Система
менеджменту якості, процесний підхід, регламентація процесів, класифікація
процесів
Реферат
Пояснювальна записка дипломної роботи: 82 с., 6 таблиць, 16 рис., додатка, 26 джерел.
Об'єкт дослідження - Відділ стандартизації, метрології й сертифікації Донецького науково-дослідного і проектного інституту кольорових металів.
Мета дипломної роботи - розробка пропозицій щодо впровадження процесного управління в діяльність відділу
Метод дослідження - аналіз діяльності відділу, виділення основних процесів, регламентація процесу "Атестація вимірювальних лабораторій".
Отримані результати і сфера їх застосування - проведений аналіз
діяльності відділу стандартизації, метрології й сертифікації показав, що у
відділі є усі передумови для впровадження процесного підходу. А його
регламентація і графічне представлення дозволить простежувати весь хід процесу.
Зміст
Вступ
. Принципи побудови систем менеджменту якості на основі процесного підходу
.1 Процесний підхід
1.2 Класифікація процесів
.3 Управління процесом
.4 Регламентація процесу
. Актуальність впровадження процесного підходу у відділі стандартизації, метрології та сертифікації ДонНДПІКМ
.1 Загальна характеристика ДонНДПІКМ
.2 Науково-дослідницькі розробки
.3 Діяльність відділу стандартизації, метрології й сертифікації ДонНДПІКМ
.3.1 Основні функції відділу
. Розробка пропозицій щодо впровадження процесного управління відділу стандартизації, метрології й сертифікації ДонНДПІК
.1 Перспективи застосування процесного підходу
.2 Система бізнес-процесів відділу стандартизації, метрології й сертифікації ДонНДІПКМ
.3 Опис процесу "Атестація вимірювальних лабораторій"
. Оцінка ефективності господарської діяльності підприємства
.1 Оцінка основних фінансових і техніко-економічних показників
.2 Оцінка витрат на виробництво продукції
.3 Оцінка витрат на якість продукції
. Охорона праці
.1 Аналіз умов праці працівників сектора сертифікації промислової продукції
.2 Розрахунок штучного освітлення
.3 Розрахунок кондиціонування
.4 Розрахунок шуму
.5 Правила безпеки при роботі з персональним комп'ютером
Висновки
Перелік
посилань
Вступ
Для будь-якого типу організації найактуальнішою задачею є побудова ефективної системи менеджменту, яка забезпечуватиме виконання задач організації і досягнення успіху в зовнішньому середовищі.
Одним з важливих аспектів сучасного менеджменту є виділення процесів в системі управління організацією.
Побудувати будь-яку систему управління можна тільки на основі однозначно певних об'єктів, з яких складатиметься система. Те ж саме відноситься до системи процесного управління організацією.
Процес є достатньо складним об'єктом управління. Система управління процесами організації включає: дії по перетворенню входів у виходи, систему збору інформації про показники процесу, систему аналізу цієї інформації і ухвалення управлінського рішення особою, відповідальною за ефективність процесу, систему безперервного поліпшення показників процесу і корегуючих дій з усунення причин відхилень у ході процесу.
Показники процесів повинні бути інтегровані у загальну систему управлінського обліку організації, а система планування діяльності процесів - в систему стратегічного планування організації.
Така методика створення системи процесного управління заснована на принципах системи менеджменту якості, визначених в міжнародних стандартах ISO серії 9000, що є особливо актуальним.
Поєднання принципів управління організацією і методів менеджменту якості дозволяє організації будь-якого рівня складності побудувати систему ефективного управління кожним процесом, пов'язати окремі процеси в єдину систему і вбудувати у цю систему управління механізм безперервного поліпшення діяльності організації.
Об'єктом дослідження дипломної роботи є відділ стандартизації, сертифікації й метрології Донецького науково дослідного і проектного інституту кольорових металів (ДонНДПІКМ).
Мета дипломної роботи полягає в розробці пропозицій щодо впровадження
процесного підходу в діяльність відділу.
1. Принципи побудови систем менеджменту якості на основі процесного
підходу
1.1 Процесний підхід
В основу сімейства стандартів ISO 9000:2000 покладено вісім
основоположних принципів, які перекликаються з принципами TQM і покликані
гарантувати досягнення організацією постійного успіху (рис. 1.1).
Рисунок 1.1 - Вісім принципів успіху підприємства
Систему менеджменту якості побудовано на основі вимог, викладених у стандартах ISO серії 9000, які встановлюють вимоги і рекомендації про те, яким чином повинні здійснюватися управлінські процеси на підприємстві, щоб бізнес функціонував якісно. Використання стандарту не може "безпосередньо" забезпечити якість продукції (послуги), що випускається, але може усунути всі недоліки управлінських процесів, що впливають не лише на якість продукції (послуги) але і на задоволеність замовників цією продукцією. Система дозволяє організувати на підприємстві процес безперервного вдосконалення. Його суть полягає в тому, щоб послідовно і безперервно удосконалювати процеси діяльності організації, за участю всіх співробітників на всіх рівнях, а формалізований опис управлінських процесів допомагає зрозуміти недосконалість їх протікання, відсутність взаємозв'язків, виявити зайві управлінські операції, а, отже, - оптимізувати систему управління підприємством [1].
