Материал: Kriminalne_pravo_praktikum

Кримінальне право України. Практикум

15.Особливостi предмета та ознак об’єктивної сторони випуску недоброякiсної продукцiї.

16.Поняття комерцiйної таємниці як предмета злочинiв, передбачених статтями 231 та 232 КК України.

17.Характеристика об’єктивної сторони злочинiв, що посягають на свободу господарської дiяльностi (статті 206, 228, 229, 230 КК України).

18.Аналiз складу злочину «незаконна приватизацiя державного, комунального майна».

ЗАДАЧI:

1. Учень художнього технiкуму Зоренко намалював два банкiвських бiлети вартiстю 100 грн. кожний. При спробi збути один з них його було затримано.

Варiант 1. Не сказавши про пiдробку, Зоренко дав одну купюру Ковалю в оплату боргу. Пiдробку було викрито, коли Коваль подав купюру в касу магазину.

Варiант 2. Зоренко виготовив банкiвський бiлет, щоб показати товаришам свою художню майстернiсть.

2. Чепас з допомогою виготовленого ним шрифту пiдробляв номери на бiлетах лотореї «Лото–забава», по яких одержував виграшi

– всього в сумi 10 тис. грн.

Варiант 1. Чепас одержав виграшi на цю суму за пiдробленими ним казначейськими зобов’язаннями.

Варiант 2. Вiн одержав цi грошi за пiдробленим акредитивом.

3.Рокитянський купив у Львовi дiамант без оправи, який таємно вивiз до Нiмеччини, де продав його за 15 тис. євро.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй Рокитянського.

4.Машинiст Малiнiн в подвiйнiй пiдлозi тепловоза кiлька разiв провозив з-за кордону диски для лазерних систем зчитування iз записами порнографiчного характеру, якi продавав потiм своїм знайомим та передавав на реалiзацiю приватному пiдприємцю Акулову. Всього Малiнiним було контрабандно ввезено в Україну дискiв на суму 80 тис. грн., iз них Акулов реалiзував дискiв на суму 21 тис. грн.

Глава 29. Злочини у сферi господарської діяльності

5. При митному оглядi прибулого з-за кордону

в Одесу риболовецького траулера було виявлено 1237 головних хусток на суму 60 тис. грн., а також помпову рушницю вартiстю 6 тис. грн. їх привiз, сховавши в машинному вiддiленнi, матрос Краковний, маючи намiр продати на ринках Одеси.

Чи є в дiях Краковного ознаки i якi саме складу злочину «контрабанда»?

6.Пiд час митного огляду в Царенка в мiшечку, що висiв на шиї, було виявлено золотi вироби (каблучки, перснi тощо) на суму 87 200 грн.

Варiант 1. Вироби мiстились у гнiздах, видовбаних у каблуках черевикiв.

Варiант 2. Вироби мiстились у валiзi Царенка.

7.Iноземець Фрiдлянд, повертаючись з туристичної подорожi Україною, намагався незаконно вивезти за кордон двi старовиннi iкони на суму 16 тис. грн., поклавши їх у валiзу з подвiйним дном.

8.Керiвник фiлiї банку Власов вiд окремих громадян приймав начебто на депозит великi суми iноземної валюти з виплатою вiдсоткiв, вдвiчi бiльших, нiж за депозитними договорами, виплачував банк. Договори оформлялись вiд iменi банку, на них проставлялась печатка фiлiї банку. Одержання грошей нiякими документами, крiм договорiв, не пiдтверджувалось, депозитнi рахунки не вiдкривались. Отриманi кошти Власов надавав у кредит тiньовим структурам пiд бiльш високi вiдсотки, нiж виплачував «вкладникам». На кредитних договорах також проставлялася печатка банку. Всього від своєї діяльності Власов протягом двох років одержав доход у сумi 400 тис. доларiв США. Громадяни, якi «вкладали» кошти на депозитнi рахунки, i громадяни, якi брали кошти в кредит, усвiдомлювали, що кошти через касу фiлiї банку не оприбутковувались.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiям Власова.

