Однією з важливих передумов успішного розвитку бізнесу є інформаційне взаєморозуміння, тому перехід національної системи бухгал-терського обліку та складання звітності на міжнародні стандарти стає вимогою часу, але, як зазначають науковці та практики, перехід на міжнародні стандарти фінансової звітності в Україні зіштовхується з необхідністю вирішення певного кола проблемних питань [3, c.19-25].
Основними перешкодами застосування МСФЗ в Україні є:
необхідність формування інституційних механізів, що забезпечують скоординовану роботу щодо розроблення та впровадження МСФЗ і дотримання їх на міжнародному, регіональних і національних рівнях;
необхідність правового впровадження МСФЗ в національну практику, а також чіткого розуміння сфер застосування МСФЗ на національному рівні;
низький рівень прозорості функціонування суб’єктів корпоративного сектора, виведення коштів у офшорні зони;
необхідність вирішення технічних питань, пов’язаних як зі специфікою самих МСФЗ, такі з національними особливостями;
виникнення додаткових витрат внаслідок потреби у придбанні нового програмного забезпечення;
недостатня пропозиція на ринку висококваліфікованих спеціалістів - практиків бухгалтерів, які можуть розуміти і застосувати МСФЗ;
слабкі конкурентні позиції вітчизняного сегменту аудиторських фірм щодо супроводження під час переходу до МСФЗ ;
необхідність включення до посадових обов’язків працівників підрозділів додаткових функцій, пов’язаних зі збором додаткової інформації для МСФЗ [3, c.19-25;5, с. 145-146; 6, с.8; 10,с.274; 20, c.103] ;
недотримання вимог ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності за правилами МСФЗ, таких як прозорість та відповідальнісь.
Прийнята у 2007 році Стратегія застосування
міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні [29] більшою мірою
відповідає нормативно - визначеній структурі та містить загальні питання, мету
і завдання, основні напрями реалізації Стратегії, очікувані результати, а також
конкретний план заходів щодо застосування міжнародних стандартів фінансової
звітності в Україні, як додаток до Стратегії. Разом з тим, аналіз цього
документа показав, що всі положення, виписані в них у загальному контексті, не
містять конкретизації, у зв’язку з чим шляхи їх реалізації мають поверховий
характер, не націлені на вирішення проблеми в комплексі. На наступному рисунку
Жук В.М. спробував описати певну неохідність в розвитку теоретичних досліджень.
Рис. 12. Актуальність та послідовність посилення
теоретичних досліджень для реалізації Концепції розвитку бухгалтерського обліку
в аграрному секторі економіки України.
Отже, незаперечною залишається потреба розробки загальної концепції розвитку бухгалтерського обліку в Україні та врахування її положень вже при розробці галузевих програмних документів. Зважаючи на відсутність такого програмного документа, зміст Концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України має в повній мірі враховувати вимоги щодо програмно-цільового забезпечення розвитку бухгалтерського обліку та дотримуватись вимог щодо змісту, структури та викладу основних концептуальних положень, визначених чинним законодавством.
Поряд з тим, С. Діпіаза та Р. Екклз зазначають, що прозорості та відповідальності недостатньо для відновлення довіри суспільства до фінансової звітності. На їх думку, вирішальним є чесність людей, які готують цю звітність [23, с. 227].
Запровадження принципів і методів МСФЗ в Україні здійснюється в умовах чинної системи державного регулювання бухгалтерського обліку. Правова система України суттєво обмежує можливості легалізації міжнародних стандартів, створених міжнародним неурядовим органом, що зумовлено такими чинниками :
відсутній зв’язок між положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та законами і кодексами, які впливають на застосування міжнародних стандартів фінансової звітності;
зберігається суттєвий вплив податкових норм і правил на організацію бухгалтерського обліку та урядових органів на процеси розробки та прийняття положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
П(С)БО на відміну від МСФЗ розповсюджуються не лише на фінансову звітність, а й визначають методологічні засади формування інформації в бухгалтерському обліку.
в системі управління на макрорівні продовжують застосовувати соціалістичні концепції фондів, амортизації, а на мікрорівні - концептуальні основи міжнародних стандартів фінансової звітності [6, c.3-12].
Оскільки вітчизняні положення (стандарти) бухгалтерського обліку також ґрунтуються на загальноприйнятих принципах бухгалтерського обліку, то проблема шахрайств у фінансовій звітності є актуальною для України.
Чалий І.В. доводить, що «творче» застосування П(с)БО дає змогу маніпулювати прибутком шляхом завищення резерву сумнівних боргів та забезпечень, завищення доходів, капіталізації витрат, методів оцінювання запасів тощо [5, с.154].
Варто наголосити, на те що за результатами дослідження практики застосування МСФЗ в Україні в 2012 р.45% респондентів зауважили недоступність та незрозумілість інформації з МСФЗ, 75% опитуваних вказали, що застосування МСФЗ несвоєчасне [6, c.13].
