Відтак, фінансова звітність, складена за такими
стандартами не вважатиметься звітністю за міжнародними стандартами. Станом на
2012 р.
Таблиця 4
|
Класифікація стандартів за їх призначенням |
||
|
Блок 1 |
Блок 2 |
Блок 3 |
|
стандарти, що формують міжна-родні принципи бухгалтерського обліку і включають: |
стандарти, що регламентують склад і зміст фінансової звітності і складаються з: |
стандарти, що визначають правила обліку окремих об'єктів і включають: |
|
- Подання фінансових звітів(МСФО 1) |
- Подання інформації (МСБО 1) |
Активи: Запаси (МСБО 2). Основні засоби (МСБО 16). Витрати на позики (МСБО 23). Нематеріальні активи (МСБО 38). Інвестиційні активи (МСБО 40). Втрата активами внутрі-шньої вартості (МСБО 36). Необоротні активи, утри-мувані для продажу (МСФЗ 5). |
|
- Облікові політики, зміни в бухгалтерських оцінках та виправлення помилок (МСБО 8). |
- Звіт про рух грошових коштів (МСБО 7). |
|
|
|
- Події після дати балансу (МСБО 10) |
|
|
|
- Звітність за сегментами (МСФЗ 8) |
Зобов'язання: Оренда (МСБО 17). Винагорода працівникам (МСБО 19). Забезпечення, умовні зобов'я-зання та умовні активи (МСБО 37). Платежі на основі акцій (МСФЗ 2). |
|
|
- Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін (МСБО 24 |
|
|
|
- Прибуток на акцію (МСБО 33) |
|
|
|
- Проміжна фінансова звітність (МСБО 34). |
Фінансові інструменти: Фінансові активи та зобов'я-зання (МСБО 39). Фінансові інструменти: розк-риття (МСФЗ 7). |
|
|
|
Питання пов’язані з визнанням доходів: Дохід (МСБО 18). |
|
|
|
Вплив змін валютних курсів (МСБО 21). |
Друга група - стандарти, що регламентують облік операцій, що зачіпають інтереси держави й підприємства. До цієї групи можна віднести стандарти з обліку доходів, податків державних інвестицій .
Третя група - стандарти, що встановлюють правила обліку з питань, що зачіпають інтереси партнерів з бізнесу. У групу включають стандарти з обліку результатів від спільної діяльності, інвестицій в інші компанії .
Четверта група - стандарти, направлені на облік операцій усередині компаній: з обліку діяльності сегментів, з обліку операцій при злитті компаній .
П'ята група - стандарти, що передбачають регламентацію обліку витрат на оплату праці й пенсійне забезпечення.
Шоста група - стандарти, що відображають галузеву специфіку. Наприклад, специфіку обліку в банківській справі, в страхуванні, в будівництві.
Сьома група - стандарти, що розглядують правила ведення облікових операцій що виражають інтереси держави і підприємців на міжнародному рівні: облік валютних операцій, облік діяльності спільних підприємств і т.д.
Слід відзначити, що МСБО та МСФЗ та їх інтерпретації постійно переглядаються та доповнюються, у відповідності до вимог, що висилають користувачі фінансової звітності та обліку під впливом трансформаційних ринкових перетворень [32, c.35].
Отже, ставлячи за мету створення єдиного
європейського ринку, ЄС приділяє велику увагу уніфікації і зіставності
фінансової звітності. Удосконалення, узгодженість показників фінансової
звітності в усьому світі, створення МСБО та МСФЗ з метою задоволення потреб різних
її користувачів є центральною проблемою, на вирішення якої передусім спрямована
діяльність міжнародних організацій зі стандартизації бухгалтерського обліку.
Порядок розробки та затвердження МСБО (МСФЗ)
З 2000 р. в Україні офіційно запроваджено національні стандарти з бухгалтерського обліку. Ці стандарти розроблено з урахуванням міжнародних вимог до порядку складання і подання фінансової звітності, викладених у міжнародних стандартах бухгалтерського обліку (МСБО) для поглиблення глобалізації економіки.
Розробкою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і звітності займаються декілька організацій, основною з яких є Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), який утворений 29 червня 1973 р. згідно з домовленістю бухгалтерських організацій Австралії, Канади, Франції, Німеччини, Японії, Мексики, Нідерландів, Великобританії, Ірландії та США. З 1983 р. РМСБО об'єднує всі професійні організації бухгалтерів, що входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ). У 2001 р. РМСБО був реструктурований і перейменований у Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО) [21, c.3].
РМСБО збирає пропозиції щодо нових тем для
розробки МСБО, які надходять від представників Ради, організацій-членів, членів
Консультативної групи, інших організацій та окремих осіб. Для розробки МСБО за
основу беруть один із національних стандартів провідних країн світу. За право
розробляти МСБО чи МСФЗ між країнами йде серйозна боротьба. Промислово
розвинені країни, окремі найбільші виробники продукції прикладають значні
зусилля для того, щоб їм доручили розробку МСФЗ чи МСБО. Для цього вони
намагаються в основу МСБО чи МСФЗ покласти свій національний стандарт чи ведуть
боротьбу за формулювання окремих пунктів та вимог, які закладаються в майбутній
стандарт. Адже на ці вимоги повинні будуть орієнтуватися всі країни, а
країна-розробник використовує МСБО чи МСФЗ для отримання переваг у торгівлі.
