В оборотно-сальдовій відомості відображаються обороти за дебетом і кредитом та вихідний залишок за звітний період за кожним аналітичним рахунком.
Звірка відповідності даних аналітичного обліку із даними синтетичного обліку проводиться відповідальними виконавцями шляхом перевірки даних рахунків оборотно-сальдової відомості, даним відповідних рахунків щоденного оборотно-сальдового балансу. Звірка здійснюється не рідше одного разу на місяць.
При відсутності розбіжностей між даними оборотно-сальдової відомості та даним щоденного оборотно-сальдового балансу оборотно-сальдова відомість підписується відповідальним виконавцем та головним бухгалтером (заступником головного бухгалтера).
Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов’язковій передачі до архіву.
Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку, що пройшли обробку, до передачі їх до архіву, повинні зберігатися в самостійному структурному підрозділі з питань ведення бухгалтерського обліку та складання звітності у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.
Первинні документи, регістри бухгалтерського обліку та бухгалтерська звітність, створені у формі електронного документа, повинні зберігатися на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях, та протягом строку, що не повинен бути меншим від строку, встановленого для відповідних документів на папері.
Строк зберігання первинних
документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності
в архіві органу Казначейства визначається згідно з нормативно-правовим актом з
питань визначення строків зберігання документів, затвердженим центральним
органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.
.5 Організаційне, технічне і
програмне забезпечення обліку видатків у Держказначействі району
Розвиток казначейської системи, її зростаючі вимоги та фінансові можливості породжують як кількісні зміни інформаційного середовища - збільшення обсягу оброблюваної інформації, виконуваних функцій, так і якісні - розширення функціонального спектру розв'язувальних задач, зміни їх характеру тощо.
Різноманітність та складність виконуваних органами Державного казначейства задач визначили його орієнтацію на використання у своїй діяльності сучасних автоматизованих інформаційних технологій.
Використання автоматизованих систем забезпечує створення єдиного інформаційного простору, що охоплює всі ділянки та всіх учасників бюджетної сфери. Ядром побудови єдиного інформаційного простору бюджетної сфери є повна автоматизація процесу касового виконання бюджету, що забезпечує оптимізацію комплексного бюджетного обліку, фінансового контролю і ефективне управління державними фінансовими ресурсами.
Основним призначенням автоматизованої інформаційної системи (АІС) казначейства є узгодження та забезпечення взаємодії казначейських органів усіх рівнів між собою та з іншими учасниками бюджетного процесу, їх оперативне інформаційне забезпечення, автоматизація основних процесів, організація систем зв'язку та передачі даних.
Структура інформаційно-обчислювальної системи органів Державного казначейства залежить від низки факторів:
. характеру виконуваних функцій та завдань, що вирішуються;
. нормативно-інструктивної бази;
. внутрішньої організаційної структури тощо.
Кожен з цих факторів суттєвим чином впливає на організацію інформаційно-обчислювальної мережі казначейської системи.
Певною мірою на організацію АІС Державного казначейства та його територіальних органів, а також на технологію обробки даних спричиняє структура казначейської системи, яка включає три ієрархічні рівні:перший рівень представлений центральним апаратом Державного казначейства;на другому рівні розміщені Головні управління Державного казначейства в АРК, областях, містах Києві та Севастополі;на третьому рівні знаходяться управління (відділення) Державного казначейства у містах та районах.
Відповідно, АІС казначейства має ієрархічну організацію, за якої централізована обробка інформації та єдине управління ресурсами системи на верхньому рівні поєднується з відповідною обробкою даних на нижніх ланках. Таку організацію АІС називають централізованою мережею.
Організація та функціонування інформаційних систем казначейства суттєвою мірою залежить від завдань і функцій, які виконують органи казначейства. Основна діяльність органів казначейства пов'язана із забезпеченням касового виконання державного та місцевих бюджетів, обслуговування державних цільових фондів і боргу, ефективним управлінням фінансовими ресурсами держави. А тому, об'єкт управління, або "основне виробництво" органів казначейства, пов'язане з формуванням та обробкою інформації про рух грошових потоків.
У процесі касового виконання бюджетів усіх рівнів в АІС органів казначейства відображаються реальні грошові потоки про надходження доходів і здійснення видатків. Інформація про рух грошових коштів подається до відповідних органів казначейства, а також до інших учасників бюджетного процесу.
Разом з тим, формується інформація про, так звані, не грошові потоки, такі як: доведення планових показників, взяття зобов'язань, формування та подання звітів про стан виконання бюджетів, які існують тільки у вигляді відповідних звітних даних і відповідної нормативно-довідкової інформації.
