Зачепилівське, Радченківське і Сагайдацьке (Полтавська обл.), а також Бориславське, Битківське, Долинське (у Прикарпатті) та інші.
Таблиця 5.3 - Використання вугілля за окремими регіонами
|
I півріччя |
У % до |
Частка |
|
в обсязі |
||
|
2010 р., |
I півріччя |
|
|
використання, |
||
|
тис.т |
2009р. |
|
|
% |
||
|
|
|
|
Україна |
32986,9 |
112,0 |
100,0 |
Дніпропетровська |
5482,8 |
120,2 |
16,6 |
Донецька |
14443,0 |
113,4 |
43,8 |
Запорізька |
2010,6 |
105,5 |
6,1 |
Івано-Франківська |
1526,8 |
78,7 |
4,6 |
Луганська |
4271,9 |
113,2 |
13,0 |
Найбільшими родовищами природного газу є Шебелинське, Єфремівське і Кегичівське (Харківська обл.), Перещепинське (Дніпропетровська обл.), Малишівське і Диканське (Полтавська обл.), Качанівське (Сумська обл.), а також у Прикарпатті - Дашавське, Калуське, Вільче-Волицьке, Угорське, Опарське. Родовища нафти і газу в Прикарпатті внаслідок їх тривалої та інтенсивної експлуатації знаходяться на грані вичерпання.
Використання газу природного за окремими регіонами України наведено в таблиці 5.4.
На межі Кіровоградської і Черкаської областей відкриті запаси горючих сланців (3,7 млрд. т). Менілітові сланці у великій кількості залягають у Карпатах.
В Україні є понад 2500 родовищ торфу, запаси якого оцінюють у 2,2 млрд. т. Поклади торфу розміщені, в основному, у Волинській, Рівненській, Київській, Чернігівській і Львівській областях.
Є в Україні і родовища уранової руди, які розміщені в Кіровоградській області та в Карпатах.
143
Таблиця 5.4 - Використання газу природного за окремими регіонами
|
I півріччя |
У % до |
Частка |
|
в обсязі |
||
|
2010 р., |
I півріччя |
|
|
використання, |
||
|
млн. куб.м |
2009р. |
|
|
% |
||
|
|
|
|
Україна |
30316,4 |
118,1 |
100 |
Дніпропетровська |
3394,9 |
113,1 |
11,2 |
Донецька |
3963,2 |
132,4 |
13,1 |
Київська |
1413,9 |
115,3 |
4,7 |
Луганська |
1865,0 |
108,6 |
6,2 |
Львівська |
1436,5 |
107,5 |
4,7 |
Одеська |
1453,6 |
129,5 |
4,8 |
Полтавська |
1406,2 |
107,9 |
4,6 |
Харківська |
2055,7 |
126,3 |
6,8 |
м.Київ |
2002,2 |
155,7 |
6,6 |
Розподіл використання палива за видами економічної діяльності наведено на рисунку 5.3.
3,2 |
59,0 |
29,5 |
|
|
|
|
|||||||
0,5 3,8 |
|
1,5 |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2,5 |
|
I півріччя 2010р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3,3 |
58,5 |
29,6 |
0,6 3,7 1,6 |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
I півріччя 2009р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2,6 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
добувна промисловість

