−кімнати для адміністративної роботи, роботи з літературою;
−кабінету завідувача;
−душової;
−туалету для персоналу;
−комор.
Бокс для санітарно-бактеріологічних досліджень повинен
складатися з двох відділень: боксу і передбоксника, відділених скляною перегородкою. Передбоксник призначається для одягання стерильного одягу і проведення допоміжних робіт. У передбокснику розміщують медичну шафу для зберігання стерильного матеріалу та шафу для спецодягу.
Бокси обладнують припливно-витяжною вентиляцією, в них подають стерильне повітря, що проходить через бактеріальні фільтри. Бокси та передбоксники обладнують ультрафіолетовими опромінювачами. Вимикачі повинні бути розміщені поза боксом і передбоксником.
У«заразній зоні» лабораторії забороняється:
−зберігати особистий одяг та взуття, зонти, продукти харчування, косметику;
−палити, зберігати та вживати їжу, пиття;
−зберігати будь-які речовини невідомого походження;
−куштувати на смак і вдихати невідомі речовини;
−проводити інші види робіт та вирощувати квіти у вазонах;
−працювати без спеціального або санітарного одягу і засобів індивідуального захисту;
−сушити будь-що на опалювальних приладах;
−захаращувати проходи, коридори, підходи до засобів пожежогасіння.
2.4. Лабораторне обладнання лабораторій 1-го та 2-го рівнів біобезпеки
Обладнання та засоби вимірювальної техніки (ЗВТ), необхідні для проведення досліджень, повинні бути укомплектовані паспортом підприємства-виробника, інструкцією з експлуатації, розробленою і затвердженою керівником установи з урахуванням вимог біологічної безпеки та вивішеною на робочому місці. На обладнання, що потребує
45
періодичного технічного обслуговування, повинні бути затверджені графіки технічного обслуговування, а для ЗВТ – графіки перевірки. Апаратуру, меблі та обладнання розміщують таким чином, щоб забезпечити найбільшу зручність у роботі, простоту використання, чищення, знезараження, контролю й найменші затрати часу на переходи. Столи, на яких проводять мікроскопічні дослідження при денному освітленні, повинні бути розміщені біля вікон. Лабораторні меблі повинні бути з пластиковим покриттям або пофарбовані олійною (емалевою) фарбою світлих тонів. Лабораторні стільці повинні мати гігієнічне покриття, що добре миється. Внутрішні та зовнішні поверхні меблів повинні бути гладкими, без щілин та пазів, що утруднюють оброблення знезаражувальними речовинами. Робочі поверхні столів повинні бути із водонепроникного, кислото-лужностійкого, вогнетривкого матеріалу, який не псується від оброблення вогнем та дезінфекційними розчинами. Використання несправного або дефектного обладнання, меблів та інвентаря забороняється. Обладнання, меблі, інвентар, що не використовуються, повинні зберігатися у складських приміщеннях. Газові пальники повинні утримуватися в чистоті та порядку, для чого їх періодично розбирають і чистять; мати справні крани і м’які з’єднувальні шланги, що не допускають проникнення газу до приміщення. Центрифугу розташовують так, щоб працівник міг бачити та правильно розміщувати на її дні стакани. Термостати і термостатні кімнати дезінфікують не рідше одного разу на місяць. Під час експлуатації термостата персоналу лабораторії забороняється: ставити в термостат легкозаймисті речовини, самостійно знімати запобіжні ковпаки з регулювального обладнання. При зберіганні в холодильниках заразного матеріалу необхідно вживати заходів для попередження його забруднення. Розморожування рефрижератора, передбачене правилами експлуатації, по’єднують із його дезінфекцією. Всі контейнери, що зберігаються в холодильнику (рефрижераторі), повинні мати чіткі етикетки із зазначенням матеріалу, що зберігається. Контроль температурного режиму в термостатах і холодильниках проводять щоденно з відміткою у відповідних формах.
2.5.Ролі та відповідальності
46
Рада з біологічної безпеки
Рада з біологічної безпеки складається не менше ніж із п’яти членів, принаймні два з яких безпосередньо не пов’язані з університетом і представляють інтереси громади. Рекомендується залучати до її складу осіб із досвідом роботи в органах, що відповідають за біологічну безпеку, та вільних консультантів із знанням політики університету, чинного законодавства, стандартів професійної поведінки і т. д. У сукупності члени ради повинні мати певний рівень експертних знань і можливостей для оцінювання безпеки досліджень, які проводять із залученням біологічних організмів і матеріалів, та виявлення будь-яких потенційних ризиків для окремих осіб.