Одразу ж фахівці пропонують наступні заходи задля ефективного впровадження МСБО в Україна як одного з головних інструментів ринкової економіки, що зробив би її привабливішою для міжнародного суспільства:
чітке на законодавчому рівні визначення принципів, які будуть діяти на перехідному періоді, а саме:
нарахування - результати операцій та інших подій визначаються, коли вони відбуваються (а не коли отримуються гроші або їх еквіваленти) - такий тип інформації найбільш корисний для прийняття ними економічних рішень;
безперервності та послідовності - припускається, що підприємство є безперервно діючим зараз і в осяжному майбутньому і його облікова політика не змінюється від одного періоду до іншого;
якісні характеристики - зрозумілість, доречність, суттєвість, достовір-ність, правдиве подання звіту, превалювання сутності над формою, нейтральність, обачність, повнота, зіставність, своєчасність, співвідно-шення вигоди і витрат, збалансованість якісних характеристик та ін [3, c.10].
створення методичних рекомендацій відносно застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
Для складання фінансової звітності за міжнародними стандартами запропоновано методику трансформації фінансової звітності вітчизняних підприємств у фінансову звітність за МСФЗ.
Трудомісткість трансформаційних процедур та динамічність МСФЗ не дають змоги вважати трансформацію оптимальним методом складання звітності за МСФЗ. Транформація є виправданою лише як тимчасовий захід, зокрема для складання першої фінансової звітності за МСФЗ. У подальшому доцільно дозволити підприємствам складати звітність лише за МСФЗ, що потребує диференціації вимог до фінансової звітності різних суб’єктів господарювання [3, c.18].
удосконалення первинної облікової документації з урахуванням умов ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
законодавчо закріпити зміни щодо статусу, представництва і фінансування діяльності Методологічної ради з бухгалтерського обліку;
Насамперед, слід забезпечити паритетне (на пропорційній основі) представництво в цьому органі всіх зацікавлених сторін: органів, що регулюють облік та звітність; користувачів інформації; професійних бухгалтерів, аудиторів, викладачів і науковців.
Це дасть можливість залучити до процесу розробки стандартів усі зацікавлені сторони, врахувати досвід фахівців різних галузей, що особливо актуально в умовах зміни регулювання обліку на рівні галузевих міністерств і відомств.
узгодження норм положень (стандартів) бухгалтерського обліку та податкового законодавства з метою формування оптимальної моделі взаємозв'язку системи оподаткування з системою бухгалтерського обліку [9, c.27];
передбачити в П(с)БО 1 норму, яка вимагає розкриття інформації в примітках про облікові політики і про судження та основні припущення, які застосовував управлінський персонал у процесі попередніх оцінок [6, c.4].
видання навчально-методичної літератури, яка освітлює застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності;
підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів в галузі бухгалтерського обліку;
алгоритмізувати процес судження щодо визнання та оцінки об’єктів бухгалтерського обліку на основі положень МСФЗ та П(с)БО;
Запропоновані алгоритми можна наводити як додаток до відповідного П(с)БО, що сприятиме їх опануванню та адекватному застосуванню;
міжнародна співпраця в рамках міжнародних спеціалізованих професійних організацій ;
відмовитись від уніфікованих форм фінансової звітності з обов’язковими кодами рядків, а інструкцію до плану рахунків бухгалтерського обліку замінити методичними рекомендаціями щодо його застосування.[5, с.144-145].На даному етапі розвитку економіки Україні необхідно визначити ступінь застосування МСБО у практиці діяльності вітчизняних підприємств. МСБО мають рекомендаційний характер і є міжнародним орієнтиром гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку і фінансової звітності в усьому світі. Багато країн приймають МСБО як базовий документ, на основі якого розробляються національні стандарти. Україна входить до групи країн, де національні стандарти розробляються окремо, але в більшості випадків базуються на аналогічних МСБО.
Загалом, конвергенція стандартів фінансової звітності може відбуватися пакетно або постандартно [16, c.125]. Країни, що не мають достатньо розвинутого обліку та наукової школи, обирають пакетну конвергенцію. Наразі Україна обрала саме цей шлях впровадження, тобто прийняття вже існуючого набору стандартів без будь - яких поправок, на відміну від розвинених країн, які надають перевагу постандартній конвергенції . На думку Голова С.Ф., це рішення було помилковим, оскільки повне прийняття означає застосування МСФЗ незалежно відобсягів діяльності та розмірів підприємств, через що витрати на ведення такого обліку можуть виявитися невиправдано завищеними [6, c. 11] .
Окрім того, країна цілком покладається на РМСБО у розв’язанні виникаючих проблем та не має змоги захищати національні інтереси, якщо не має впливу на видавника стандартів. Також слідування методу повного прийняття не є прийнятним для використання в нашій країні, оскільки МСФЗ розроблені для розвинутих ринкових економік, а Україна поки що не відповідає такому рівню розвитку .
В цілому, повне прийняття МСФЗ було обрано багатьма країнами, серед яких варто виділити:Австралію та Нову Зеландію, Канаду.
