Материал: Фотографія в графічному дизайні: засоби художньо-образної виразності

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

ВИСНОВКИ

  • 1. На підставі критичного огляду сучасної наукової літератури, яка демонструє широке дослідницьке поле, створене європейським та вітчизняним мистецтвознавством як у галузі вивчення графічного дизайну, так і художньої фотографії, розкрито, що фотографічна мова в структурі графічного дизайну не була предметом спеціального дослідження, і це позначається, передусім, на якості сучасного вітчизняного дизайну. Водночас, зазначається, за різних часів у творчій практиці графічного дизайну широко застосовуються різноманітні засоби художньо-образної виразності світлопису. Актуальність дослідження фотографічних засобів у практиці графічного дизайну зростає в контексті сучасної наукової інтеграції знань. В українському мистецтвознавстві сьогодні наукова інфраструктура цього напрямку тільки формується. Попри те що в Україні існує потужна фотографічна школа, художні результати якої широко використовуються в сучасному графічному дизайні, огляд бібліографії з цієї теми свідчить про недостатність її висвітлення науковою думкою.
  • 2. Доведено, що у ХХ столітті фотографія стає одним із основних інструментів виразності в арсеналі художника-оформлювача, подібно до шрифту чи мальованої графіки. Різноманітними є виразні можливості світлопису, зокрема: кінематографічні, графічні, живописні, декоративні, документальні. За допомогою фотографічних засобів у графічному дизайні вирішуються такі завдання: оповідальні, композиційні, декоративні, пластичні. Щодо сучасної доби зазначається, що період загального піднесення фотографії, який припадає на кінець ХХ - початок ХХІ ст., збігається з розквітом графічного дизайну. Показано, що використання фотографії в графічному дизайні має певну культурно-історичну базу. Окреслено періодизацію цього процесу, виокремлено етапи розвитку: 1) кінець ХІХ - початок ХХ ст. - період впровадження світлини в масову графічну продукцію (етикетки, поштівки, пакування, рекламні плакати); 2) перша третина ХХ ст. - час формально-пластичних експериментів; 3) кінець 1930-х - кінець 1950-х рр. пов'язаний із використанням фотографічного ресурсу у впровадженні масової культури та її ідеалів; 4) 1960-70-ті рр. - період посилення соціальної активності графічного дизайну багато в чому завдяки фотографії; 5) 1980-90-ті рр. - «нова хвиля», позначена радикальними змінами естетики графічного дизайну і поглядами на роль світлини в ньому.
  • 3. Розкрито взаємозв'язок та відміни в сприйнятті фотографії з точки зору дизайнерської та фотографічної парадигми. Показано, що для адаптування фотозображення до вимог дизайнерського продукту необхідне вивчення особливостей фотографії. Визначено ресурс художньо-образної виразності світлопису, до якого належать такі техніки, як: фотомонтаж, фотографіка, фарбована фотографія, світлопис із накладенням різних графічних фільтрів тощо. Виявлено «архівний» та «постановочний» засоби впровадження світлини в контекст графічного дизайну, що ними послуговується сучасна візуальна культура.
  • 4. У результаті аналізу продукції графічного дизайну, у якій ефективно використовуються здобутки світлопису, схарактеризовані основні засоби художньо-образної виразності фотографії, які реалізуються через низку прийомів. Їх можна умовно поділити на три групи. До першої групи слід віднести 1) композиційні засоби: кадрування, заповнення площі кадру, золотий перетин, зімкнутість і розімкнутість, фрагментації, використання ліній, діагональні лінії або лінії, що перетинаються, обрамлення об'єкта, динаміка кадру, ракурс; 2) світлові засоби виразності: тональність фотознімка, виділення контрастом, виділення світлом, світлотінь, колорит, зображення в темному і світлому ключі; 3) оптичні засоби виразності: «вирішальний момент» зйомки (за А. Картьє-Бресоном), нюанс, виділення об'єкта різкістю, створення ілюзії глибини тощо. Наголошується, що саме здатність проектувальника бачити композицію, побудовану фотографом за допомогою цих прийомів, надає дизайнеру-графіку вільні можливості користуватися нею для вирішення професійних завдань.
  • 5. Показано засоби графічного відображення фотографії, що є полем для творчого підходу в роботі дизайнера-графіка для вирішення змістових та формальних завдань. Це растрування, перетворення межі між світлом та тінню на лінії, межовий контраст, постеризація тощо. Найефективніше ці засоби художньої виразності використовуються в плакаті, утім можуть знайти успішне застосування й у таких царинах діяльності дизайнера-графіка, як фірмовий стиль, оформлення друкованих шпальт, веб-дизайн тощо. Досліджено зумовленість засобів виразності специфікою жанрів. Показано, що в сучасному графічному дизайні зону особливого інтересу становить декілька жанрів художнього світлопису. Найбільшим попитом користуються портретна зйомка (іміджевий жанр) та натюрморт (демонстрація товару в пакуванні, плакатах, листівках тощо). У дослідженні розкрито палітру можливостей цих жанрів, включаючи світлове і колористичне вирішення, тональність й різноманітні композиційні прийоми.
  • 6. Розглянуто особливості виробничої схеми творчої співпраці: дизайнер-фотограф, придатні в разі відсутності часу чи власних навичок фотографування або ж у пошуках певного особистого підходу. Вони взаємодіють за певними правилами і мають свої етапи. Важливим моментом у розумінні співробітництва фотографа з дизайнером є сприйняття фотографа як ілюстратора. Таким чином, у роботі з фотографом можуть застосовуватися ті самі принципи, що й у роботі з ілюстратором. Таке співробітництво, як зйомка в межах концепції створюваного дизайн-продукту, передбачає кілька стадій роботи тандема дизайнер-фотограф: ескіз-концепція, визначення технічного завдання, зйомка, обробка і допрацювання фотографій після зйомки.