Завідувач (керівник лабораторії):
•відповідає за додержання мінімальних запобіжних заходів для забезпечення біобезпеки, а також за наявність належних стандартних операційних процедур, обладнання і технічних засобів для виконання роботи;
•здійснює контроль за додержанням працівниками лабораторії правил охорони праці, біологічної та пожежної безпеки і вживає заходів щодо порушників згаданих правил (через керівника установи);
•розробляє та забезпечує робочі місця відповідними інструкціями і правилами, що визначають безпеку роботи, та систематично проводить на робочому місці інструктаж із працівниками щодо безпечних методів роботи;
•створює умови для безпечної експлуатації лабораторного обладнання та забезпечує безпечність роботи на ньому, організує проведення систематичного профілактичного огляду та ремонту обладнання лабораторії;
•здійснює контроль за безпечним отриманням, транспортуванням, зберіганням, видачею та застосуванням культур збудників інфекційних захворювань, біологічного матеріалу, сильнодіючих отруйних хімічних речовин, концентрованих кислот та лугів;
•своєчасно розслідує (впродовж 24 годин) обставини та причини нещасних випадків, що мали місце в лабораторії, вживає заходів щодо
47
попередження виробничого травматизму і професійних отруєнь та захворювань;
•не допускає до роботи осіб, які не пройшли відповідної підготовки та інструктажу і не мають (або мають прострочені) посвідчення про допуск до роботи, а також осіб, які не пройшли медичного огляду, не мають відповідних щеплень згідно з установленими правилами;
•контролює правильність застосування, зберігання, прання та ремонт спеціального (захисного) одягу, спецвзуття і попереджувальних пристроїв;
•контролює наявність укомплектованої аптечки першої медичної допомоги.
Обов’язки персоналу лабораторії:
•знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, інструкцій з охорони праці, експлуатації обладнання;
•використовувати засоби колективного та індивідуального захисту;
•виконувати обов’язки з охорони праці, передбачені колективним договором (трудовою угодою) та правилами внутрішнього трудового розпорядку установи, проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;
•забезпечувати правильне поводження з БПА, отруйними, сильнодіючими, легкозаймистими та ін. речовинами на закріпленій ділянці роботи; правильне ведення і зберігання встановленої документації.
Лаборант зобов’язаний:
•стежити за справністю газової й електричної мереж, вентиляції, апаратури та обладнання. У разі виявлення дефектів доводити до відома завідувача (керівника) лабораторії, не починати роботу до усунення виявлених поломок;
•готувати дезінфекційні розчини, не допускаючи застосування застарілих, що втратили активність;
•здійснювати контроль роботи стерилізаційного обладнання;
•утримувати робоче місце у порядку, проводити дезінфекцію
робочих місць, боксів, холодильників, термостатів та іншого
48
обладнання, знезаражування відпрацьованого матеріалу, інструментів, посуду, спецодягу;
• після закінчення робочого дня перевіряти та прибирати до спеціально визначених місць ємності з посівами, культурами, сильнодіючими речовинами; пломбувати термостати, холодильники, шафи; здавати печатки і ключі спеціалісту, який відповідає за заразний матеріал або хімічні речовини.
Молодший медичний (технічний) персонал зобов’язаний:
•суворо виконувати дані правила і вказівки завідувача лабораторії і фахівців;
•під час миття посуду захищати руки гумовими рукавичками;
•при знезаражуванні ємностей із відпрацьованим посудом і посівами не торкатися руками їх вмісту до повного знезараження;
•використовувати під час вологого прибирання приміщень свіжі дезрозчини необхідної концентрації.
2.6.Нагляд за здоров’ям персоналу та його професійною підготовкою
До роботи з БПА допускаються фахівці з вищою та середньою спеціальною освітою, зараховані на посаду в порядку, прийнятому в кожному відомстві, які пройшли відповідну підготовку, володіють сучасними методами лабораторних досліджень. Післядипломну підготовку проводять систематично в закладах, що мають право на проведення післядипломної освіти, не рідше одного разу на п’ять років. Персонал лабораторії допускається до роботи лише після проведення інструктажу з виконання вимог біологічної безпеки, охорони праці, пожежної безпеки. Повторні інструктажі з виконання вимог біологічної безпеки та охорони праці проводять 1 раз на 6 місяців, а для робіт із підвищеною небезпекою (автоклави) – щокварталу. Інструктаж із питань пожежної безпеки проводять 1 раз на рік. Працівники, які суміщають професії, проходять інструктажі на загальних підставах.
Працівники лабораторій повинні перебувати на диспансерному обліку. Попередні та періодичні медичні огляди працівників проводять згідно з існуючими нормативними вимогами.
49