Як відзначають експерти, "низька виконавча дисципліна" на українських підприємствах (до 40% рішень не виконуються!), пов'язана саме з поганою підготовкою рішень. Управлінські рішення мають властивість - якщо вони не прийняті вчасно, то їх цінність після настання критичної дати стає рівною "нулю" ("вже пізно!"). Одне з головних завдань сучасної системи менеджменту якості - забезпечити гнучке управління підприємством для його пристосування до вимог замовників, що постійно змінюються. Причому підприємства цілком, а не його окремих підрозділів або виконуваних функцій завдяки повному опису і стандартизації робочих процедур, детальному документуванню сфер відповідальності і обов'язків співробітників, поліпшенню взаємодії між керівним складом і виконавцями, вживанню управління інформаційними потоками, статистичних розрахунків і інших методів оптимізації діяльності.
Виражається ефект від підвищення ефективності існуючої системи управління в таких показниках, як: спрощення і прискорення процедур взаємодії з клієнтами, зменшення виробничих витрат і термінів виконання замовлень, відносне зниження собівартості продукції, поліпшенню інших показників.
Для побудови на підприємстві системи менеджменту якості необхідно виконати комплекс робіт по розробці і впровадженню цієї системи, і одночасно створити умову для її ефективної роботи. Це означає необхідність створення таких виробничих стосунків, які засновані на зацікавленості постачальника послуг (робіт) в задоволеності замовника. Причому, ця зацікавленість повинна виходити як від вищого керівництва компанії, так і від всіх її співробітників. При цьому поняття "якість" розглядається не лише по відношенню до готового продукту, але і на кожному етапі життєвого циклу продукції. Впровадження стандартів ISO серії 9000 дозволяє отримати оптимальну результативність і ефективність від функціонування системи менеджмент якості підприємства. [1]
Процесний підхід полягає у таких твердженнях:
усі види діяльності описуються у вигляді взаємопов’язаних процесів;
визначення ключових процесів;
управління ресурсами як результативним процесом;
більш ефективне досягнення бажаних результатів;
можливість використання інформаційних технологій для своєчасного прийняття управлінських рішень [2].
Концептуальною основою стандарту ISO 9000 є те, що організація створює, забезпечує та покращує якість продукції або послуг за допомогою взаємопов’язаних процесів, які повинні постійно аналізуватися та удосконалюватися.
Процесний підхід передбачає визначення набору бізнес-процесів, що виконуються в організації і подальшу роботу з ними. Пропоновані сьогодні системи управління базуються на наступних основних підходах:
- TQM (Total Quality Management) - система загального управління якістю;
PIQS (Process Integrated Quality System) - система менеджменту якості, інтегрована з бізнес-процесами;
МС ИСО серии 9000 версии 2000р. (нова редакція у 2008 р.) - регламентуючі вимоги до систем менеджменту якості;
WFMS (Work Flow Management System) - система управління потоками робіт;
ERP (Enterprise Resource Planning) - комплексна система планування і управління ресурсами організації.
Більшість сучасних систем управління використовують інформаційні технології як інструменти для створення моделей бізнес-процесів. На початку робіт визначаються бізнес-процеси, які необхідно автоматизувати.
Найбільш поширеними програмними засобами для опису діяльності організації є BpWIN і ARIS. У основі обох систем лежать свої нотації опису процесів. У BpWIN - це IDEF0, IDEF3 і DFD, в ARIS - це EPC (розширення IDEF3) і ін. всі ці нотації служать виключно для опису діяльності організації. Принципи управління на основі процесного підходу ні в одну з систем не закладені. Тому прив'язки до структури підприємства при описі бізнес-процесів слід уникати. Тобто, не важливо хто управляє процесом, опису підлягає тільки робота виконавців [3].
Нижче наведено визначення, необхідні для моделювання процесів.
Бізнес-процес - стійка, цілеспрямована сукупність взаємопов'язаних видів діяльності, яка за певною технологією перетворює входи у виходи, що представляють цінність для споживача.
Власник бізнес-процеса - посадова особа, яка має у своєму розпорядженні персонал, інфраструктуру, програмне і апаратне забезпечення, інформацію про бізнес-процес, управляє ходом бізнес-процеса і несе відповідальність за результати і ефективність бізнес-процеса.
Вхід бізнес-процеса - ресурс, необхідний для виконання бізнес-процеса.
Вихід бізнес-процеса - результат (продукт, послуга) виконання бізнес-процесу.
Документообіг - система документального забезпечення діяльності організації.
