Побудуємо гістограму витрат на виробництво за 2008-2010 роки.
Гістограми наведені на рисунку 4.5.
Рисунок 4.5 - Гістограми витрат на виробництво за 2008-2010
роки
Аналізуючи дані з витрат на виробництво, бачимо, що витрати
на виробництво продукції у 2009 році зросли незначно, але у 2010 році зросли
значно більш. Для того, щоб зробити висновок, внаслідок чого відбулося
зростання у 2009 році та у 2010 році, необхідно проаналізувати кожну категорію
витрат на виробництво. Для наглядної інформації побудуємо кругові діаграми.
Рисунок 4.6 - Діаграма частки елементів витрат за 2008 рік
Рисунок 4.7 - Діаграма частки елементів витрат за 2009 рік
Рисунок 4.8 - Діаграма частки елементів витрат за 2010 рік
Аналізуючи представлені дані, можна зробити висновок, що
підвищення витрат на виробництво пов'язано з підвищенням елементів витрат:
матеріальні витрати та витрати на оплату роботи.
.3 Оцінка витрат на якість продукції
Оцінка витрат на якість продукції, їх періодичне співставлення з результатами діяльності дуже важливі.
У загальній сукупності витрат на виробництво промислової продукції витрати на виміри складають у середньому 8-10%. Правильний облік витрат та їх оцінка дозволяє одержувати необхідну інформацію про резерви оптимізації цих витрат забезпечує створення необхідної економічної бази для планування і поточного фінансування цих витрат, дає можливість увести діючі матеріальні стимули до зниження витрат, визначити й економічно обґрунтувати найбільш ефективні заходи, економічно обґрунтувати найбільш ефективні заходи, спрямовані на удосконалювання використовуваної системи управління витратами на якість.
Облік і регулювання витрат на контроль якості продукції, їх періодичне співставлення з результатами діяльності контрольних служб дуже важливі. Це пояснюється, насамперед, необхідністю істотного підвищення ефективності технічного контролю за рахунок оптимізації дуже значної величини витрат на вимір і оцінку якості виробів. У загальній сукупності витрат на виробництво промислової продукції витрати на виміри складають у середньому 8-10%. У залежності від виду, складності і призначення продукції питома вага витрат на виміри і контроль якості виробів може змінюватися в досить широкому діапазоні.
Так, наприклад, частка витрат на виміри в процесі виробництва виробів легкої промисловості складає приблизно 1- 5% її собівартості. В авіаційній промисловості витрати на контроль якості та випробування серійного виробу складають близько 30%, а в електронній промисловості і приладобудуванні витрати на контрольні операції досягають 25-50% собівартості виробів. По окремих видах особливо складної і відповідальної продукції витрати на технічний контроль можуть багаторазово перевищувати загальну собівартість її виробництва.
У діючій системі обліку витрат на виробництво значна частина витрат підприємства по проведенню технічного контролю присутній у розосередженому і знеособленому виді практично але всіх калькуляційних статтях витрат, що не дозволяє здійснювати точний практичний аналіз розподілу і динаміки витрат на контроль якості по конкретних підприємствах.
Для проведення такого аналізу необхідний цільовий облік витрат на контроль якості виробів з відображенням на спеціальному рахунку як загального їхнього розміру, так і основних складових отриманої суми. Наявність необхідної первинної документації (контрольні карти, убрання, прейскуранти, відомості дефектів і т.п.) варто розглядати як одну з істотних передумов правильної організації цільового обліку, витрат на технічний контроль. У той же час відсутня науково обґрунтована класифікація різних видів витрат, зв'язаних з підготовкою і проведенням контролю, що є досить серйозною перешкодою для повсюдного впровадження на підприємствах строгої системи обліку витрат на оцінку і регулювання якості продукції.
Оскільки на підприємстві дані знаходяться в бухгалтерській
підзвітності отримати їх не можливо. Тому аналіз звіту про витрати на якість
продукції за 2008-2010 роки зробити не вдалося.
5. Охорона праці
.1 Аналіз умов праці працівників сектора сертифікації
промислової продукції
Сектор сертифікації промислової продукції розташований на третьому поверсі адміністративної будівлі Донецького регіонального центру стандартизації, метрології і сертифікації в приміщенні зі встановленою оргтехнікою. Загальна площа приміщення складає 60 м2, загальний об'єм - 198 м3.
В приміщенні створено сім постійних робочих місць, а також додатково організовано два робочі місця з ПК - №1 і №2. Площа, що доводиться на 1 робоче місце складає 6,67 м2; об'їм на 1 робоче місце - 22 м3. Ескіз кімнати представлений на рис. 5.1
Кімната має природне і штучне освітлення. Віконні отвори мають одностороннє розміщення і орієнтовані на схід. Загальне штучне освітлення виконано стельовими світильниками з люмінесцентними лампами типу ЛБ.
Для колірного оформлення приміщення використані наступні види обробки:
підлога - коричневий лінолеум;
стеля і стіни - обклеєні шпалерами світло-сірого кольору.
