Материал: Біобезпека та біозахист у біологічних лабораторіях 1-го та

транспортування, і відразу ж нейтралізувати голку після її використання.

4.Пробірки необхідно поміщати у спеціальні контейнери для транспортування в лабораторію і під час переміщення їх всередині лабораторії. Бланки заявок повинні поміщатися в окремі непромокальні пакети або конверти.

5.Персонал, який приймає зразки, не повинен відкривати ці пакети.

Відкриття пробірок зі зразками та перевірка вмісту

1.Пробірки зі зразками необхідно відкривати в боксі біологічної безпеки.

2.Потрібно надягати рукавички. Рекомендується також використовувати засоби захисту очей та слизових оболонок (окуляри або щитки для обличчя).

3.Захисний одяг необхідно доповнювати пластиковим фартухом.

4.Пробку потрібно захоплювати через аркуш паперу або марлю, щоб запобігти розбризкуванню.

Скло та «гострі предмети»

1.По можливості скляні предмети необхідно замінювати на пластмасові. Допускається використання лише товстого й міцного лабораторного (боросилікатного) скла; будь-який щербатий предмет або предмет із тріщинами необхідно викинути.

2.Не допускається використання шприців для підшкірних ін’єкцій як піпеток.

Плівки і мазки для мікроскопії

Фіксування і фарбування зразків крові, харкотиння й фекалій

для мікроскопії не обов’язково вбиває всі мікроорганізми або віруси в мазку. Тому такі предмети потрібно брати пінцетом, який повинен зберігатися окремо і деконтамінуватися і/або оброблятися в автоклаві до його видалення.

Автоматизоване обладнання (ультразвукові подрібнювачі, вихрові міксери)

1.Для запобігання диспергуванню крапель та аерозолів обладнання повинне бути закритого типу.

2.Матеріал, що просочився, потрібно збирати в посуд, що закривається, для подальшої обробки в автоклаві і/або видалення.

70

3. У кінці кожного сеансу роботи обладнання необхідно продезінфікувати відповідно до інструкцій заводу-виробника.

Тканини

1. Потрібно використовувати формаліновий фіксаж.

2. Необхідно уникати секціонування тканин у замороженому вигляді. За потреби кріостат потрібно закрити екраном, а оператор повинен одягнути щиток для обличчя.

Деконтамінація

Для деконтамінації рекомендують використовувати гіпохлорити

івисокоактивні дезінфекційні засоби. Свіжоприготовлені розчини гіпохлориту повинні містити вільний хлор у кількості 1 г/л для загального застосування та 5 г/л для пролитої крові. Для деконтамінації поверхонь можна використовувати глутаральдегід.

Сепарація сироватки

1.Цю роботу можуть виконувати лише підготовлені співробітники.

2.Необхідно надягти рукавички, захистити очі та слизові оболонки.

3.Запобігти утворенню бризок і аерозолю можна лише за умов використання правильних методів лабораторної роботи. Кров і сироватку необхідно обережно піпетувати, але не зливати. Піпетування ротом повинно бути суворо заборонено.

4.Після використання піпеток їх необхідно повністю занурити у дезінфекційний розчин на певний час, після чого їх можна викинути або вимити і простерилізувати для повторного використання.

5.Використані пробірки з-під зразків зі згустками крові і т. п. (закриті кришками) потрібно помістити у водонепроникний контейнер для автоклавування і/або спалювання.

6.Для очищення бризок і проливань повинен бути в наявності відповідний дезінфекційний засіб.

3.9.Використання боксів біологічної безпеки

Бокси біологічної безпеки (БББ) призначені для того, щоб захистити оператора, лабораторне обладнання і робочі матеріали від впливу інфекційних аерозолів та бризок, які можуть виникнути під час

71

роботи з матеріалами, що містять інфекційні агенти, такими як первинні культури, інвентар, діагностичні зразки.

