Дипломная (вкр): Маркетингове дослідження ринку комбікормів України

-       року [50].

Однак і в Україні намагається створювати інновації. Нові інноваційно-інвестиційні технологічні проекти з виробництва комбікормів розробляються спеціалістами “Укрміжгоспкомбікорм”. На базі оновлення діючих підприємств впроваджуються нові технології, що використовують наявні площі, інфраструктуру, нове обладнання вітчизняного виробництва, що значно дешевше зарубіжних аналогів. Все це здешевлює процес оновлення комбікормових підприємств [50].

Оновлені заводи комбікормової промисловості компонуються цехами з підготовки комбікормових домішок. Так, наприклад, ефективні результати досягнуто при переробці сої. Це дає можливість виробляти і продавати високоякісні комбікорми всім бажаючим. Вони доступні за ціною, оскільки використовують компоненти власного виробництва.

Слід відмітити, що інформатизація на основі комп’ютеризації виробництва не лише зменшує витрати на виробництво, а й виховує нову людину на основі її інтелектуалізації. Це потребує залучення значних фінансових і трудових ресурсів. Одночасно це буде сприяти процесу відновлення механізованих ферм, розширенню посівів кормових культур, в том числі сої, як одного з важливих компонентів комбікормових домішок.

Оновлення комбікормової промисловості потребує залучення інвестицій, які потрібно передбачити в бюджеті АПК та залучення вітчизняних інвесторів, які спроможні направляти фінансові ресурси на розвиток цієї галузі. Це також передбачено Законом України “Про пріоритетні напрямки діяльності в Україні” [51].

Прикладом такого інвестування є ВАТ ВНП “Укрзооветпромпостач”, який за проектом спеціалістів “Укрміжгоспкомбікорм” відродив колишній міжколгоспний комбікормовий завод у місті Тараща Київської області.

За останні два роки спеціалістами “Укрміжгоспкомбікорм” відновлено два подібних комбікормових заводи в Рокитнянському та Таращанському районах Київської області, а також цех преміксів у Христинівському районі Чернігівської області. Потужність подібних заводі при п’яти працівниках досягає 40 тонн продукції за зміну. Комп’ютеризація процесу управління допомагає швидко і якісно виготовити продукцію за будь-яким рецептом для різних замовників, як-то птахофабрики, свинокомплекси, а також фермерські господарства.

Виходячи з означеного та спираючись на інноваційні процеси за наявності інвестицій, можна відновити сучасну комбікормову промисловість. Це сприятиме відновленню тваринництва і птахівництва - основної сировинної бази для переробної промисловості.

3.2 Шляхи удосконалення регулювання діяльності суб’єктів комбікормового виробництва

Основними причинами нестабільної діяльності суб’єктів комбікормового виробництва є:

-       висока чутливість ринку до змін у зерновій галузі;

-       обмеженість доступної сировинної бази, особливо білкових компонентів та біологічно активних речовин;

-       відсутність у необхідних обсягах високотехнологічних виробництв;

-       постійне зростання витрат на виробництво комбікормової продукції;

-       недостатня розвиненість ринкової інфраструктури;

-       відсутність достатнього платоспроможного попиту.

Для ліквідації негативного впливу цих факторів та стабілізації комбікормового виробництва необхідно запровадити:

-       ефективний менеджмент;

-       власну маркетингову політику, направлену на пошук ринків збуту та сировини для виробництва комбікормів;

-       форми та методи управління, що ґрунтуються на нових інформаційних технологіях, методах математичної підтримки управлінських рішень [52].

Ринковий менеджмент передбачає узгодження економічних інтересів комбікормових підприємств, виробників сировини та споживачів комбікормової продукції. У напряму раціоналізації менеджменту особливу увагу необхідно приділяти інноваційному менеджменту, що може бути надійною гарантією необхідного рівня конкурентоспроможності підприємств.

Інноваційний процес сприяє розширенню асортименту та підвищенню якості комбікормової продукції, приведенню у відповідність параметрів комбікормів і зростаючих вимог споживачів, тим самим вони є способом підтримки необхідного рівня конкурентоспроможності продукції. З другого боку, інноваційний процес відрізняється великою складністю планування та організації виробництва, що обумовлено, перш за все, його динамічністю. При цьому обсяги виробництва комбікормів зростають нерівномірно, економічні показники постійно змінюються.

