ДИПЛОМНА РОБОТА
Адаптація
функціонування підприємств торгівлі до соціально-економічних умов зовнішнього
середовища
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи фінансової діяльності підприємства торгівлі
.1 Особливості організації фінансової діяльності торгівельного підприємства
.2 Специфіка особливостей обліку в торгівлі
.3 Формування доходів торгівельного підприємства
Розділ 2. Аналіз фінансової діяльності підприємства торгівлі на прикладі
.1 Загальна характеристика підприємства
.2 Аналіз результатів діяльності
.3 Аналіз рентабельності торговельного підприємства та показники, які її характеризують
Розділ 3. Напрями підвищення ефективності фінансової діяльності підприємств торгівлі на прикладі
.1 Фактори, які можуть вплинути на діяльність підприємств торгівлі
.2 Напрями підвищення рентабельності підприємства
.3 Діяльність торгових підприємств в умовах фінансової кризи
Розділ 4. Охорона праці
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Процес розвитку і формування ринкових відносин в Україні виявив низку проблем, пов’язаних з управлінням фінансово-економічною діяльністю підприємств роздрібної торгівлі. Загострення конкурентної боротьби внаслідок змін у системі ціноутворення, оподаткування, кредитування, розвиток ринкової інфраструктури змінили економічне середовище функціонування торговельних підприємств, що, своєю чергою узалежнило ефективність їхньої діяльності від багатьох факторів. Важливе значення для забезпечення розвитку підприємств торгівлі має ефективне використання не тільки їхніх внутрішніх можливостей, а й урахування розвитку виробництва, активізація інвестиційних процесів, підвищення купівельної спроможності споживачів, удосконалення процесів регулювання торговельної діяльності з боку держави.
Як свідчить аналіз публікацій, оцінюючи вплив зовнішніх факторів на розвиток торговельного підприємства, дослідники недостатньо уваги приділяють регуляторній ролі держави. Однак для блокування розвитку кризових явищ, що супроводжують будь-які трансформаційні процеси, необхідним є регулятивний вплив держави, з одного боку, спрямований на всі рівні економічних підсистем (підприємство, галузь, економіка загалом), а з іншого - сприятливий для розвитку ринкових відносин.
Огляд наукових праць свідчить про недостатньо повне висвітлення ролі держави як чинника, що впливає як на сам суб’єкт господарювання (торговельне підприємство), так і на інші складові його зовнішнього оточення, а також впливу держави як зовнішнього фактора на ефективне функціонування підприємств торгівлі, хоча вона є однією із найважливіших галузей господарства, оскільки, з одного боку слугує критерієм розвитку виробництва та задоволення потреб платоспроможного попиту населення, з іншого, - є центральною ланкою розвитку соціальної інфраструктури внутрішнього товарного ринку. Удосконаленню торговельної діяльності підприємств різних форм власності, поліпшенню їх фінансового стану сприятиме формування такої регуляторної політики, яка б стимулювала їх економічне зростання, враховуючи територіальне розміщення, структуру товарообороту, обсяги реалізації тощо.
Недостатня обґрунтованість теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення управління фінансово-економічною діяльністю підприємств роздрібної торгівлі та її регулювання з урахуванням специфіки економічного розвитку України підтверджує актуальність цієї проблеми. Нагальна потреба наукового дослідження у цьому напрямі й зумовила вибір теми дисертаційної роботи.
Метою дипломної роботи є розробка теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо адаптації функціонування підприємств торгівлі до соціально-економічних умов зовнішнього середовища, що формується під впливом держави, а також обгрунтування теоретичних і науково-методичних засад удосконалення системи аналізу в управлінні діяльності торговельних підприємств.
Цільова спрямованість роботи зумовила необхідність вирішення таких завдань:
виявити особливості функціонування торговельних підприємств на сучасному етапі становлення ринкової економіки;
дослідити механізм державного регулювання торгівлі, обґрунтувати необхідність удосконалення державного регулювання діяльності підприємств торгівлі за умова ринкової економіки;
розробити систему моніторингу впливу держави як зовнішнього чинника на діяльність роздрібних торговельних підприємств;
проаналізувати фінансово-економічний стан підприємств торгівлі та вплив фінансових важелів держави на ефективність їх функціонування;
розробити методичні рекомендації з регулювання товарообороту і його асортиментної структури враховуючи опосередкований вплив держави на попит споживачів і рекомендації з удосконалення методичних підходів оптимізації результатів господарсько-фінансової діяльності підприємств;
запропонувати методичні підходи до побудови та удосконалення системи оподаткування прибутку підприємств торгівлі.
