Материал: 8

У наведених випадках господарський суд позбавлений мож­ливості впливати якимось чином та самостійно вибирати судову процедуру. Така ситуація можлива, наприклад, якщо в ній беруть участь кредитори, що мають більшість голосів. У цьому випадку ці кредитори зацікавлені в швидкій ліквідації і задоволенні своїх ви­мог, навіть якщо є реальна можливість відновлення платоспромож­ності, якщо після проведення перших зборів кредиторів з'явилися обставини, які дадуть достатньо підстав вважати, що платоспро­можність боржника може бути відновлена.

Після закінчення місячного строку, встановленого для подан­ня заяв з письмовим зобов'язанням про переведення боргу на сена­торів, господарський суд може винести ухвалу про проведення са­нації боржника. Така ухвала виноситься:

а) якщо надійшли пропозиції від бажаючих задовольнити ви­ мога кредиторів до боржника і виконати його зобов'язання перед бюджетом;

б) за умови згоди зборів (комітету) кредиторів зі строками виконання цих зобов'язань і на переведення боргу. Якщо юридична особа сама звернулася до господарського суду із заявою про визнання її банкрутом, їй належить право вибо­ ру умов санації, В такому разі санація може бути здійснена або шляхом реорганізації (в порядку, встановленому ст. 22 Господарського кодексу України), або шляхом при-

174 | С.Й. Кравчук. Госполарське право України

ватизації (в порядку, встановленому приватизаційним за­конодавством). У разі згоди кредиторів на переведення боргу та заміну боржника господарський суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі, в якій за­тверджує узгоджені кредиторами, санаторами і боржни­ком умови санації юридичної особи-боржника. Протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати до комітету кредиторів для схвалення план санації боржника. До плану входять такі проблеми, як:

• реструктуризація підприємства;

• перепрофілювання виробництва;

• закриття нерентабельного виробництва;

• відстрочка платежів або їх списання;

• продаж частини майна, одержання кредиту для виплати вихідноїдопомоги працівникам боржника.

План санації схвалюється комітетом кредиторів і подається до господарського суду.

Законом " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачається можливість проведення державної санації. Державна санація — це система заходів по віднов­ленню платоспроможності боржника, які можуть здійснюватись власниками майна боржника або інвесторами з метою запобігання банкрутству шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних чи правових заходів відповідно до законодавства України до початку у справі про банкрутство.

Господарський суд визнає боржника банкрутом уразі:

• відсутності пропозицій щодо проведення санації;

• незгоди кредиторів з умовами санації боржника.

Про визнання боржника банкрутом приймається постанова господарського суду, в якій призначаються ліквідатори з представ­ників зборів кредиторів, банків, фінансових органів, атакож Фонду державного (комунального) майна, якщо банкрутом визнано дер­жавне підприємство або організацію. Після прийняття постанови про банкрутство друкується оголошення про банкрутство.

Настадіїліквідаційноїпроцедуриувипадкувизнання борж­ника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну про­цедуру, термін якої не повинен перевищувати 12 місяців. В окре­мих випадках вона продовжується ще на 6 місяців.

Розліл 11. Правове регулювання банкрутства суб'єктів... | 175

З дня прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

• підприємницька діяльність банкрута завершується закін­ченням технологічного циклу з виготовлення продукції;

• термінивиконаннявсіхгрошовихзобов'язаньбанкрутавва-жаються такими, що настали;

• припиняється нарахування штрафів, пені і неустойки;

• відомості про фінансовий стан банкрута перестають бути конфіденційними;

• скасовується арешт, накладений на майно боржника;

• вимога за зобов'язаннями боржника, що виникли під час процедури банкрутства, можуть пред'являтись лише в ме­жах ліквідаційної процедури.

На останній стадії припиняється провадження у справі про банкрутство. Такі дії господарського суду проводяться, якщо:

• боржник не внесений до реєстру суб'єктів підприємниць-коїдіяльності;

• подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або ре­організованої юридичної особи;

• у провадженні господарського суду є справа про банкрут­ство того самого боржника;

• затверджено звіт керуючого санацією боржника;

• затверджено мирову угоду;

• затверджено звіт ліквідатора;

• боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;

• кредитори не висунули вимог до боржника після порушен­ня провадження у справі про банкрутство за заявою борж­ника.

Припиняється справа про банкрутство лише при укладенні мирової угоди. Між боржником і кредиторами може укладатись мирова угода в межах положення ст. 35 Закону України " Про віднов­лення платоспроможності боржника або визнання його банкру­том" . Угодою передбачаються терміни відстрочки або розстрочки платежу. Вона затверджується господарським судом, що зазначаєть­ся в ухвалі про припинення провадження у справі про банкрутство. Одностороння відмова від виконання вимог мирової угоди не до­пускається.

Поряд з цим Указом Президента України від 8 липня 1998 р. № 753/98 "Про додаткові заходи щодо посилення ефективності

176 | С.И. Кравчук. Госполарське право України

застосування процедур банкрутства" передбачається ряд заходів, які можуть гарантувати кредиторам виконання їх майнових ви­мог до боржника. Зокрема, пунктом 2 цього Указу передбачено, що з метою забезпечення майнових вимог кредиторів розпоряд­ник майна може звернутись до господарського суду з клопотан­ням про застосування таких додаткових заходів:

• накладення арешту на майно і кошт, що належать борж­нику;

• стягнення майна у безспірному порядку;

• заборонавласшжумайнаборжникавчинятипевнідіїщодо його реорганізації чи ліквідації.