Підприємства з виробництва комбікормів зможуть ефективно функціонувати у сучасних умовах, якщо будуть не тільки забезпечувати вимогу ринку і запити споживачів, але й активно впливати на них [51, 52].

Для адаптації до ринкових умов вітчизняні підприємства повинні розробляти власну маркетингову політику у таких аспектах:

-       збереження існуючих і встановлення нових виробничих зв’язків;

-       розширення сегментів ринку комбікормової продукції;

-       пошук шляхів здешевлення одиниці комбікормів та збільшення обсягів реалізації.

У процесі підприємницької діяльності як виробників комбікормової так і тваринницької продукції, виникають проблеми, що потребують комплексного розв’язання і можуть бути вирішені лише зусиллями кваліфікованих спеціалістів за наявності досить великої кількості інформації та із застосуванням економіко-математичних методів.

Аналіз тенденцій розвитку організаційно-управлінських функцій та принципів у функціонуванні комбікормового виробництва показує, що як загальносистемні принципи дії, так і функції управлінських структур на різних ієрархічних рівнях потребують біль чіткого їх вивчення

Регулювання діяльності суб’єктів комбікормового виробництва полягає, перш за все, у забезпеченні безперешкодного руху товарної маси і стимулювання виробництва. Таким напрямом вбачається інтегрування комбікормових підприємств у агропромислові об’єднання на нижчому рівні та створення управлінського підрозділу на вищому.

Дану схему представлено на рисунку 3.17.

Тільки шляхом запровадження нових методів управління на основі нових технологій, конкурентоздатних на внутрішньому та зовнішньому ринках, можна стабілізувати комбікормове виробництво та вивести його на якісно новий рівень [52].

Для вирішення цих завдань комбікормовим підприємствам пропонується інтегрування з постачальниками сировини і споживачами продукції.

Це дозволить всередині інтегрованої структури самостійно встановлювати:

-       строки розрахунку і нижчі за ринкові ціни на комбікорми;

-       виробництво повнораціональних комбікормів, ефективність використання яких у тваринництві і птахівництві значно вища за інші види кормів;

-       збільшення обсягів продаж за рахунок освоєння різних форм реалізації, зокрема кредитної, біржового продажу, виготовлення комбікормової продукції на давальницьких умовах із сировини споживача.

Рис. 3. 17. Схема організаційної структури асоціаційних форм управління комбікормових підприємством [складено автором за

джерелом [52]

Таким чином, існує певна недосконалість діючих механізмів регулювання діяльності суб’єктів комбікормового виробництва і необхідності, у зв’язку з цим, впровадження більш ефективних. Основними напрямами такого впровадження є:

.        Узгодження інтересів учасників інтеграційного процесу від виробників сировини до споживачів комбікормової продукції і реалізаторів тваринницької продукції. Однією з ефективних форм є асоціаційна, побудована на добровільному делегуванні повноважень по щаблях управлінської ієрархії.

.        Розвиток інтеграційних процесів на принципах взаємного погодження інтересів із запровадженням стратегічного і тактичного маркетингу, регулювання та контролю сучасних інформаційних технологій.

РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ

маркетинговий аналіз ринок комбікорм

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Об’єктом дослідження є база проходження практики, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, провулок Білостоцького 12а, офіс 7. Відповідальність за стан охорони праці в ТОВ «Оптікорм» покладено на службу охорони праці, яку очолює інженер з охорони праці. На підприємстві забезпечується дотримання законів, норм, правил та інструкцій з охорони праці. У відділі охорони праці працюють інженери з техніки безпеки і пожежної безпеки. Дане робоче місце має такі основні геометричні характеристики:

-       Висота складає - 3,25 м

-       Довжина складає - 7,04 м

-       Ширина складає - 4,56 м

-       Загальна площа приміщення складає - 32,1

-       Площа віконних прорізів складає - 1, 32 х 0,57 м

-       Площа дверного прорізу складає - 2,07 х 0,67 м

Джерела тепла в даному приміщенні розташовані уздовж стіни під вікнами. Джерела штучного освітлення, можна розділити світильники загального (на стелі) і місцевого (на столах співробітників) значення. У даному офісі спостерігається недостатність природного освітлення. Робочі місця по відношенню до світлових прорізів розташовані неправильно: сонячне світло знаходиться позаду багатьох робочих місць, а не падає збоку ліворуч. Тому співробітники в основному використовують джерела штучного світла. Тобто до загального освітлення додатково встановлюються світильники місцевого освітлення, у цьому типі світильників використовуються лампи розжарювання. Як джерела загального освітлення застосовуються люмінесцентні лампи.

