Реструктуризація – це використання у комплексі повністю чи частково зазначених вище методів.
Анулювання (скасування) державного боргу – повна відмова держави від зобов’язань за випущеними позиками (внутрішніми, зовнішніми або за всім державним боргом).
Анулювання цінних паперів держави може проводитися з двох причин:
1)по-перше, в разі фінансової неплатоспроможності держави (дефолту);
2)по-друге, в результаті приходу до влади нових політичних сил, які відмовляються визнавати фінансові зобов’язання своїх попередників.
Однак це не може розглядатись як припустимий варіант. Авторитет держави, як будь-якого боржника, залежить від визнання нею своїх боргів і забезпечення повного їх погашення у встановлені строки.
Відмова від виконання державою взятих на себе зобов’язань щодо внутрішніх позик підриває довіру населення та підприємств до дій уряду та взагалі інституту держави як такого. Це призводить до відмови вкладати власні заощадження у державні цінні папери на внутрішньому фінансовому ринку.
Невиконання державою власних зобов’язань на міжнародному рівні може призвести до повної економічної ізоляції країни, як це сталося на початку 20-х років із Радянською Росією. На той час уряд В. І. Леніна прийняв рішення про невизнання боргів свого попередника – царського уряду, який напередодні Першої світової війни розмістив у Європі так звану «золоту позику» гроші від якої повинні були піти на розвиток капіталізму у Росії. Окрім економічної блокади, яка проіснувала до 1933 р., Радянська Росія отримала ще й спробу інтервенції з боку країн, чиї інтереси найбільш постраждали.
Тобто, приймаючи рішення про анулювання державного боргу, особливо зовнішнього, слід мати на увазі, що така поведінка, пов’язана з відмовою від виконання державою взятих на себе зобов’язань, може призвести не тільки до втрати авторитету країни на міжнародному фінансовому ринку, але й мати інші не дуже приємні наслідки.
Важливою сферою управління державним боргом є випуск нових позик. Держава повинна визначити умови їх емісії:
–рівень доходності;
–термін дії;
–спосіб виплати доходів;
–пільги кредиторам та ін.
При цьому держава повинна керуватися не тільки своїми інтересами, але й інтересами кредиторів.
Отже, для удосконалення процесу управління державним боргом, держава повинна:
-оптимізувати структуру державного боргу, зменшивши його зовнішню складову та уповільнивши динаміку зростання;
-суттєво зменшити розрив між обсягами запозичень та погашенням
боргу;
-приділяти увагу не тільки зобов'язанням державного сектора, але й боргам інших суб'єктів;
236
- знаходження альтернатив позичковому фінансуванню бюджетних видатків.
Ефективність політики з управління державним боргом буде визначатися відсутністю суттєвого боргового навантаження на економіку країни та його поступовим зменшенням у довгостроковій перспективі.
ПРАКТИКУМ
План семінарського заняття
1.Економічна сутність державного кредиту.
2.Види і форми державного кредиту.
3.Державний борг, його сутність та види.
4.Методи управління державним боргом.
5.Економічні наслідки державного боргу.
Теми рефератів
1.Структура державного боргу та механізм його формування.
2.Державний борг України та механізм його обслуговування.
3.Вплив державного боргу на фінансовий стан держави.
Контрольні запитання
1.Дайте визначення поняття «державний кредит»?
2.Чим зумовлена необхідність державного кредиту?
3.Охарактеризуйте основні функції які виконує державний кредит.
4.Назвіть хто виступає суб’єктами державно-кредитних відносин.
5.Що є забезпеченням державного кредиту?
6.Охарактеризуйте види та форми державного кредиту.
7.Назвіть критерії класифікації державних запозичень.
8.Охарактеризуйте чинники на яких ґрунтується залучення позик.
9.Назвіть необхідні передумови проведення державних запозичень.
10.Що таке державний борг?
11.Охарактеризуйте складові державного боргу.
12.Якими правовими нормами регулюється величина державного боргу
України?
13.Що розуміється під управлінням державним боргом?
14.Які показники оцінки державного боргу Ви знаєте?
15.Дослідіть основні засоби обслуговування державного боргу.
16.Охарактеризуйте основні методи управлінням державним боргом.
17.Назвіть основні економічні наслідки державного боргу.
237
Тести
1.Державний кредит – це:
1)складова частина загальнодержавних фінансів, яка дозволяє утворити централізовані фінансові ресурси для загальнодержавних потреб;
2)особлива форма грошових відносин, коли держава виступає кредитором, позичальником або гарантом;
3)грошові відносини, які виникають між державою, юридичними і фізичними особами та пов`язані з мобілізацією коштів та їхнім використанням на фінансування державних потреб;
4)немає вірної відповіді.
