податок. Непрямі податки виступали у формі мита та податків на торгівлю. Після Другої світової війни значний розвиток одержали місцеві фінанси,
позабюджетні спеціальні урядові фонди, фінанси державних підприємств. Важливою сферою фінансових відносин виступають фінанси корпорацій,
еволюційний розвиток яких обумовив набуття важливого значення питань фінансового менеджменту.
Якщо в докапіталістичних формаціях кредит носив характер операцій розділу держави з лихварями, то в капіталістичних – виступає як банківський і комерційний. Кредитні ресурси надаються позичальникам на певний термін на умовах поворотності та платності, фінансові – безкоштовно і без повернення. Функціонування фінансів сприяє створенню і зростанню кредитних ресурсів. Функціонування кредиту, у свою чергу, дозволяє формувати фінансові ресурси в розпорядження суб'єктів господарювання і держави, зокрема через фінансовий ринок.
Сьогодні повсюди, незалежно від політичного та економічного устрою держави, фінанси вступили в нову стадію розвитку (четвертий етап). Це обумовлено великою кількістю ланцюгів фінансової системи, високим ступенем їх впливу на економіку, різноманітністю фінансових відносин. На даній стадії фінанси стають одним з найважливіших знарядь непрямого впливу на відносини суспільного відтворення матеріальних благ, робочої сили та виробничих відносин. Фінансам в розвиненій формі властиві такі закономірності:
одержують розвиток всі ланки фінансів;
фінанси є одним з найважливіших знарядь непрямої дії на відносини суспільного відтворення: відтворення матеріальних благ, робочої сили і виробничих відносин;
більша частка національного доходу перерозподіляється через державний бюджет;
податки використовуються як метод впливу на розвиток матеріального виробництва;
підвищується значення прибуткового податку з населення як наймасовішого податку;
різко зростає роль державного кредиту;
відбуваються крупні зміни в бюджетному устрої, бюджетному
процесі;
існує тенденція довгострокового бюджетного прогнозування;
з'являються принципово нові форми у фінансових відносинах: міждержавний бюджет, єдині принципи побудови деяких податків і т. і.
Історичний огляд еволюції фінансів України доводить, що її фінансова система пройшла через усі перелічені етапи розвитку.
Перші паростки фінансових відносин виникли в Україні за часів Київської Русі та Галицько-Волинського Князівства (IX–XIII ст.). Основними потребами стародавніх слов’янських політичних союзів було утримання князя, військові заходи, державне управління та суд як найголовніша складова
41
останнього. Певна частина коштів казни витрачалась на підтримку дипломатичних зв’язків. Задовольняння цих потреб здійснювалося, головним чином, шляхом особистих повинностей і натуральних зборів. Сам князь жив,
переважно, на доходи від свого власного господарства, важливими елементами якого були мисливство, рибництво, скотарство, торгівля та землеробство, і до якого було приурочено цілу систему повинностей околишнього населення (ставити княжий двір, годувати княжих коней, косити княжі луки, пахати княжі поля тощо).
Головним джерелом доходів князівської скарбниці виступали примусові побори. Данина – первісно військова контрибуція, що сплачувалася підкореними племенами, – із часом набула значення родового поняття, до складу якого входили всі обов’язкові платежі населення на користь князя. Це були натуральні збори, за якими князь відправлявся особисто (полюд’є), або які доставлялися йому самим населенням (повози). До них приєдналися добровільні дарунки населення – дари, поклони, почесть. Невдовзі ці збори приймають, повністю чи частково, грошову форму [127].
Татарська навала стала наслідком накладення на слов’янські князівства на користь татар данини («ординський вихід»), для визначення розміру якої здійснювався періодичний перепис населення. Ця данина представляла собою прямий грошовий податок, що збирався наприкінці XIII століття по полугривні «з сохи», в якій «числиться два мужі робітники». Саме відтоді соха як певна економічна одиниця (значення якої значно змінювалось із часом), зробилась основною мірою для розподілу прямих зборів.
Татарська данина відіграла важливу роль у слов’янському державному житті. Данина, що виникла первісно як наслідок підкорення переможцю, привчила населення до сплати прямого податку та привела до поняття «тягла» як податного обов’язку населення.
Збір татарської данини із часом перейшов у руки московського князя. Знищення татарського ярма нічого в даному відношенні не змінило: населення продовжувало платити данину, але тепер, надходячи у великокнязівську казну, вона вже там і залишалась. З виникненням нових потреб уряд скористався податною організацією, що склалася, для вилучення з населення нових коштів.
Загалом основними джерелами поповнення князівської казни можна вважати:
надходження від торгівлі (одна з самих надійних і безперебійних статей князівських доходів);
податкові платежі (данина, подать, митні збори);
доходи від органів судочинства;
доходи від надання позик.
Отже, Київська Русь мала досить розгалужену схему поповнення казни, яка відображала існуючий соціально-економічний уклад.
Стабільність держави забезпечувалась економічними, військовими та зовнішньополітичними чинниками, які базувались передусім на достатніх доходах княжої казни. Розбалансування цих чинників призвело до зменшення доходів, а згодом до занепаду держави.
42
Без розвиненої економіки і міцного державного управління ГалицькоВолинське князівство та Київська Русь стали підвладні більш сильним державам – Польщі та Литві. Часи Польсько-Литовської доби (XIV–XVI ст.) характеризуються поступовим витрачанням атрибутів української державності
– мови, традицій, державної символіки, законодавчої, судової і податкової системи.
