Курсовая работа (т): Податок на доходи фізичних осіб та його роль в формуванні доходів бюджету

Проаналізувавши частку податку з доходів фізичних осіб в податкових надходженнях ми можемо також визначити частку ПДФО в прямих податках,до яких також відносяться податок на прибуток підприємств та податок на власність(див.Додатки до розділу II.Таблиця 2.5).Дивлячись на дані таблиці можна з впевненість сказати,що за останні роки частка ПДФО становить більше 50% від прямих податків,до 2009 року він був на рівні з податком на прибуток,навіть менший за нього,що було вже зазначено вище.Як не дивно,найбільше частка податку з доходів фізичних осіб в прямих податках в 2009 році-56,26%,в період економічної кризи,це можна пояснити тим,що хоча рівень безробіття був високим,та доходи населення набагато були меншими в порівнянні з іншими роками,криза спричинила зупинку діяльності багатьох підприємств та зменшення прибутків інших ,що спричинило зменшення частки ППП,тому і призвело до збільшення податку з доходів фізичних осіб у прямих податках.

Перед тим як перейти до аналізу структури ПДФО,треба також зазначити,що на рівень надходжень до бюджету впливає достатньо високий рівень тіньової економіки,що спричинює приховання доходів та зменшення надходжень до бюджету[8].Також треба зазначити,що за останні роки надходження з податку фізичних осіб збільшилася с прийняттям Податкового Кодексу України, хоча ще наявні певні проблеми при справлянні податку.Відповідно до ПКУ запроваджено принцип "справедливості оподаткування" шляхом встановлення двох ставок податку на доходи фізичних осіб -15% для осіб, що отримують доходи на рівні до 10 мінімальних заробітних плат, 17% - для тих, хто отримує доходи, вищі за цю суму[20],з одного боку це є позитивним,а з іншого наявний нерівномірний розподіл податкового навантаження, коли більшу частину податків сплачує населення з меншим доходом,тому на мою думку,було б краще ще підняти ставку оподаткування для багатших верств населення,хоча чисельність їх менша,але частка доходу набагато більша,це б позитивно б вплинуло на надходження податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Податок з доходів фізичних осіб має достатньо детальну структуру(див. Додатки до розділу II.Таблиця 2.9),налічує в собі 12 підпунктів з 2007-по 2009 рік,та з 2010 року до преліку додали “Податок на доходи фізичних осіб - шахтарів”,та з 2011 року “ Фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю”. Найбільшу частку(див.Додатки до розділу II.Таблиця 2.10 та Рисунок 2.1) має податок з доходів найманих працівників.Він становить майже 90% від ПДФО,тобто є основною його надходжень. Малу частку,приблизно 3,5-4% має податок з доходів фізичних осіб - військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції.До 2009 року малу частку становили:податок з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності та податок з доходів фізичних осіб від продажу нерухомого майна та надання нерухомості в оренду (суборенду) житловий найм (піднайм),хоча останній в 2011 році становив 2,5%.Всі інші податку мають мізерну частку в податку з доходів фізичних осіб.Якщо ж дивитися структуру ПДФО у відносних показниках (див.Додатки до розділу II.Таблиця 2.11 та Рисунок 2.2)за 3 квартали 2012 року то тут така ситуація:

Майже 90% складає податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати

4% податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування

,5% податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами.

Хоча за відсутності 4 кварталу,ми все одно бачимо,що тенденція змінилася щодо податків з малою часткою у структурі ПДФО[30].

Останнє,що ми проаналізуємо це ступінь виконання бюджету за надходженнями податку з доходів фізичних осіб(див.Додатки до розділу II.Таблиця 2.12).Як бачимо з таблиці протягом 2008-2011 років наявна мала частка недовиконання планових показників. Лише в 2007 році ми бачимо перевиконання на 4%. Щодо 2012 року ми не можемо точно спрогнозувати ступінь виконання бюджету,адже відсутні точні дані виконання податку з доходів фізичних осіб за 2012 рік.Але враховуючи плановий показник в 70 млрд.грн та виконаних надходжень в сумі 49 млрд.грн за 3 квартали 2012 року можна припустити,що скоріш за все збереглася тенденція до недовиконання,як і в минулих роках,але частка недовиконання дуже мала.Але це тільки припущення.

Тож з зазначеного всього вище,можна визначити такі показники які характеризують об’єкт дослідження,а саме податок з доходів фізичних осіб(див. Додатки до розділу II.Таблиця 2.13):

 фактичні надходження податку з доходів фізичних осіб;

- планові надходження податку з доходів фізичних осібж

ступінь виконання плану

частка надходжень кожного коду в структурі надходжень.