Об’єктом дослідження є підприємства торгівлі в ринковому середовищі.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні аспекти управління діяльністю підприємств торгівлі та її регулювання за сучасних умов.
Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять методи загальної теорії наукового пізнання, історико-системний підхід. Для вивчення та узагальнення наукових розробок використані методи порівняння, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, статистичні й експертні методи дослідження. Для визначення і узагальнення факторів зовнішнього середовища, що впливають на ефективність функціонування торговельних підприємств, а також державного впливу використано соціологічні (соціологічне опитування), статистико-економічні методи дослідження (вибіркове спостереження, анкетування, групування, ряди динаміки, середні величини, індексний метод).
Інформаційною базою роботи є
офіційна інформація Державного комітету статистики України, статистична та
фінансова звітність підприємств ї торгівлі, матеріали анкетування, дані
інтернет-мережі, власні аналітичні розрахунки. Новизна роботи полягає в
теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішенні завдань, які сприятимуть
підвищенню ефективності діяльності торговельних підприємств за ринкових умов.
Розділ 1. Теоретичні основи
фінансової діяльності підприємства торгівлі
.1 Особливості організації
фінансової діяльності торгівельного підприємства
Підприємства та організації торгівлі є сполучною ланкою між виробництвом продукції та її споживанням, сприяють завершенню кругообігу суспільного продукту.
У діяльності підприємств торгівлі поєднуються операції виробничого характеру (закупівля, зберігання, фасування) з невиробничими, пов'язаними зі зміною власників, тобто безпосередньо з реалізацією продукції.
Торгові підприємства в залежності від характеру їх діяльності і призначення поділяються на підприємства оптової торгівлі і підприємства роздрібної торгівлі. Торгівля не створює додаткової споживної вартості. Вартість збільшується в результаті витрат додаткового суспільної праці, що призводить до збільшення витрат обігу.
Фінанси торгового підприємства це економічні відносини, що виникають у зв'язку з утворенням і використанням необхідних грошових фондів з метою здійснення безперебійного процесу продажу товарів.
Фінансів торгового підприємства властиві такі три основні функції:
розподільча;
регулююча;
контрольна.
Фінансові ресурси підприємств торгівлі це результати функціонування фінансів, які виступають у якості грошових доходів і надходжень коштів.
Фінанси торгівлі це система економічних відносин, за допомогою яких здійснюються формування і розвиток фінансових ресурсів в умовах ринкових відносин, що обумовлено кругообігом товарно-грошових відносин у вигляді двох фаз: купівля товарів і їх продаж у роздрібній торгівлі. Перша фаза пов'язана з рухом товарів, а друга з рухом грошових коштів.
Фінансові ресурси підприємств торгівлі призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат та економічного стимулювання персоналу. Вони виступають матеріальними носіями фінансових відносин підприємств.
За економічним призначенням розрізняють фінансові ресурси, що забезпечують наступні напрямки діяльності підприємства: основну господарську діяльність, відтворення основних фондів, матеріальне заохочення персоналу, соціальний розвиток підприємства.
Роль і значення фінансових ресурсів зумовлюються необхідністю організації на підприємствах торгівлі сучасних систем управління фінансами і розробки фінансової політики.
Джерелами формування фінансових ресурсів торговельного підприємства в організаційно економічному відношенні є: власні та прирівняні до них кошти, кошти, що мобілізуються на фінансовому ринку; надходження коштів в порядку перерозподілу.
Особливість торгівлі - завершення процесу виробництва і реалізації, по суті - завершення циклу товарного виробництва після того, як товар знайде покупця і відбудеться операція купівлі-продажу.
Для будь-якої економіки характерним є товарообіг, обсяги якого по суті відбивають розподіл створеного сукупного суспільного продукту, структуру споживання, процеси, що відбуваються в торгівлі, зумовлюють стан грошового обігу в країні.
В даний час розгалужена мережа торгових підприємств базується на приватній торгівлі.
Всі торговельні підприємства здійснюють свою виробничу діяльність виключно самостійно, несуть постійну відповідальність за результати господарювання, одержуваний фінансовий результат, самостійно розпоряджаються власними коштами.
Держава впливає на економіку торгових підприємств, використовуючи податкову систему і штрафні санкції.
Характерно для підприємств торгівлі те, що вони зазвичай складають комплексну систему, входячи в те чи інше об'єднання. Не всі підприємства є повністю самостійними юридичними особами, а лише обслуговують свою потребу в отриманні фінансового результату за допомогою рахунків головних підприємств і структур.
Характерно для структурних одиниць об'єднань те, що вони наділяються власними оборотними коштами за рахунок статутного фонду організації, але не мають розрахункового рахунку і ніяких відносин з банками, окрім як з приводу інкасації виручки, що надійшла.