Відновлення державності та фінансового устрою України відбулося під час Козацької доби (XV–XVІІI ст.). Запорізька Січ мала чіткий адміністративний устрій, власну податну систему, формувала відповідну фінансову систему.
Основними джерелами доходів Січі були кошові регалії і домени; військова здобич; королівські та царські субсидії; мито; торговельний, подимний, мостовий та інші збори; орендна плата та інші доходи.
Крім чіткого розмежування доходів, скарб Запорізької Січі мав визначені статті витрат, зокрема:
утримання та спорядження Запорізького війська
утримання церковних установ;
поточне утримання кошевого господарства;
видача кредитів;
виплати членам війська та допомога козакам;
видатки на користь Російської Імперії;
задоволення претензій від інших держав;
резервні кошти [112].
Таким чином, Запорізька Січ мала завершену систему надходжень та витрачання коштів скарбу.
З кінця XVІІI до початку XІХ ст. на українських землях повністю сформувався товарний тип господарювання, що обумовило чіткий розподіл верств населення. Але у цей час Україна являла собою розмежовану територію, землі якої перебували у складі Російської, Австрійської та Австро-Угорської імперій. Панування інших імперій негативно відзначилось на економічній, культурній та інших сферах суспільного життя Україні, гальмувало й розвиток фінансової системи країни.
Перебування України у складі Радянського Союзу (1922–1991 рр.) дало змогу наростити її економічний, промисловий, сільськогосподарський, військовий потенціал, але одночасно була знищена державна самостійність країни. Відповідно й розвиток фінансової та кредитно-грошової системи відбувався за законами адміністративно-командної економіки.
Сьогодні Україна є незалежною суверенною державою, за державним устроєм – парламентсько-президентською республікою. За роки незалежності в Україні сформувалися стійкі тенденції формування ефективних ринкових відносин, зміцненню бюджетної системи, відбувається відповідне реформування податкової системи.
Розглядаючи розвиток сучасної фінансової системи України можна впевнено стверджувати, що вона дійшла саме того етапу еволюції, який
43
характеризується наявність великої кількості ланцюгів фінансової системи, високим ступенем їх впливу на економіку, різноманітністю фінансових відносин.
ПРАКТИКУМ
План семінарського заняття
1.Генезис категорії фінансів
2.Передумови та фактори історичного формування фінансів.
3.Етапи еволюції фінансів.
4.Еволюція фінансів України.
Теми рефератів
1.Історична роль фінансів в економічному розвитку суспільства.
2.Основні закономірності розвитку фінансів в Україні.
3.Визначення сутності фінансів з точки зору філології та історії фінансової думки.
4.Державні фінанси зарубіжних країн ХХ століття.
5.Економічні умови виникнення й розвитку податкових систем.
6.Історичні аспекти еволюції бюджетної системи України.
7.Історичні аспекти оподаткування селянства в Україні.
8.Історія зародження національного страхового ринку.
9.Періодизація та етапи розвитку фінансової науки.
10.Роль фінансів у розвитку українського національного ринку.
11.Сучасне фінансове положення України.
12.Фінанси як економічна категорія: передумови і етапи виникнення, історичний розвиток категорії.
Контрольні запитання
1.Які існують ознаки фінансів як специфічної вартісної категорії?
2.Назвіть основні джерела формування фінансових ресурсів.
3.Розкрийте історичний розвиток терміну financia?
4.Якими факторами було обумовлено формування категорії «фінанси»?
5.Перелічите головні історичні передумови виділення терміну «фінанси».
6.Чи можна стверджувати, що фінанси – це відносини, яки не виходять за рамки розподільчого процесу? Доведіть своє ствердження.
7.Якими причинами обумовлено відмінність фінансів різних суспільноекономічних формацій?
44
8.Як вплинув перехід суспільства до товарно-грошових відносин на розвиток фінансів як економічної категорії?
9.Надайте характеристику кожному з етапів розвитку фінансів.
10.Назвіть сукупність головних ознак фінансів на сучасному етапі розвитку.
11.Назвіть основні джерела доходів для покриття нужд держави, яки склалися історично.
12.Якими властивостями характеризуються фінанси в сучасних умовах?
13.Розкрийте основні етапи розвитку фінансів України.
Завдання 1
Знайдіть хибні твердження серед запропонованих:
1.Фінанси є історичною категорією, зміст якої суттєво змінюється із зміною загальних умов суспільного ладу.
2.Фінанси історично відіграють роль загального еквівалента і вимірюють витрати праці виробників.
3.Матеріальною основою існування та функціонування грошей є
фінанси.
4.Фінанси – це відносини, яки не виходять за рамки розподільчого
процесу.
5.Розвиток суспільних відносин обумовив витіснення натуральних відносин грошовими.
6.Формування і використання грошових фондів держави є специфічним суспільним призначенням фінансів.
7.Фінанси та рівень їх розвитку не залежать від характеру відносин розподілу національного доходу держави.
8.В умовах панування натуральних відносин фінанси як система грошових відносин вже набули загального характеру.
9.Будь-яка держава завжди має широке коло джерел формування фондів, необхідних для реалізації своїх функцій.
10.Функціонування фінансів сприяє створенню і зростанню кредитних
ресурсів.
Тести
1. Термін «finis» використовувався у грошових відносинах, що виникали між державою та населенням, і трактувався як:
1)умова кредитної угоди;
2)завершення грошового платежу;
3)документ про сплату мита.
45