Газовий пальник або спиртівка повинні знаходитись у центрі стола, на відстані 30 см від його краю з боку працівника. Об’єкти з посівами, незасіяні живильні середовища розміщують з лівого боку на одному рівні з пальником.
Культуру з поверхні агару збирають петлею, металевим, скляним або пластиковим шпателем.
Бактеріологічна петля повинна бути замкнена в безперервне кільце та мати плече довжиною не менше 6 см.
Бактеріологічна петля знезаражується таким чином: повільно вводять у полум’я (починаючи з петлеутримувача), підсушують залишок матеріалу на ній, потім уводять її в полум’я, прожарюючи до почервоніння по всій довжині. При цьому необхідно стежити, щоб не трапилося розбризкування заразного матеріалу. Якщо петлю із залишками заразного матеріалу швидко ввести в полум’я, то він зовні обвуглиться, може відскочити від петлі та впасти на стіл. Усередині такого шматочка мікроорганізми можуть залишитися живими. У таких випадках необхідно знайти цей шматочок та обробити його дезінфекційним розчином.
Засіяні чашки виймають із термостата в положенні паралельно поверхні стола або підлоги. Перевертати їх не можна через ризик витікання конденсату.
Під час роботи з вірусами в лабораторіях необхідно керуватися такими правилами:
Роботу з матеріалом, що містить віруси (зараження культури клітин, курячих ембріонів, лабораторних тварин, серологічні дослідження із живими вірусами, приготування різноманітних ліній культур клітин), виконують у боксах.
Персонал під час роботи в боксах повинен одягати натільну білизну, піжаму та панчохи з бавовни.
Усі робочі місця забезпечуються дезрозчинами та засобами екстреної профілактики на випадок аварійних ситуацій під час роботи.
Сміття, зібране в приміщенні лабораторії, автоклавують або спалюють. Стічні води до випуску в загальну каналізаційну мережу знезаражують.
60
Усі працівники до та після роботи проходять санітарну обробку
впропускнику, обладнаному для цього індивідуальними шафами для особистих речей, одягу та взуття.
Організація робочих місць повинна передбачати їх доцільне розміщення та оснащення залежно від роботи, яку проводять у функціональному підрозділі (дослідження на респіраторні вірусні інфекції, ентеральні вірусні інфекції, група культури клітин та ін.) і на даному робочому місці.
Під час культивування перещеплюваних лабораторних ліній клітин не можна працювати одночасно з різними типами культур клітин. Роботу з кожним типом клітин проводять окремо з одноденною перервою.
Заборонено працювати з вірусами різних типів одночасно, в одному й тому самому функціональному підрозділі.
При зараженні та розтині тварин (ембріонів птахів), а також під час роботи з БПА на культурах клітин працівники одягають захисні окуляри, маски-респіратори, гумові рукавички, нарукавники й фартухи з клейонки. Під час роботи за захисним екраном або в настільному боксі одягати захисні окуляри необов’язково.
Робоче місце на столі застеляють 3–4 шарами марлі або спеціальною серветкою з адсорбувальними властивостями. Необхідні реагенти розміщують зручно в робочій зоні. Руки в гумових рукавичках після закінчення роботи із заразним матеріалом обробляють дезрозчином. Біля столу встановлюють баки для збирання розітнутих трупів тварин та ембріонів птахів, посуду, пробок та ін.
Після закінчення роботи інструменти негайно знезаражують. Марлеву підстилку (серветку) переносять у посудину з дезрозчином. Столи та лабораторні предмети (штативи, кювети та ін.) знезаражують дезрозчином або обпалюють змоченим у спирті тампоном. Баки з посудом, трупами тварин та ін. закривають кришками, пломбують, обробляють зовні дезрозчином і здають для автоклавування. Халати, респіратори та спецодяг складають у бікси або спеціальні мішки й автоклавують. Окуляри занурюють у 70 % спирт на 2 години. Рукавички занурюють у дезрозчин, а потім кип’ятять або автоклавують.
61
Матраци, флакони, пробірки і т. ін. із ізолятами вірусів або зараженими культурами клітин переносять в інші приміщення лише в закритих металевих контейнерах із прокладками з адсорбувального матеріалу.
При зараженні та розтині тварин додатково додержуються таких правил:
–зараження і розтин дрібних тварин (мишей та ін.) виконують у захисних настільних боксах, додержуючись правил асептики і попереджуючи можливе розбризкування інфекційного матеріалу;
–інтраназальне зараження проводять лише наркотизованим тваринам у настільному боксі або у спеціальному аерозольному апараті;
–у випадках, коли застосування наркозу неможливе або неприпустиме, користуються спеціальними операційними столиками або пристроями для фіксації дрібних тварин, щоб запобігти укусам персоналу;
–дрібних тварин, призначених для розтину, умертвляють хлороформом або ефіром у тих самих банках, де вони перебували, після цього проводять розтин;
–тварин розтинають на спеціальних дошках і лотках відповідних розмірів.
