Розділ 4. Охорона праці
Система управління охороною праці (СУОП) - сукупність органів управління підприємством (структурним підрозділом), які на підставі чинних нормативно-правових актів і політики підприємства здійснюють цілеспрямовану планомірну діяльність щодо виконання завдань охорони праці, спрямованих на усунення неприпустимого ризику для здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
Об’єктом управління охороною праці на підприємстві є діяльність структурних підрозділів і функціональних служб щодо здійснення правових, навчально-виховних, соціально-економічних, організаційно-технічних і санітарно-профілактичних заходів з охорони праці.
Мета функціонування СУОП - здійснення державної політики щодо охорони праці, яка спрямована на усунення неприпустимого ризику для здоров’я працівників під час виробничої діяльності, запобігання нещасним випадкам, профзахворюванням і аваріям шляхом комплексного вирішення встановлених завдань з охорони праці.
Управління охороною праці на підприємстві здійснюють:
— загалом на підприємстві - директор (роботодавець) та його заступники;
— у підрозділах - їх керівники.
Організаційно-методичну і наглядову діяльність з охорони праці, підготовку управлінських рішень та контроль за їх виконанням здійснює служба охорони праці, яка підпорядковується безпосередньо директору.
Нормативною базою СУОП є Конституція України, Закон «Про охорону праці», Кодекс законів про працю, постанови Верховної Ради, постанови Кабінету Міністрів України (КМУ), Укази Президента, Національна програма покращання безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, Закон «Про охорону здоров’я», Закон «Про пожежну безпеку», система стандартів безпеки праці, правила, норми, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці.
Вимоги нормативно-правових актів щодо охорони праці виконуються завдяки функціонуванню СУОП, тобто планомірним виконанням завдань і функцій управління охороною праці.
Робота з охорони праці на об'єкті роздрібної торгівлі здійснюється відповідно до Законів України: "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку", Про споживчу кооперацію "," Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення "і чинними положеннями про службу охорони праці та службі пожежної безпеки.
. За безпеку конструкції, правильність вибору матеріалу, якість виготовлення, монтаж, наладку, ремонт та технічне діагностування, а також відповідність об'єкта цим Правилам, відповідає підприємство, установа, організація (незалежно від форм власності та відомчої належності), що виконує відповідні роботи.
Власник (керівник) об'єкта роздрібної торгівлі та інші посадові особи несуть персональну відповідальність за виконання вимог Правил, в межах покладених на них завдань і функціональних обов'язків, згідно з чинним законодавством.
Власник (керівник) зобов'язаний: створити службу охорони праці або призначити посадову особу, яка повинна забезпечувати вирішення конкретних питань охорони праці;
затвердити інструкції про обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій;
створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, забезпечити дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці та пожежної безпеки;
розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти про охорону праці та пожежної безпеки діють у межах об'єкта та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників;
забезпечувати організацію та проведення медичних оглядів працівників;
забезпечувати організацію навчання і перевірку знань працівників з питань охорони праці;
здійснювати постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці та пожежної безпеки.
Працівники роздрібної торгівлі повинні проходити медичні огляди відповідно до порядку і термінів встановлених Положенням про медичний огляд працівників певних категорій.
Усі працівники при прийомі на роботу або переведення на іншу ділянку, а також у процесі роботи на об'єкті повинні проходити навчання відповідно до Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці та Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, установах та організаціях України.
Навчання працівників передбачає інструктаж з питань охорони праці, пожежної безпеки, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, вивчення правил поведінки при виникненні аварій на об'єкті.
Працівники допускаються до самостійної роботи тільки після вступного інструктажу, навчання і перевірки теоретичних знань, первинного інструктажу на робочому місці, стажування і придбання навичок безпечних методів праці.
Для перевірки знань працівників з питань охорони праці та пожежної безпеки на об'єкті наказом власника (керівника) створюється комісія, яку очолює його заступник (головний інженер).
Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляються протоколом. Особам, які при перевірці знань показали задовільні результати, видаються посвідчення. У разі незадовільних результатів працівники повинні пройти повторну перевірку протягом місяця.
Розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань, пригод, що виникли на об'єкті роздрібної торгівлі, повинно проводитися в порядку, передбаченому в Положенні про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях.
