СОДЕРЖАНИЕ
1.1. Предмет господарського права
1.2. Мета і принципи господарського , права
1.3. Методи господарського права
1.4. Система господарського права
2.1. Джерела господарського права та вимоги до правових актів господарювання
2.2. Значення судової практики в господарських правовідносинах
2.3. Поняття господарських правовідносин та їх види
3.1. Державна реєстрація господарюючих органів
3.2. Правовий статус підприємства
3.3. Припинення діяльності підприємства
4.1. Правовий статус акціонерних товариств
4.2. Правовий стататус неакціонерних товариств
5.1. Правовий режим майна підприємства
5.2. Правовий режим майна об'єднання підприємств
5.4. Особливості правового режиму майна неприбуткових юридичних осіб
6.1. Державне управління якістю
Та державний захист прав споживачів
6.2. Державна система стандартизації, сертифікації та метрології
6.3. Державний контроль і нагляд за якістю продукції
7.1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання
7.2. Поняття господарського договору та порядок його укладання
7.3. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
7.4. Зміна і припинення зобов'язань в господарських правовідносинах
8.1. Поняття системи господарських договорів
8.2. Класифікація системи господарських договорів
8.3. Окремі види господарських договорів
9.1. Поняття захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
9.2. Форми захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів
9.3. Способи захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності
10.1. Поняття відповідальності в господарському праві
10.2. Функції та види господарсько-правової відповідальності
10.3. Підстави господарсько-правової відповідальності
11.1. Поняття банкрутства та його суб'єкти
11.2. Підстави для застосування банкрутства та порядок провадження у справах про банкрутство
11.3. Наслідки визнання боржника банкрутом та черговість задоволення претензій кредиторів
12.1. Поняття договору оренди, її об'єкти та суб'єкти
12.2. Порядок укладення договору оренди
12.3. Порядок припинення договору оренди
12.4. Правове регулювання лізингових операцій
13.1. Поняття та юридичні ознаки біржі, її функції та обов'язки
13.2. Види біржових угод та правила біржової торгівлі
13.3. Правовий статус фондової біржі та захист громадян-інвесторів на фондовому ринку
14.1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
14.2. Види цін та порядок їх встановлення
14.3. Правове регулювання контролю
15.1. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
15.2. Порядок відкриття рахунків у банках
15.3. Порядок та форми розрахунків у господарському обігу
16.1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним. Захист економічної конкуренції
16.2. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренції
16.3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та недобросовісну конкуренцію
17.1. Зовнішньоекономічна діяльність та її правове регулювання
17.2. Правовий режим іноземних інвестицій
180 | С.И. Кравчук. Горполарське право України
РОЗДІЛ 12
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОРЕНДИ ДЕРЖАВНОГО ТА КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА
Важливим напрямком підвищення ефективності використання майна державних підприємств і організацій у сучасних умовах є передача його в оренду фізичним та юридичним особам.
Загальне поняття оренди сформульовано в ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України. Відповідно до цієї статті орендою визнається засноване на договорі строкове платне користування майном, що необхідне орендареві для здійснення підприємницької та іншоїдіяльності. Виходячи із цього визначення, орендні відносини:
мають виключно договірний характер і не можуть виникати на підставі планових завдань або інших адміністративно-управлінських актів;
передбачають передачумайнаутимчасове користування;
є платними, що забезпечується внесенням орендарем орендодавцеві орендної плати у визначених розмірах.
Орендні відносини регулює, насамперед, Закон України "Про оренду державного та комунального майна". Його особливість полягає в регулюванні двох груп відносин: організаційних, пов'язаних з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів; майнових між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Роз&іл 72. Правове регулювання оренли лержавного... | 181
Цей закон має універсальний характер, оскільки його положеннями (якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди) може регулюватися оренда майна інших форм власності.
Для регулювання орендних відносин важливе значення мають й інші акти законодавства України: Цивільний кодекс (глави 58 "Найм, оренда", 59 "Найм, оренда житла"); Декрети КМУ від 29 грудня 1992р. № 17-92 "Про укладення договорів оренди приміщень підприємствами й організаціями торгівлі, громадського харчування та сфери послуг" та від 11 січня 1993 р. №5-93 "Про впорядкування використання адміністративних будинків і нежилих приміщень, що перебувають у державній власності" та ряд інших нормативнихактів.
Статтею 283 Господарського кодексу України договір оренди визнається як договір, за яким одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строку користування майно для здійснення господарської діяльності. Відповідно до Зако ну України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктами оренди є: •
цілісні майнові комплекси державних і комунальних підприємств. Під цілісним майновим комплексом слід розуміти господарський об'єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системоюенергопостачання;
нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);
інше окреме індивідуально визначене майно вйробничо-технічного призначення (машини, устаткування та інші облікові одиниці основних засобів, нематеріальні активи, малоцінні та швидкозношувані предмети, виробиичі запаси, незавершене будівництво, готова продукція, незавершене капітальне будівництво та інші цінності, що виділяються в самостійний об'єкт оренди).
