Магистерская работа: Механізм впровадження організаційно-структурних засад розвитку системи місцевого самоврядування

Регламент регулює порядок роботи депутатів районної у місті Дніпропетровську ради, визначає умови для ефективної реалізації їх прав і повноважень.

Положення цього Регламенту є обов'язковими для виконання районною у місті Дніпропетровську радою, її органами (у тому числі виконавчими органами) і їх посадовими особами, депутатськими групами та фракціями, а також особами, які беруть участь у підготовці і роботі сесій районної у місті Дніпропетровську ради та її органів.

Регламентом визначається, що районна у місті Дніпропетровську рада (далі - районна у місті рада) - представницький орган місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду району м.Дніпропетровська та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України „Про місцеве самоврядування в Україні, „Про статус депутатів місцевих рад”, Статутом територіальної громади міста Дніпропетровська, Європейською Хартією місцевого самоврядування та іншими законодавчими актами.

Районна у місті рада є юридичною особою, має власну печатку, рахунки в банках, символіку, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, бути позивачем і відповідачем у суді та мати всі інші притаманні юридичній особі ознаки.

Регламентом визначається строк повноважень районної у місті ради та загальний склад районної у місті ради. За напрямком діяльності створюються та працюють постійні депутатські комісії районної у місті ради, діяльність яких регулюється Положенням про постійні комісії районної у місті ради.

Діяльність районної у місті ради базується на принципах:

народовладдя;

законності;

гласності;

відкритості;

колегіальності;

виборності;

поєднання державних і місцевих інтересів;

правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених чинним законодавством;

підзвітності і відповідальності перед територіальною громадою району;

державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

судового захисту прав місцевого самоврядування.

Гласність у роботі районної у місті ради забезпечується шляхом відкритості пленарних засідань районної у місті ради, постійних комісій, а також шляхом розповсюдження інформації про діяльність її органів та посадових осіб. Відкритість пленарних засідань районної у місті ради та засідань постійних комісій забезпечується шляхом допуску на них громадян, які мешкають в районі міста, представників виконавчих органів та органів самоорганізації населення, громадських організацій, профспілок, політичних партій, відповідно до порядку, визначеного Регламентом. За рішенням районної у місті ради її пленарні засідання можуть проводитись у закритому режимі. Проекти рішень, що готуються до розгляду районної у місті ради, оприлюднюються на офіційному Інтернет - порталі районної у місті Дніпропетровську ради (з моменту його створення), або у будь-який інший спосіб, відповідно до законодавства, не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. Рішення, прийняті районною у місті радою, оприлюднюються на офіційному Інтернет-порталі районної у місті Дніпропетровську ради (з моменту його створення), або у будь-який інший спосіб, відповідно до законодавства, не пізніше п’яти днів з дня їх прийняття. Відповідальність за достовірність наданої для оприлюднення інформації покладається на автора рішення.

Оприлюдненню не підлягає інформація про фізичну особу, що міститься в рішеннях районної у місті ради, і підпадає під дію Закону України "Про захист персональних даних "та інша, визначена законодавством інформація. Таким чином, місцеве самоврядування в м.Дніпропетровську здійснює приблизно такі ж функції, як і в інших європейських державах [26, 41]. До найважливіших з них відносяться:

-    забезпечення комплексного соціально-економічного та культурного розвитку відповідної території;

-        володіння, використання та управління комунальною власністю;

         залучення населення до участі у вирішенні питань місцевого та загальнодержавного значення;

         надання громадських послуг населенню;

         забезпечення законності, громадської безпеки, правопорядку, охорона прав, свобод і законних інтересів громадян;

         соціальний захист населення, сприяння працевлаштуванню громадян;

         захист прав місцевого самоврядування.

Як приклад розвитку територіальної громади можна відзначити, що станом на 01 січня 2010 р. у м.Дніпропетровську зареєстровано 130 міських організацій політичних партій, 1311 громадських організацій, 259 релігійних громад 16 конфесій, 27 національних товариств. В місті здійснюють свою діяльність 181 релігійна громада. Серед релігій переважає православне християнство. Засоби масової інформації у Дніпропетровську - це 6 місцевих телеканалів (9 телеканал, 11 телеканал, 27 телеканал, 34 телеканал, 51 телеканал, IRT), понад 50 різноманітних газет, понад 40 журналів, понад 20 радіостанцій [26]. Що стосується повноважень територіальної громади, то більш-менш чітко до її відання (або до відання її структурних підрозділів - внутрішніх громад: жителів будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів, районів у містах, сіл, селищ) чинне законодавство відносить наступні питання, наведені на рис. 2.1

Рис. 2.1 Конституційний розподіл повноважень місцевого самоврядування

Останнім часом спостерігається розширення повноважень місцевого самоврядування, особливо у житлово-комунальній сфері, що пов’язано з передачею у комунальну власність об’єктів місцевої інфраструктури і, відповідно, розширення кола обов’язків органів місцевого самоврядування щодо надання населенню громадських комунальних послуг. Співвідношення самоврядних та делегованих повноважень органів місцевого самоврядування подано у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Співвідношення самоврядних та делегованих повноважень органів місцевого самоврядування.

У новій редакції Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, яка сьогодні перебуває на розгляді у Верховній Раді України передбачається:

-    визначити перелік питань, віднесених до виключної компетенції територіальної громади;

-        розмежувати повноваження між органами місцевого самоврядування різного територіального рівня;

         розширити коло самоврядних повноважень місцевого самоврядування за рахунок включення до їх числа переважної більшості делегованих повноважень. Зокрема, передбачається, що у сфері житлово-комунального господарства всі делеговані повноваження набудуть статусу самоврядних (власних) повноважень.