Штатний персонал РМСБО готує перелік запропонованих тем, які розглядаються
РМСБО. Після включення теми до робочої програми починається процес розробки
стандартів, який містить шість потенційних стадій (рис. 10.) [28, c.15].
Рис. 10. Послідовність розробки МСБО(МСФЗ).
Основу розробки міжнародних стандартів бухгалтерського обліку складають ті процедури, які історично склалися в англомовних країнах, головним чином у США і Великобританії. Базовими принципами організації розробки стандартів є:
• залучення до участі в цьому процесі максимально широкого кола зацікавлених сторін (національних органів управління бухгалтерським обліком, професійних асоціацій бухгалтерів і аудиторів, різного роду користувачів фінансових звітів, фондових бірж, асоціацій промисловців і бізнесменів тощо);
• надання вільної можливості публічного і незалежного викладу ними своїх точок зору з досліджуваним проблем стандартизації обліку та звітності [10, c.22].
Процедура створення нового міжнародного стандарту облікового відрізняється відомою консервативністю, докладністю, займає відносно тривалий відрізок часу і складається з шести циклів:
-й цикл - формування Підготовчого комітету (Steering Committee) та Керівного комітету(Steering Committee).
Комітет формується Правлінням з фахівців не менш ніж з 3 країн і очолюється представником Правління. У підготовчі комітети можуть також входити представники інших організацій, представлених в Правлінні, Консультативної групи, і експерти у певній галузі. Завдання цієї групи полягає у вивченні наявних проблем і в підготовці короткого резюме тих питань, які потребують першочергового вирішення. Резюме передається для розгляду в правління КМСУ. Правління готує і передає коментарі по ньому, після чого робоча група створює наступний документ - проект викладу принципів облікового стандарту.
Керівний комітет також здійснює первісне дослідження, в процесі якого:
розглядає застосування Концептуальної основи РМСБО щодо визначених питань;
вивчає регіональні та національні вимоги та практику щодо облікових підходів, які є доречними.
-й цикл - розроблення проекту стандарту.
Цей документ визначає ті ідеї, які будуть покладені в основу облікового стандарту, а також опис можливих шляхів вирішення проблем та обгрунтування причин, за якими проект стандарту може бути схвалений або відправлений на доопрацювання. Проект викладу принципів облікового стандарту передається для обговорення і коментарів правлінню КМСУ, його консультативній групі та іншим зацікавленим організаціям. Підготовчий комітет намічає план роботи над проектом, потім ретельно вивчає практику обліку з даного питання в різних країнах, у тому числі різні облікові прийоми, які підходять різних умов. За підсумками дослідження комітет подає на розгляд Правління КМСФЗ Загальний план розробки проекту Міжнародного стандарту фінансової звітності (Point Outline) [26, c.79].
Після отримання коментарів Ради Керівний комітет готує та публікує проект викладу принципів, який містить:
визначення облікових принципів, які покладено в основу;
розглянуті альтернативні підходи і причини їх прийняття або відхилення.
-й цикл - підготовка робочого проекту положень стандарту.
В ході даного етапу, який зазвичай триває близько 4 місяців, Підготовчий комітет готує Проект викладу принципів (Draft Statement of Principles) або іншої дискусійний документ. У ньому формулюються основні принципи підготовки наступного документа - Проекту міжнародного стандарту фінансової звітності (Exposure Draft), а також пропонуються альтернативні рішення і аргументи на користь їх прийняття або відхилення. Всі зацікавлені сторони мають право вносити свої зауваження та пропозиції в робочий проект. У певних випадках ще до Проекту викладу принципів Правління може запропонувати питання на обговорення.
Розглянувши коментарі щодо попереднього викладу принципів, Керівний комітет узгоджує і надає Раді для ухвалення остаточний виклад принципів, який є основою для підготовки проекту МСБО. Після розгляду коментарів Керівний комітет готує проект МСБО (МСФЗ) для перегляду Радою.
-й цикл - затвердження Правлінням робочого проекту положень стандарту.
Після розгляду всіх зауважень по Робітникові проекту положень Підготовчий комітет погоджує його остаточний варіант і представляє на затвердження Правління.
У разі згоди 2/3 членів РМСБО приймається та публікується. Процес розробки стандартів залежить від складності питань, що розглядаються. Тому Рада може приймати рішення щодо додаткових консультацій або випуску кількох проектів для обговорення до початку розробки МСБО. Така організація розробки МСБО забезпечує високу якість стандартів, а залучення зацікавлених осіб до процесу обговорення їх проектів сприяє прийнятності МСБО для тих, хто складає фінансові звіти, та їх користувачів.
