Реферат: Методологічні та організаційні засади впровадження МСБО (МСФЗ) в облікову систему України

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

Існують два напрями гармонізації фінансового обліку та звітності, і на рис. 4. ми можемо побачити об'єкти і суб'єкти гармонізації бухгалтерського обліку.











Рис. 4. Суб’єкти та об’єкти гармонізації бухгалтерського обліку.

Дослідження Комітету державного сектора МФБ свідчать, що більша

частина МСБО може бути застосована організаціями державного сектора, які ведуть облік на основі нарахування, а значна кількість стандартів відповіда-ють умовам обліку па основі модифікованого нарахування. Незначна частина МСБО може бути використана організаціями, облік діяльності яких ведеться на касовій (або модифікованій касовій) основі. Тому бюджетні та інші державні установи, звітність яких традиційно ґрунтується на касовому методі, не застосовують Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку [32, c.24].

Керівництво для фінансової звітності державного сектора є платфор-мою для розробки стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі.

Зокрема, Жук В.М. зазначає, що «бухгалтерський облік стає все більше мовою світової економіки через розробку його міжнародних (узагальнених) стандартів та принципів і запровадження їх в якості національних положень конкретних країн» [11, c.4].

Нинішній курс розвитку бухгалтерського обліку в Україні все більше спрямовується на приведення системи бухгалтерського обліку у відповідність до вимог Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) - відбувається стандартизація обліку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року було схвалено Стратегію застосування міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні. В тексті даної стратегії чітко визначено що зумовило реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності, а саме: «процес глобалізації світової економіки, посилення захисту прав інвесторів та забезпечення прозорості функціонування міжнародних ринків капіталу зумовив нові підходи до удосконалення методології розкриття економічної інформації про результати діяльності суб’єктів господарювання, насамперед емітентів цінних паперів міжнародних фінансових ринків» [29].

В Україні використовується дворівнева система стандартів. Перший рівень представлено Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Другий - системою внутрішніх стандартів, положень і інструкцій, розроблених відповідно до облікової політики компанії. Визначальними в межах діючої системи регулювання є вимоги загальних стандартів. Через систему внутрішніх і зовнішніх стандартів забезпечується підвищення якості сформованої звітної інформації за рахунок таких факторів: пришвидшення і точність обробки даних, впорядкованість інформації, регулярність відображення отриманих даних, передбачуваність і контрольованість інформаційного потоку. Внесеними змінами у відповідні законодавчі акти протягом 2008-2011 рр. конкретизовано сферу і порядок обов’язкового використання МСФЗ в Україні та уможливило складання фінансової звітності за міжнародними вимогами будь-якими суб’єктами господарювання.

Напрям гармонізації бухгалтерського обліку та звітності в Україні з Директивами ЄС, які представлені в табл.1, є важливим для України в контексті прийнятого курсу на Євроінтеграцію [15, c. 118].

Таблиця 1

Номенклатура Директив ЄС щодо ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

Номер Директив

Дата випуску проекту

Дата затвердження

Зміст Директиви

Четверта

1971; 1974

1978

Основні вимоги до способів оцінки, порядку складання і складу звітності, що публікується

Сьома

1976; 1978

1983

Особливості обліку і звітності в корпораціях, консолідована звітність


Результати та наслідки впливу глобалізації економіки на розвиток національного бухгалтерського обліку можна сформулювати наступним чином.

Спираючись на висновок професора Кірейцева Г.Г., можна зазначити, що по-перше, управління розвитком бухгалтерського обліку, зокрема й обліку в сільському господарстві перейде з національного рівня на міжнародний. Відповідно до вищенаведеного твердження бухгалтерський облік буде змінюватися відповідно до інтересів та потреб переважно глобальних користувачів, зокрема інвесторів.

По друге - складання фінансової звітності згідно вимог МСФЗ означатиме зміну методології бухгалтерського обліку. Пояснюється це тим, що формування інформації яка відображається у фінансовій звітності відбувається ще на етапі первинного відображення господарських операцій. Далі на етапі її групування та узагальнення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку, реєстрах та звітах. Змінюються також методи оцінки об’єктів обліку. Наслідком вищенаведеного є зміни в Плані рахунків бухгалтерського обліку, в первинній та внутрішні звітній документації, реєстрах бухгалтерського обліку, в методах оцінки активів та відображені господарських операцій, визначені фінансових результатів та формах фінансової звітності тобто в методології бухгалтерського обліку.

По-третє - необхідно згадати відому залежність між розвитком підприємства та ефективним управлінням, між ефективним управлінням та обліковою системою підприємства. Суть даної залежності розкривається в тому, що розвиток підприємства досягається завдяки ефективному управлінню, яке в свою чергу залежить від того, на якому рівні облікова система підприємства відповідає вимогам останнього [18, c. 118].

