Каналізаційні стояки з виробничими стоками дозволяється прокладати в обштукатурених коробах і без ревізій.
Порядок знешкодження та спуску побутових та виробничих стічних вод погоджується з місцевими установами санітарно-епідеміологічної служби, природоохоронними органами і здійснюється в суворій відповідності до вимог СанПіН 42-126-4630-88 "Правила охраны поверхностных вод от загрязнения сточными водами".
Всі стаціонарні підприємства торгівлі вимагається обладнати системами господарчо-питного та гарячого водопостачання, а також роздільними системами каналізації виробничих та господарчо-побутових стічних вод з самостійним випусканням.
Умови водопостачання та каналізації підприємств дрібно-роздрібної мережі визначаються територіальними СЕС.
Всі стаціонарні організації торгівлі обладнуються туалетами та раковинами для персоналу. При цьому слід передбачити конструкції, які виключають повторне забруднення рук після миття (ліктьові, педальні приводи та ін.)
Туалети для персоналу та відвідувачів повинні бути роздільними.
Завантажувальну, камеру зберігання харчових відходів, тамбури туалетів для персоналу слід обладнати кранами із змішувачами на рівні 0,5м від підлоги для забору води, що призначена для миття підлоги, а також трапами з нахилом до них підлоги.
Прокладання внутрішніх каналізаційних мереж не допускається під стелею приміщень, призначених для прийому, підготовки продуктів до продажу, складських приміщень.
В організаціях торгівлі, що розташовані в житлових будівлях та будівлях іншого призначення, мережі побутової та виробничої каналізації не поєднуються з каналізацією цих будівель.
Особи, що приходять на роботу в організації торгівлі, зобов’язані пройти медичні огляди, професійну гігієнічну підготовку та атестацію, результати котрих заносяться до особової медичної книжки встановленого зразка.
В організаціях продовольчої торгівлі повинні бути створені необхідні умови для дотримання правил особистої гігієни персоналу (окреме обладнане приміщення, наявність мила, рушників, туалетного паперу, мийних та дезінфекційних засобів, антисептиків).
Співробітники організацій продовольчої торгівлі повинні бути охайно вдягнуті, носити чистий санітарний одяг (включаючи спеціальний головний убір), фірмовий знак організації, її місцезнаходження, ПІБ продавця. Спільне зберігання санітарного та домашнього одягу в організаціях торгівлі заборонено.
Працівники організацій торгівлі зобов’язані дотримуватись наступних правил особистої гігієни:
залишати верхній одяг, взуття, головний убір, особисті речі у гардеробній;
перед початком роботи ретельно мити руки з милом, одягати чистий санітарний одяг, підбирати волосся під ковпак або косинку;
працювати у чистому санітарному одязі, змінювати його по мірі забруднення;
перед відвідуванням туалету знімати санітарний одяг в спеціально відведеному місці, після відвідування туалету ретельно мити руки з милом;
- за появи ознак застудного захворювання або кишкової дисфункції, а також нагноєнь, порізів, опіків повідомляти адміністрацію та звертатися до медичних закладів для лікування;
- повідомляти про всі випадки захворювань кишковими інфекціями у родині працівника;
не палити та не вживати їжу на робочому місці (вживання їжі та паління дозволяється тільки у спеціально відведених місцях).
В кожній організації торгівлі слід мати аптечку з набором медикаментів для надання першої невідкладної допомоги.
Учні середніх загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних закладів, студенти спеціальних навчальних закладів та технікумів перед проходженням виробничої практики в організаціях торгівлі проходять медичний огляд та гігієнічну підготовку у встановленому порядку.
Слюсарі, електромонтери та інші працівник, що зайняті ремонтними роботами в виробничих та складських приміщеннях, працюють в цехах в чистому санітарному (або спеціальному) одягу, переносять інструменти в спеціально закритих ящиках.
В західних країнах питання охорони праці і екології тісно пов’язані з управлінням якістю продукції. Так, німецька фірма RP Rhodia AG в інформаційному бюлетені до своїх працівників звертається із словами «В умовах зростаючої національної і міжнародної конкуренції все більшого значення набуває створення високоякісної продукції низької вартості і потрібної кількості, доставляння її торговим клієнтам і задоволення вимог замовника. Безпека людей, продукції, споруд, а також охорона довкілля є вищою заповіддю».
Метою ТОВ «Асоль» є успішне і довготривале виживання в умовах конкуренції. Завдяки господарським успіхам ми можемо зберегти робочі місця. Підприємство досягне успіху, якщо віддача від нашої праці буде більшою. Завдяки постійному поліпшенню охорони праці і захисту довкілля як базової основи нашої підприємницької філософії ми збільшимо наші господарські успіхи та підтвердимо очікування громадськості. Нашим стандартом є економія енергії, озеленення, прикрашання виробничого середовища.