9.Гришин i Федоров за вкраденими паспортами на iм’я їх власникiв зареєстрували декілька приватних пiдприємств, з використанням яких здiйснювали незаконнi конвертацій ні операцiї. З легально дiючими суб’єктами господарської дiяльностi вiд iменi створених пiдприємств укладались удавані угоди на поставки товарiв чи надання послуг, за якими такi суб’єкти перераховували безготiвковi кошти

Кримінальне право України. Практикум

на рахунки створених приватних пiдприємств, а взамiн їх керiвники отримували готівкові кошти в національній чи іноземній валюті. Безготівкові кошти за удаваними угодами перераховувалися на рахунки інших суб’єктів господарської діяльності, від яких Гришин і Федоров отримували готівкові кошти, отримані цими суб’єктами вiд незаконної реалiзацiї контрабандно ввезених чи виготовлених пiдпiльно товарiв. Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй Гришина, Федорова та їх клiєнтiв.

10.Без державної реєстрацiї як суб’єктiв пiдприємницької дiяльностi зубнi технiки медичних установ Швець i Нiколаєв за змовою мiж собою, а також самостiйно систематично протягом чотирьох мiсяцiв за мiсцем своєї роботи виготовляли i там же або на квартирах клiєнтiв ставили за плату зубнi коронки. Разом вони виготовили 128 зубних коронок (в тому числi 46 iз золота клiєнтiв). Швець виготовив вiсiмдесят коронок (в тому числi iз золота клiєнтiв шiсть), а Нiколаєв

–сорок вісім (всi з золота клiєнтiв). Вартiсть кожної коронки становила 250 грн.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй Швеця i Нiколаєва.

11.Квiтко та Дiдовець вирiшили проявити пiдприємницьку iнiцiативу i досягти добробуту за рахунок придбання товарiв за кордоном i вигiдного збуту їх в Українi. Вони кiлька разiв лiтали туристичними авiарейсами в Абу-Дабi. Там купували вiдеоапаратуру, предмети одягу, галантерею, які продавали на речовому ринку. Один полiт приносив кожнiй з компаньйонок прибуток у розмiрi 1500—2500 грн. Всього від продажу зазначених товарів Квітко і Дідовець спільно отримали доход у сумі 62 тис. грн.

12.Художник-оформлювач Горбулько у вiльний від роботи на комбiнатi монументально-декоративного мистецтва час вдома займався на замовлення клiєнтiв виготовленням з їхнiх матерiалiв виробiв iз золота, срiбла, а також виготовленням i ремонтом виробiв iз застосуванням топазiв, александритiв, перлiв i бурштину. Протягом року вiн одержав вiд своїх клiєнтiв 240 тис. грн. Свою дiяльнiсть Горбулько не реєстрував i податкiв не платив.

13.Карпенко з плодiв свого саду та плодiв, куплених у сусiдiвсадоводiв, виробляв вино, яке продавав за цiнами, що не перевищували роздрiбних цiн на аналогiчний товар. Вiн же перевозив за плату

Глава 29. Злочини у сферi господарської діяльності

пасажирiв на власному автомобiлi, який придбав за грошi, одержанi вiд продажу вина. Спецiального дозволу на заняття такими видами дiяльностi Карпенко не брав. Усього Карпенком було реалiзовано вина на 29 тис. грн., а вiд перевезення пасажирiв вiн протягом року одержав 17 тис. грн.

14.Глось у власному гаражi встановив обладнання для виробництва фальсифiкованої горiлки шляхом розбавлення спирту етилового водопровідною водою. «Допомагали» Глосю найняті ним громадяни Кошель i Литвин, яким вiн за кожну пляшку виготовленої горiлки платив по 20 коп. Склянi пляшки Глось купував у пунктi приймання склотари. На пляшки наклеювались етикетки та контретикетки вiдомих виробникiв горiлчаних виробiв, на яких містились зображення їх торговельних марок, якi на замовлення Глося незаконно виготовляв працiвник полiграфiчного пiдприємства Чобiт, а також справжнi марки акцизного збору з голографічними захисними елементами, якi Глось купував у начальника цеху лiкеро-горiлчаного заводу Кравця. Спирт Глось купував у Оськiна, який його контрабандно завозив з Республіки Молдова. Реалiiзовувались виготовленi горiлчанi вироби через кiоски приватних пiдприємцiв Iгумнова та Шкiля на дрiбнооптовому ринку, якi мали лiцензiї на реалiзацiю алкогольних напоїв.

