Актуальність теми: у сучасному процесі навчання математики більше уваги приділяється на розв’язанні рівнянь різних видів та нерівностей , разом з тим за розв’язання нерівностей за допомогою методу інтервалів. Учні вивчають різні схеми розв’язання нерівностей та рівносильні системи і совокупності. Цей спосіб ефективний під час вирішення простих нерівностей, які розглядають у шкільному курсі. У складних випадках, наприклад, в, які пропонують на вступних іспитах у вузи, навіть сильні учні часом опиняються у скруті, тому що їм доводиться робити громіздкі обчислення під час вирішення тих самих систем і сукупностей. Мало хто з кишені вчителів знайомить під час уроків учнів з іншими засобами розв'язання нерівностей, які полегшують пошук рішення, одним із таких методів є мотод інтервалів. Саме тому обрана нами тема курсової роботи є досить актуальною.
Об’єкт дослідження: методика навчання учнів основної школи розв’язувати нерівності методом інтервалів.
Предмет дослідження: метод інтервалів, та методика його навчання в курсі основної школи.
Мета дослідження: проаналізувати методичну, педагогічну літературу на тему курсової роботи (зокрема діючі підручники з алгебри для 9 класу);
Завдання дослідження:
) Охарактеризувати діючі підручники з алгебри для учнів 9 класу
) Систематизувати матеріал вивчення методу інтервалів
) Проаналізувати методичні рекомендації щодо подання теми
Методи дослідження: розгляд подання матеріалу у шкільних підручниках, вивчення теми та аналіз її подачі в основній школі.
Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, 3 розділи, висновки, список використаних джерел із…найменувань, Загальний обсяг 34 сторінки.
квадратичний нерівність інтервал функція
Два математичні вирази, сполучені знаком «більше» (>), «менше»
(<), «не більше» (
) або «не менше» (
),
називаються нерівностями.
Запис
означає, що
або
.
Нерівності бувають числові і буквені. Числовими називають такі нерівності, обидві частини яких є числа, записані цифрами. Якщо хоча б одна частина нерівності є буквеним виразом, така нерівність називається буквеною.
Будь-яка правильна числова нерівність, а також будь-яка буквена
нерівність, що справджується при всіх допустимих значеннях букв, які входять до
неї, називається тотожною нерівністю. Наприклад:
Наведемо властивості тотожних нерівностей.
. Якщо
, то
.
. Якщо
,
,
то
.
. Якщо
, то
.
. Якщо
,
,
то
,
.
. Якщо
,
,
то
.
. Якщо
і n - натуральне число, то
,
.
Нерівність, яка містить букви, що позначають невідомі числа, називається нерівністю з невідомими.
Якщо в нерівність з одним невідомим замість невідомого підставити яке-небудь число і в результаті дістанемо правильну числову нерівність, то кажуть, що це число задовольняє дану нерівність.
Кожне число, що задовольняє нерівність, називають розв’язком цієї нерівності.
Розв’язати нерівність - означає знайти всі її розв’язки.
Нерівність виду
називається нерівністю першого степеня з одним
невідомим.
Приклад 1.1.1. Розв’язати нерівність
Після перетворень дістанемо
,
звідки
.
Система двох нерівностей з одним невідомим зводиться до
одного з таких випадків.
1)
; 2)
; 3)
; 4)
.
Якщо
, то розв’язок такої системи нерівностей подається у
вигляді:
)
; 2)
; 3)
; 4)
.
Розглянемо квадратну нерівність
. (1)
Якщо
, то нерівність (1) виконується для всіх
при
і
не виконується для жодного
(рис.
1).
Рис. 1.
Якщо
, то нерівність (1) виконується для всіх
при
,
причому
в точці
і
не виконується для жодного
крім
де
(рис.
2).
Рис. 2.
При
знаходимо корені рівняння
,
.
Якщо
, нерівність (1) виконується при
(рис. 3).
Рис. 3.
Якщо
, нерівність (1) виконується при
(рис. 4).
Рис. 4.
Можна сформулювати просте правило.
Якщо квадратна нерівність (1) виконується при великих значеннях
, то вона виконується поза відрізком, обмеженим
коренями рівняння
. Якщо нерівність (1) не виконується при великих
значеннях
, то вона виконується на відрізку, обмеженому коренями
рівняння (1).
Приклад. Розв’язати нерівність
.
Оскільки нерівність не виконується при великих значеннях
, то вона виконується між коренями рівняння
,
,
тобто при
.
Приклад 1.2.1. Розв’язати нерівність
.
Дана нерівність виконується при великих значеннях
, тому вона виконується поза інтервалом, обмеженим
коренями рівняння
, тобто при
Часто доводиться розв’язувати нерівність виду
, (2)
рівносильну системі нерівностей
.
Приклад 1.2.2. Розв’язати нерівність
.
· За формулою (2) дістаємо систему нерівностей:
,
звідки
.
Ірраціональні нерівності зводяться, як правило, до однієї з
двох таких нерівностей:
; (1)
. (2)
Нерівність (1) виконується в одному з двох випадків:
Нерівність (2) виконується, якщо виконуються нерівності:
Приклад 1.3.1. Розв’язати нерівність
.
·
Маємо
нерівність виду (1). Розв’яжемо системи нерівностей:
Остаточно знаходимо розв’язок
Приклад 1.3.2. Розв’язати ірраціональну нерівність
.
·
Маємо
нерівність виду (2), розв’язання якої таке:
.
Приклад 1.3.3. Розв’язати нерівність
.
Розв’язуємо окрему нерівність і рівняння:
;
.
Остаточно дістаємо розв’язок
Кожну ірраціональну нерівність можна розв’язати методом інтервалів. Для цього знаходять її ОДЗ, а далі замінюють нерівність рівністю і розв’язують рівняння. Точки, що відповідають розв’язкам, розбивають ОДЗ на інтервали. Якщо в одній точці деякого інтервалу нерівність виконується, то вона виконується в усіх точках цього інтервалу. І навпаки: якщо в будь-якій одній точці інтервалу нерівність не виконується, то вона не виконується в усіх його точках.
Приклад 1.3.4. Розв’язати методом інтервалів нерівність
. (3)
З нерівності
знаходимо ОДЗ:
Далі замість нерівності (3) розв’язуємо рівняння
або
звідки
Наносимо відповідні точки на числову вісь (див. рисунок).
Розглядаємо кожний з утворених інтервалів окремо.
. Підставляємо значення
з
інтервалу
у нерівність (3). Дістаємо нерівність
, яка не виконується. Тому нерівність (3) не
виконується в усіх точках інтервалу
.
. Підставляючи в нерівність (3) значення
з
інтервалу
, дістаємо правильну нерівність
. Отже, нерівність (3) виконується на інтервалі
.
. Підставляючи в (3) значення
з
інтервалу
дістаємо неправильну нерівність
. Це означає, що нерівність (3) не виконується ні в
одній точці інтервалу
.
Остаточно маємо розв’язок нерівності (3)
.
Раціональною нерівністю з однією змінною x називають
нерівність виду
![]()
де ![]()
і
![]()
-
раціональні вирази, тобто алгебраїчні вирази, складені з чисел, змінної x і за
допомогою математичних дій, тобто операцій додавання, віднімання, множення,
ділення і піднесення до натурального ступеня.
При розв'язанні раціональних нерівностей застосовують правила, які використовуються при розв'язанні лінійних і квадратних нерівностей.
За допомогою рівносильних перетворень раціональну нерівність призводять
до вигляду ![]()
,
де ![]()
-
алгебраїчний дріб або многочлен і застосовують метод інтервалів.