Частинки аерозолю утворюються під час будь-якої діяльності, яка проводиться з рідиною або матеріалом, що перебуває в напіврідкому стані, наприклад, при струшуванні, переливанні, перемішуванні або крапанні рідини на поверхню або на іншу рідину. Інфекційні аерозолі можуть також виникати в результаті інших видів лабораторної роботи, таких як інокуляція клітинних культур у флакони за допомогою піпетки, використання багатоканальних піпеток, гомогенізація та переливання за допомогою лійки, центрифугування інфекційних рідин або ж під час роботи з тваринами. Частинки аерозолю розміром менше ніж 5 мкм у діаметрі і краплі розміром 5–100 мкм у діаметрі невидимі неозброєним оком. Співробітник лабораторії, як правило, не усвідомлює, що такі частинки виникають і можуть поглинатися в результаті вдихання або можуть контамінувати матеріали на робочій поверхні. БББ за умов правильного використання є високоефективними засобами для зниження внутрішньолабораторного інфікування та перехресного зараження культур у результаті впливу аерозолів. БББ також захищають довкілля. За ефективністю вони поступаються лише застосуванню безпечних методів роботи в запобіганні інфекцій. Їх рекомендують використовувати в роботі BSL-2 і вищого рівня безпеки об’єктів, особливо для процедур, що потенційно можуть призвести до утворення інфекційних аерозолів, а також і при високих концентраціях або об’ємах інфекційного матеріалу. Вони дозволяють звести до мінімуму контакт із біологічними агентами за рахунок використання спрямованих потоків повітря.

Існують три класи шаф безпеки: I, II і III. Вони мають різні характеристики, і вибір правильної шафи у кожному випадку вимагає ретельного оцінювання заходів, які будуть проводитись. Основною відмінністю різних класів БББ є система відведення повітря із застосуванням високоефективного фільтра тонкого очищення повітря (НЕРА). НЕРА-фільтр затримує 99,97 % частинок діаметром від 0,3 мкм. Це дає можливість ефективно забезпечувати відведення з боксу вільного від мікробів повітря. Іншою конструктивною особливістю

БББ є спрямування очищеного через НЕРА-фільтри повітря на робочу

72

поверхню, що забезпечує захист від контамінації матеріалів, які знаходяться на робочій поверхні. Ця конструктивна особливість дозволяє підвищити захист матеріалів від мікробної контамінації. Впровадження цих базових конструктивних концепцій привело до еволюції трьох класів БББ.

Таблиця 3 – Класифікація боксів біологічної безпеки (БББ) за особливостями їх захисних можливостей

Особливості облаштування боксів біологічної безпеки класу I

Повітря до нього надходить через відкриту передню частину, проходить через робочу поверхню і виводиться з боксу через випускний патрубок. Спрямований потік повітря забирає частинки аерозолю, які можуть утворюватися на робочій поверхні, від працівника лабораторії у випускний патрубок. Відкрита передня частина надає оператору доступ до робочої поверхні всередині боксу, а спостерігати за роботою він може через скляне вікно. Це вікно можна також повністю підняти, щоб одержати доступ до робочої поверхні для очищення або інших цілей. Повітря з боксу виводиться через НЕРА-

73

фільтр. НЕРА-фільтр може встановлюватися у витяжному відсіку БББ

або у витяжній системі будівлі. Деякі БББ класу I забезпечені вбудованим вентилятором, інші розраховані на наявність витяжного вентилятора в системі вентиляції будівлі. БББ класу I був першим визнаним боксом біологічної безпеки через простоту його конструкції, він, як і раніше, широко використовується в усьому світі. Його перевага полягає в тому, що він забезпечує захист персоналу і довкілля і може також використовуватися для роботи з радіонуклідами та леткими хімічними речовинами. Через те що нестерилізоване повітря проходить через робочу поверхню безпосередньо у відкриту передню частину, вважається, що він не забезпечує на постійній основі надійний захист препарату.

Бокси біологічної безпеки класу II

Оскільки використання клітинних і тканинних культур для розмноження вірусів та інших цілей постійно розширюється, такий стан, за якого стерилізоване повітря з приміщення проходить над робочою поверхнею, вважається більш прийнятним. На початку 60-х рр. ХХ ст. було розроблено принцип ламінарного потоку – односпрямований потік повітря, що рухається з фіксованою швидкістю паралельними напрямами, зменшує турбулентність і покращує захоплення й видалення забруднювальних частинок із повітря.

74