Актуальність теми дослідження. Cвітлина активно використовується в сучасному графічному дизайні, вона є його невід'ємною морфологічною складовою, так само, як шрифт чи графічний малюнок: більшість сучасних дизайнерських робіт містить фототозбраження або ж їхні елементи. Дослідження функцій та таких особливостей фототозбражень є актуальною проблемою дизайн-теорії. Відтоді, як з'явилася цифрова фотографія, застосування цього засобу стало більш поширеним з-поміж дизайнерів. Тепер майже кожен фахівець має свою камеру і свідомо накопичує архів знімків, якими він зможе скористатися у своїй роботи. Фотографи, у свою чергу, так само активно застосовують дизайнерські засоби, що, з одного боку, сприяє взаємодії зазначених художніх технологій, а з другого - ускладнює можливість систематизації і дослідження цієї проблеми. Малодослідженими можна вважати і проблеми співпраці фотографа та дизайнера. Сучасний стан теорії графічного дизайну, важливість розробок якого визнається на всіх рівнях практики, вимагає більшої уваги до всіх його складових, до яких входить і мова фотографії.
Завдання, які ще донедавна стояли перед дизайнерами, докорінно змінилися, тож, звісно, дизайн, як культурне явище зазнав і глобальних змін. А це, у свою чергу, позначилося на світлописові, який посідає помітне місце з-поміж основних засобів дизайнера. Актуальність роботи зумовлена необхідністю дослідити місце фотографії й можливості, якими вона наділяє графічний дизайн, а також трансформації, яких зазнали засоби її художньо-образної виразності в сучасній візуальній культурі.
Технічний прогрес та еволюція культури сприяли розвиткові графічного дизайну, що відсунуло більшість досліджень радянських теоретиків на узбіччя сучасної науки. Інтернет у ХХI столітті відіграє ключову роль у поступі графічного дизайну й фотографії, позаяк поява таких міжнародних соціальних медіа для обміну вербальною й візуальною інформацією, як facebook.com, twitter.com, livejournal.com, а також професійних інтернет-спільнот, як-от: Flickr.com та Behance.net, стимулює обмін інформацією в цілому світі. Утім, матеріали, що викладені в цих важливих джерелах і які формують сучасну культуру, досі залишалися поза науковим дискурсом, присвяченим графічному дизайну і фотографії.
Актуальність дослідження художньо-образних засобів виразності фотографії, що залучаються до графічного дизайну, також пов'язана із тим, що не тільки сучасний віртуальний простір формується цими засобами, а й реальне довколишнє середовище демонструє їхню актуалізацію через широкоформатні медіа-носії.
Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації кафедри графічного дизайну Харківської державної академії дизайну і мистецтв.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації - виявити особливості застосування фотографії в графічному дизайні. Дослідити її прояви в дизайнерській роботі і визначити завдання, які вона дає змогу виконувати. Для досягнення мети в дослідженні визначено такі завдання:
систематизувати та проаналізувати наукову літературу з досліджуваної проблеми;
окреслити історичні етапи розвитку світлопису в графічному дизайні;
схарактеризувати основні види фотографічних технік, використовуваних у графічному дизайні;
встановити прийоми художньо-образної виразності фотографії в графічному дизайні;
визначити засоби, за допомогою яких дизайнери-графіки використовують фотографію у своїй роботі;
розглянути і проаналізувати типи поєднання ролі дизайнера-графіка і фотографа в одній особі, а також особливості спільної роботи тандема дизайнер - фотограф; графічний дизайн фотографія художній
проаналізувати завдання, що вирішуються у графічному дизайні за допомогою фотографії або її похідних технік;
дослідити головні тенденції розвитку засобів художньо-образної виразності світлопису в межах сучасної практики графічного дизайну.
Об'єктом дослідження є фотографія та похідні від неї засоби вираження дизайнерської думки.
Предметом дослідження є засоби художньо-образної виразності фотографії в графічному дизайні.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період з кінця ХІХ до початку ХХІ ст., - від витоків історії прикладної фотографії до її сучасного багатоманітного використання в графічному дизайні.