Охорона праці є важливим обов’язком і відповідальністю кожного лінійного і функціонального керівника, які мають стежити за дотриманням усіх нормативно-правових актів з охорони праці. Спеціалісти служби охорони праці повинні консультувати керівників і контролювати виконання нормативно-правових актів.
Підприємство проводить свою працеохоронну політику на основі національних і європейських правових норм. Система управління охороною праці (Sicherheitsmanagement) на підприємстві орієнтована на вимоги SCC-Standard (Safety Certification for Contractors), який вимагає:
Проведення регулярних інспекцій робочих місць (робіт) з боку керівників підрозділів щодо вимог безпеки, зокрема застосування засобів індивідуального захисту;
проведення регулярних інспекцій об’єктів і робіт підвищеної небезпеки з боку керівників;
інструктаж нових працівників і щорічний повторний інструктаж всіх працівників зі загальних питань безпеки, гігієни праці і захисту довкілля (БГД);
спеціальне навчання з питань БГД всіх працівників, праця яких пов’язана з роботами підвищеної небезпеки;
навчання працівників пожежній безпеці і правилам першої допомоги, постійна готовність протипожежних засобів;
наявність справних засобів індивідуального захисту для всіх працівників;
встановлення і підтримання в дії засобів сигналізації, зв’язку, вимірювання і аналізу можливих причин нещасних випадків та аварій;
встановлення і ведення статистики нещасних випадків.
Служба охорони праці підприємства здійснює дорадчу і контрольну функції і зокрема:
веде статистику нещасних випадків;
розвиває працеохоронну стратегію і концепцію на підставі встановленої працеохоронної політики;
підтримує готовність протипожежних засобів;
контролює додержання встановлених вимог безпеки праці і пожежної безпеки;
контролює безпеку робіт з небезпечними речовинами.
За безпеку проведення робіт, а також за навчання працівників діям в аварійних ситуаціях відповідає керівник підрозділу. Детальні вказівки даються в спеціальних інструкціях. До перевірки безпеки і гігієни праці широко залучаються всі працівники.
Система управління охороною праці фірми побудована на основі працеохоронної політики і містить такі питання:
ретельне всебічне навчання персоналу вимогам безпеки праці і пожежної безпеки. Систематичне навчання, спрямоване на виховання у працівників звички до праці без порушень правил безпеки;
ретельний всебічний контроль і аналіз виконання інструкцій з охорони праці керівником підрозділу і спеціалістами охорони праці;
навчання методам першої допомоги і використання засобів індивідуального захисту.
За справність засобів безпеки на
виробничому обладнанні, а також використання засобів індивідуального захисту
відповідають лінійні керівники.
Висновок
Торговельна діяльність підприємств забезпечує безперервний процес руху активів у формі товарів від виробничих підприємств різних форм власності до безпосередніх споживачів. Для забезпечення торговельної діяльності підприємства здійснюють операції купівлі-продажу товарів, які є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства.
Різноманіття форм власності в період ринкової економіки та розширення прав торговельних підприємств вимагають альтернативних, а часом і різноманітних підходів при рішенні конкретних питань методики й техніки ведення обліку торговельної діяльності.
Метою діяльності торговельного підприємства, як і інших суб'єктів господарювання, є отримання прибутку, що визначається як різниця між доходами від певної діяльності та витратами на її здійснення.
Доходи відображаються у фінансовій звітності згідно з принципів нарахування та відповідності доходів та витрат, тобто для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.
Аналіз діючої практики показує, що на торговельних підприємствах як в організаційному так і в методологічному аспекті облік надходження та вибуття товарів, облік доходів і витрат, а також формування фінансових результатів продовжує мати серйозні недоліки, які проявляються при інвентаризаціях товарно-матеріальних цінностей, а також при звіреннях даних складського обліку, коли виявляються недостачі й значні розбіжності за рахунок пересортування окремих видів товарно-матеріальних цінностей. Має місце й велика кількість помилок у первинних документах й облікових регістрах, що характеризують надходження і рух товарів.
Специфікою торговельної діяльності є швидко змінний та кількісно значний асортимент товарів, що спричинює ускладнення надходження та вибуття товарів, інвентаризації тощо. Розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат для підприємства, що обліковуються, на субрахунку 289 є надто складним.
Витрати, шо входять до первісної вартості товарів, найдоцільніше списувати для включення до собівартості реалізованих товарів наприкінці звітного місяця на підставі розрахунку їх розподілу на основі середнього відсотка цих витрат, розрахованого згідно з положенням П(С)БО 9.
Даний методологічний підхід до обліку витрат, що входять до первісної вартості товарів, простіший і раціональнішим, не суперечить нормам положень (стандартів) бухгалтерського обліку та забезпечує точність і об'єктивність визначення фактичної собівартості товарів. Такий порядок обліку та списання названих витрат раціональніший, звичний і простіший для вивчення та застосування в практичній роботі. Він забезпечує правильне відображення в обліку фактичної собівартості реалізованих товарів та залишку їх у Балансі. Тому первісна вартість товарів (фактична їх собівартість) не може й не повинна обліковуватися на рахунку 28 «Товари», а фактична собівартість реалізованих товарів повинна відображатися й визначатися на рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів», який за своєю назвою та економічним змістом для цього й призначений, а не на рахунку 28 «Товари».