Замовник - посадова особа, що має ресурси і повноваження для ухвалення рішення про проведення робіт за описом, регламентацією або аудитом (перевіркою) бізнес-процеса.
Модель - графічний, табличний, текстовий, символьний опис бізнес-процеса, їх взаємозв'язана сукупність.
Процесний підхід - вживання для управління діяльністю і ресурсами організації системи взаємопов'язаних процесів.
Показники бізнес-процеса - кількісні і якісні параметри, що характеризують бізнес-процес і його результат.
Показники ефективності бізнес-процеса - параметри бізнес-процеса, що характеризують взаємовідношення між досягнутим результатом і використаними ресурсами.
Показники продукту (послуги) - параметри продукту бізнес-процеса.
Показники задоволеності клієнта (споживача) - параметри задоволеності клієнта.
Постачальник - суб'єкт, що надає ресурси.
Споживач (клієнт) - суб'єкт, який одержує результат бізнес-процеса.
Споживач може бути:
внутрішній - знаходиться в організації і в ході своєї діяльності використовує результати (виходи) попереднього бізнес-процеса;
зовнішній - знаходиться за межами організації і використовує або споживає результат діяльності (вихід) організації.
Операція (робота) - частина бізнес-процеса.
Регламент бізнес-процеса (опис бізнес-процеса) - документ, що описує послідовність операцій, відповідальність, порядок взаємодії виконавців і порядок ухвалення рішень з поліпшення.
Ресурси - інформація (документи, файли), фінанси, матеріали, персонал, устаткування, інфраструктура, середовище, програмне забезпечення, необхідні для виконання бізнес-процеса.
Мережа бізнес-процесів організації - сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих бізнес-процесів, що включають всі функції, що виконуються в підрозділах організації [4].
Функція - напрям діяльності елементу організаційної структури, що є сукупністю однорідних операцій, що виконуються на постійній основі.
Перелік стандартних бізнес-процесів, відповідних для будь-якої організації, запропонований Міжнародною бенчмаркинговою палатою (International Benchmarking Clearinghouse). Надмірність і універсальність цієї моделі, за думкою авторів переліку, дозволяє застосувати її до організації будь-якої складності, розміру і сфери діяльності. Модель класифікує бізнес-процеси організації за тринадцятьма основним напрямам:
- маркетинг ринку і побажань замовників;
розробка стратегії;
розробка продукції (послуг);
організація продажів;
виробництво і постачання продукції;
організація сервісу (для сервісно-орієнтованих організацій);
обслуговування замовника і оформлення рахунку-фактури;
управління людськими ресурсами;
управління інформаційними ресурсами;
управління фінансовими і фізичними ресурсами;
управління екологією;
управління зовнішніми зв'язками;
управління поліпшеннями і змінами [5].
.2 Класифікація процесів
Проста класифікація бізнес-процесів:
за відношенням до клієнтів процесів:
) зовнішні;
) внутрішні.
за відношенням до отримання доданої цінності:
) основні (додають цінність);
) допоміжні.
за рівнем подробиць розгляду:
) верхнього рівня;
) детальні;
) елементарні (операції, які не потребують більш детального опису).
На рис. 1.2 наведено процеси, визначені за відношенням до клієнтів (споживачів) результатів процесів.
Клієнтом (споживачем) процесу називається суб'єкт (фізична,
юридична особа, функціональний підрозділ інший процес і так далі), що
використовує результати (виходи процесу). Для клієнта процесу важливі цінність
і час надання результату (виходу процесу) [5].
Рисунок 1.2 - Класифікація процесів за відношенням до
клієнтів
Класифікація процесів на основні та допоміжні наведено на
рис. 1.3.
Рисунок 1.3 - Основні та допоміжні процеси
На практиці при аналізі діяльності промислового підприємства виділяють не більше п'яти-семи основних і чотирьох-шести допоміжних бізнес-процесів.
На рис. 1.4 наведено декомпозицію однієї з функцій верхнього
рівня на більш детальний процес. Якщо розглядати діяльність організації в
цілому, то для її опису використовується представлення процесів на верхньому
рівні. При визначенні бізнес - процесів, що існують в організації, доцільно
починати опис з процесів верхнього рівня [5].
Рисунок 1.4 - Процеси верхнього рівня. Декомпозиція однієї з
функцій на детальний процес
1.3 Управління процесом
Процес, представлений на рисунку 1.5, має входи та виходи. Для виконання процесу використовуються ресурси (персонал, устаткування, інфраструктура, середовище і ін.). Управління процесом здійснює власник процесу. Всі ресурси, необхідні для виконання процесу, знаходяться в його розпорядженні [19].
Для того, щоб вести управління процесом, власник процесу повинен одержувати інформацію про хід процесу і інформацію від споживача (клієнта) процесу. Тому одним з складників процесного управління є система надходження інформації власнику процесу. Відповідно, вищестоящому керівництву повинна поступати регулярна звітність про хід процесу.