Господарський суд на підставі згоди кредитора може прийня­ти рішення про проведення спрощеної процедури банкрутства, якою передбачається примусове створення на базі майна банкрута відкритого акціонерного товариства з подальшим продажем акцій на відкритих торгах. Якщо акції не реалізовуватимуться, то вони можуть передаватись кредиторам.

Крім того, за виконання функції розпорядника майна борж­ника та ліквідатора банкрутом сплачуються кошти в розмірі не мен­ше 5 % суми боргів.

11.3. Наслідки визнання боржника банкрутом та черговість задоволення претензій кредиторів

На призначених господарським судом ліквідаторів поклада­ються обов'язки проведення процедури задоволення вимог креди­торів. Для цього вони створюють спеціальний орган—ліквідаційну комісію. Крім представників названих органів, до складу комісії обов'язково включається розпорядник майна боржника.

До функцій ліквідаційної комісії входять:

• інвентаризація та оцінка майна;

• визначенняліквідаційноїмасиірозпорядженнянею;

• вжиття заходів до стягнення дебіторської заборгованості;

• реалізація майна банкрута;

• здійснення інших заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 210 Господарського ко­дексу України.

Розліл 11. Правове регулювання банкрутства суб'єктів... | 177

За результатами своєї роботи ліквідаційна комісія складає і подає господарському суду ліквідаційний баланс. Суд зобов'яза­ний розглянути його, заслухати членів ліквідкому і зборів (комі­тету) кредиторів. В результаті цього можуть бути винесені ухвали двох (за змістом) видів:

• про затвердження ліквідаційного балансу. Якщо за резуль­татами ліквідаційного балансу не залишилось майна після задоволеннявимогкредиторів,виноситьсятакожухвалапро ліквідацію банкрута як юридичної особи;

• про затвердження ліквідаційного балансу і призначення нових ліквідаторів.

Згідно із ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" майно банкрута оцінюється за так званою відновною вартістю наявних основних і оборотних коштів з урахуванням кредиторської та дебіторської заборгованості цього підприємства. Вона обраховується, як ви­значено в методиці оцінки вартості майна під час приватизації. Вона встановлює порядок і спосіб оцінки майна, що приватизуєть­ся, за відновною вартістю з урахуванням його складу, і викорис­товується для визначення початкової (аукціонної) ціни держав­ного підприємства, розміру статутного фонду господарського то­вариства, що створюється у процесі приватизації, а також для визначення ціни майна державного підприємства або окремих інвентарних об'єктів при викупі. Майно банкрута оцінюється як цілісний майновий комплекс. Для цього:

• проводиться повна інвентаризація відповідно до положен­ня про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, атакожмайнадержавнихпідприємствта організацій, що передається в оренду, затвердженого по­становою КМУ від 2 березня 1993 р. № 1584;

• розробляється баланс, за яким передається майно;

• визначається вартість майна згідно зданими інвентаризації та балансу;

• складається акт оцінки вартості майна як цілісного майно­вого комплексу.

До переліку майна включаються:

• основні засоби та інші позаобігові активи (в тому числі-незавершене будівництво);

• оборотні засоби—запаси і затрати, грошові кошти, розра­хунки та інші активи з урахуванням заборгованості.

178 | С.Й. Кравчук. Госполарське право України

Продаж майна банкрута проводиться ліквідаційною комі­сією. Цей орган приймає рішення про продаж майна за погод­женням із зборами (комітетом) кредиторів.

Реалізація майна банкрута є гласною акцією. Голова ліквіда­ційної комісії забезпечує через засоби масової інформації опові­щення про порядок продажу майна банкрута; склад, умови і строки придбання майна.

У першучергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою, вимоги з виплати допомоги звільненим працівникам, а також вит­рати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в госпо­дарському суді та роботоюліквідаційної комісії.

В другу чергу погашається зобов'язання перед працівниками підприємства-банкрута.

В третю чергу сплачуються податки до місцевого та державно­го бюджетів і обов'язкові збори.

Четверта черга є основною для кредиторів, оскільки на цій . стадії погашаються їх вимоги, які не забезпечені заставою.

П 'ята черга передбачає повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства.

Щодо кожної окремої черги встановлено принцип пропор­ційності задоволення вимог кредиторів, сутьякого полягає у про­порційному розподілі майна між кредиторами (пропорційно на­лежній кожному сумі) уразі недостатності майна для повного задо­волення всіх вимог однієї черги.

Погашення боргів має місце у двох випадках:

• щодо вимог, заявлених після закінчення строку, встановле­ного для їхнього подання (прострочених);

• щодо вимог, не задоволенихвнаслідок недостатності майна банкрута.

Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів і членів трудового колективу, передається власникові, якщо госпо­дарський суд прийняв ухвалу про реорганізацію чи ліквідацію юри­дичної особи-боржника.

Розліл 17. Правове регулювання банкрутства суб'єктів... | 179

_Ф

Контрольні запитання

1. Що є юридичною підставою для ліквідації підприємства?

2. Хто є суб'єктом банкрутства?

3. На яку категорію юридичних осіб не поширюється Закон Украї­ни "Про відновлення платоспроможності боржника або визнан­ня його банкрутом"?

4. Що є підставою для застосування банкрутства до суб'єкта підприємницькоїдіяльності?

5. Які стадії включає в себе провадження у справах про банкрут­ство?

6. У яких випадках господарський суд визнає боржника банкру­том?

7. Які обов'язки покладаються на ліквідаційну комісію?

8. Які юридичні положення передбачаються внаслідок оголошен­ня боржника банкрутом?

9. В якому порядку задовольняються майнові претензії кредиторів?