Всього за 3 мiсяцi було виготовлено 60 тис. пляшок горiлки, якi Глось передав для реалiзацiї Iгумнову та Шкiлю за 240 тис. грн. Реалiзацiя горiлчаних виробiв, виготовлених Глосьом, Iгумновим i Шкiлем здiйснювалась без вiдображення у бухгалтерському облiку.

Якою має бути кримiнально-правова оцiнка дiй всiх цих осiб?

15.Сторожук у себе вдома обладнав майстерню по ремонту радiотелевiзiйної апаратури, в якiй тривалий час надавав послуги клієнтам по цiнах за домовленiстю. Пiзнiше вiн почав також широко практикувати записи пісень у виконаннi популярних зарубiжних i вітчизняних спiвакiв (не питаючи їх дозволу): чистi касети купував у магазинах, а, записавши за допомогою наявної у нього апаратури пiснi, продавав касети на речовому ринку.

Чи є дiї Сторожука кримiнально караними?

16.Кортюков i його дружина виготовляли килими шляхом штампування рiзних малюнкiв на тканинах, якi купували в магазинах. Вони ж займались виготовленням вiникiв з соломи проса «сорго»,

Кримінальне право України. Практикум

вирощуваного на присадибнiй дiлянцi, а також воскових свiчок перед релiгiйними святами. Килими Кортюкови продавали на речовому ринку, свiчки – в церквi, а вiники у них партiями закупляли рiзнi установи за договiрними цiнами. Свою дiяльнiсть вони не реєстрували i доходи в податковiй iнспекцiї не декларували. Вiд своєї дiяльностi Кортюков з дружиною протягом року отримали доход у сумi 21 тис. грн.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй подружжя Кортюкових.

17.Шкiлюк тривалий час займався вичинкою шкiри на замовлення громадян i для продажу, для чого обладнав пiдвальне примiщення свогобудинкупiдмайстерню.Шкуривiнскуповувавпоселахуприватних господарствах. За три роки Шкiлюк вiд здiйснюваної дiяльностi отримав доход у сумi 160 тис. грн. Протягом чотирьох мiсяцiв у нього

вмайстернi працював далекий родич Шматоваленко, якому Шкiлюк виплатив за це 10 тис. грн.

Чи є дiї Шкiлюка кримiнально караними?

18.Лiкар-стоматолог Соловей, займаючись стоматологiчною практикою на пiдставi лiцензiї, здiйснював її з порушенням лiцензiйних умов. Крiм того, не маючи спецiальної медичної освiти, Соловей займався проведенням абортiв та лiкуванням iнфекцiйних (венеричних) хвороб, за що одержував кошти, якi не вiдображав у звiтностi. Всього вiд такої дiяльностi Соловей за рiк одержав 65 тис. грн. Вiд надання стоматологiчних послуг Соловей за рiк одержав 22 тис. грн., які задекларував і сплатив із них податки. Внаслiдок проведення одного iз абортiв потерпiла стала безплiдною. Iнша жiнка стала безплiдною внаслiдок неналежного лiкування Соловеєм наявного у неї венеричного захворювання.

19.Приватний пiдприємець Нiкiтiн придбав у невстановленої особи 20 тонн спирту етилового, з якого у власному гаражi протягом 3 мiсяцiв виготовив разом iз сином 50 тис. пляшок фальсифiкованої горiлки шляхом розбавлення спирту водопровiдною водою. На пляшки вiн наклеював етикетки вiдомих виробникiв горiлчаних виробiв та пiдробленi марки акцизного збору. Виготовлена горiлка Нiкiтiним реалiзовувалась:

1) особисто Нiкiтiним – 10 тис. пляшок через кiоск, що йому належав;

2) через приватного пiдприємця Гарнiка – 10 тис. пляшок;

Глава 29. Злочини у сферi господарської діяльності

3)10 тис. пляшок – через п’ятьох громадян похилого вiку, якi з кожної проданої пляшки отримували по 1 грн.;

4)10 тис. пляшок – через продовольчий магазин, директором якого був Басенко.

10 тис. пляшок горiлки Нiкiтiн реалiзувати не встиг.

Лiцензiї на виробництво та реалiзацiю алкогольних напоїв Нiкiтiн i громадяни похилого вiку не мали.