Дослідження питання впливу глобалізації на розвиток світової економіки дає змогу зробити наступні висновки:

. Глобалізація має значний вплив на розвиток національної системи бухгалтерського обліку;

Під впливом глобалізації розвиток національної системи бухгалтер-ського обліку буде відбуватися на користь та в напрямку задоволення потреб управління глобального масштабу;

Проаналізувавши вище викладену інформацію можна сказати, що інтеграційні процеси в економіці супроводжуються формуванням транс-національних компаній, ускладненням управління підприємствами, що впливає на внутрішню систему бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік вимушений розвиватися відповідно з вимогами часу, а отже потребує змін його регулювання на всіх рівнях: глобальному, регіональному, національному, корпоративному.

Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, особливості її функціонування

Протягом останнього десятиріччя світ став свідком наймасштабнішого та безпрецедентного в міжнародній політиці делегування повноважень від державних органів до приватних інституцій, що було здійснено під впливом глобалізації світової економіки та мало певні наслідки [16, c.278]. Однією із таких інституцій, що часто згадується в літературі з глобального управління як найяскравіший приклад приватного глобального управління є Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Board - далі РМСБО) [15, c.450]. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, у 21 сторіччі під новою назвою - міжнародні стандарти фінансової звітності (International Financial Reporting Standards - далі МСФЗ), що видаються РМСБО - завоювали уже півсвіту. Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку сьогодні перетворилася на глобального видавника стандартів, чиї стандарти в багатьох країнах (приблизно 120) стали частиною законодавства або загальноприйнятою практикою.

Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності (РМСФЗ) утворена у 1973 році як Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КСМБО) представниками професійних організацій Австралії, Канади, Франції, Германії, Японії, Мексики, Нідерландів, Великобританії, Ірландії та США. На сьогодні, країни, котрі заявили по власні наміри з питань впровадження МСБО представлено таким чином: Європа -37, Азія -36, Америка -27, Африка -18, Океанія -61. З них -35 країн для зареєстрованих на біржах компаній провадили МСФЗ в якості обов’язкових

Рада Європейського Союзу (англ. Council of the European Union) - інституція Європейського Союзу, головний орган ухвалювання рішень в Європейському Союзі. До її складу входять по одному міністрові від кожної країни Союзу. Залежно від порядку денного, збираються міністри закордонних справ (Рада з загальних справ та зовнішніх відносин), економіки й фінансів (Екофін), сільського господарства тощо - загалом 9 конфігурацій Ради.

Кількість засідань протягом року залежить від масштабів та інтенсивності законодавчого процесу в ЄС і політичних рушіїв того чи іншого особливого питання. Деякі конфігурації Ради збираються раз на місяць; інші - раз на півроку. Попри те, що склад Ради міністрів змінюється, це єдина інституція.

На сьогодні РМСБО складається із 16 членів Ради, структуру зображено на рис. 5. (згідно з Конституцією), приблизно 70 осіб технічних працівників із 28 країн світу [32, с.35]. Діяльністю РМСБО керують довірені особи з різних географічних регіонів.

Амстердамський договір зробив генерального секретаря Ради водночас і «Верховним представником» з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки (СЗБП), відтак роботою секретаріату опікується здебільшого його заступник.








Рис. 5. Структура географічного представництва членів РМСБО згідно з п.26 конституції Фонду МСФЗ.

На рисунку зображеному вище ми бачимо структуру географічного представництва членів Ради, але ми можемо теж розглянути власне структуру

РМСБО рис.6 [16, c. 100].

РМСБО сладається з таких органів:Дорадчої Ради, Комітету Тлумачень, і Фундації Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.










Рис. 6. Структура РМСБО.

Керівництво в Раді здійснює країна-президент, яка змінюється що півроку (президентство Європейського Союзу). Над підготуванням рішень Ради працюють близько 250 робочих груп і комітетів; вони виконують технічну роботу і передають документи в Комітет постійних представників, який здійснює політичну підготовку рішень. Організаційну роботу виконує генеральний секретаріат на чолі з генеральним секретарем Ради [30, c.28].

Цілями РМСФЗ є: розроблення, публікація та просування МСФЗ, котрих необхідно дотримуватися при складанні фінансової звітності; сприяння розвитку, удосконаленню, гармонізації правил, стандартів обліку і процедур представлення фінансової звітності; сприяння дотриманню МСФЗ у звітності, що публікується; переконання державних органів, органів нормативного регулювання бухгалтерського обліку і звітності, органів регулювання ринку цінних паперів, міжнародних співтовариств, ділових кіл у необхідності додержання МСФЗ в опублікованій звітності в усіх суттєвих аспектах [32, c.39].