переробна промисловість
виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

будівництво
транспорт та зв'язок

сільське господарство, мисливство та лісове господарство
інші
Рисунок 5.3 - Розподіл використання палива за видами економічної діяльності, %
Рудні ресурси. Ці ресурси представлені рудами чорних, кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів. Вони тяжіють до фундаментів і щитів давніх платформ, а також складчастих областей. Тут вони утворюють великі за протяжністю рудні пояси (Альпійсько-Гімалайський,
144
Тихоокеанський, Урало-Монгольський тощо), які своїм походженням пов’язані з глибинними розломами в земній корі. Території рудних поясів є сировинними базами гірничовидобувної і металургійної промисловості.
Великі запаси залізної руди (у світі – 800 млрд. т, розвідані 200–250 млрд. т) є в Росії, Австралії, Бразилії, Україні, США, Канаді, Індії тощо. Світові запаси марганцевих руд становлять майже 17 млрд. т, понад 90 % з них припадає на ПАР і Україну. За запасами руд хрому (світові – близько 16 млрд т) виділяються ПАР, Зімбабве, Казахстан. З руд кольорових металів найпоширеніші руди алюмінію (боксити, нефеліни, алуніти), що розташовані в надрах Гвінеї, Бразилії, Австралії, Індії, Суринамі, Росії, на Ямайці. Мідні руди поширені в Чилі (40 % світових), Замбії, Демократичній Республіці Конго, США, Канаді, Австралії. Поліметалеві руди є багатокомпонентними; окрім основних складових – свинцю (200 млн. т) і цинку (350 млн. т), вони містять срібло, рідкоземельні метали тощо. Значними їх запасами володіють США, Канада, Австралія, Росія, Казахстан, ПАР. Понад 90 % запасів олов’яних руд світу (усього 10–20 млн. т) розташовані в Тихоокеанському олов’яному поясі: Росія–Монголія–КНР–В’єтнам–Таїланд–Малайзія– Індонезія–Австралія. На кіновар (ртутна сировина) багаті Росія, Україна, Словенія, Алжир, Італія, Киргизія. Унікальні запаси нікелю зосереджені на острові Нова Каледонія, а також в Канаді, Росії, Австралії. За запасами і видобутком золота і платини виділяється ПАР, значні поклади є в Росії, США, Канаді та ін.
Загальні запаси залізних руд в Україні оцінюються в 27,4 млрд. т (категорія А + В + С1). З 88 родовищ 60 розташовані в Криворізькому басейні, запаси якого становлять 18,7 млрд. т. Запаси залізної руди в Кременчуцькому басейні оцінюють в 4,5 млрд. т, а в Білозерському залізорудному районі (Запорізька обл.) вони становлять 2,5 млрд. т. У Керченському родовищі залягає 1,4 млрд. т. Прогнозовані запаси залізних руд в Україні оцінюються в 20 млрд. т. Значна їх кількість залягає близько до поверхні і видобуток ведеться відкритим способом.
Україна займає одне з перших місць у світі за запасами марганцю. Найбільшими родовищами є Великотокмацьке (Запорізька обл.) і Нікопольське (Дніпропетровська обл.). Запаси марганцю становлять 2,2 млрд. т. Його видобувають як відкритим, так і шахтовим способами.
145
Запаси нікелю невеликої потужності зосереджені у Побузькому родовищі (Вінницька обл.), Кіровоградській і Дніпропетровській областях.
Україна має певні запаси руд кольорових металів. До найважливіших родовищ належать поклади титану, основні запаси якого містяться в Іршанському родовищі на Поліссі, Самотканському (Дніпропетровська обл.), на узбережжі Чорного та Азовського морів. Україна багата на алюмінієву сировину. Так, запаси бокситів є у Високопільському родовищі (Дніпропетровська обл.), алунітів - у Закарпатті, а нефелінів - у Приазов'ї.
У Закарпатті відкрито родовище ільменітів, ртуті. Ртутні руди залягають у Донбасі (Микитівка).
Знайдено в Україні і золото. Основні його запаси зосереджені у Дніпропетровській, Житомирській, Черкаській, Луганській, Донецькій областях та в Мужіївському (Закарпатська обл.) родовищі. Останніми роками значні запаси золота відкрито в Одеській області.
Нерудні ресурси. Нерудна сировина зазвичай має осадове походження. До неї відносять апатити, нефеліни, кам’яну і калійну солі, сірку, барій, фосфорити. Основою для виготовлення мінеральних добрив є калійні солі, фосфати (апатити, фосфорити) і азот, одержуваний з повітря.
Великі родовища калійних солей є в США, Канаді, Німеччині, Росії, Білорусі, а також у Мертвому морі (Ізраїль). Світові запаси кам’яної солі практично невичерпні. Її видобувають понад сто країн світу, проте найбільші родовища має Україна (Донбас), Білорусь, США, Кенія (оз. Магаді). Унікальні родовища селітри та йоду розташовані в пересохлих водоймах пустелі Атакама (Чилі).
Найбільшим зосередженням фосфоритів є Південно-Атласько- Сахарський фосфоритоносний пояс, половина запасів якого припадає на Марокко. Також фосфорити осадового походження сконцентровані на Аравійському півострові, у США (Флорида). Апатити є на півостровах Лабрадор (Канада) і Кольському (Росія).
Родовища самородної сірки розвідано в США, Мексиці, Польщі, Україні й Іраку.
Будівельні матеріали (будівельне каміння, вапняк, гіпс, глина, пісок та ін.) є практично всюди. Найбільшого промислового значення набули родовища флюориту (Росія, Монголія, ПАР, Мексика, Іспанія), азбесту
(Канада, ПАР, Росія, Китай), графіту (Росія, Україна, КНР, КНДР, Чехія).
146
Значні алмазоносні провінції розташовані на півдні Африки (ПАР, Конго, Ботсвана, Намібія) і в Якутії (Росія). Запаси дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів мають Індія, Росія, Шрі-Ланка, Канада та ін.
Україна багата на хімічну сировину. Великі запаси калійних солей зосереджені в Івано-Франківській області (Калуське, Тростянецьке, ТуроВолинське родовища) і в Львівській області (Стебниківське, Бориславське родовища). Калуське, Стебниківське і Сиваські родовища багаті на магнієві солі.
У Львівській області на Роздольському та Яворівському родовищах є великі запаси самородної сірки. Надзвичайно багато в Україні кухонної солі, запаси якої оцінюються в 9 млрд. т. Здавна відомі поклади кухонної солі в Слов'янську, Артемівську, Солотвино, Дрогобичі, Калуші, Долині.
Розвиток чорної металургії в країні потребує різноманітних нерудних матеріалів - флюсових, вогнетривких і формувальних глин. Великі запаси флюсових вапняків розміщені в Донецькій області та Автономній Республіці Крим, а доломітів - у Донецькій, Дніпропетровській і Закарпатській областях. Основні запаси вогнетривких глин у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій і Черкаській областях, кварцитів - у Житомирській (Овруцьке), Кіровоградській (Малоскелеватське), Сумській (Банницьке) та Донецькій (Красногорівське) областях. Найбільші родовища формувальних матеріалів є в Донецькій, Дніпропетровській, Харківській і Запорізькій областях.
Особливо багато в Україні високоякісного каоліну, запаси якого зосереджені в Житомирській, Хмельницькій, Черкаській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. На бентонітові глини багаті Черкаська і Закарпатська області. Каолін використовують, в основному, для виробництва вогнетривких виробів, у фарфоро-фаянсовій, паперовій і гумовій промисловостях. В Україні є запаси фосфоритів, що залягають у Придніпров'ї (Незвиське), Сумській (Кролевецьке) і Харківській (Ізюмське) областях. Нещодавно відкрито Покрово-Керченське родовище апатитів.
Значні запаси граніту зосереджені в Кіровоградській, Запорізькій, Дніпропетровській і Донецькій областях.
У Тернопільській, Хмельницькій, Івано-Франківській і Львівській областях розміщені основні родовища вапняків.
Слід зазначити, що Україна має великі можливості для експорту
залізної руди, марганцю, титану, сірки, калійних солей та іншої сировини.
147