Створення повітряного середовища, відповідного санітарно-гігієнічним нормам досягається за допомогою місцевого кондиціонування двома кондиціонерами БК-2000, що дозволяє здійснювати регулювання температури повітря, вологості і стану повітряного середовища.
Загальний контур заземлення будівлі виведений через розетки на кожне робоче місце з ПК.
Щодня проводиться загальне вологе прибирання приміщення, а
також обладнання - 3 рази на день персоналом, що працює з ПК.

Меблі, що використовуються для організації робочих місць з ПК
- загального призначення, відповідають вимогам СНиП 3.3.2.007-98 [23].
Спеціального приміщення для регламентованих перерв, фізичного і психологічного
розвантаження працюючих ПК немає.
.2 Розрахунок штучного освітлення
Одним з основних питань охорони праці є організація раціонального освітлення виробничих приміщень робочих місць.
Для освітлення приміщення, в якому працюють фахівці, використовується змішане освітлення, тобто поєднання природного і штучного освітлення. Природне освітлення здійснюється через бічні вікна. Штучне освітлення використовується при недостатньому природному освітленні і здійснюється за допомогою двох систем: загального і місцевого освітлення.
Розрахунок системи освітлення проводиться методом коефіцієнта використовування світлового потоку, який виражається відношенням світлового потоку, падаючого на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп. Його величина залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, забарвлення стін і стелі, що характеризується коефіцієнтами віддзеркалення стін і стелі.
Світловий потік при загальному освітленні визначається по
формулі:
Фзаг. =
(5.1)
де E - необхідна освітленість робочого місця по нормі, лк
(Е=400 лк ); [20, стор. 81]- площа приміщення, м2;
до - коефіцієнт запасу, який враховує знос і забруднення світильників (до = 1,5) [20, стор. 103];- коефіцієнт, що враховує нерівномірність освітлення (Z = 1,1) [20, стор. 99];
h - коефіцієнт використовування світлового потоку, який вибирається з таблиць залежно від типу світильника, розмірів приміщення, коефіцієнта віддзеркалення стін і стелі приміщення.
Виберемо з таблиці [20, таб.3-1] коефіцієнт використовування світлового потоку за наступними даними:
коефіцієнт віддзеркалення для стелі приймемо rп = 50%;
коефіцієнт віддзеркалення стін rз = 30%;
i =
(5.2)
де А і B - сторони приміщення, м;- розрахункова висота підвісу світильника, м.
Розрахункова висота визначається по формулі:
=H-hc-hр (5.3)
де H - висота приміщення, м;с - відстань світильників від перекриття (hс=0,5 м [20, стор. 101]);р - висота робочої поверхні над підлогою (hр=0,8 м [20, стр.101]).
Таким чином, розрахункова висота рівна:
=3,3-0,5-0,8=2 м.
Підставивши значення у формулу (5.2), отримаємо:
= 6*10/ 2*(6+10)=1,875
Тоді, визначаємо значення коефіцієнта використовування світлового потоку h = 0,53 [20, стор. 102] .
Загальний світловий потік буде рівний:
Фобщ. = 400*60*1,5*1,1/ 0,53= 83433,96 лм.
Найприйнятнішими для приміщення є люмінесцентні лампи ЛБ (білого світла), потужністю 30, 40, 65, 80 Вт в світильниках ШОД. Оскільки світильник має в поперечній площині криву світлорозподіл типу Д, для якого l=1,3, розміщуємо світильники в два ряди.
шт.
=4320 лм
Тоді потрібний потік ламп в кожному з лав буде рівний:
F=83433,96/2= 41716,98 лм.
Якщо в світильники встановити по дві лампи 80 Вт, з потоком 4320 лм [20,стор.84], то потрібне число світильників в ряді буде 20204,08/9300=4,83"5.
= h*1.3=2*1.3=3.6
Таким чином, розміщуємо світильники в два ряди, по чотири
світильники в кожних, відстань між рядами приймаємо 3,6 м.
.3 Розрахунок кондиціонування
=Q1+Q2+Q3+Q4
- теплопостачання від сонячної радіації- теплопостачання від людей які находяться в приміщенні- теплопостачання від офісного устаткування- теплопостачання від освітлення
=F ост*Qост*Aост ккал/рік
ост- поверхня застікленняост - величина радіації через 1 м2 застікленняост - коефіцієнт який залежить від характеристики застікленняост =1,15
ост=180 [21, стр. 84 ]ост=2*2*2,2=8,8 м2=1,15*180*8,8=1821
ккал/рік
Категорія робіт Іа теплопостачання від одної людини 120 ккал/рік
=120*7=840 ккал/рік
Q3=
- номінальна потужність ПК, кВт
ή -КПД= 1000Вт
ή =0,85
=1*860*0,15/0,85=152 ккал/рік=
=80Вт*18шт=1600Вт
ή =0,9
Q4=1,6*0,1*860/0,9=153ккал/год
Q= Q1+Q2+Q3+Q4=1821+840+152+153=3106ккал/рік
Р=3106/860=3,6кВт
Обираємо два кондиціонери БК 2000.
