Материал: Регіональна економіка_НМЕТАУ

Характеристику тенденцій змін в промисловості визначають за допомогою показника - індекс промислового виробництва. Цей показник динаміки обсягу промислового виробництва, його збільшення або зменшення. Визначається у вигляді відношення поточного обсягу виробництва у грошовому виразі до його величини у базисному періоді (році).

Згідно з міжнародними стандартами показник «індекс промислової продукції» характеризує собою зміну створеного у промисловості обсягу валової доданої вартості за факторною вартістю (тобто за виключенням будь-яких податків на виробництво) за періоди, що обрані для порівняння.

Додана вартість − це утворені первинні доходи, отримані в результаті безпосередньої участі у процесі виробництва.

За базисний рік, дані якого вибрані за основу для порівняння, приймається 2007 рік.

В основу даної методики покладено загальновизнаний метод, так званого, постійного набору продуктів (товарів-представників), який використовується міжнародними статистичними службами і більшістю країн. Індекс виступає як середньозважена величина, основу вагової структури якої складають дані про розподіл доданої вартості між промисловими видами діяльності, із відповідних індивідуальних індексів кожного товару.

Базисною інформацією для побудови індексу є дані про виробництво продукції у натуральному виразі без спроби визначення спожитих сировини і матеріалів. При цьому припускається, що структура доданої вартості за видами економічної діяльності є постійною для певного відрізку часу. Вона фіксується у ваговій системі розрахунку індексу.

Розрахунок індексу базується на представницькому, як правило, постійному переліку товарів-представників.

Товари-представники − набір товарів, профільних для певного виду діяльності (на рівні групи, класу), які є однорідними за своїми споживчими властивостями та призначенням в певних групі чи класі Класифікатора видів економічної діяльності. Товари-представники відбираються згідно з державним переліком за Номенклатурою продукції промисловості (НПП), затвердженою наказом Держкомстату України. Переважна частина товарівпредставників виступає у натуральному виразі. По окремих товарах-

113

представниках, по яких не можна врахувати продукцію коректно у натуральному виразі, використовуються вартісні дані з подальшим їх дефлятуванням (коригуванням на зведений індекс цін для перерахунку вартості випуску продукції у фактичних цінах у ціни базисного року). Індекси промислової продукції за видами діяльності наведені в табл.4.4.

В цілому, менші обсяги виробництва у промисловості у 2009 році проти попередніх років пов’язано з світовою фінансово-економічною кризою та спричинені дією таких негативних факторів.

По-перше, втрата зовнішніх ринків збуту та, як наслідок, неможливість отримання прибутків, відсутність обігових коштів для розвитку виробництва тощо. Поглиблення світової фінансової кризи спричинило згортання виробництв у багатьох країнах через суттєве падіння попиту. Українські базові бюджетоутворюючі галузі є досить інтегрованими у світовий ринок і тому високозалежними через свою експортоорієнтованість від ситуації на зовнішніх ринках. Як наслідок, усі світові тенденції знаходять своє відображення на динаміці внутрішнього виробництва. Для порівняння відзначимо, що у грудні 2008 року до грудня 2007 року обсяг промислового виробництва в єврозоні скоротився на 12%, що є рекордним зниженням індексу, починаючи з 1986 року (початок обрахунку показника). Падіння промислового виробництва в Російській Федерації (РФ) за січень 2009 року (до грудня 2008 року) становило 19,9%, що стало максимальним, починаючи з жовтня 1994 року (падіння становило 18%). Скорочення виробництва спостерігалося у всіх видах промислової діяльності.

По-друге, зменшення попиту на внутрішньому ринку, пов’язане зі зниженням купівельної спроможності вітчизняних споживачів.