20.Кiндрась пiдмовив студента Наумова зареєструвати на своє iм’я i за своєю домашньою адресою приватне пiдприємство i призначити Кiндрася директором цього пiдприємства, за що заплатив Наумову 600 грн. Намiру здiйснювати статутну діяльність Кiндрась не мав, а пiдприємство йому було потрібне для прикриття реалiзацiї товарiв, що контрабандно ввозилися ним в Україну, i легалiзацiї (вiдмивання) одержаних вiд їх реалiзацiї коштiв. Дiйсної мети створення пiдприємства Наумов не знав i вважав, що воно здiйснюватиме статутну дiяльнiсть.

Пiсля реєстрацiї пiдприємства Кiндрась уклав вiд його iменi договори з рядом пiдприємств на поставку цитрусових за вигiдними цiнами всього на суму 1 млн. 600 тис грн. Пiсля отримання коштiв вiд цих пiдприємств Кiндрась здiйснив їм поставки контрабандно ввезених ним цитрусових, уклавши перед цим удаваний договiр з «фiктивною» фiрмою на придбання цитрусових, перерахував на рахунок фiрми 1 млн. грн. на умовах передачi йому готiвкою перерахованих коштiв за вирахуванням 5 відсотків вiд суми «проконвертованих» коштiв.

Крiм того, за фiктивним договором Кiндрась на мiжбанкiвському валютному ринку купив за отриманi безготiвковi кошти 180 тис. доларiв

США i перерахував їх на валютний рахунок вiдкритої ним у офшорнiй зонi фiрми.

Варiант. Кiндрась повiдомив Наумова про те, з якою метою створюється пiдприємство.

21.Гончар, маючи намiр зайнятись незаконним виготовленням i реалiзацiєю горiлчаних виробiв, підбурив безробiтного громадянина Швеця зареєструвати на його iм’я приватне пiдприємство, предметом дiяльностi якого була зазначена дiяльнiсть з виробництва парфюмерних виробiв. Вiд iменi зареєстрованого пiдприємства був укладений контракт зі спиртовим заводом на придбання 60 тонн спирту для

Кримінальне право України. Практикум

виготовлення парфюмерних виробiв. Приватне пiдприємство уклало договiр оренди пiдвального примiщення, в якому Гончар встановив обладнання, що забезпечувало масове виробництво горiлчаних виробiв, найняв трьох робiтникiв, якi здiйснювали розливання розбавленого пом’якшеною водою спирту в пляшки. На пляшки наклеювались фальшивi марки акцизного збору та етикетки виробникiв горiлчаних виробiв. Виготовленi горiлчанi вироби передавались на реалiзацiю приватному пiдприємцю Яцинi. Iз 60-ти тонн спирту 59 було використано на виготовлення горiлчаних виробiв i лише 500 лiтрiв – на виготовлення парфюмерних виробiв. Пiдприємство мало лiцензiю лише на виготовлення парфюмерно-косметичної продукцiї з використанням спирту етилового. Виготовлення горiлчаних виробiв у звiтностi не вiдображалось. Податки сплачувались лише з дiяльностi по виготовленню парфюмерно-косметичних виробiв. Безробiтний Швець не цiкавився, з якою метою створене пiдприємство. Довiдка: ставка акцизного збору з 1 л спирту для виготовлення горiлчаних виробiв – 16 гривень, а для вироблення парфумерних виробiв – 1,2 гривнi.

22. Власник i директор приватного підприємства Воробей, який мав декiлька магазинiв у центрi обласного центру, вирiшив «розширити» свою дiяльнiсть за рахунок придбання у центрi мiста чотирьох магазинiв приватного пiдприємця Бабкiна. Від пропозицiї продати магазини Бабкiн вiдмовився, пiсля чого Воробей пригрозив Бабкiну, що вiн його «знищить». Воробей доручив двом своїм охоронцям Ярошу i Тихому примусити Бабкiна припинити торгівлю у центрi мiста, пообiцявши їм за це вiддати по одному магазину Бабкiна. Ярош i Тихий спочатку в двох магазинах Бабкiна побили вiкна, а потiм уночi пiдпалили два iншi магазини, в яких пiд час пожежi згорiло товарiв на 300 тис. грн. Зазнавши таких збиткiв, Бабкiн змушений був продати свої магазини за зниженою цiною Вороб’ю i припинити торгiвлю у центрi мiста. Ярош i Тихий також примусили Бабкiна пiд погрозою вбивства виплатити їм 10 тис. доларiв США як «вiдкупні» за те, що вони не чинитимуть перепон для торговельної дiяльностi Бабкiна на околицях мiста. Значна кiлькiсть товарiв, що реалiзовувалась у магазинах Вороб’я, були або контрабандно ввезеними, або «лiвими» (пiдпiльно виробленими) i їх реалiзацiя не вiдображалась в облiку. Всього протягом року таких товарiв було реалiзовано на 800 тис. гривень. Крiм того, на складi одного з магазинiв Воробей органiзував пiдпiльний цех з виготовлення фальсифiкованої горiлки шляхом