  • 7. Висвітлено проектний ресурс фотографії у вирішенні завдань графічного дизайну. Доведено, що основною перевагою світлопису є його гнучкість, здатність видозмінюватися, переймати зовнішні ознаки інших напрямків у мистецтві. Дослідження фотографії як морфологічної складової графічного дизайну показало, що сьогодні вона вдало замінює книжкову та журнальну графіку, бере на себе основне змістовне та формальне навантаження в плакаті, вирішує декоративні та інформативні завдання в пакуванні. Синтез фотографічної, графічної та типографічної мов рішуче перетворив вигляд друкованих видань. При поєднанні світлини зі шрифтом або мальованою графікою застосовуються композиційні схеми: контраст - нюанс, ритм - метр, пляма - лінія, статика - динаміка, які можуть виявлятися в різних аспектах, таких як: форма, колір, фактура, різкість тощо. Наголошується на тому, що основою поєднання світлопису й графіки є образна мова, якою вони говорять. Їхній пластичний синтез будується на використанні різної різкості або фотографічного зерна, прозорості, різних накладень. Світлопис гармонійно поєднується також із типографікою. Він розширює палітру її засобів художньо-образної виразності такими характеристиками фотографічного зображення, як фактура, різкість, кільця Ньютона, перспективні викривлення, що вирізняє шрифтові роботи комп'ютерної доби зпоміж інших.
  • 8. Вивчення матеріалів практичного застосування фотографії у графічному дизайні Харкова дало можливість показати яскраве коло представників харківської школи в цьому напрямкові, розкрити художньо-стильові особливості, притаманні цій школі. Зазначається, що історія використання фотографії в полі графічного дизайну починається в Харкові ще наприкінці ХІХ ст. Принципового значення набули наприкінці 1920-х рр. пошуки актуальних засобів виразності художників-конструктивістів (поряд із Л. Лисицьким, О. Родченком, Г. Клуцисом, бр. Стенбергами), В. Єрмилова, Б. Косарева, Д. Сотника та ін, а також їхні теоритичні та методичні розвідки. Ініціативу у вивченні теорії та практики дизайну, підхоплюють наступні покоління. З-поміж їх представників - М. Молочинський, І. Криворучко, В. Лесняк, О. Бойчук, О. Векленко, В. Даниленко, Н. Сбітнева, О. Соболев та ін. Показано, що завдяки цифровим технологіям фотографія органічно вписується в сучасні дизайнерські комп'ютерні програми. Такі програми мають у своєму складі ефекти, народжені на рівні фотографічної технології (різкість-нерізкість, зміни контрасту й колориту, вирізнення кольором всередині монохромного простору, ефект дисторсії). Дизайнерські програми засвоїли надбання фотографії. Утім, у світлі інтересу до аналогових технологій, які сьогодні привертають надзвичайну увагу всього світу, - те, що можна зробити в графічному дизайні за допомогою фотографії, не слід заміняти комп'ютерними програмами.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  • 1. Павлов І. Є. Фотографія у сучасному графічному дизайні. Локальна й професійна специфіка дослідження. Основні види використовуваних фотографічних технік / І. Павлов // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистецтв. [Сер.] Мистецтво. Архітектура : Зб. наук. пр. Х.: ХДАДМ, 2007. № 8. С. 96-99.
  • 2. Павлов І. Є. Засоби виразності світлопису в графічному дизайні / І. Павлов // Наук. конф. профес.-виклад. складу ХДАДМ за підсумками роботи у 2007 / 2008 н.р., м. Харків, ХДАДМ, 12-17 травня 2008 р. / зб. матер. Х.: ХДАДМ, 2008. С. 98-100.
  • 3. Павлов И. Е. Специфика художественной выразительности натюрморта в фотографии и экранных искусствах / И. Е., Павлов, Е. А. Павлов // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистецтв. [Сер.] Мистецтво. Архітектура : Зб. наук. пр. Х.: ХДАДМ, 2008. № 3. С. 117-124.
  • 4. Павлов И. Графпром / И. Павлов, М. Норазян // Проектор (Cанкт-Петербург). 2008. № 4 (5). С. 20-26.
  • 5. Павлов И. Е. Выразительные приемы съемки фотопортрета в студии и на натуре / И. Е. Павлов, Е. А. Павлов // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистецтв. [Сер.] Мистецтво. Архітектура : Зб. наук. пр. Х.: ХДАДМ, 2009. № 16. С. 116-125.
  • 6. Павлов І. Є. Фотографія у дизайні багатосторінкових видань України 1920-30-х рр. / І. Павлов // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті / Під. заг. ред. Н. Є. Трегуб. Х.: ХДАДМ. 2010. №1. С. 283-286.
  • 7. Павлов І. Є. Українська книжка конструктивістської доби як пам'ятка мистецтва / І. Павлов // Пам'яткознавчі погляди молодих вчених ХХІ ст. Збірка наукових статей з пам'яткоохоронної роботи. Харків: Курсор, 2010. Вип. 1. С. 192-197.
  • 8. Павлов І. Є. Традиції В. Єрмилова в сучасному графічному дизайні фотоілюстрованих альбомів / І. Павлов // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті / Під. заг. ред. Н. Є. Трегуб. Х.: ХДАДМ. 2010. № 2. С. 151-160.
  • 9. Павлов І. Є. Особливості співпраці творчого тандему: графічний дизайнер - фотограф / І. Павлов // Вісн. Харк. держ. акад. дизайну і мистецтв. [Сер.] Мистецтво. Архітектура: Зб. наук. пр. Х.: ХДАДМ, 2010. № 7. С. 42-43.
  • 10. Павлов І. Є. Поєднання фотографії зі шрифтом в арсеналі дизайнера-графіка / І. Павлов // Теорія і практика матеріально-художньої культури. XІІ електронна наукова конференція, Харків, ХДАДМ, 20 грудня 2010 р. // Збірка матеріалів. Х.: ХДАДМ, 2010. С. 76-78.