Географічні межі поширюються на вітчизняні терени, де виокремлено Харків як один з найважливіших дизайнерських центрів України з його унікальною колекцією плакатів Міжнародного Триєнале «4-й Блок»; також залучалися роботи з широкого ареалу національних шкіл графічного дизайну Європи й США.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить комплексний науковий підхід, відповідно до якого завдання у вивченні матеріалу, що сформульовані в дисертації, вирішуються на ґрунті порівняльно-історичного методу; в аналізі окремих процесів - компаративістського методу; в аналізові мистецьких творів і художніх напрямків графічного дизайну - мистецтвознавчого, а у визначенні структурного місця, яке належить світлині в морфології дизайнерського твору, - морфологічного методу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі
вперше здійснено комплексний мистецтвознавчий аналіз еволюції фотографічної мови в графічному дизайні;
досліджено генезис світлопису в графічному дизайні, визначено етапи розвитку;
показано основні види фотографічних технік, що застосовуються у графічному дизайні;
описано прийоми художньо-образної виразності фотографії в графічному дизайні;
визначено засоби, за допомогою яких дизайнери-графіки використовують світлину у своїй роботі;
встановлено типи поєднання ролі дизайнера і фотографа в одній особі, а також особливості спільної роботи тандема дизайнер - фотограф;
виокремлено завдання у графічному дизайні, що вирішуються за допомогою фотографії або її похідних технік;
окреслено головні тенденції розвитку засобів художньо-образної виразності світлопису в сучасному графічному дизайні; введено до наукового обігу нові імена митців та їхні твори.
Теоретичне значення дисертації полягає у створенні комплексного, науково-обґрунтованого дослідження фотографічних засобів художньо-образної виразності в графічному дизайні. Ця робота може бути корисною для теоретиків дизайну й фотографії. Тенденції, на яких наголошується в цій роботі, відкривають поле для подальших досліджень у галузі дизайну і фотографії. Перспективи використання фотографії в дизайні цікаві як для практиків дизайну і фотографії, так і для теоретиків. Виявлення ж ролі фотомистецтва в сучасному графічному дизайні є одним із наріжних каменів у створенні загальної картини сучасного культурного мейнстріму.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що її результати можуть бути використані при написанні відповідних праць із історії графічного дизайну, при підготовці лекційних курсів, а також в індивідуальній творчій праці дизайнерів-графіків та фотографів, що допоможе їм визначати й вирішувати професійні завдання, - адже розуміння функцій світлопису в сучасному графічному дизайні необхідне для більш ефективної взаємодії тандема дизайнер - фотограф. Зібраний візуальний матеріал становить інтерес як для фахівців, так і для аматорів у галузі дизайну і фотографії. Слід зазначити, що питання дизайну, фотографії й мистецтва, розглянуті в дисертації, фокусують явища, які можуть бути окремою темою наукових робіт, утім досліджені в поєднанні є надзвичайно цікавим об'єктом уваги.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем здійснено комплексний мистецтвознавчий аналіз фотографічних засобів художньо-образної виразності в графічному дизайні, досліджено їх генезис, визначено етапи розвитку; описано основні техніки та прийоми світлопису, що застосовуються в дизайні; схарактеризовано засоби, за допомогою яких дизайнери використовують фотографію у своїй роботі; визначено закономірності співпраці дизайнера та фотографа. Здобувачем досліджено світлину як морфологічну складову твору графічного дизайну, виокремлено завдання у дизайні, що вирішуються за допомогою фотографії або її похідних технік. Також простежено головні тенденції розвитку й перспективи фотографії в сучасному графічному дизайні.
У статтях, що написані у співавторстві, доробок автора становить: [3] - аналіз особливостей студійної фотозйомки у створенні натюрмортів, використовуваних у дизайн-проектуванні; [4] - висвітлення сучасних тенденцій в практиці графічного проектування; [5] - аналіз композиційних та формотворчих аспектів фотографії, придатних для використання у графічному дизайні. Основні результати дисертаційного дослідження отримані здобувачем самостійно.
Апробація результатів дисертації. Головні положення дисертації було викладено та обговорено на 8 наукових конференціях. З-поміж них - Міжнародна науково-методична конференція «Дизайн-освіта 2007: головні вектори розвитку вищої дизайнерської освіти в контексті Болонського процесу», доповідь на тему «Особливості фотографічної мови і деякі аспекти графічного дизайну» (Харків, 2007 р.); Міжнародна конференція (Познань, 2008); Наукова конференція професорсько-викладацького складу ХДАДМ за підсумками роботи у 2007/2008 навчальному році, доповідь на тему «Засоби виразності світлопису в графічному дизайні» (Харків, 2008 р.); Міжнародна науково-методична конференція «Дизайн-освіта 2008» (Харків, 2008 р.); Міжнародна науково-методична конференція «Дизайн-освіта: сучасна концепція дизайн-освіти України» (Харків, 2009 р.); Конференція до днів науки, (Харків, 2009 р.); Міжнародна конференція «М.К. Реріх та його сучасники. Колекції та колекціонери», доповідь на тему «Канони «золотого перетину» в сучасному українському мистецтві» (Одеса, 2009); Перша Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Пам'яткознавчі традиції Слобожанщини», доповідь на тему «Українська книжка конструктивістської доби як пам'ятка мистецтва» (Харків, 2010); XV електронна наукова конференція ХДАДМ «Теорія і практика матеріально-художньої культури» (Харків, 2010 р.).