Роботу з курячими ембріонами та культурами клітин проводять
убоксі. Пробки матраців, флаконів та пробірок витягують лише над полум’ям пальника. Заразний матеріал у посудину вводять так, щоб не інфікувати її горловину, краї отвору посуду обпалюють над полум’ям пальника і закривають пробкою.
Подрібнення органів, інфікованих вірусами, проводять у настільних боксах, що захищають персонал від крапель, які утворюються при цьому. Розтирання та виготовлення суспензій органів виконують, користуючись гумовими рукавичками, в ступці, банці з намистинками і притертою пробкою або в спеціальному подрібнювачі (гомогенізаторі), поміщеному в чохол з адсорбувального матеріалу.
Під час обробки ефіром чи хлороформом суспензій, що містять віруси, усі процедури проводять в окремому боксі, що вентилюється; під час обробки ефіром або хлороформом у боксі та в приміщенні, де
62
знаходиться бокс, гасять спиртівки і газові пальники; у приміщенні лабораторії допускається використання лише вибухобезпечних електроприладів.
Центрифугу для роботи з матеріалом, що містить віруси, встановлюють у передбокснику. Рідину розливають у центрифужні пробірки (флакони) з тугоплавкого скла, плексигласу або металу і обов’язково закривають пробкою (кришкою), що загвинчується.
Перед роботою усі пошкодження шкіри на руках повинні бути закриті лейкопластирем. У випадку значних поранень рук бажано не допускати такого працівника до проведення діагностичних досліджень до повного загоєння ран.
Для захисту обличчя від можливого потрапляння досліджуваного матеріалу під час роботи користуються захисними окулярами, екранами або іншими засобами з матеріалу, що підлягає дезінфекції.
Під час роботи з контейнерами з рідким азотом користуються прозорим щитком, що захищає обличчя та очі, і міцними рукавичками.
Працівникам лабораторій категорично забороняється:
1.Виходити за межі лабораторії у спецодязі та спецвзутті.
2.Одягати верхній одяг на халат.
3.Заносити у виробниче приміщення сторонні речі.
4.Палити, пити воду, вживати їжу, жувати жувальну гумку і користуватися косметикою у виробничих приміщеннях.
5.Зберігати у виробничих приміщеннях продукти харчування.
3.4.Зберігання витратних матеріалів та ампул, що містять потенційно інфікований матеріал, правила їх використання
Зберігають хімічні реактиви у спеціальних приміщеннях, що опалюються, мають вентиляцію та штучне освітлення. Відповідальність за облік, зберігання реактивів та інших хімічних речовин у лабораторії установи покладається на одного з працівників. Для організації додержання правил і термінів зберігання хімічних реактивів необхідно мати фонд використовуваних реактивів.
Температура повітря в приміщенні для зберігання реактивів повинна бути від 8 до 20 °С, відносна вологість 60–70 %. У приміщенні для зберігання хімічних речовин повинні бути ящик із
63
сухим піском, вода та аварійні розчини для нейтралізації кислот і лугів. Реактиви зберігаються на стелажах або в шафах. Доступ до них мають лише особи, які відповідають за їх облік та зберігання.
Реактиви розміщують за групами: неорганічні за катіонами, органічні за класами (за алфавітом) – вуглеводи, галогенопохідні, спирти, кетони тощо. Кислоти й луги зберігають окремо. Над кожним класом реактивів повинен бути напис. Ємності великого об’єму, а також бутлі з концентрованими кислотами та лугами повинні зберігатися на нижніх полицях. Реактиви повинні зберігатися у фабричній упаковці з етикетками, як виняток, дозволяється – у банках із притертою пробкою зі стандартною етикеткою. Хімічні реактиви, що постійно використовують, дозволяється зберігати в спеціальних шафах у приміщенні лабораторії в мінімальному асортименті й кількості. Необхідно мати список таких реактивів.
Вологочутливі реактиви зберігають у герметичній тарі, особливо гігроскопічні і вологочутливі – в додатковій упаковці, герметичному жорсткому футлярі або поліетиленовому мішечку. Світлочутливі реактиви зберігають у темному місці, що виключає потрапляння на них прямих сонячних променів, у тарі з жовтого скла або світлонепроникного матеріалу. Дозволяється зберігати деякі реактиви в тарі з безбарвного скла, але обов’язково упаковувати в чорний папір. Термочутливі реактиви зберігають у прохолодному, темному приміщенні на деякій відстані від приладів опалення за температури нижчій від критичної, за якої реактив розкладається. Термолабільні реактиви зберігають у холодильнику при температурі від +4 до 20 °С, додержуючись умов зберігання, зазначених на етикетці.
Вогненебезпечні та вибухові речовини зберігають за межами основних приміщень (у спеціальних приміщеннях із вентиляцією та природним освітленням). У лабораторії їх можна мати лише для поточних робіт.
Токсичні реактиви підлягають обов’язковому обліку та зберіганню в спеціально виділених для цього сейфах, металевих шафах (ящиках) під замком. Облік і видачу токсичних реактивів проводить працівник, призначений наказом по установі.
Забороняється зберігати в лабораторії:
64