Материал: NMP_200

10

4. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Те м а 1. Адміністративне судочинство

як форма здійснення правосуддя

( д л я с а м о с т і й н о г о в и в ч е н н я )

1.Поняття адміністративного судочинства.

2.Завдання адміністративного судочинства.

С п и с о к л і т е р а т у р и з а т е м о ю

Адміністративний процес: загальна частина (Федеративна Республіка Німеччина, Україна) : наук.-практ. посібник / Манн Томас, Мельник Роман, Бевзенко Володимир, Комзюк Анатолий; пер. та адапт. з нім. Мельника Романа; за заг. ред. Бевзенка Володимира. – Київ: Алерта, 2013. – С. 69–101.

Битяк Ю. Адміністративне судочинство як форма забезпечення верховенства права і законності / Ю. Битяк // Право України. – 2011. – № 4. – С. 4–11.

Демський Е. Ф. Адміністративне процесуальне право України : навч. посібник. – Київ: Юрінком Інтер, 2008. –

С. 245–250.

Основи адміністративного судочинства та адміністративного права : навч. посібник / за заг. ред. Р. О. Куйбіди, В. І. Шишкіна – Київ: Старий світ, 2006. – С. 77–100.

Писаренко Н. Вступ до курсу «Адміністративне судочинство в Україні» // Право України. – 2011. – № 4. – С. 267–272.

Писаренко Н. Про складові незалежної адміністративної юстиції // Право України. – 2016. – № 2. – С. 31–37.

11

Те м а 2. Джерела адміністративного судочинства

1.Конституція України як джерело адміністративного судочинства.

2.Міжнародні акти та їх значення для відправлення правосуддя в адміністративних справах.

3.Кодекс адміністративного судочинства, його структура, зміст та особливості.

За в д а н н я

1.Комунальне підприємство (далі – КП) звернулося до адміністративного суду із позовом до Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ) про визнання протиправним та скасування рішення АМКУ.

Адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні зазначеного позову відмовив.

Касаційний суд провадження за касаційною скаргою КП на рішення судів першої та апеляційної інстанцій закрив, оскільки дійшов висновку, що ця справа не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Закриваючи провадження у справі, касаційний суд виходив з того, що вона не може розглядатися у порядку адміністративного судочинства, бо згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України від 11 січня 2001 р. «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМКУ до господарського суду у двомісячний строк із дня його одержання.

Чи є правильною позиція касаційного суду? Відповідь обґрунтуйте.

2.П. звернувся із позовом до територіального органу поліції про визнання рішення органу поліції протиправним.

Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, дану позовну заяву повернуто.

Повертаючи заяву, суди виходили з того, що позивачем

12

не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі про залишення її без руху, зокрема, не надано документ, що підтверджує сплату судового збору.

У касаційній скарзі П. просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та задовольнити позовні вимоги. На його думку, вимога сплатити судовий збір є обмеженням права на звернення до суду, тобто такою, що сама по собі несумісна з гарантіями, передбаченими п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

Касаційний суд, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, ухвалив рішення про її відхилення.

Чи є правильною позиція касаційного суду? Відповідь обґрунтуйте.

3. Європейський суд з прав людини 10 лютого 2010 р. постановив рішення у справі «Серявін та інші проти України», яким констатував порушення декількох прав, що належать заявникам та гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. Серед порушених прав зазначено і право на справедливий суд, складові якого, застосовні щодо даної справи, закріплено у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Ознайомтеся із згаданим вище рішенням Європейського суду з прав людини. Стисло викладіть фабулу справи. Чи вважаєте ви, що дане рішення Європейського суду з прав людини вміщує положення, які впливають на сприйняття приписів Кодексу адміністративного судочинства України та/або корегують їх? Відповідь обґрунтуйте.

С п и с о к н о р м а т и в н о - п р а в о в и х а к т і в, с у д о в и х а к т і в т а л і т е р а т у р и

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 32. –

Ст. 2975.

Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини : Закон України від 23 лют.

13

2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 30. –

Ст. 260.

Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя : постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листоп. 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лют. 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/974_672

Авер’янов В. Понятійно-термінологічні новели Кодексу адміністративного судочинства України: дискусійні проблеми //

Право України. – 2011. – № 4. – С. 12–38.

Махоуні П. Наскільки «цивільною» є державна служба? // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Комен-

тарі. – 1999. – № 3. – С. 169–184.

Марченко О. О. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод як джерело адміністративного права // Порівняльно-аналітичне право. – 2017. – № 4. – С. 181–184 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.pap.in.ua/4_2017/54.pdf

Писаренко Н. Б. Застосовність гарантій права на справедливий суд в адміністративному судочинстві: практика Європейського суду з прав людини та українські реалії // Вісник Нац. акад. прав. наук України. – 2016. – № 3. – С. 214–228.

Трофімова Л. В. Використання рішень Європейського суду з прав людини при вирішенні спорів // Вплив адміністративного судочинства на розвиток публічного права : зб. наук. статей / за заг. ред. І. Х. Темкіжева. – Київ: Юрінком Інтер, 2012. – С. 258–266.

14