АНОТАЦІЯ

Павлов І. Є. Фотографія в графічному дизайні: засоби художньо-образної виразності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.07 - дизайн. - Харківська державна академія дизайну і мистецтв. - Харків, 2011.

На основі аналізу документальних матеріалів та візуальних досліджень, а також їх узагальнення висвітлено фотографічні засоби художньо-образної виразності у графічному дизайні. На тлі світових досягнень розглядається розвиток світлопису в графічному дизайні України, зокрема конструктивістський період 1920-30-х рр. Проведено аналіз видань та плакатів, у яких використовується фотографія. Розглянуто творчість окремих видатних дизайнерів та фотографів, таких як В. Єрмилов, Д. Сотник та ін. Визначено роль світлопису в оформленні плакату та багатосторінкових видань. Досліджуються основні прийоми художньої виразності портрета та натюрморту у фотографії, що активно використовуються в практиці дизайнера-графіка. У роботі розгляддається широкий спектр продукції графічного дизайну, важливим структурним елементом якої є фотозображення. У результаті дослідження до наукового обігу введено нові імена графіків-дизайнерів та їхні твори, а також визначено місце світлопису як значущої складової мови сучасного графічного дизайну.

Ключові слова: фотографія, графічний дизайн, плакат, обкладинка, фотомонтаж, фотографіка, фотограма, ракурс, растрування, кадрування.

АННОТАЦИЯ

Павлов И. Е. Фотография в графическом дизайне: средства художественно-образной выразительности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.07 - дизайн. - Харьковская государственная академия дизайна и искусств. - Харьков, 2011.