-й цикл - складання плану розробки міжнародного стандарту.
Підготовчий комітет складає Проект міжнародного стандарту фінансової звітності, який після його схвалення двома третинами Правління зазвичай публікується, і всі сторони можуть вносити до нього зауваження та пропозиції. Дана стадія може тривати від одного до трьох місяців.
-й цикл - підготовка проекту міжнародного стандарту.
Підготовчий комітет повинен розглянути всі зауваження і передає проект на розгляд Правління. Для прийняття та опублікування нового стандарту необхідно щонайменше 12 голосів членів Правління (з 16). В іншому випадку Правління може прийняти рішення про проведення додаткових консультацій і внесення необхідних змін в проект. На практиці це вимагає складання нового Проекту МСФЗ. [28, c.37].
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку вважається прийнятим, якщо його схвалили три чверті членів правління. Затвердженим текстом всіх міжнародних стандартів вважається текст, опублікований Комітетом англійською мовою. Всі офіційні переклади підготовляються за участю фахівців КМСФЗ. В даний час МСФЗ офіційно перекладені на 4 мови (німецька, російська, французька та польська), йде робота над офіційним перекладом на китайську, японську, португальська та іспанську мови. Неофіційно міжнародні стандарти переведені на більш ніж 30 мов [26, c.28].
На даний час Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку опубліковано 41 міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО) та 9 міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), більше половини з яких вже перероблено, доповнено та уточнено з врахуванням сучасних вимог.
Тобто сам процес розробки МСФЗ є динамічним.Зокрема, з метою зменшення або усунення альтернатив, невизначеностей і суперечностей у стандартах та здійснення інших вдосконалень у 2002 р. РМСБО було оголошено проект "Вдосконалення стандартів", в результаті чого було переглянуто сімнадцять міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, вилучено (замінено)три МСБО.
У передмові до МСБО наголошується, що ні РМСБО, ні фахові організації бухгалтерів не мають повноважень вводити в дію міжнародні угоди або вимагати відповідності національного законодавства положенням МСБО.
Слід також, зупинитися на належній правовій процедурі стандарто-творення РМСБО. Як зазначає, голова комітету опікунів з належної правової процедури Д. Сідвел «в основі переконання світу в тому, що РМСБО діє належним чином, є належна правова процедура» [32, c.12]. Річардсон А. та Еберлейн Б. зазначають, що РМСБО по суті має потенціал справляти такий вплив в світовому вимірі, як і СОТ і належна правова процедура в цьому контексті є засобом правильного використання влади РМСБО . Особливо важлива процедурна легітимність для приватних організацій .
Більше того, процедурна легітимність та ефективність часто розглядаються як взаємодоповнюючі [14, c.123]. «Чинна система належної правової процедури РМСБО, - цитуємо іще одного опікуна Фонду МСФЗ Х. Голдшміта, - визнана «найкращою практикою» процесу стандартотворення в усьому світі» [32, c.148].
Отже, розробка та впровадження МСБО здійснюється
передусім зусиллями членів РМСБО на місцях з метою переконання урядів та
органів, які встановлюють стандарти та контролюють ринки цінних паперів,
представників ділових кіл дотримуватися Міжнародних стандартів бухгалтерського
обліку при складанні фінансових звітів.При цьому більшість положень
національних стандартів провідних розвинених країн (США, Великої Британії,
Канади, Німеччини, Японії), що мають автономні стандарти, збігаються з МСБО.
МСБО є відправною точкою для багатьох країн, що розвиваються, які створюють
національні стандарти.
Особливості застосування МСБО (МСФЗ) в Україні
Керівники підприємств усіх форм власності на сучасному етапі розвитку ринкових відносин зобов'язані розуміти суть бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами, які передбачають прозорість фінансової звітності і дають змогу здійснювати глибокий аналіз і контроль діяльності підприємств. У свою чергу, без такого аналізу і контролю взагалі не може йти мова про конкурентоспроможність підприємства.
Отже, Україна активно з 1998 року проводить політику гармонізації вітчизняних П(С)БО до МСБО, а також МСФЗ, і всі етапи реформування системи бухгалтерського обліку в Україні наведено в Додатку Г. Комерційні банки та банківські установи України з 01.01.98 р. повністю перейшли на використання нового Плану рахунків бухгалтерського обліку та нових форм звітності за міжнародними стандартами.
До кола суб’єктів господарювання, які обов'язково мають застосо-вувати МСФЗ в Україні, входять: з 2012 р.-публічні акціонерні товариства, банки, страховики; з 2013 р.- підприємства, які надають фінансові послуги, крім страхування та пенсійного забезпечення, а також здійснюють не державне пенсійне забезпечення; з 2014 р .- підприємства, які провадять допоміжну діяльність у сферах фінансових послуг і страхування [4, c.3-12]. Всі інші суб’єкти господарювання мають право добровільно перейти на застосування МСФЗ.