Материал: Біобезпека та біозахист у біологічних лабораторіях 1-го та
Особи, які не досягли 18-річного віку, до роботи не допускаються. Працівники, які мають безпосереднє відношення до експлуатації автоклавів або балонів із стисненим або скрапленим газом, повинні пройти підготовку і мати посвідчення про допуск до роботи з автоклавами (балонами). Навчання та атестацію персоналу, який обслуговує посудини, що працюють під тиском, проводять у професійно-технічних училищах, навчально-курсових комбінатах (курсах) або на спеціальних курсах. Індивідуальна підготовка не допускається.
Список літератури
1.Практическое руководство по биологической безопасности в лабораторных условиях. – 3-е изд. – Женева : Всемирная организация здравоохранения, 2004 . – 201 с.
2.Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю : ДСП 9.9.5.-080-02 [Чинний від 2002-01-28]. – Київ : МОЗ України, Державна санітарноепідеміологічна служба, 2002. – 39 с.
3.Laboratory biosafety manual. – Second edition. – Geneva : WHO, 2003. – 109 p.
4.Tuberculosis laboratory biosafety manual : WHO Library Cataloguing-in-Publication Data. – Geneva : WHO, 2013. – 67 p.
5.Биологическая безопасность в микробиологических и биомедицинских лабораториях / Д. Абрахам, M. Aдлер, Л. Aлдерман
идр. – Вашингтон : Типография Правительства США, 2007. – 360 с.
6.Biorisk management : [Laboratory biosecurity guidance]. – Geneva: WHO, 2006. – 41 p.
7.Laboratory biorisk management : [European committee for standartization]. – Brussels, Belgium, CEN, 2011. – 46 p.
8.Biosafety in Microbiological and Biomedical Laboratories / [5th Edition U. S. Department of Health and Human Services Public Health Service Centers for Disease Control and Prevention National Institutes of Health]. –Washington : Publisher house of the USA Government, 2009. – 436 p.
9.Данілова І. С. Сучасні проблеми та основи біобезпеки під час роботи зі збудниками інфекційних хвороб у галузі ветеринарної
50
медицини / І. С. Данілова // Ветеринарна медицина. – 2014. – № 98. –
C.11–15.
10.Guidelines for Biosafety in Teaching Laboratories Using Microorganisms / [Environmental Health and Safety]. – Bloomington : Publisher house of the Indiana University, 2013. – 7 p.
11.The biosafety level 2 facility safety manual / [The Department of Environmental Health, Safety and Sustainability]. – Wesleyan : Publisher house of the Wesleyan University, 2014. – 46 p.
12.Основы биологической безопасности: принципы и практика: учебно-методическое пособие / [Р. В. Боровик, Г. А. Дмитриев, Л. В. Коломбет и др.]. – Москва : Медицина для вас, 2008. – 303 с.
13. Тюрин Е. А. Факторы биологической безопасности / Е. А. Тюрин // Биозащита и биобезопасность. – 2010. – Т. II, № 3 (4). – С. 34–39.
14. Чекан Л. В. К вопросу оценки уровня профессионализма у сотрудников микробиологических лабораторий / Л. В. Чекан, Е. А. Тюрин, Л. И. Маринин // Биозащита и биобезопасность. – 2012. – Т. IV, № 2 (11). – С. 10–14.
15.Fleming D. O. Biological Safety: Principles and Practices [4 Ed.] / D. O. Fleming, D. L. Hunt. – Washington : ASM Press, 2006. – 624 p.
16.Правила роботи із мікроорганізмами ІІІ–ІV груп патогенності : ДСП 9.9.5.035-99 [Чинний від 1999-01-01]. – Київ : МОЗ України, Державна санітарно-епідеміологічна служба, 1999. – 96 с.
17.Про затвердження Порядку одержання, обліку, зберігання та утримання тест-штамів мікроорганізмів для проведення контролю якості лікарських засобів за мікробіологічними показниками. – Офіц. вид. – Київ : МОЗ України, 2004. – 24 с.