Тому, в автоматизованих інформаційних системах Державного казначейства окремо формується інформація, пов'язана з рухом грошових і не грошових потоків. Відображення в інформаційній системі казначейства зазначених інформаційних потоків, їх автоматизована обробка є вирішальним фактором підвищення оперативності, аналітичності та достовірності інформації про стан і рух бюджетних коштів.
Нинішній стан охоплення казначейськими функціями, враховуючи інформаційну насиченість системи, її багаторівневу ієрархічну структуру, функціональну складність та необхідність роботи практично в реальному режимі часу синхронно з банківською системою, стало можливим завдяки проведеній значній роботі з автоматизації обчислювальних процесів. Практика переконує, що від надійної роботи інформаційної системи великою мірою залежить успішність виконання органами Державного казначейства своїх функціональних повноважень.
Автоматизовані інформаційні системи, що використовуються у системі казначейства, постійно модернізуються, що пов'язано з появою досконаліших апаратних і програмних засобів. Це дозволяє адекватно реагувати на вплив змінного внутрішнього і зовнішнього середовища, забезпечувати ефективне управління фінансовими ресурсами держави.
У системі Державного казначейства створена і функціонує Автоматизована система казначейського виконання бюджету АС "Казна", яка об'єднує в собі такі системи і підсистеми: 1) операційний день; 2) доходи; 3)видатки; 4) звітність; 5) бухгалтерський облік бюджетних організації; 6)формування і подача податкової звітності; 7) процесинговий центр обробки комунальних та інших платежів.
Дана система забезпечує уніфікацію програмно-технічних засобів на різних рівнях управління, тобто на центральному і регіональному, і надає можливість доступу до неї центральному рівню. Такий підхід повністю виключає можливість умисного викривлення інформації. Всі системи працюють в єдиному інформаційному просторі з реєстрацією всіх операцій на банківських рахунках. Реалізація операційного дня банку може бути налаштована на використання будь-якої банківської операції, а не тільки розрахункової палати Казначейства.
Підсистема "Доходи" налаштовується щоденно на планові показники виконання бюджету після прийняття і затвердження його відповідними радами різного рівня.
Підсистема "Видатки" здійснює повний автоматизований контроль планових і фактичних показників з реєстрацією їх на банківських рахунках з використанням всіх класів плану рахунків.
Підсистема "Звітність" забезпечує щосекундне формування підсумкових звітів за єдиною уніфікованою формою, формуючи при цьому підсумкові показники реалізації бюджетного процесу на всіх рівнях його виконання, починаючи від сільського і закінчуючи Державним. При цьому щоденна операційна діяльність за усіма напрямками фіксується таким чином, що дає можливість оперативно аналізувати, керувати і контролювати бюджетний процес на всіх стадіях його виконання.
Підсистема "Звітність" дає можливість динамічно формувати звітність за різними формами як за поданням, так і за змістом.
Автоматизована система внутрішнього бухгалтерського обліку ґрунтується на сучасних міжнародних стандартах та Плані рахунків бюджетного обліку і у повному обсязі забезпечує відображення всіх бюджетних операцій у бухгалтерського обліку. За допомогою цієї системи здійснюється: облік надходжень до бюджету; облік операцій з фінансування у розрізі всіх споживачів; бухгалтерський облік всіх господарських операцій; перевірка, консолідація і аналіз підсумкової бухгалтерської звітності; підготовка звітності (систематичної, бухгалтерської, податкової та іншої).
Розширення функцій Казначейства і його повне інтегрування із банківською системою вимагає безумовного підвищення рівня захисту на всіх ділянках бюджетного процесу. З цією метою АС "Казна" використовує як технічні засоби, так і програмні продукти внутрішнього захисту, які забезпечують лише санкціонований доступ до інформації у всій системі.
При цьому захист інформації від несанкціонованого доступу або їі викривлення організований таким чином, що кожний із учасників має доступ до тієї інформації, яка передбачена його функціональними обов'язками.
Таким чином, АС "Казна"вже сьогодні дозволяє ефективно виконувати функції управління бюджетом у рамках казначейської системи його виконання. При цьому оперативно здійснюються всі операцій з виконання бюджету, забезпечується їх автоматизація, виключається й імовірність помилок при обробці інформації.
Одним із головних завдань бухгалтерського обліку в бюджетній установі є постійних облік і контроль за видатками установи.