Таким чином, в другому розділі проаналізовано основні принципи організації й функціонування місцевого самоврядування, закріплених в Європейській хартії місцевого самоврядування, головна ідея якої полягає в забезпеченні розвитку місцевого самоврядування - однієї з підвалин демократичного суспільства. Визначено, що реалізація європейської моделі місцевого самоврядування в Україні ускладнюється наявністю в суспільстві домінантних перехідних типів правових і політичних культур. Значною мірою вплив негативних чинників на розвиток місцевого самоврядування та стан соціально-економічного розвитку українських міст можна зменшити шляхом реалізації відповідних програм та залучення громадян до безпосередньої участі у здійсненні функцій місцевого самоврядування за допомогою референдумів. Зазначено, що розширення повноважень місцевого самоврядування у м.Дніпропетровську досягається за рахунок функціонування районних у місті рад.

РОЗДІЛ 3. МОДЕРНІЗАЦІЯ ІНСТИТУТІВ УПРАВЛІННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

3.1 Статут територіальної громади м. Дніпропетровська як правова основа формування громадсько-політичного самоврядування у м. Дніпропетровську

.1.1 Правова основа та загальний опис структури статуту територіальної громади

Статут територіальної громади - це основний локальний нормативно-правовий акт, яким регулюються структура, повноваження та порядок діяльності громади територіальної села, селища, міста, її органів та посад, осіб. Він є своєрідою «комунальною конституцією», важливою нормативною умовою функціонування територіальної громади та її органів та виступає як необхідний елемент правової основи муніципальної демократії [51].

Саме орієнтація на прийняття власних «комунальних конституцій» оптимально відповідає ідеї розмаїття і свободи вибору напрямів і видів локальної діяльності населення за місцем проживання.

Приклади впровадження статутів територіальних громад в Україні подано у таблиці 3.1

Таблиця 3.1

Приклади впровадження статутів територіальних громад в Україні

Статут відтворюють та адаптують до місцевих умов численні законоположення, впорядковують їх у логічному викладі, супроводжують необхідними коментарями, сприяють виникненню у населення правильних і повних уявлень про структуру та роботу механізму місцевого самоврядування, створюють легитивні умови для формування і впровадження додаткових прав та свобод членів територіальних громад, виходячи з того, що конституційні права не є вичерпними [51].

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [5], з метою врахування історичних, національно - культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування, представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції та в межах чинного законодавства може прийняти статут територіальної громади. села, селища та міста.

Національне законодавство обмежується лише загальними посиланням на мету прийняття статуту територіальної громади, не конкретизуючи, регламентація яких питань організації та функціонування місцевого самоврядування може відображатися у ньому.

Повноваження щодо прийняття та затвердження статуту згідно з законом віднесене до виключної компетенції сільських., селищних та міських рад.

Статут територіальної громади має ряд особливостей, які характеризують важливість цього акту [51]:

) наявність особливого суб'єкта, який приймає або від імені якого він приймається. Таким суб'єктом виступає територіальна громада - первинний суб'єкт системи місцевого самоврядування, основний носій його функцій і повноважень;

) установчий характер, тобто як акт установчого характеру статуту територіальної громади надає юридичного, правового статусу фактично сформованим або таким, що формуються, відносинам у сфері самоврядування в конкретному населеному пункті;

) повний та всеохоплюючий характер правового регулювання, тобто, статут територіальної громади регулює (може регулювати) відносини, що стосуються всіх сторін, усіх сфер життя територіальної громади, які виникають (потенційно можуть виникнути) на місцевому рівні;

) вища юридична сила щодо інших локальних актів, які приймаються безпосередньо територіальною громадою або в системі органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статут є одним із засобів, який забезпечує реалізацію самостійності місцевого самоврядування. Як правило, статути територіальних громад складаються з преамбули та конкретних розділів, в яких закріплюються:

найменування адміністративно-територіальної одиниці, в якій функціонує територіальна громада;

чисельність і склад населення; докладний опис території, в рамках якої здійснюється самоврядування, її межі й склад;

символіка відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст (герб, прапор, гімн, муніципальний девіз тощо);

зазначаються певні місцеві особливості, насамперед історичні (міста-музеї, міста - історичні пам'ятки), географічні (гірське місто, курортне, портове), демографічні (зокрема питання організації місцевого самоврядування, зумовлені компактним проживанням певних національних меншин, інших соціальних груп і спільнот);

перелічуються найважливіші об'єкти локальної діяльності (питання місц. значення), віднесені до відання відповідних територіальних громад;

закріплюються форми, порядок і гарантії безпосередньої участі населення у вирішенні питань місцевого значення, а також організаційна структура місцевого самоврядування (прав, статус органів і посадових осіб місцевого самоврядування), умови і порядок організації комунальних служб;

встановлюються економічна і фінансова основи здійснення місцевого самоврядування, докладний перелік і загальний порядок володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, опис місцевих фінансів, структура місцевого бюджету та інше.

Звичайно, перелік питань, що регулюються статутами, не є вичерпним. Реєстрація статутів відбувається в органах Мін'юсту України відповідно до Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад, затвердженого Кабінетом Міністрів України 27 липня 1998р [8].

3.1.2. Статут територіальної громади м.Дніпропетровська

Статут територіальної громади м.Дніпропетровська (далі - Статут) прийнято Дніпропетровською міською радою XXIII скликання 13.06.01, зареєстровано Дніпропетровським обласним управлінням юстиції 20.06.01.

Статут складається з преамбули, 12 розділів та 93 статей. Структура статуту наведена у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 Структура та опис Статуту