Суб'єктами оренди є:
І. Орендодавці, до яких належать:
— Фонд державного майна України, його регіональні відділен ня тапредставництш-щодоціліснихмайновихкомплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого май на, яке є державною власністю;
182 [ С.Й. Кравчук. Госполарське право України
органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;
підприємства—щодо окремого індивідуально визначеного майна, а з дозволу зазначених вище орендодавців - також щодо цілісних майнових комплексів, структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна.
II. Орендарі, якими можуть бути:
господарські товариства, створені членамитрудового колективу підприємства, його структурного підрозділу;
інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства. При цьому фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна, до його укладення зобов'язана зареєструватись як суб'єкт щцприєм-ницькоїдіяльності.
Стаття 284 Господарського кодексу України та Закон України "Про оренду державного та комунального майна" регламентують процедуру укладення договору оренди, аст. 761 Цивільного кодексу України встановлює право передачі майна в оренду. Відповідно до цього законодавчого акту фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди майна підприємств, надсилають заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України. У разі надходження до орендодавця заяви щодо оренди нерухомого майна, що перебуває у державній власності, або підприємства, заснованого на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, орендодавець у п'ятиденний термін після дати реєстрації заяви надсилає копії проекту договору та інших матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.
Розліл 12. Правове регулювання оренли лержавного... | 183
Якщо підприємство, його структурний підрозділ, щодо цілісного майнового комплексу якого надійшла заява про оренду, або ініціатор укладення договору оренди згідно із законодавством займають монопольне становище на ринку; внаслідок укладення договору оренди підприємець або група підприємців можуть зайняти монопольне становище на ринку; сумарна вартість активів або сумарний обсяг реалізації товарів (робіт, послуг), що належать об'єкту оренди та ініціаторові укладення договору оренди, переви-щуютьпоказники, визначені законодавством,—орендодавець надсилає копіїпроектудоговору оренди таіншихотриманихдокументів такождо органу Антимонопольного комітету України.
Орган, уповноважений управляти відповідним майном державної власності, та орган Антимонопольного комітету України розглядають надіслані орендодавцем копії документів і протягом п'ятнадцяти днів надсилають орендодавцеві висновки (дозвіл або відмову) щодо можливості оренди та умовдоговору оренди. Уразі неодержання орендодавцем висновків у встановлений термін укладення договору оренди вважається погоджениміззазначенимиорга-\нами.
Орендодавець протягом п'яти днів після закінчення терміну погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, і органом Антимонопольного комітету України, ау випадках, коли заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом п'ятнадцяти днів після дати її реєстрації даєзгоду або відмовляє вукладеннідоговору оренди майна і повідомляє про це заявника.
Закон "Проорендудержавноготакомунального майна" містить перелік підстав відмови у передачі в оренду об'єктів. Це, зокрема:
— прийняття рішення компетентним органом про приватизацію цих об'єктів;
—включення об'єкта до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням КМУ чи місцевих органів влади;
—відсутність згоди органу Антимонопольного комітету України наоренду;
—відсутність згоди органу, уповноваженого управляти відповідним майном, на виділення структурного підрозділу.
184
| С.Й,
Кравчук. Госполарське право України
У випадку відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін зацікавлені особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду чи господарського суду.
Важливе значення при укладенні договору оренди мають умови оренди. Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є:
—об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації). Оцінка об'єкта оренди здійснюється за "Методикою оцінки вартості об'єктів оренди", затвердженої постановою КМУ від 10 серпня 1995 р. № 629. Методика передбачає особливості оцінки вартості цілісного майнового комплексу (при цьому обов'язковим є проведення повної інвентаризації відповідно до " Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються ", а також майна державних підприємств та організацій;
—термін, наякийукладаєтьсядоговіроренди, що визначається за погодженням сторін (ст. 763 Цивільного кодексу України). У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін;
—розмір плати за оренду. Річна орендна плата не може перевищувати п'яти відсотків вартості орендованого майна. Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна затверджені постановою КМУ від 4 жовтня 1995 р. № 786. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі, проте методика рекомендує в договорі оренди майнового комплексу державного підприємства встановлювати, що сплата орендних платежів має проводитися щоквартально в п'ятиденний термін від дати, встановленої для подання квартальних бухгалтерських звітів (балансів), а за IV квартал — в десятиденний термін віддати, встановленої для подання річного бухгалтерського звіту (балансу).