Глава 29. Злочини у сферi господарської діяльності

розбавлення спирту етилового водопровiдною водою. На пляшки з фальсифiкованою горiлкою наклеювались пiдробленi марки акцизного збору та етикетки вiдомих виробникiв горiлки. Реалiзовувалась горiлка через магазини Вороб’я. Такої горiлки було реалiзовано на 500 тис. грн.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй Вороб’я, Яроша i Тихого.

23.Приватний пiдприємець Гарєєв уклав усний договiр з директором лiкеро-горiлчаного заводу Кужелем, за яким взяв на реалiзацiю на 2 мiсяцi вироблених пiдприємством горілчаних виробiв, не вiдображених у облiку, на суму 200 тис. грн., маючи намiр одержати вiд їх реалізації прибуток у сумi 80 тис. грн. Протягом тижня Гарєєв устиг реалiзувати товару на 78 тис. грн., а решта була знищена пiд час пожежi на складi магазину Гараєва. Через 2 мiсяцi Кужель став вимагати у Гараєва повернення боргу, але грошей у Гараєва не було. Кужель запропонував охоронцям Маркову i Старкову за винагороду в 10 вiдсоткiв вiд суми боргу Гараєва «вибити» у того борг. Марков i Старков погодились, зустрілись з Гараєвим у нього вдома, стали вимагати повернути борг та сплатити їм додатково 20 тис. грн. за їх «роботу», погрожували його вбити, побили Гараєва, спричинивши йому легке тiлесне ушкодження. Оскiльки нi грошей, нi цiнного майна у Гараєва не було, Марков i Старков на пропозицiю Кужеля примусили Гараєва взяти кредит у банку, пообiцявши домовитись з банком про надання кредиту. Голова правлiння банку Попов на пропозицiю Кужеля погодився надати кредит Гараєву за 20 відсотків «комiсiйних» готiвкою. Гараєв взяв кредит у сумi 240 тис. грн. начебто для закупiвлi обладнання, розрахувався з Кужелем, Старковим, Марковим та Поповим. Об’єктивної можливостi повернути кредит у Гараєва не було, що усвiдомлювали Кужель, Старков, Марков та Попов.

24.Жаровецький та Трясун, працюючи вiдповiдно генеральним директором та головним бухгалтером приватної страхової компанiї,

уперiод з 7 грудня 1999 р. по 11 сiчня 2001 р. при здiйсненнi страхування життя та здоров’я громадян, не маючи iндивiдуальної лiцензiї Нацiонального банку України на проведення операцiй з валютними цiнностями, приймали вiд громадян страховi внески та здiйснювали виплати (видачу вiдсоткiв за укладеними договорами страхування, повернення початково внесених сум, виплати по листках непрацездатностi, надання кредитiв тощо) в iноземнiй валютi. Всього ними було прийнято страхових платежiв на суму 166295

Кримінальне право України. Практикум

доларiв США, 13264 євро та 157 тис. рублiв Росiйської Федерацiї, а видано 66888 доларiв США, 6144 євро та 83 тис. рублiв Росiйської Федерацiї. Залишкова сума (2399407 доларiв США, 7120 євро та 74 тис. рублiв Росiйської Федерацiї) склала, як визнав суд у вироку, доход страхової компанiї. Податок на вказаний доход Жаровецьким i Трясун в державний бюджет не сплатили. Внаслiдок бездокументного i необґрунтованого витрачання валютних цiнностей, прийнятих вiд страхувальникiв, на день покладення краю незаконнiй дiяльностi Жаровецького та Трясун залишились не виплаченими i не поверненими страхувальникам 102863 долари США, 71200 євро та 74 тис. рублiв Росiйської Федерацiї.