Публікації. Основні положення, висновки та результати дослідження було викладено в 10 статтях, опублікованих у вітчизняних спеціальних виданнях (а 6 із них - у фахових виданнях, затверджених ВАК України), збірках тез та матеріалів наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Праця складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (228 найменувань), ілюстрованого додатку-альбому, до якого ввійшли ілюстрації та їх перелік, і додатку, що складається з актів впровадження наукових розробок. Загальний обсяг дисертації - 193 с., основний зміст поданий на 167 с. тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету і завдання роботи, визначено об'єкт, предмет, межі та методи дослідження, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів. Подано інформацію про апробацію дослідження.
Перший розділ «Фотографія в графічному дизайні: стан дослідженості» містить огляд розвитку фотографічної мови у графічному дизайні та стан наукової розробки теми.
1.1. Стан дослідженості проблематики фотографії в графічному дизайні. Критичний огляд сучасної наукової літератури демонструє широке дослідницьке поле, створене європейським та вітчизняним мистецтвознавством як у галузі вивчення фотографії, так і графічного дизайну.
Еволюція фотографічної мови як дизайнерських прийомів супроводжувалась особливим теоретичним дискурсом, який відбивав проблеми зміни парадигми художньої культури, що показано в дослідженні у хронологічному порядку. Щодо сучасної доби зазначається, що період загального піднесення фотографії, який припадає на кінець ХХ - початок ХХІ ст., збігається з розквітом графічного дизайну.
З'ясовано, що світлопис використовується з прикладною метою у виданнях з часів його появи, і такі властивості його розглядалися вже під час його урочистої презентації перед Академією наук Франції в 1839 р. Перша хвиля зацікавлення широким спектром прикладного застосування світлопису виникає в публічній сфері у 1850-60-х рр. Найвідомішими є висловлювання Е. Делакруа та Ш.Бодлера про його допоміжні функції. Шарлю Бодлеру належать слова про «обов'язки служниці науки і мистецтва», що їх має фотографія. Такі теоретики фотографії, як А. Діздері, К.Пюйо, Р. Демаші, Р. Сізеран, логічно розвинули дискурс щодо функціонального поля фотографії. На українських теренах осмислення прикладних функцій фотографії відбувається на прикінці ХІХ - на початку ХХ ст. (Г. Мікулаш, О. Сімзен-Сичевський). Пізніше досвід світової фотографії узагальнюється в історичних монографіях (Б. Ньюхол, Р. Лекюйє, Н. Розенблюм, Ж.-К. Леманьї) та теоретичних працях науковців (В. Беньямін, С.Зонтаг, Р. Барт, Ж. Бодрійяр).
Дослідження, пов'язані з використанням фотографії у плакаті чи оформленні видань, з'являються вже в ХХ ст. Особливо плідним часом є 1920-ті рр., коли силами ВХУТЕМАСу й Баухаузу узагальнюється накопичений досвід. Тоді з'являються розвідки Й. Іттена, Л. Мохой-Надя, О. Родченка та ін. Створення ВУФКУ в Україні сприяє тому, що в Харкові утворюється коло фотомитців, з-поміж яких слід виокремити Л. Скрипника та Д. Сотника (художнього редактора часопису «Нова Генерація»), які не тільки залишили яскравий слід у світлопису конструктивістської доби, а й виступали з аналітичними статтями, присвяченими актуальному буттю фотографії саме в прикладному аспекті, водночас із О. Родченком, В. Степановою чи Л. Мохой-Надєм. Подальші політичні зміни в суспільстві поклали край експериментам у галузі прикладного використання світлопису, і передусім в оформленні видань, плакатах. Суголосно із цими змінами припиняється й теоретичний дискурс, присвячений цим проблемам.