Особи, винні у порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.
Організації торгівлі можуть розташовуватися як в окремо стоячій будівлі, так і в прибудованих, вбудованих, вбудовано-прибудованих до житлових будинків та в будівлях іншого призначення приміщень, а також розміщуватися на території промислових та інших об’єктів для обслуговування працівників цих організацій.
Діяльність організацій торгівлі не повинна погіршувати умови проживання, відпочинку, лікування, праці людей в житлових будівлях та будівлях іншого призначення.
В приміщеннях, прибудованих, вбудованих, вбудовано-прибудованих до житлових будинків та в будівлях іншого призначення приміщень не дозволяється розміщувати спеціалізовані рибні та овочеві магазини, а також магазини, загальною площею більше 1000м2.
Відстань від меж ділянок ринків та організацій торгівлі до меж ділянок житлових та громадських будівель, загальноосвітніх, дитячих закладів, установ охорони здоров’я і відпочинку повинна бути не менше, ніж 50 метрів.
Будівництво нових, а також технічне переозброєння, реконструкція і розширення існуючих підприємств торгівлі здійснюються відповідно до діючих "Санитарных норм к проектированию промышленных предприятий" N 245-71. Введення в експлуатацію новозбудованих, реконструйованих та капітально відремонтованих підприємств та цехів повинно проводитись за погодженням з установами санітарно-епідеміологічної служби відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів від 8 жовтня 2008 року № 923 " Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».
Асортимент продукції, що пропонується, розробляється у суворій відповідності до проектної потужності підприємства, споживацького попиту, наявності необхідних приміщень, рівня їх забезпеченості технологічним та холодильним обладнанням і погоджується із територіальними установами санітарно-епідеміологічної служби. Таке погодження проводиться перед початком роботи підприємства та при зміні асортименту на підставі аналізу показників санітарно-епідеміологічної безпеки продукції, а також санітарних актів утримання приміщень, технологічного та допоміжного обладнання.
Завантажування продуктів слід передбачати з торців житлових будівель, що не мають вікна, із підземних тунелів за наявності спеціальних завантажувальних приміщень.
Територія організацій торгівлі та приєднувана до неї по периметру упорядковується та утримується у чистоті. На території влаштовують навіси для зберігання тари та площадку для збирання сміття та харчових відходів, яка розміщується на відстані не менше 20м від місць торгівлі. Для збирання сміття та харчових відходів передбачають роздільні контейнери з кришками (або спеціальні закриті конструкції), що встановлені на площадках з твердим покриттям, розміри яких перебільшують площу основи контейнерів на 1м в усі боки.
Контейнери та збірники для сміття очищаються при заповненні на 2/3 їхнього об’єму, але не рідше 1 разу на добу. В теплий період року вони дезінфікуються з використанням дозволених в установленому порядку засобів.
Вивіз контейнерів та збірників для сміття проводиться спеціальним транспортом, використання якого для транспортування продовольчої сировини не проводиться. При централізованому зборі сміття збірники для нього повинні поставлятися чистими та продезінфікованими.
Територія ринку розмежується на функціональні зони: торгова, адміністративно-складська, господарча, стоянка для транспорту.
В господарчій зоні встановлюються навіси для зберігання тари та площадки для збору сміття та харчових продуктів.
На території організації слід передбачити пристосування для дощових каналізації з відповідним ухилом, а також пристрій поливних кранів для прибирання територій.
Не допускається розміщення стаціонарних організацій дрібно-роздрібної торгівлі напоями на розлив в не каналізованих місцях та без наявності водопроводу.
Нестаціонарна торгова мережа розміщується в місцях, що обладнанні туалетами.
Вода, що використовується для технологічних, господарсько-побутових та питних потреб підприємств, повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством".
Водопостачання підприємств здійснюють шляхом приєднання до міської мережі водопроводу, а при його відсутності - шляхом улаштування артезіанських свердловин з обов'язковим обладнанням внутрішнього водопроводу відповідно до вимог чинних СНіП 2.04.01-85 "Внутрішній водопровід і каналізація будинків".
Вибір джерела водопостачання, місця водозабору, а також заходи щодо благоустрою зони санітарної охорони джерел водопостачання підлягають погодженню із територіальними установами санітарно-епідеміологічної служби.