Дайте кримiнально-правову оцiнку вчиненому Жаровецьким i Трясун. Якi змiни в кримiнальному законодавствi мають бути при цьому врахованi?

25.ЗАТ «Iтер» уклало котракт з iноземною фiрмою, згiдно з яким продало їй металургiйну продукцiю на суму 2 млн. доларiв США. Пiсля поставки продукцiї зазначені грошовi кошти згiдно з контрактом, пiдписаним головою правлiння ЗАТ Iлюхiним, були перерахованi не на рахунок ЗАТ в уповноваженому банку України, а на рахунок iншої iноземної фiрми як оплата за технологiчне обладнання вартiстю 2 млн. доларів США, яке ця фiрма поставила ЗАТ «Iтер».

Чи є дiї Iлюхiна злочином, вiдповiдальнiсть за який передбачена ст. 207 КК?

26.Директор приватного пiдприємства Полiщук уклав фіктивний iмпортний контракт з латвiйською фiрмою на поставку в Україну продуктiв харчування на суму 300 тис. доларiв США. Перерахованi Полiщуком латвiйськiй фiрмi кошти були нею перерахованi на валютний рахунок Полiщука в швейцарському банку, який був Полiщуком вiдкритий без дозволу Нацiонального банку України пiд час його перебування в Швейцарiї. Обумовленi контрактом продукти харчування

вУкраїну не поставлялись. Аналогiчно за фіктивними контрактами ще з трьома iноземними фiрмами грошовi кошти у сумi 2 млн. доларiв США були перерахованi на рахунок Поліщука у швейцарському банку. Частину коштiв, що знаходились на рахунку, Полiщук використав на придбання нерухомостi за кордоном.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй Полiщука.

Глава 29. Злочини у сферi господарської діяльності

27. Цуркан, виїжджаючи у Бельгiю, на прохання

Сударiкова за плату перемiстив через митний кордон без декларування 100 тис. доларiв США, якi знаходились у валiзi з подвiйним дном, вiдкрив у бельгійському банку валютний рахунок на ім’я Сударікова і вніс на нього переміщені грошові кошти. За свої послуги Цуркан отримав від Сударікова 4 тис. доларiв США.

Дайте кримiнально-правову оцiнку дiй Цуркана i Сударiкова. Варiант. Аналогiчнi дiї Цуркан вчинив ще декiлька разiв на про-

хання iнших громадян.

28.Родiонов, знаходячись в однiй iз iноземних країн, вiдкрив на своє iм’я валютний рахунок, на якiй внiс грошовi кошти у сумi 50 тис. доларiв США, отриманi ним як гонорари за читання лекцiй та видання шести його художнiх творiв за кордоном. Пiсля повернення

вУкраїну Родiонов тричi робив розпорядження про перерахування частини грошових коштів, які знаходились на рахунку, на рахунки інших осіб, а еквівалент цих сум отримував готівкою в Україні від осіб, за домовленiстю з якими вiн здiйснював перерахування за кордоном.

29.Директор ТОВ «Пегас» Карташов та його головний бухгалтер Крячко занизили вартiсть робiт, виконаних товариством, на 500 тис. грн., ухилившись вiд сплати податку на додану вартість на 100 тис. грн. Одержанi неврахованi кошти вони привласнили. Органами досудового слiдства їх дiї квалiфiковано за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 та ч. 3 ст. 212 КК.

Чи правильно квалiфiковано дiї Карташова i Крячка? Яке рiшення по справi має прийняти суд?

30.Семенов вкрав у тролейбусi у громадянина Шишка гаманець із 2 тис. грн. та 200 доларами США. Частину викрадених грошових коштiв Семенов витратив на придбання спиртних напоїв та продуктiв харчування, а iншу програв у карти.

Варiант 1. Викраденi кошти Семенов потратив на придбання наркотичних засобiв.

Варiант 2. Викраденi кошти Семенов передав у банк для погашення кредиту.

Варiант 3. На викраденi кошти Семенов взяв в «оренду» на 1 рiк у iншого громадянина автомобiль.