По-третє, скорочення обсягів фінансування майже з усіх джерел (обмеження кредитування, встановлення більш жорстких умов отримання кредитів, підвищення відсоткових ставок на кредити внаслідок погіршення ліквідності банківських установ) призвело до різкого звуження внутрішнього ринку, що, передусім, негативно позначилося на розвитку видів економічної діяльності, орієнтованих переважно навнутрішній ринок (будівництво, машинобудування, харчова промисловість) та, відповідно, зменшило попит суміжних галузей.

114

Таблиця 4.4 - Індекси промислової продукції за видами діяльності (2003-2010 рр.) 1 (відсотків до попереднього

року) *

1Розрахунок індексів за 2003-2009рр. здійснювався ланцюговим методом на підставі помісячних індексів, обчислених за даними підприємств про вартість виробленої продукції за місяць у порівнянних цінах (без урахування діяльності з розподілення теплоенергії, газу, води).

* Статистичний щорічник України за 2010р .

115

По-четверте, відплив капіталу, зниження можливості рефінансування корпоративних зовнішніх боргів, зростання недовіри до банківської системи.

По-п’яте, курсова нестабільність. Суттєва девальвація гривні призвела до зростання собівартості виробництва, яке використовує в проміжному споживанні матеріальні ресурси імпортного походження.

Доволі відчутною для промислового комплексу України є також нестабільність національної банківської системи. Без постійного фінансового живлення складових частин економічної системи наступає їх недієздатність з відповідними негативними наслідками. Тому фінансова система виступає чинником інтеграції всіх елементів економічної системи, їх високоефективного функціонування і акумулятором грошових ресурсів для здійснення повторного циклу виробництва на цьому ж або вищому рівні.

Фінансова система – це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, які зосереджені в розпорядженні держави, нефінансового сектора економіки, певних фінансових інститутів, домогосподарств для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб в цілому, а також окремих його верств населення, господарських структур, окремих громадян. Фахівці вважають, що здійснити модернізацію економіки, зайняти провідні позиції у світовій економіці неможливо без сильної фінансової системи і перш за все банківської, що є найбільш розвинутою її складовою.

Що до характеристики банківської системи України (табл. 4.5), слід відзначити що сукупні банківські активи мають стійку тенденцію до зростання (виключення становить 2009 рік – рік фінансової кризи). При цьому, як можна побачити з графіку (рис.4.2), сума активів банків України та валовий внутрішній продукт мають прямо пропорційну залежність, при чому частка активів банків у сумі ВВП з кожним роком зростає.

Таблиця 4.5 - Динаміка росту частки активів банків України у загальній структурі ВВП України за період 2007-2010 роки

Джерело: за даними НБУ (Електронний ресурс: www.bank.gov.ua/Bank_Supervision/dynamics.htm).

Фінансова система є фундаментальною підвалиною цивілізації. Як і держава, ринок, гроші, власність, релігія вона – ефективне знаряддя здійснення державної політики, спрямованої на забезпечення життєдіяльності суспільства, і насамперед процесів розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту між різними верствами населення, окремими господарськими структурами й територіями, заохочення бізнесу, ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, підтримання рівня зайнятості, стабілізації економічного стану в державі.

Крім вищенаведених показників, комплексну характеристику країн та регіонів здійснюють шляхом рейтингових оцінок, які характеризують стан розвитку та життєдіяльності трудових ресурсів та виробництва та дозволяють порівнювати різні країни світу. Одним з таких показників є індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП, англ. Human Development Index, HDI). Цей індекс використовується для порівняльної оцінки бідності, грамотності, освіти, середньої тривалості життя й інших показників країни. Індекс був розроблений у 1990 році пакистанським економістом Махбубом ель Хаком (Mahbub ul Haq) і використовується з 1993 року ООН в щорічному звіті до розвитку людського потенціалу.

При підрахунку ІРЛП враховують три види показників:

1.Середня тривалість життя — оцінює довголіття.

2.Індекс освіти: рівень грамотності дорослого населення країни (2/3 індексу) і сукупна частка учнів та студентів (1/3 індексу).

117