Для підтримки оптимальних значень мікроклімату в цьому приміщенні використовується система опалення та кондиціювання повітря. Шум в приміщенні переважно створює лише працююча комп'ютерна техніка. Тому рівень шуму на робочому місці є допустимим. Поверхня підлоги - лінолеум, який є зручним для очищення та вологого прибирання. У приміщенні відсутня аптечка медичної допомоги, але наявний вуглекислотний вогнегасник для гасіння пожежі.

Розглянемо санітарно-гігієнічні показники в приміщенні:

Рівень шуму. Шум негативно впливає на організм людини, в першу чергу на його центральну нервову і серцево-судинну системи. Тривала дія шуму знижує гостроту слуху та зору, підвищує кров'яний тиск, стомлює центральну нервову систему, в результаті чого послаблюється увага, збільшується кількість помилок у діях працюючого, знижується продуктивність праці. Вплив шуму призводить до появи професійних захворювань і може з'явитися також причиною нещасного випадку.

Нормування шуму відбувається згідно з ГОСТ 12. 1. 003-83 «Шум. Загальні вимоги безпеки».

Таблиця 4.3

Залежність допустимого рівня шуму від характеристики приміщення

Фактичний рівень шуму складає 50 дБ, що є прийнятним. Освітленість робочого місця. Безпека і здоров'я умови праці у великій мірі залежать від освітленості робочих місць і приміщень. Встановлено, що світло, крім забезпечення зорового сприйняття, впливає на нервову оптико-вегетативну систему, систему формування імунного захисту, ріст і розвиток організму і впливає на багато основні процеси життєдіяльності, регулюючи обмін речовин і стійкість до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища. Недостатність освітлення приводить до напруги зору, послаблює увагу, приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає осліплення, роздратування і різь в очах. Неправильний напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть призвести до нещасного випадку або профзахворювань, тому такий важливий правильний розрахунок освітленості.

Нормування освітленості відбувається згідно з ДБН В. 2. 5-28-2006 «Природне та штучне освітлення». Виконувана робота відноситься до середньої точності робіт, освітленість становить від 200 до 500 лк, показник засліпленості становить 40, коефіцієнта пульсації становить 20 %, коефіцієнт природного освітлення при комбінованому освітленні становить 2,4 %.

Фактичні дані були виміряні і становлять: освітленість складає 400 лк, показник засліпленості становить 40, коефіцієнта пульсації становить 20 %, коефіцієнт природного освітлення при комбінованому освітленні становить 2,4 %.

Мікроклімат приміщення. Метеорологічні умови робочої середовища (мікроклімат) впливають на процес теплообміну і характер роботи. мікроклімат характеризується температурою повітря, його вологістю і швидкістю руху, а також інтенсивністю теплового випромінювання. Тривала дія на людину несприятливих метеорологічних умов різко погіршує його самопочуття, знижує продуктивність праці і призводить до захворювань. Висока температура повітря сприяє швидкій стомлюваності працюючого, може призвести до перегріву організму, теплового удару. Низька температура повітря може викликати місцеве або загальне охолодження організму, стати причиною простудного захворювання або обмороження. Висока відносна вологість при високій температурі повітря сприяє перегрівання організму, при низькій же температурі вона підсилює тепловіддачу з поверхні шкіри, що веде до переохолодження організму. Низька вологість викликає пересихання слизових оболонок шляхів працюючого.

Нормування показників мікроклімату здійснюється згідно з ДСН 3. 3. 6. 042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень». Виконувана робота під час проходження практики належить до категорії Іб (121-150 ккал/год). До категорії Iб належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням.

Таблиця 4.4

Оптимальні показники мікроклімату

Таблиця 4.5

Допустимі показники мікроклімату

Фактичні показники мікроклімату в приміщенні для теплого періоду року становлять:

-       температура повітря робочої зони-22°С;

-       відносна вологість-51 %;

-       швидкість руху повітря не перевищує 0,1 м/с.