виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, розвиток матеріальної та інформаційної бази;
– створення резерву коштів Фонду.
Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Кошти фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не можуть бути використані на будь-які інші цілі. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг [1].
Фонд соціального страхування від нещасних випадків був створений на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105XIV. Метою цього Фонду є проведення профілактичних заходів з охорони праці, відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків, відшкодуванням їм завданої матеріальної та моральної шкоди [5].
Страхування від нещасного випадку може бути обов’язковим і добровільним.
Обов’язковому страхуванню підлягають:
–особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);
–учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт;
–особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховнотрудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві.
Добровільно, за письмовою заявою, можуть застрахуватися:
–священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;
–особи, які забезпечують себе роботою самостійно;
–громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності.
Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:
–внесків роботодавців;
–прибутку від розміщення тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
–штрафних санкцій за порушення законодавства з безпеки праці;
–добровільних внесків;
–інших надходжень.
Використовуються кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на:
–виплату пенсії по інвалідності;
–виплату пенсії у зв’язку з втратою годувальника;
–виплати втраченого заробітку;
–виплати одноразової допомоги потерпілому і членам сім’ї потерпілого;
–фінансування витрат на медичну і соціальну допомогу потерпілим. Управління коштами здійснює некомерційна самоврядна організація –
Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який діє під контролем
286
держави, представників застрахованих осіб і роботодавців.
Збори на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, на соціальне страхування на випадок безробіття, на соціальне страхування від нещасних випадків сплачуються одночасно з одержанням засобів на оплату праці в установах банків.
У випадку недостачі коштів на оплату праці в платника зборів і виплати зборів в повному обсязі видача засобів на оплату праці і плата зборів здійснюється в пропорційних розмірах.
Суми вчасно не сплачених зборів на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, на соціальне страхування на випадок безробіття, на соціальне страхування від нещасних випадків вважається простроченою заборгованістю і стягується з нарахуванням пені, що нараховується на суму заборгованості за кожний прострочений день платежу в розрахунку 120 % річних від облікової ставки НБУ, що була в період наявності недоїмки.
10.3. Недержавні фінансові фонди
За рахунок державних фондів цільового призначення держава виконує лише основні функції, а допоміжні і додаткові, а також функції суто комерційного характеру виконуються виробничими та громадськими структурами, а держава може частково фінансово підтримувати ці структури. Однією із таких структур є недержавні пенсійні фонди (НПФ). Вони є індикаторами добровільного пенсійного страхування, які залучають на добровільних засадах внески юридичних та фізичних осіб з метою формування фонду пенсійних накопичень, з якого здійснюються додаткові пенсійні виплати учасникам фонду, що дозволяє підвищити рівень пенсійного забезпечення громадян [8].
Діяльність НПФ регулюється Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (2003 р.), «Про фінансові послуги та держане регулювання ринків фінансових послуг» (2001 р.) та іншими.
НПФ можуть утворюватись як відкриті пенсійні фонди, корпоративні пенсійні фонди та професійні пенсійні фонди.
До доходів фонду входять:
–частина інвестиційного прибутку, отриманого від пенсійних внесків, що розміщені на іменних пенсійних рахунках, котрі залишаються в розпорядженні фонду і є його власністю. Вона визначається у відсотках від суми прибутку, встановлюється відповідно до умов пенсійного договору і складає 20–25 %;
–комісійні збори, що встановлюються у відсотках від суми першого пенсійного вкладу вкладника, якщо це передбачено умовами договору;
–доходи з обороту власних засобів пенсійного фонду;
287
–надходження з інших джерел не заборонених законодавством.
Недержавні пенсійні фонди надають послуги:
–складання договору про додаткове пенсійне забезпечення громадян;
–відкриття іменних пенсійних рахунків учасників;
–розміщення пенсійних внесків на депозитних рахунках;
–регулярне ознайомлення учасників з розміром пенсійного нагромадження;
–здійснення пенсійних виплат;
–надання послуг додаткового пенсійного забезпечення працівникам підприємств (трудові пенсії);
–одноразові пенсійні виплати;
–виплата всієї накопиченої на рахунку учасника суми протягом декількох років;
–комбіновані виплати;
–виплати з інвалідності.
НПФ можуть здійснювати такі види пенсійних виплат:
–пенсія на певний строк;
–одноразова пенсійна виплата.
НПФ користується послугами адміністратора (юридичної особи), компанії з управління активами, банку-зберігача, аудитора на договірних умовах з Радою фонду.
Благодійні фонди, діяльність яких регламентується Законом України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16.09.1997 р. № 531/97-ВР
Важливим чинником підтримки життєвого рівня населення, народжуваності, виховання дітей, творче обдарованої молоді, медичного обслуговування, допомоги малозабезпечених верств населення є гуманітарна допомога, що надається різноманітними благодійними та релігійними організаціями.
Благодійні організації утворюються і діють за територіальним принципом і поділяються за своїм статусом на всеукраїнські, місцеві та міжнародні.