Слід зазначити, що існують й інші методи впровадження МСФЗ [5, c.126]: адаптація, опційне застосування та схвалення. Тому варто розглянути застосування перелічених методів на прикладі деяких розвинених країн . Так, адаптаційний шлях впровадження МСФЗ, під час якого розробка національних стандартів враховує норми і правила МСФЗ, обрали Китай, Японія та Корея.
Поміркованість та виваженість дій щодо впровадження МСФЗ наприкладі Китаю, Японії та Кореї здатна підвищити якість та адекватність фінансової звітності. Тому досвід цих країн єдоцільним для України.
Опційне застосування МСФЗ на сучасному етапі реформування обліку притаманне РФ, де передбачається вибір стандартів звітування: міжнародних чи локальних. Тому багато корпоративних структур продовжують подавати фінансові звіти відповідно до російських стандартів бухгалтерського обліку чи ведуть подвійну звітність, орієнтуючись не лише на міжнародні ринки, але і власний потужний внутрішній ринок. Проте з 2012р. Застосування МСФЗ є обов’язковими для публічних корпоративних структур, в тому числі банківських і страхових компаній. Основною проблемою України, у разі прийняття цього методу впровадження МСФЗ, є конкуренція міжнародних та національних стандартів, при чому не на користь останніх [32, c.38].
Схвалення МСФЗ переважно відбувається у країнах ЄС, а національним розробником стандартів виступає Європейська консультативна група з фінансової звітності [6, c.3-12]. Проте цей метод впровадження має значний недолік: стандарти схвалюються пізніше за дату набуття ними чинності згідно з рішенням РМСБО.
Таким чином, незважаючи на вже здійснені Україною заходи у рамках Програми реформування бухгалтерського обліку, серед яких прийнятий Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та затверджені і введені в дію 32 П(С)БО, робота у напрямку пристосування МСБО до особливостей ведення господарської діяльності в Україні триватиме і далі, і треба приділяти їй дуже велику увагу, оскільки кінцевою метою є підвищення конкурентоспроможності українських підприємств на світовому ринку.
Проте існує низка перешкод, пов’язаних з
оновленням, перекладанням та тлумаченням міжнародних стандартів та
забезпеченням кваліфікованим персоналом. Тому на сучасному етапі важливим є
вивчення практики складання фінансової звітності різних країн світу з метою
обрання найбільш оптимального методу впровадження МСФЗ в Україні. Оскільки
міжнародні
Висновки
У курсовій роботі здійснено дослідження організаційно-методичних засад застосування МСБО (МСФЗ) в Україні. Проведене дослідження дає змогу сформувати наступні висновки:
.Глобалізація - це процес включення національних економік до єдиного міжнародного відтворювального процесу, через що посилюється взаємозалежність різних сфер і процесів світової економіки. Глобалізаційні процеси вимагають неухильного й поступового удосконалювання національної системи бухгалтерського обліку. Нині відбувається формування уніфікованої системи бухгалтерського обліку з метою формування єдиних стандартів на міжнародному рівні.
Глобалізацію розглядають в двох напрямках: як джерело нових можливостей в бухгалтерському обліку, його наповнення та як конфлікт міжнародних і національних інтересів в обліковій сфері.
.Гармонізація та стандартизація на міжнародному рівні дозволить: підвищити порівнянність бухгалтерської звітності різних країн; активізувати оборот капіталу; підняти загальний методологічний рівень бухгалтерського обліку; скоротити витрати на складання фінансової звітності багато-національних корпорацій; посилити дієвість соціального контролю над підприємствами; більш оптимально розподілити світові ресурси.
. Виділяють наступні напрями гармонізації системи бухгалтерського обліку України:
гармонізація з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО) та міжнародними стандартами фінансової звітності (МСФЗ);
гармонізація обліку усередині країни.
Серед вагомих причин, які визначають перехід до єдиних стандартів є уникнення неузгодженостей в процесі ведення обліку та формування фінансової звітності, що виникають внаслідок використання різних принципів національних та міжнародних вимог.
. На сьогоднішній день РМСБО стала головною міжнародною організацією відповідальною за створення, розробку та затвердження МСБО та МСФЗ.
Цілями РМСФЗ є: розроблення, публікація та просування МСФЗ, котрих необхідно дотримуватися при складанні фінансової звітності; сприяння розвитку, удосконаленню, гармонізації правил, стандартів обліку і процедур представлення фінансової звітності; сприяння дотриманню МСФЗ у звітності, що публікується; переконання державних органів, органів нормативного регулювання бухгалтерського обліку і звітності, органів регулювання ринку цінних паперів, міжнародних співтовариств, ділових кіл у необхідності додержання МСФЗ в опублікованій звітності в усіх суттєвих аспектах.
. Міжнародні стандарти фінансової звітності представляють собою документи, які визначають загальний підхід щодо складання фінансової звітності та пропонують варіанти обліку окремих об’єктів чи операцій суб’єкта господарювання. У зв’язку з процесами інтеграції в розвитку світового господарства ці стандарти набирають все більшого значення як найбільш прийнятний засіб «спілкування» між суб’єктами господарювання різних країн.