Синтетичний та аналітичний облік проведених фактичних видатків ведеться за правилами, встановленими Державним казначейством України. Для обліку видатків бюджетних установ планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено 8 клас рахунків «Витрати». В бюджетній установі облік фактичних видатків ведеться в картках (книзі) аналітичного обліку фактичних видатків. Вони ведуться щомісячно за кодами економічної класифікації видатків за загальним та спеціальним фондами. За кожним видом коштів як загального так і спеціального фондів облік ведеться окремо
На підставі даних бухгалтерського обліку бюджетні установи зобов’язані скласти бухгалтерську звітність.
Різноманітність та складність виконуваних органами Державного казначейства задач визначили його орієнтацію на використання у своїй діяльності сучасних автоматизованих інформаційних технологій.
У системі Державного казначейства
створена і функціонує Автоматизована система казначейського виконання бюджету АС
"Казна", яка об'єднує в собі такі системи і підсистеми: 1)
операційний день; 2) доходи; 3)видатки; 4) звітність; 5) бухгалтерський облік
бюджетних організації; 6)формування і подача податкової звітності; 7)
процесинговий центр обробки комунальних та інших платежів.
ВИСНОВКИ
Отже, видатки - один з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є основою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу з метою виявлення внутрішніх резервів.
Для забезпечення існування ефективної системи обліку, контролю та планування видатків важливим є вибір систем основних засад в класифікації видатків та витрат бюджетних установ. Основною засадою класифікації видатків бюджетних установ в системі бухгалтерського обліку є класифікація видатків на основі кодів економічної класифікації видатків, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку видатків відповідно до кошторису установи та забезпечує контроль за ефективним витрачанням бюджетних коштів.
Аналіз організації обліку видатків здійснювався на прикладі Зачепилівського УДК. Організація та облік видатків в Зачепилівському УДК здійснюється на належному рівні, враховуючи всі вимоги чинного законодавства України, не зважаючи на певні обмеження та жорстку регламентацію обсягів бюджетних надходжень.
Видатки - витрати коштів бюджетної установи, що виникли у ході здійснення основної діяльності в межах сум, установлених кошторисом бюджетної установи. Видатки є одним з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є підставою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу для виявлення резервів зниження таких видатків.
Бюджетна класифікація видатків багаторівнева і являє собою розмежування видатків за функціональними, відомчими, економічними та програмними ознаками.
У роботі було досліджено роль державних органів у забезпеченні організації обліку видатків та досліджено сукупність нормативних документів, які регулюють питання обліку і контролю видатків. Було зроблено висновок, що нормативно-правове забезпечення, що регулює організацію контролю видатків розроблено значно слабше, на відміну від нормативно-правової бази обліку і звітності.
Синтетичний та аналітичний облік проведених фактичних видатків ведеться за правилами, встановленими Державним казначейством України. Для обліку видатків бюджетних установ планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено 8 клас рахунків «Витрати».
В бюджетній установі облік фактичних видатків ведеться в картках (книзі) аналітичного обліку фактичних видатків. Вони ведуться щомісячно за кодами економічної класифікації видатків за загальним та спеціальним фондами. За кожним видом коштів як загального так і спеціального фондів облік ведеться окремо.
Різноманітність та складність виконуваних органами Державного казначейства задач визначили його орієнтацію на використання у своїй діяльності сучасних автоматизованих інформаційних технологій.
Основним призначенням автоматизованої інформаційної системи (АІС) казначейства є узгодження та забезпечення взаємодії казначейських органів усіх рівнів між собою та з іншими учасниками бюджетного процесу, їх оперативне інформаційне забезпечення, автоматизація основних процесів, організація систем зв'язку та передачі даних.
У системі Державного казначейства
створена і функціонує Автоматизована система казначейського виконання бюджету
АС "Казна", яка об'єднує в собі такі системи і підсистеми: 1)
операційний день; 2) доходи; 3)видатки; 4) звітність; 5) бухгалтерський облік
бюджетних організації; 6)формування і подача податкової звітності; 7)
процесинговий центр обробки комунальних та інших платежів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України від 28.06.1996р. [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Режим доступу : www.zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80. - Законодавство України.
2. Бюджетний Кодекс України [Електронний ресурс] : наук.-практ. коментар. - Режим доступу : www.e-readinglib.org/book.php?book=100 2290 <http://www.e-readinglib.org/book.php?book=100%202290>.
. Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні : Закон України №2939-ХІІ від 06.01.1993р. [Електронний ресурс] / Міністерство фінансів України. - Режим доступу : www.zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2939-12. - Законодавство України