Істотна частина виручки торговельних організацій має готівково-грошову форму (понад 80%).
Необхідність організації дотриманням суворого контролю за виконанням касової дисципліни, за своєчасною інкасацією виручки від реалізації та її правильним використанням, за дотриманням діючих норм і правил організації готівково-грошового обороту.
Виручка від реалізації товарів підприємств торгівлі надходить в готівково-грошовій формі, працівники торгівлі несуть особисту матеріальну відповідальність за збереження майна і грошових коштів, що вимагає посилення фінансового контролю.
Дуже висока особиста відповідальність працівників торговельних підприємств за збереження матеріальних ресурсів та використання грошових коштів.
Так як підприємство торгівлі перебуває в сфері обігу, то характерна риса фінансів - залежність їх показників від швидкості обороту коштів (від тривалості реалізації товарів покупцеві).
Основними показниками діяльності торговельних підприємств є:
Обсяг товарообігу в грошовому виразі;
Абсолютна і відносна величина витрат обігу;
Валовий дохід;
Рентабельність.
Фінансовий стан підприємств торгівлі залежить від оптимальності витрат обігу та тривалості часу реалізації товарів.
Застосування ручної праці, що відображає низький рівень механізації та технічної озброєності праці в торгівлі.
За своєю економічною значущістю витрати торгових підприємств можу підрозділятися на дві частини:
) витрати, пов'язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу: доопрацювання товарів, запропонованих до реалізації (за згодою виробника); упаковка; асортиментний підбір; транспортування товару; зберігання та ін;
) витрати, пов'язані з перетворенням товарної форми продукції, прийнятої на реалізацію, в грошову: заробітна плата працівникам з нарахуваннями; адміністративно-управлінські витрати; сплата відсотків за кредит; реклама; природний спад товарів.
Якщо витрати в сфері обігу збільшують ціну товару понад встановлену, то друга група витрат підлягає компенсації за рахунок відповідних знижок з ціни для торговельних організацій, які вказуються в договорі.
Витрати обігу, як один з головних показників діяльності, враховуються і плануються в абсолютному та відносному вираженні.
Витрати обігу в торгівлі являють собою витрати суспільної праці, виражені у грошовій формі і пов'язані з процесом руху товарів від місць виробництва до споживача.
Витрати обігу відрізняються від собівартості тим, що в них відсутня вартість закуповуваних товарів, тому що підприємства торгівлі закуповують вже вироблені товари, витрачаючи кошти лише на їх доведення до споживача. Для планування та обліку витрат обігу використовуються наступна номенклатура статей:
Транспортні витрати;
Витрати на оплату праці;
Відрахування на соціальні потреби;
Витрати на оренду та утримання будівель і приміщень, обладнання та інвентарю;
Амортизація основних засобів;
Витрати на ремонт основних засобів;
Ремонт санітарного та спеціального одягу, столової білизни, посуду, приладів та ін малоцінних і швидкозношуваних предметів;
Витрати на паливо, газ, електроенергію;
Витрати на збереження, підбір, сортування і пакування товарів;
Витрати на рекламу;
Витрати з виплати відсотків за користування позикою;
Втрати товарів і технологічні відходи;
Витрати на тару;
Інші витрати.
На підприємствах торгівлі за рахунок відрахувань, що відносяться на витрати обігу і виробництва, створюються такі резерви:
На оплату винагород за підсумками року і за вислугу років;
Резерв на списання природного убутку в межах затверджених норм;
Резерв на оплату відпусток;
Резерв на ремонт основних засобів.
Фактори, що впливають на рівень витрат підприємств торгівлі:
Суб'єктивні, безпосередньо пов'язані з діяльністю підприємства - обсяг і структура товарообігу, використання власного і позикового оборотного капіталу, торгової площі, торговельно-технічного обладнання, транспортних засобів, умови організації та оплати праці працівників та ін;
Об'єктивні, до яких належать зміни: роздрібних цін, тарифів на перевезення товарів різними видами транспорту, процентних ставок за користування банківським кредитом, вартості комунальних послуг, орендної плати та ін.
Джерелом фінансування витрат обігу є валовий дохід.
Основні заходи щодо зниження питомої ваги витрат в обсязі товарообігу сприятимуть поліпшенню фінансового результату.
Для поліпшення фінансового результату діяльності торговельного підприємства необхідно: збільшення товарообігу, обсягів торгівлі; скорочення часу товарного обігу; підвищення якості товару і розширення асортименту реалізованих товарів.
Підприємницька діяльність у торгівлі пов'язана з формування і використанням основного і оборотного капіталу, необхідного для просуванням, зберігання та реалізації товарів.