2.У державному кредиті:
1)держава – позичальник, а юридичні та фізичні особи – кредитори;
2)держава – кредитор, а юридичні та фізичні особи – позичальники;
3)держава, юридичні та фізичні особи можуть бути як кредиторами, так
іпозичальниками.
3.Зовнішній державний кредит – це кредит наданий:
1)підприємством іноземному підприємству;
2)банком іноземному банку;
3)урядом однієї держави урядові іншої держави;
4)банком іноземному підприємству.
4.Які існують способи коригування позикової політики?
1)мінімізація вартості позики, стабілізація державних цінних паперів;
2)управління зовнішнім і внутрішнім боргами;
3)рефінансування, конверсія, консолідація, уніфікація, обмін за регресивним співвідношенням, відстрочення погашення позики, реструктуризація, анулювання
4)випуск нових позик для того, щоб розрахуватися з власниками облігацій старої позики.
5.Випуск облігацій внутрішньої державної позики здійснює:
1)Міністерство фінансів України;
2)Міністерство доходів і зборів України;
3)Національний банк України;
4)Державна казначейська служба України.
6.До державних боргових зобов’язань належить:
1)облігація та казначейський вексель;
2)казначейські бони;
3)приватизаційне боргове зобов’язання та житловий чек;
4)усі відповіді правильні.
238
7.За характером виплати доходу державні позики поділяються на:
1)короткострокові, середньострокові та довгострокові;
2)фіксовані та плаваючі;
3)дисконтні, виграшні та процентні;
4)знеособлені та цільові.
8.Через регулюючу розподільчу функцію державного кредиту здійснюється:
1)регулювання грошового обігу; вплив на пропозицію грошей і відповідно на позичковий процент;
2)формування централізованих грошових фондів держави;
3)фінансування витрат держави;
4)підтримка малого бізнесу.
9.Якщо центральний банк продає велику кількість державних цінних паперів на відкритому ринку, то він має за мету:
1)зробити кредит більш доступним;
2)ускладнити придбання населенням державних цінних паперів;
3)збільшити обсяг інвестицій;
4)зменшити загальну масу грошей у обігу.
10.Джерелом покриття державного боргу є:
1)видатки бюджету;
2)доходи бюджету;
3)емісія грошей;
4)державні кредити.
11.Управління державним внутрішнім боргом України здійснює:
1)Міністерство фінансів України;
2)Національний банк України;
3)Кабінет Міністрів України;
4)Президент України.
12.Державний борг буває:
1)бюджетний та податковий;
2)зовнішній та внутрішній;
3)інвестиційний та споживчий;
4)комерційний та факторинговий.
13.Конверсія – це:
1)зміна доходності позики;
2)зміна строків дії випущеної позики;
3)об`єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених кількох позик обмінюються на облігації нової позики;
4)перенесення строків виплати заборгованості.
239
14. Консолідація – це:
1) |
зміна доходності позики; |
2) |
зміна строків дії випущеної позики; |
3) |
об`єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених |
кількох позик обмінюються на облігації нової позики; |
|
4) |
перенесення строків виплати заборгованості. |
15. Уніфікація позики – це: |
|
1) |
зміна доходності позики; |
2) |
зміна строків дії випущеної позики; |
3) |
об`єднання кількох позик в одну, коли облігації раніше випущених |
кількох позик обмінюються на облігації нової позики; |
|
4) |
перенесення строків виплати заборгованості. |
16. Джерелом покриття держаного боргу можуть бути:
1)прибутки підприємств від використання наданих кредитів;
2)трансфертні платежі;
3)доходи бюджету;
4)видатки бюджету.
17.Принципами державного кредитування є:
1)платність, поворотність і строковість;
2)платність, поворотність, строковість, забезпеченість;
3)платність, поворотність, строковість, цільовий характер;
4)платність, строковість, поворотність, забезпеченість, цільовий характер.
18. Державний борг – це:
1)загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення;
2)загальна сума заборгованості, складена з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань, що вступають у дію внаслідок виданих гарантій;
3)загальна сума видатків на обслуговування державних цінних паперів;
4)немає вірної відповіді.
19.Відповідно до Бюджетного кодексу України основний обсяг державного боргу не повинен перевищувати:
1) 40 % фактичного річного обсягу ВВП;
2)50 % фактичного річного обсягу ВВП;
3)60 % фактичного річного обсягу ВВП;
4)100 % фактичного річного обсягу ВВП.
240