5.4 Розрахунок шуму
Дія шуму на людину може викликати різні загально-біологічні роздратування, патологічні зміни, функціональні розлади та механічні пошкодження. Тривала дія інтенсивного шуму може привести до патологічного стану слухового органу, до його стомлення і виникнення професійних захворювань - туговухості, а при рівнях 120 - 140 дБ А здатний викликати механічне пошкодження органів слуху (розрив барабанної перетинки).
Для визначення рівня шуму необхідно розрахувати рівень
звукового тиску L по формулі:
Де - сума рівнів звукової потужності для i-го джерела шуму;і - рівень звукової потужності i-го джерела, Дб,
mi - число джерел, що перебувають у зоні прямої видимості з розрахункової крапки, mi =2;
ni - загальне число джерел; n =2.
Ф - фактор спрямованості джерела, приймаємо Ф = 1;
В - постійна приміщення, В=10 м2 ;- відставні від
геометричного центру до розрахункової точки=1.5=3
∆ị =100.1*Lpi=L1+10lgn
L1 - рівень звукового тиску ПК, дБ, L1=42дБ
=42+10*lg2=45дБ= L2+∆ L
-рівень звукового тиску кондиціонеру, дБ L2=62дБ
∆ L - добавка залежна від різниці рівнів звуку двох джерел дБ
∆ L=2,75дБ
=62+2,75=64,75дБ
∆2=100,1*64,75=2371373,71дБ=10*lg(2371373,71*1*2/4*3,14*1,52+31622,78*1/4*3,14*32+4/10(2371373,71+31622,78))=60,5дБ
Згідно санітарним нормам по ГОСТ 12.1.003-88 Шум. Загальні вимоги безпеки [22] Lдоп=50дБ.
Зниження складає:
∆ L=Lоч-Lдоп=60,5-50=10,5дБ
Рівень звуку після застосування звукопоглинального
облицювання розраховують по формулі:
∆ L=10*lg B1/B
Де В - постійна приміщення м2
В1 - постійне приміщення після акустичної обробки, м2
В1=(А1+∆А) / (1-а)
Де А1 - еквівалентна площа звукопоглинання поверхнями не зайнятими звукопоглинальним облицюванням
∆А- додаткове звукопоглинання вноситься
звукопоглинальним облицюванням
А1=а(S-Sобл)
∆А=Sобл*аобл
Де S - загальна сумарна площа захищаючих поверхонь приміщення, м2обл- площа звукопоглинального облицювання
аобл- ревербераційний коєфіціент звукопоглинального облицювання
Еквівалентна площа звукопоглинання акустично не обробленого
приміщення складе:
А1 = B*S/(B+S)=10*112.8/(10+112.8)=9.19 м2=(6*10+6*3,3+10*3,3)*2=112,8
м2
Для зниження шуму в приміщенні вибиремо мінераловатні ПП
-80h=50мм, при частоті f=500Гц яких рівний 0,97.
∆А=29*0,97=28,13
Визначимо постійну приміщення В1 після облицювання
В1=(А1+∆А)/(1-а1)
а1=( А1+∆А)/S=(9.19+28.13)/112.8=0.33
В1=(9,19+28,13)/(1-0,33)=49,12 м2
Визначимо величину зниження рівня звукового тиску ∆L
∆L=10*lg 49.12/10=9.87≈10дБ
Таблиця 5.1 - Карта умов праці робітників відділу сертифікації промислової продукції
|
Найменування параметра |
Значення параметра |
|
|
|
фактичне |
допустиме |
|
1 |
2 |
3 |
|
1. Вологість,% |
65 |
70 |
|
2. Температура повітря, град С |
20 |
22-28 |
|
3. Швидкість повітряного струму, м/с |
0,2 |
0,1-0,2 |
|
4. Рівень шуму, дБ А |
50,63 |
50 |
|
5. Освітленість, лк |
400 |
400 |
5.5 Правила безпеки при роботі з персональним комп'ютером
Експлуатація ПК супроводжуєься дією на організм комплексу чинників трудового процесу і виробничого середовища. В результаті наступають зміни функціонального стану центральної системи організму, що характеризуються вираженою напругою. Що нагромаджуються в процесі роботи зміни приводять до ризику розвитку певних захворювань. З метою мінімізації впливу негативних чинників на організм людини при роботі з ПК слід дотримуватися правил охорони праці при роботі з ПК.
Приміщення, в яких знаходяться робочі місця з ПК, повинні мати освітлення, з одностороннім розміщенням светопроемов, площа скління яких не повинна перевищувати 25% від площі стіни светопроемами. Віконні отвори в приміщенні з ПК повинні мати регульовані жалюзі або завіси або інші сонцезахисні пристрої.
Робочі місця з ПК рекомендується розміщувати в окремих приміщеннях. У разі розміщення робочих місць з ПК в залах або приміщеннях з джерелами небезпечних шкідливих виробничих чинників, їх необхідно ізолювати в кабінети з природним світлом і організаційним повітрообміном.