності входять питання про визна­чення основних напрямків діяльності фонду, представництва в гос­подарському суді, ліквідаційних комісіях, затвердження кошторисів і т. ін.

204 І С.И. Кравчук. Госполарське право України

Державний контроль за діяльністю фонду здійснює Держав­на комісія з цінних паперів та фондового ринку.

_Ф

Контрольні запитання

1. Які функції виконує товарна біржа?

2. Якими правами регулюється діяльність біржі?

3. Які види угод визначаються чинним законодавством?

4. Які особливості мають ф'ючерсніугоди?

5. Якими правами передбачається біржове функціонування?

6. Яка процедура проведення біржових торгів?

7. Заякоїумови створюється фондовабіржа?

8. Що передбачають правила діяльності фондової біржі?

9. Яким чином припиняється функціонування фондової біржі?

Розліл 14. Правове регулювання цін та ціноутворення І 205

РОЗДІЛ 14

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН ТА ЦІНОУТВОРЕННЯ

14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення

Згідно зі статтею 189 Господарського кодексу України ціна є формою грошового визначення вартості продукції, робіт, послуг. Ціна відображає споживчі їх властивості, купівельну спроможність гро­шової одиниці, ступінь рідкісності товарів, характер та силу кон­куренції, рівень державного контролю, психологію поведінки ринкових суб'єктів.

Ціна складаєтьсялід впливом різних об'єктивних і суб'єк­тивних факторів і може бути різних видів:

• державною і ринковою;

• регульованою і трансферною;

• гуртовою і роздрібною;

• світовою і внутрішньою;

• договірною і прейскурантною.

Вона є головним та ефективним механізмом координації еко­номічної поведінки суспільства в країнах зі змішаною економі­кою і відповідає вимогам вузькоспеціалізованого господарства.

Ціні властиві такі функції:

X) обліку і виміру затрат суспільної праці. Виконуючи її, ціна виступає одним з найважливіших показників народногосподарсь­кого виробництва, є орієнтиром для прийняття господарських рішень;

2. пропорційності та рівноваги в господарстві. Саме через ціну здійснюється зв'язок між виробництвом і споживанням, пропози­цією і попитом. В умовах пропорційного розподілу засобів вироб­ництва і праці між галузями рівновага на ринку підтримується за допомогою цін, що відповідають суспільно необхідним затратам;

3. стимулююча. В народному господарстві ціни можуть сприя­ти або перешкоджати збільшенню виробництва і споживання тих

206 І С.Й. Кравчук. Госполарське право України

або інших товарів. Так, занижені ціни, які не забезпечують нор­мальну рентабельність, завдають збитків, не зацікавлюють підприємства у нарощуванні обсягів виробництва. В той же час завищені ціни, які дають змогу отримати надмірний прибуток, створюють для підприємства незаслужені економічні привілеї і водночас можуть викликати розширення виробництва, що не відповідає суспільним потребам;

4)розподільна. Вона пов'язана з можливістю відхилення ціни від вартості. Так, встановлення високих цін на певну продукцію чи товар дає змогу державі перерозподіляти кошти шляхом встанов­лення дотацій на інші товари.

Ринкові перетворення в економіці спрямовані на перебудову не лише існуючої системи цін, а й організації самого процесу ціно­утворення. Підвищення відповідальності господарюючих суб'єктів, з одного боку, і необхідність реорганізації в діяльності органів ціно­утворення та контролю за цінами, з іншого, визначили лінію на демократизацію політики ціноутворення. Вона спрямована на за­безпечення:

• рівнихекономічнихумовістимулівдлярозвиткувсіхформ власності, економічної самостійності підприємств, органі­зацій та адміністративно-територіальних регіонів України;

• збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг;

• протидії монопольним тенденціям виробників продукції, товарів та послуг;

• об'єктивних співвідношень у цінах на промислову та сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквіва­лентність обміну;

• розширення сфери застосування вільних цін;

• підвищення якості продукції;

• соціальних гарантій насампереддля низькооплачуванихта малозабезпечених громадян, включаючи систему компен­саційних виплат у зв'язку зі зростанням цін і тарифів;

• створення необхідних економічних гарантій для вироб­ників;

• орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень цін світового ринку.

Постановою КМУ від 18 грудня 1998 р. "Про удосконален­ня порядку формування цін" встановлено, що формування, вста­новлення та застосування цін суб'єктом підприємництва натери-

Розліл 14. Правове регулювання цін та ціноутворення І 207

торіїУкраїниздшснк>єтьсявиключноунащональній грошовій оди­ниці. Ціна вважається обгрунтованою при врахуванні доларового еквівалента лише в частині імпортної складової структури ціни.