Благодійництво, благодійна діяльність здійснюються у таких основних напрямах:
–сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на поліпшення соціальноекономічного становища;
–поліпшення матеріального становища набувачів благодійної допомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребують піклування, а також подання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів;
–подання допомоги громадянам, які постраждали внаслідок стихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам репресій, біженцям;
–сприяння розвитку науки і освіти, реалізації науково-освітніх програм, подання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням;
288
–сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступові всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості;
–подання допомоги талановитій творчій молоді;
–сприяння охороні і збереженню культурної спадщини, історикокультурного середовища, пам'яток історії та культури, місць поховання;
–подання допомоги у розвитку видавничої справи, засобів масової інформації, інформаційної інфраструктури;
–сприяння розвитку природно-заповідного фонду та природоохоронної
справи;
–сприяння розвитку охорони здоров'я, масової фізичної культури, спорту і туризму, пропагування здорового способу життя, участь у поданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та піклування;
–сприяння захисту материнства та дитинства, подання допомоги багатодітним та малозабезпеченим сім'ям.
Конкретні напрями благодійництва та благодійної діяльності визначаються благодійниками і статутами (положеннями) благодійних організацій.
Благодійні фонди – це особлива форма організації фінансових відносин, яка характеризується виключно добровільними надходженнями коштів для створення фондів і використання наявних коштів на благодійні цілі.
Благодійні фонди, як правило, функціонують на правах юридичної особи
іє самоврядними суб`єктами. Метою створення їх є благодійна діяльність, що здійснюється передусім відносно хворих та громадян пенсійного віку. Кошти цих фондів створюються за рахунок:
–добровільних внесків, дарунків, відрахувань, громадських організацій, творчих спілок, колективів підприємств, установ, окремих громадян;
–прибутку, одержаного від виробничо-господарської діяльності організацій та підприємств, створюваних фондами;
–надходження від закордонних фондів та окремих осіб;
–доходів від заходів, що проводяться на користь фонду, лотерей, платних послуг, видавничої та іншої діяльності.
Напрямки використання грошових коштів, що надходять у благодійні фонди, визначаються правлінням фонду або пленумом представників засновників і фіксуються в кошторисі доходів та витрат. Витрачання коштів визначається цілями створення фонду, які конкретизують статутні завдання фонду. Головною надзвичайною рисою є витрачання коштів на безоплатній основі з благодійною спрямованістю.
В Україні зареєстровано близько 1500 таких організацій, а реальною діяльністю займається лише 200 фондів та громадських організацій.
Благодійний Фонд «Україно! Я за тебе!» було створено у квітні 2007 р.
випускниками Тренінгового Центру «Рішення та перспективи», у 2010 р. він
289
набув статус міжнародного. За весь період своєї діяльності активістами Фонду було реалізовано близько 80 благодійних проектів на загальну суму 8,5 млн. грн.
Основними напрямками діяльності Фонду є:
–онкологія;
–пологові будинки та дитячі лікарні;
–дитячі будинки та інтернати;
–екологія;
–люди похилого віку;
–захист тварин;
–будівництво та реконструкція православних храмів;
–просвітницька діяльність: організація благодійних конференцій, семінарів, тренінгів.
Фонд «Розвиток України», філософією якого є «створюємо майбутнє». Місія Фонду: працювати для людей, усуваючи причини актуальних
суспільних проблем; впроваджуючи найкращий досвід, накопичений в Україні та за кордоном, створюючи унікальні системні рішення; домагаючись максимального результату кожним своїм проектом та дією.
Завдання Фонду:
–сприяти реалізації потенціалу найбільш активної, обдарованої й освіченої молоді як найперспективнішого ресурсу українського суспільства, а також створити механізми підтримки найкращих працівників системи освіти;
–впроваджувати й підтримувати передові методи й технології, закріплювати інституціональні зміни в галузі охорони здоров'я, а також формувати відповідальне ставлення жителів України до власного здоров'я;
–співпрацювати з державою в галузі збереження національної культури
йзміцнення традицій, а також підтримувати новаторські проекти, що забезпечують культурний прорив.
Принципи діяльності Фонду:
Прозорість – найвищі стандарти інформаційної відкритості проектів і діяльності Фонду на всіх етапах: від прийняття рішень до підбиття підсумків.
Незалежність – відсутність кон'юнктурних і популістських мотивів у прийнятих рішеннях.
Ефективність – прагнення одержувати максимально можливий соціальний ефект від вкладених сил і коштів, об'єднання своїх і партнерських зусиль.
Професіоналізм – професійна експертиза, професійне виконання й професійна координація всієї роботи.
Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» – це незалежна неурядова, неприбуткова, неполітична благодійна організація, яка була заснована у Києві у 2001 році. Місія Фонду – робити добро і залучати до цього інших.
Фонд працює за трьома основними напрямами – історія та культура, медицина, освіта.
290