Одним з напрямів діяльності РМСФЗ є конвергенція - зближення національних стандартів різних країн з міжнародними стандартами. Процес конвергенції передбачає спільну діяльність РМСФЗ із національними регулюючими органами в сфері бухгалтерського обліку з розробки МСФЗ. РМСФЗ є неурядовою організацією, а тому застосування МСФЗ затверджується законодавством окремих країн. У 2000 р. Міжнародна організація комісій з цінних паперів дозволила використання МСФЗ транснаціональним корпораціям-емітентам для складання фінансової звітності, як необхідної умови розміщення акцій і лістингу на міжнародних фондових біржах. З 2005 р. Комісія Європейського співтовариства зобов’язала обов’язкове застосування МСФЗ для складання фінансової звітності компаніями, які включені у котирувальні листи бірж ЄС.

Діяльність РМСФЗ визнається і підтримується Міжнародною федерацією бухгалтерів, ООН, Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Європейським банком реконструкції і розвитку, Всесвітнім банком і Міжнародною фінансовою корпорацією.

У розробленні міжнародних стандартів приймають участь Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку і звітності при ООН та Робоча група з облікових стандартів Організації економічного співробіт-ництва і розвитку [30, c.47].

Основними завданнями груп є сприяння країнам, що розвиваються і країнам з перехідною економікою в гармонізації вимог до фінансової звітності у відповідності з міжнародними стандартами для посилення їх інвестиційної привабливості та соціально-економічного зростання компаній. Такі кроки були пов’язані з відмінностями в національних системах бухгалтерського обліку і виникненням ускладнень при підготовці єдиної звітності групи компаній, які входили в транснаціональну корпорацію.

Також слід зазначити, що фінансування РМСФЗ відбувається з фонду МСФЗ, який знаходиться у делікатній ситуації. З одного боку для того, щоб забезпечити незалежність організації необхідно забезпечити таку систему фінансування, що забезпечувала б незалежність і в той же час стабільність та довгостроковість фінансування. Однак, Фонд МСФЗ приватна організація тому вона не може накладати фінансові зобов’язання ні на країни, ні на організації. У 2006 році опікунами Фонду МСФЗ були погоджені чотири принципи фінансування організації: широта фінансування, відкритість, рівномірність по юрисдикціям, що розглядаються в табл. 2. [15, c.118].

Таблиця 2

Принципи фінансування Фонду МСФЗ затверджені опікунами у 2006 р.

Принцип фінансування

Сутність

Широта фінансування

Стійка система довгострокового фінансування повинна мати розширену базу підтримки, включаючи основних учасників світового ринку капіталу, державні та міждержавні організації з метою забезпечення різноманітності джерел.

Обов’язковість (Compelling)

Система повинна бути пов’язана з певним тиском, щоб жити за рахунок інших було важко. Це може бути досягнуто за допомогою різних засобів, включаючи офіційну підтримку з боку відповідних регулюючих органів та затвердження організацій зі збору коштів.

Відкритість

Фінансові зобов’язання повинні бути відкритими і не залежати від будь-яких дій, що посягають на незалежність Фонду МСФЗ. Для цього потрібна підтримка від офіційних міжнародних організацій, центральних банків і великих бухгалтерських фірм.

Рівномірність

Тягар фінансування повинен бути розподілений між основними економіками світу на пропорційній основі, з використання ВВП як бази розподілу. Кожна країна або юрисдикція повинна виконати свої зобов’язання у відповідності з принципами наведеними вище. Опікуни Фонду МСФЗ можуть бути закріплені за конкретними країнами для надання допомоги у розвитку системи фінансування.


Через 25 років після створення, у 1997 році КМСБО дійшов до висновку, що для того, щоб і надалі виконувати свою місію ефективно, він повинен знайти спосіб зблизити національні стандарти бухгалтерського обліку та глобальні стандарти бухгалтерського обліку. Для цього РМСБО бачив необхідність змінити свою структуру. В кінці 1997 року КМСБО створив Стратегічну робочу групу (Strategy Working Party) з метою переглянути свою структуру та стратегію. Стратегічна робоча група опублікувала свою доповідь, у вигляді документа для обговорення у грудні 1998 року. Після аналізу отриманих коментарів, Робоча група опублікувала свої остаточні рекомендації в листопаді 1999 року. Перший обов’язковий перегляд конституції фонду МСФЗ (конституція вимагає проводити перегляд положень Конституції кожні п’ять років) опікуни розпочали у 2004 році і завершили у 2005 році. Другий обов'язковий перегляд конституції було розпочато у 2008 році, він складався з двох етапів.

Источник: https://www.bibliofond.ru/detail.aspx?id=789409