Эволюция фотографического языка как дизайнерских приемов сопровождалась особым теоретическим дискурсом, который отражал проблемы изменения парадигмы художественной культуры, показаной в исследовании в хронологическом порядке. Относительно современного периода отмечается, что подъем фотографии, который приходится на конец ХХ - начало ХХІ ст., совпадает и с расцветом графического дизайна.

На основе анализа документальных материалов и визуальных исследований, а также их обобщения выявлены общие положения изучения основных видов фотографических техник, используемых в графическом дизайне. Среди них выделяются черно-белая фотография, фотографика и фотомонтаж. В результате анализа продукции графического дизайна, в которой эффективно используются достижения светописи, выделены основные средства художественно-образной выразительности фотографии, которые реализуются через ряд приемов. Их можно разделить на три группы. К первой группе следует отнести композиционные средства: кадрирование, заполнение площади кадра, золотое сечение, сомкнутость и разомкнутость, фрагментации, использование линий, диагональные или пересекающиеся линии, обрамление объекта, динамика кадра, ракурс; световые средства выразительности: тональность фотоснимка, выделение контрастом, выделение светом, светотень, колорит, изображение в темном и светлом ключе; оптические средства выразительности: «решающий момент» съемки (по А. Картье-Брессону), нюанс, выделение объекта резкостью, создание иллюзии глубины и т. п. Подчеркивается, что именно способность проектировщика видеть композицию, построенную фотографом с помощью этих приемов, предоставляет дизайнеру-графику свободные возможности пользоваться ею для решения профессиональных задач. Диссертация посвящена изучению генезиса этого явления. На фоне мировых достижений рассматривается развитие светописи в прикладной графике Украины, в частности конструктивистский период 1920-30-х гг. Рассмотрено творчество отдельных выдающихся дизайнеров и фотографов Украины, таких как В. Ермилов, Д. Сотник и др. Определена роль фотографии в оформлении плаката и многополосных изданий. Проведен анализ фотографических средств выразительности, обусловленных спецификой жанров. Исследуются основные приемы художественной выразительности фотопортрета (имиджевый жанр) и натюрморта (демонстрация товара в упаковке, плакатах, открытках и т. д.), используемых в современном графическом дизайне. В работе рассматривается широкий спектр продукции графического дизайна, важным структурным элементом которой являются фотоизображения. Определены закономерности и этапы сотрудничества творческого тандема: дизайнер-фотограф: 1) эскиз-концепция, 2) определение технического задания, 3) съемка, 4) обработка фотографий после съемки (включая ретуширование, цветокоррекцию, придание новых качеств или элементов изображению). В работе утверждается, что фотография гармонично взаимодействует с двумя другими визуальными языками графического дизайна, а именнно со шрифтом и графикой. Их композиционное согласование обусловлено такими принципами как: контраст-нюанс, статика-динамика, ритм-метр, которые могут выражаться в различных аспектах формы и содержания, таких как: линия, пятно, фактура, объект, сюжет, характер. Вследствие результатов исследования в научный обиход введены новые имена графиков-дизайнеров и их произведения, а также определено место фотографии как важной составляющей языка современного графического дизайна.

Ключевые слова: фотография, графический дизайн, плакат, обложка, фотомонтаж, фотографика, фотограма, ракурс, растрирование, кадрировка.

ANNOTATION

Pavlov I.Y. Photography in the Graphic Design: the Expressive Media. - A manuscript.

Thesis for a candidate of science degree (speciality 17.00.07 - Design). - Kharkiv State Academy of Design and Art. - Kharkiv, 2011.

Basic kinds of photographic techniques used in graphic design. Black and white photography and photomontage as a part of it. On the basis of analysis of documental materials and visual research and their generalization also, basic kinds of photographic techniques used in graphic design are reflected in this work. The dissertation contains research of constructivist period in Ukrainian graphic design history of 1920-1930th. Editions, which contain photographic images as graphic design, were analyzed. Creative works of photography and design masters such as V.Ermilov, D.Sotnik, etc, were explored. The role of photography in graphic design of multipage editions were defined. The Thesis is a research of the art photography of Kharkiv in a wide context of contemporary graphic design.

Keywords: photography, graphic design, poster, book cover, photomontage, photographic, photogram, foreshortening, framing.

Источник: https://studwood.net/711134/kulturologiya/fotografiya_v_grafichnomu_dizayni_zasobi_hudozhno-obraznoyi_viraznosti