Материал: Регіональна економіка_НМЕТАУ

обл.) виготовляють електроізоляційні вироби для електрота радіотехнічної промисловості. Україна не задовольняє потреб господарства у будівельному фарфорі й фаянсі, тому їх частково доставляють з Білорусі, Росії та Чехії. Достатня кількість різноманітної сировини дає можливість розширити це виробництво.

Виробництво будівельного вапна й гіпсу. Останніми роками середньорічне виробництво будівельного вапна становить майже 736,0 тис. т. Крім того, в Україні виробляється 7,4 млн. т технологічного вапна (використовується в цукровій та металургійній промисловості). Сировиною для виробництва вапна є крейда, вапняки, мармур та інші карбонатні породи. Заводи цієї галузі розміщені в районах видобування сировини, а готову продукцію вивозять іноді на значні відстані.

Основними виробниками будівельного вапна в Україні є Донецька, Запорізька, Сумська, Харківська, Вінницька, Львівська, Хмельницька, Херсонська і Чернівецька області. Найбільше виробляють вапна в Хмельницькій області і понад 100 тис. т його вивозять до Черкаської й Київської областей. З Вінницької області вапно вивозять до Кіровоградської, Дніпропетровської і Черкаської областей, а з Львівської — до Рівненської, Волинської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької й Київської.

На півдні найбільше вапна виробляє Херсонська область, а звідти його вивозять до Одеської, Миколаївської та інших областей.

Виробництво крейди. У будівництві крейду використовують для малярних робіт, виготовлення віконної замазки, шпаклівки, а також як наповнювач у паперовій та азбесто-гумовій промисловості, для виробництва соди, фарб, цементу, будівельного вапна тощо.

Великі запаси крейди є в Донецькій, Луганській, Сумській, Харківській, Рівненській, Волинській і Чернівецькій областях. Видобуток будівельної крейди в Україні перевищує 2 млн. т, а як сировини для цементної промисловості - 7,5 млн. т.

Виробництво м'якої покрівлі - рубероїду, толю, пергаміну -

налагоджено у багатьох областях України. Виробництво м'якої покрівлі зосереджено у великих містах. Найбільшим її виробником в Україні є Київ (18,8 % виробництва країни).

Виробництво віконного скла. В Україні є шість заводів листового і

технічного скла. Найбільші з них - Лисичанський "Пролетар",

243

Костянтинівський склоробний та завод "Автоскло" і Запорізький склоробний. Скло виробляється на склозаводах Луганської й Донецької областей, на Львівському склоробному заводі й частково на Київському заводі художнього скла. Збільшується виробництво скла маркового віконного, полірованого, теплозахисного та архітектурно-будівельного, полірованого шлакоситалу, кольорового візерункового та армованого скла, штучного скловидного мармуру.

Фарфорова промисловість має в Україні центри Коростень, Баранівка, Городниця, Кам'яний Брід, Довбичі (Житомирська обл.), Дружківка (Донецька обл.), Полтава, Кіровоград, Суми, Борислав (Львівська обл.), Синельникове (Дніпропетровська обл.) і Тернопіль.

Виробництво основних будівельних матеріалів подано в таблиці 6.28.

Таблиця 6. 28 - Виробництво основних будівельних матеріалів [ 2 ]

Промисловість будівельних матеріалів досить рівномірно розміщена по території України. В цьому плані вирізняється Донбас і Придніпров'я (на Донецьку, Луганську, Дніпропетровську й Запорізьку області припадає понад 30% усього виробництва продукції галузі). Високим розвитком промисловості будівельних матеріалів характеризуються також Харківська (7 %), Одеська і Львівська (по 5 %), Хмельницька (4,5 %) області та Автономна Республіка Крим (4,5 %).

У перспективі розвиток галузей промисловості будівельних матеріалів пов'язаний з реконструкцією технічної бази, подальшим впровадженням механізації та автоматизації технологічних процесів, розширенням випуску нових будівельних матеріалів, ефективних збірних будівельних елементів, легких та економічних велико-мірних конструкцій і виробів поліпшеної якості.

6.8 ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС

Транспортно-дорожній комплекс (ТДК) є сукупністю шляхів сполучення, перевізних засобів, технічних пристроїв і механізмів, засобів управління та зв’язку, обладнань усіх видів транспорту, які об’єднані системою технологічних, технічних, інформаційних, правових та економічних відносин, що забезпечують задоволення потреб національного господарства та населення у перевезеннях вантажів і пасажирів.

Транспорт − одна з найважливіших галузей інфраструктури. Він забезпечує виробничі і невиробничі потреби народного господарства і населення в усіх видах перевезень, а також зв’язок між галузями народного господарства, містом і селом, окремими районами країни, сприяє суспільному територіальному поділу праці, є активним чинником економічної спеціалізації господарства окремих районів, неможливої без обміну продукцією.

За призначенням виділяють транспорт загального користування, відомчий та особистого призначення. Розрізняють також транспорт наземний, водний, повітряний та трубопровідний.

Роботу всіх видів транспорту забезпечує транспортна інфраструктура

− економічно збалансована сукупність шляхів сполучення, рухомого складу,

245

засобів управління та зв’язку, різноманітного технічного обладнання.

Просторова залежність транспортних мереж від розміщення продуктивних сил впливає на територіальну організацію транспорту в цілому та його складових частин. Це яскраво виявляється в існуванні первинних форм просторового розосередження транспорту − транспортних вузлів, пунктів.

Транспортний вузол − це комплекс транспортних споруд у пункті, де сходяться, перетинаються або розгалужуються не менш як три лінії одного чи двох видів магістрального транспорту, котрі, взаємодіючи, обслуговують транзитні та місцеві перевезення вантажів і пасажирів. В Україні є кілька великих транспортних вузлів. Економічні ознаки їх − характер розміщення продуктивних сил і чисельність населення обслуговування районів. З цими характеристиками пов’язані обсяги роботи галузі, залежно від чого транспортні вузли поділяють на малі, середні та великі з активним та пасивним транспортним балансом. Найважливішими транспортними вузлами України є Київ, Харків, Дніпропетровськ, Львів, Одеса, Донецьк.

Обсяги перевозу вантажів є однією з ознак інтенсивності функціонування господарчого комплексу. Так пожвавлення економічної діяльності після світової фінансово-економічної кризи призвело до зростання показників роботи транспортного комплексу.

За 2010р. підприємствами транспорту перевезено 755,3 млн.т вантажів, що на 8,5% більше, ніж за 2009р.

Вантажообіг підприємств транспорту наведено на рисунку 6.7. та таблиці 6.29, а пасажирооборот на рисунку 6.8 та в таблицях 6.30 і 6.31 [ 2 ].

Рисунок 6.7 - Вантажообіг підприємств транспорту у % до відповідного періоду попереднього року

Таблиця 6.29 - Вантажообіг підприємств транспорту

247