Внутрішній водопровід, який живиться від міської водопровідної мережі, не повинен мати безпосереднього з'єднання із водопроводом, що живиться із місцевого джерела водопостачання.
Водопровідний увід повинен знаходитися в ізольованому приміщенні, яке зачиняється, і утримуватися в належному стані, мати манометри, крани для відбору проб води, трапи для стікання, зворотні клапани, що допускають рух води тільки в одному напрямі.
Підприємства повинні мати схеми внутрішньої водопровідної мережі та каналізації і пред'являти їх на вимогу контролюючих органів.
Система водопостачання підприємств повинна передбачати резервуари чистої води для забезпечення гарантованого подавання води у випадках перебою та аварії. Тип резервуара, місце його розташування встановлюють на підставі техніко-економічних розрахунків і погоджують з установами санітарно-епідеміологічної служби. Обмін води в резервуарі повинен забезпечуватись в термін не більше як 48 годин.
Для огляду та очищення резервуарів
передбачають люки, скати, драбинки. Очистку і дезінфекцію резервуарів в
плановому порядку проводять в залежності від показників якості води, але не
рідше 1 разу на квартал. На кожному резервуарі повинен бути трафарет:
Водобак N _______________
Об'єм куб. м ______________
Очищений _____ р.
Продезінфікований......____ р.
Вода на уводі, в накопичувальному резервуарі та точках водорозбору повинна піддаватися санітарно-хімічному та санітарно-бактеріологічному контролю в терміни, встановлені територіальними установами санітарно-епідеміологічної служби, але не рідше одного разу на місяць.
Після кожного ремонту внутрішніх мереж холодного та гарячого водопостачання, а також за приписом територіальних органів санітарно-епідеміологічної служби водопровід підлягає обов'язковому промиванню та дезінфекції згідно до чинної інструкції з подальшим лабораторним контролем якості води перед її подаванням на технологічні потреби. Контрольні проби води відбирають безпосередньо після дезінфекції на уводі, з резервуара та в трьох точках водорозбору. Облік і реєстрацію причин аварії та ремонтів внутрішнього водопроводу і каналізації ведуть в спеціальному журналі, в якому відмічають дату та причини ремонту, спосіб заключної дезінфекції, прізвище, ім'я та по батькові працівника, що її проводив.
При відсутності централізованого гарячого водопостачання в мийних кондитерських цехів необхідно передбачити встановлення електрокип'ятильників, електронагрівачів або інших нагрівальних приладів. Підприємства повинні бути забезпечені гарячою проточною водою в достатній кількості.
Системи холодного та гарячого водопостачання не повинні мати між собою сполучення. Трубопроводи повинні бути пофарбовані згідно з ГОСТ 14202-69 "Розпізнавальне фарбування трубопроводів, попереджувальні знаки та маркірувальні щитки". Відповідні точки водорозбору повинні мати написи "Вода питна", "Вода технічна".
В кожному виробничому цеху і відділенні повинні бути встановлені раковини для миття рук з підведеною до них гарячою і холодною водою через змішувачі.
Умивальник повинен бути оснащений милом, щіткою, дезінфікуючим розчином, рушником одноразового користування або електросушаркою для рук. Раковини повинні розташовуватись в кожному виробничому приміщенні при вході, а також в місцях, зручних для користування ними, на відстані не більше 15 м від робочого місця.
Для забезпечення робітників питною водою повинні бути обладнані питні фонтанчики або встановлені сатуратори. Температура питної води повинна бути в межах (8 - 20) град. C.
Підприємства повинні бути обладнані каналізацією, яка забезпечує видалення виробничих, господарсько-фекальних та атмосферних вод відповідно до СНіП 2.04.03-85, СНіП 2.04.01-85, СН 496-77.
Для виведення побутових та виробничих вод підприємства повинні бути приєднані до загальноміської каналізації або мати самостійну каналізацію з очисними спорудами.
Виробничі та мийні ванни приєднують до каналізаційної мережі із повітряним розривом не менше 20 мм від верху приймальної лійки. При обладнанні всієї внутрішньої каналізації повинні бути передбачені гідравлічні затвори для запобігання проникненню запаху із каналізаційної мережі.
Санітарні вузли розташовувати над виробничими та складськими приміщеннями забороняється.