Материал: Регіональна економіка_НМЕТАУ

В Україні є багато родовищ різноманітної сировини для виробництва будівельних матеріалів (наприклад, 36 родовищ цементної сировини, 61 - крейди). Україна багата на родовища облицювального каменю: гранітів, мармуру, лабрадоритів, базальту. Поклади облицювального каменю є в більшості областей, але найцінніші види його залягають у Поліських областях - Рівненській, Житомирській, а також Запорізькій, Закарпатській і Хмельницькій областях.

Таким чином в промисловості України в теперішній час використовується понад 80 різних видів мінеральної сировини, які видобуваються близько з 8 000 родовищ корисних копалин. Оцінка запасів корисних копалин (табл. 5.5) свідчить про те деякими з них країна забезпечена на досить тривалий період – 100 років і більше (вугілля, залізна та марганцева руда, калійні солі) . В той же час ряд мінеральних ресурсів має не значний прогнозований період забезпечення запасами, що обумовлює необхідність підвищення ефективності їх використання.

Таблиця 5.5 - Запаси корисних копалин України

Слід зазначити, що в останні роки відбувається поступове зменшення видобутку ряду мінеральних ресурсів (табл. 5.6), але ця тенденція

148

обумовлена в більшому не підвищенням ефективності використання ресурсів за рахунок впровадження енергозберігаючих технологій, а падінням обсягів виробництва продукції.

Таблиця 5.6 - Видобуток основних природних ресурсів [ 2 ]

Водні ресурси – складова частина невичерпних природних ресурсів, які включають води суходолу (річок, озер, льодовиків, штучних водойм, боліт, підземних вод, ґрунтової вологи, снігового покриву), морів, океанів.

Із загальних запасів води на Землі (1338 млн. км3) 96,5 % припадає на води Світового океану. Об’єм підземних вод становить понад 23 700 тис. км3. У льодовиках міститься 26 064 тис. км3, в озерах – 176 тис. км3, у болотах – 11,5 тис. км3, у річках – 2,12 тис. км3. Нині використовується тільки 0,0002 % загальних запасів прісних вод. У багатьох районах світу великі річки й озера розташовані на порівняно малоосвоєних територіях, наприклад Амазонка, річки Росії та Канади, що впадають у Північний Льодовитий океан.

Розподіл водних ресурсів територією планети дуже нерівномірний. За середньої забезпеченості 1 км2 площі 268 тис. м3 води на рік є регіони, що мають природну забезпеченість у десятки разів більшу або у стільки ж разів меншу (аридні зони планети). Так, у США на 1 км2 площі припадає 363 тис. м3 води на рік, у Франції – 441, а в Україні –тільки 83 тис. м3.

149

Ще більша нерівномірність у природній забезпеченості водою мешканців планети. Великі відмінності у запасах і забезпеченості прісною водою між окремими країнами ( табл. 5.7 – 5.8).

Найвища забезпеченість ресурсами річкового і підземного стоку припадає на екваторіальний пояс Південної Америки і Африки. А на Європу та Азію, де проживає 70 % населення світу припадає лише 39 % річкових вод.

Таблиця 5.7 - Розподіл світових ресурсів прісної води за великими регіонами світу

Таблиця 5.8 - Країни-лідери за ресурсами прісної води

Найбільшими ріками світу є Амазонка з річним стоком 3780 км3/рік; Конго –1200 км3/рік; Янцзи – 639 км3/рік; Міссісіпі – 600 км3/рік; Замбезі – 599 км3/рік; Іраваді – 410 км3/рік; Меконг – 379 км3/рік; Брахмапутра – 252 км3/рік.

У всій Західній Європі середньорічний поверхневий стік становить 400 км3, у тому числі близько 200 км3 в Дунаї, 79 км3 на Рейні, 57 км3 на Роні.

Річковий стік використовують також для одержання гідравлічного потенціалу. Найбільший гідравлічний потенціал мають країни Азії, Латинської Америки, Північної Америки, Європи та Австралії. Близько 1/2 цього потенціалу припадає всього на шість країн: Китай, Росію, США, Конго, Канаду, Бразилію.

150

Водні ресурси України складаються з місцевого стоку і транзиту. Загальний обсяг річкового стоку становить 210 км3, у тому числі 130 км3 формуються за межами України. В середньому водозабезпечення одного жителя країни водою місцевого стоку становить 1000 м3, що майже у 18 разів менше, ніж у Росії. Найвище водозабезпечення жителів має у західних і північних областях.

Для характеристики обсягів використання води наведемо наступні дані. У 2009 р. із природних водних об’єктів було забрано 14,5 млрд. м3 води (13,7 млрд. м3 прісної та 0,8 млрд.м3 морської). При транспортуванні втрачено 16% (2,3 млрд. м3 ) забраної води. Водокористувачами в країні спожито 9,5 млрд.м3 води. Зокрема, на виробничі потреби підприємств у 2009 р. припало 54% (5,1 млрд.м3 ) всієї використаної води, на побутово-питні потреби – 21% (2,0 млрд. м3 ), зрошення – 15% (1,4 млрд. м3), ставково-рибне господарство – 8% (0,8 млрд. м3 ) та на сільськогосподарське водопостачання та інші потреби

– 2% (0,2 млрд. м3 ).

Потреби промисловості задовольнялися також шляхом залучення води в оборотні і повторно-послідовні системи, частка яких у загальному обсязі використання води на виробництво склала 89%.

Динаміка основних показників використання водних ресурсів в Україні наведена в таблиці 5.9.

Загальне водовідведення у 2009 р. склало 7,7 млрд. м3, що на 1,0 млрд. м3 (на 11,1%) менше проти попереднього року.

Скидання забруднених стоків та безповоротний водозабір негативно впливають на водні ресурси. Протягом 2009 р. у водойми скинуто 1,8 млрд. куб. м забруднених стоків, що в 1,5 раза менше, ніж у 2008 р. При цьому, частка забруднених зворотних вод у загальному водовідведенні становила

23%.

Основна маса річкового стоку припадає на Дніпро - 53,5 км3, Дністер - 8,7 км3, Сіверський Донець - 5 км3 і Південний Буг -3,4 км3. Усього на території України понад 73 тис. річок. Найбільш багатоводним є Дунай, який вздовж 174 км плине територією країни. Стік його в середньому за рік становить 123 км3. Водночас екологічні проблеми Дунаю дуже гострі, а його воду для зрошування можна використовувати лише після очищення.

151

Таблиця 5.9 - Динаміка основних показників використання водних ресурсів в Україні [ 2 ]

Майже 11 км3 води акумулюють 3 тис. озер, у тому числі 2,5 км3 прісної, 80 водосховищ і 20 тис. ставків мають запас води 24 км3. Площа Дніпровських водосховищ – 8000 км2 – у півтора рази більша, ніж штучне Куйбишевське водосховище на Волзі. Майже 45 км3 води Дніпровського каскаду стримується греблями шести гідроелектростанцій (ГЕС), що дорівнює півторарічному витоку води з Азовського моря чи двохмісячному – з Чорного моря через Босфор. Найбільші озера і лимани розміщені на Поліссі, в басейні Дунаю, на узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму.

Використання та відведення води за басейнами окремих річок характеризувалися даними представленими у таблиці 5.10.

152