Система управління охороною праці є невід’ємною частиною системи управління виробничою діяльністю підприємства і спрямована на:
запобігання виробничим травмам, професійним захворюванням, пожежам і аваріям;
забезпечення виконання вимог законодавчих і нормативно-правових актів з питань охорони праці і здійснення працеохоронної політики підприємства.
Працеохоронна політика підприємства містить принципові положення і конкретні зобов’язання щодо поліпшення умов праці і зокрема:
ми запевняємо наших працівників, наших клієнтів, і громадськість, що будемо берегти всі надані нам ресурси;
ми гарантуємо нашим працівникам безпеку, гігієну праці, виробниче середовище відповідно до вимог діючих стандартів і зобов’язуємося діяти з повагою до людини і довкілля;
ми поставили за мету досягти високої
конкурентоспроможності нашого підприємства і водночас забезпечити наступному
поколінню безпечне і чисте довкілля.
Список використаної літератури
1.Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. за № 436-ІV.
.Інструкція про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, затверджена наказом Міністерства статистики України від 28.12.96 р. за №389.
. Цивільний кодекс України.
.Абрютина М.С., Грачев. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учебно-практическое пособие. - М.: Издательство “Дело и Сервис”, 1998. - 256 с.
.Алексеева М.М. Планирование деятельности фирмы: Учебно-практическое пособие. - М.: Финансы и статистика, 2010. - 245 с.
.Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 2009. - 416с.
.Балабанов И.Т. Фининсовый анализ и планирование хозяйственного субъекта: Учебник для вузов.- М.: Финансы и статистика, 2010.
.Економіка підприємств: Підручник в 2 т. / За ред. С.Ф. Покропивного. - К.: “Хвиля-Прес”, 1995.
.Економіка торговельного підприємства / Під ред. Н.М. Ушакової. - К.: “Хрещатик”, 2009. - 800с.
.Економічний аналіз: Навчальний посібник. За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с.
.Житна І.П. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств. - К.: Вища школа, 1992.
.Журавлев В.В., Савруков Н.Т. Анализ хозяйственно-финансовой деятельности предприятий. - Чеборсары, 2001. - 135с.
. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. - К.: Знання прес, 2000. - 208с.
. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: навч. посібник. - К.: МАУП, 2000. - 152с.
.Ковалев В.В., О.Н. Волкова. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебник. - М.: Проспект, 2000. - 420 с.
.Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств.-К.: Видавничий дім “Скарби”, 2001.-336с.
.Кононенко. Читаємо фінансову звітність.-Х.:Фактор, 2000. - 96 с.
.Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. - К.: Знання, 2009. - 294с.
.Основы финансового менеджмента / Под ред. И.А. Бланка. - К.: «Ника-Центр», «Эльга», 2000. - 512с.
. Панкратов Ф.Г., Серьогіна Т.К. Комерційна справа: Навч. посібник для вузів. - Рівне: Видавнича асоціація “Вертекс”, 2001. - 352с.
.Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск: Новое знание, 2001. - 688с.
.Финансовый менеджмент / Под ред. Е.С. Стояновой. - М.: Наука, 2001. - 264с.
. Шеремет А.Д., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 2010. - 208с.
.А.В.Калина,М.Т.Пашута ¢¢Прогнозування та макроекономічне пла-нування¢¢;Навчальний посібник,К:МАУП,98р.,стр.34-36.
.А.М.Ковалева ¢¢Финансы¢¢,Научное пособие,М:97,стр.322
.А.М.Поддерьогін ¢¢Фінанси підприємств¢¢,стр.288
.Бонк И.А. ¢¢Стратегия и тактика управления финансами¢¢,К,1996,с.21
.БизнесИнформ; ж,№5-6,1999,стр.86-92.
.Портер М.¢¢Стратегія конкуренції:методика аналізу галузей і діяльно-сті конкурентів¢¢,К,1998.,стр.342,416.
.¢¢Стратегическое планирование¢¢,Под ред. Уткина Э.А.,М:98
.Тян Р.Б.¢¢Планирование деятельности предприятия¢¢,Научное посо-бие;К:МАУП,1998г.
.Формування державної системи економічного прогнозування та планування¢¢,ж.Банківська справа №2,96р.,стр.11-20.
.Ю.В.Николенко,М.М.Діденко,А.В.Шегда ¢¢Основи економічної теорії¢¢,Підручник:У 2 кн.Кн.2:Підприємництво,маркетинг,менеджмент.Ві-дтворення в національному та світовому господарстві,К:Либідь,1998р,