51
Розділ 3
Методи роботи
з біологічним матеріалом
52
Найголовнішим елементом запобігання виникненню інфекцій є суворе виконання стандартних мікробіологічних практичних прийомів і методик. Люди, які працюють з інфекційними збудниками або потенційно інфекційними матеріалами, повинні бути обізнані з можливою шкодою й підготовлені та мати високий професіоналізм щодо володіння практичними прийомами і методиками, необхідними для безпечної роботи з таким матеріалом. Керівники чи особи, відповідальні за лабораторію, контролюють забезпечення або організацію необхідного професійного навчання персоналу. Кожна лабораторія повинна розробити або затвердити робоче керівництво з біологічної безпеки, в якому необхідно зазначити небезпеки, з якими, можливо, доведеться зіштовхнутися, і навести практичні прийоми та процедури, призначені для зниження чи усунення впливу цих факторів. Персонал повинен бути попереджений про конкретні небезпеки та виконувати необхідні практичні прийоми і процедури. У разі недостатності стандартних лабораторних практичних прийомів для контролю ризиків, пов’язаних із конкретним збудником або процедурою, можливо, будуть потрібні додаткові заходи. До персоналу лабораторії, практичних заходів захисту та методик необхідно додати відповідне проектування приміщень і технічні пристосування, захисне обладнання та практичні прийоми управління.
3.1. Захисне обладнання (первинні та вторинні бар’єри)
Захисне устаткування, включаючи БББ, герметичні контейнери та інші технічні засоби контролю призначені для усунення або зведення до мінімуму впливу шкідливого біологічного матеріалу. БББ
є основним пристроєм, який використовують для запобігання поширенню інфекційних бризок та аерозолів, що виникають при багатьох мікробіологічних операціях. Прикладом іншого первинного бар’єра може бути захисний ковпачок центрифуги, закритий контейнер, призначений для того, щоб запобігти виділенню аерозолю при центрифугуванні. Захисне устаткування може також містити
53
засоби індивідуального захисту типу рукавичок, накидок, халатів, чохлів для взуття, черевиків, дихальних апаратів, щитків для обличчя, захисних або хімічних окулярів. Засоби індивідуального захисту часто використовують у поєднанні з іншими пристроями, всередині яких містяться збудники, тварини або оброблювані матеріали. У деяких випадках, коли недоцільно працювати у БББ, засоби індивідуального захисту можуть створювати первинний бар’єр між персоналом та інфекційним матеріалом.
Проектування і будівництво приміщень роблять внесок у захист співробітників лабораторії, забезпечуючи бар’єр для захисту осіб за межами лабораторії та захист людей і тварин від інфекційних збудників, які можуть випадково проникнути з лабораторії в довкілля. Рекомендовані вторинні бар’єри залежать від ризику передачі конкретних збудників. Наприклад, ризик впливу для більшості лабораторних робіт у приміщеннях із BSL-1 і BSL-2 пов’язаний з прямим контактом із збудником або ненавмисним контактним впливом через забруднене робоче середовище. Вторинними бар’єрами в таких лабораторіях є: відокремлення робочої ділянки лабораторії від ділянки вільного доступу, використання пристроїв для знезараження (наприклад, автоклава) і пристроїв для миття рук. За наявності ризику зараження під впливом інфекційного аерозолю можуть виникнути необхідність у більш високому рівні первинного захисту та безліч вторинних бар’єрів, щоб не допустити потрапляння в довкілля інфекційного збудника. Такі особливості конструкції передбачають спеціальні вентиляційні системи для забезпечення спрямованого потоку повітря; системи очищення повітря для його знезараження або для видалення збудників із повітря, що виходить; зони обмеженого доступу; повітряні шлюзи на вході в лабораторію або окремі будівлі чи модулі для ізоляції лабораторії.
Вимоги до особистого захисту
Індивідуальні засоби захисту і одяг можуть бути бар’єром та зводити до мінімуму ризик впливу аерозолів, бризок і випадкової інокуляції. Вибір захисних засобів та одягу залежить від характеру виконуваної роботи. Перш ніж залишити лабораторію, захисний одяг необхідно зняти і вимити руки. Захисне обладнання та захисний одяг не можна носити за межами лабораторії.
54