За результатами проведеного аналізу податку з доходів фізичних осіб були виявленні певні тенденції,явища та процеси які на це мають безпосередній вплив(див.Додатки до розділу II.Таблиця 2.14).Можна зробити висновок,що податок з доходу фізичних осіб відіграє домінуючу рольу наповненні дохідної частини Зведеного бюджету України.За останні 3 роки він посідає друге місце після ПДВ,за обсягами податкових надходжень.Але незважаючи на зростаючу питому вагу податку з доходів фізичних осіб у формуванні дохідної частини Зведеного бюджету України, він і надалі потребує деякого вдосконалення.Напрянки вдосконалення ПДФО детальніше ми розглянемо в 3 розлілі.

. Напрямки зміцнення фіскального потенціалу оподаткування доходів фізичних осіб в Україні

Найважливішою функцією податків є фіскальна(лат.fiscus-державна скарбниця).Відповідно до цієї функції податки виконують своє основне призначення - насичення доходної частини бюджету,доходів держави для задоволення потреб суспільства[3,ст.66].Податок з доходів фізичних осіб - найдавніша форма фіскального адміністрування доходів громадян[24,ст..123],він є однією з основних статей податкових надходжень в Україні. Його частка в зведеному бюджеті України приблизно 15-16%.В податкових надходженнях він займає дргу позидію після податку на додану вартість.Для дослідження фіскальної функції податку на доходи фізичних осіб було проаналізовано надходження ПДФО та його питома вага у структурі доходів Зведеного бюджету України(Розділ 2).

Виконання фіскальної функції податку залежить від багатьох чинників, основними з яких, що позитивно впливають на надходження податку з доходів фізичних осіб, є:

- зростання номінального ВВП;

зростання витрат на оплату праці;

легалізація виплати заробітної плати;

позитивні тенденції до зростання доходів низькооплачуваних верств населення через державне підвищення мінімальних соціальних гарантій;

зростання змішаних доходів домашніх господарств за рахунок індивідуальної підприємницької діяльності.

Зазначені чинники сприяють не тільки збільшенню надходжень до бюджету від податку на доходи фізичних осіб, але й мають позитивний вплив як на економічне зростання країни, так і підвищення життєвого рівня населення.

Факторами, що безпосередньо забезпечують виконання і фіскальної та соціальної функцій податку на доходи фізичних осіб, є:

підвищення мінімальної заробітної плати;

підвищення прожиткового мінімуму на одну працездатну особу;

випереджаюче (порівняно з темпами росту ВВП) зростання доходів населення, насамперед, заробітної плати, посилення стимулюючої функції заробітної плати[14].

Також треба зазначити,що на обсяг податкових надходжень від оподаткування доходів фізичних осіб впливає такий фактор,що закладений в самому механізмі оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема, розширення податкової бази і регулювання ставок податку[11,ст.82].

Негативний вплив на фіскальність податку з доходів фізичних осіб справляє такий ряд основних чинників, зокрема:

низький рівень доходів більшої частини населення країни;

неофіційний (тіньовий) сектор економіки як джерела одержання доходів,де значна частина доходів взагалі не оподатковується;

невисока ставка податку (норма оподаткування) - 15 %;

наявність значного переліку пільг з податку - як для окремих категорій платників, так і в загальному списку[24,ст.128]

Серед основних недоліків саме механізму справляння податку з доходів фізичних осіб можна виокремити наступні:

складний механізм нарахування,що потребує значного спрощення;

високий рівень податкового навантаження;

нерівномірність навантаження на доходи населення,в результаті чого значна частина податкових надходжень до бюджету відбувається за рахунок доходів осіб з низьким рівнем доходу[27],а саме нерівномірний розподіл податкового навантаження за шкалою доходів, який умовно можна назвати розподілом по вертикалі, пояснюється диспропорцією міжобсягами сплаченого ПДФО та рівнем доходів найбагатших платників - громадян України.

Чисельність таких осіб є невеликою, а частка доходу - вельми значною. Це свідчить про високий рівень стратифікації населення за доходами. Зазначена істотна диспропорція зумовлює незначну фіскальну ефективність податку з доходів фізичних осіб.Нерівномірний розподіл податкового навантаження між різними джерелами доходу зумовлений тим, що в структурі доходів найменш забезпечених верств населення частка трудових доходів є найвищою.Основне недоотримання податкових надходжень від сплати ПДФО виникає за рахунок недостатнього рівня оподаткування доходів від власності, що належать найзаможнішим громадянам України .

Хоча на перевагу фіскальній функції пряме оподаткування доходів фізичних осіб набуває схильності до зростання питомої ваги в бюджетних доходах(як ми бачимо з розділу 2),водночас під впливом доволі значного кола чинників негативного характеру фіскальність податку з доходів фізичних осіб може різко й істотно знизитись. Це може позначитись не тільки на його фіскальній функції, але й на економічно-стимулюючій(виявлені проблеми див.Додатки до розділу III.Таблиця 3.1)

Фіскальний потенціал податку на доходи фізичних осіб є досить високим, але все одно механізм оподаткування доходів фізичних осіб в Україні потребує удосконалення, яке можливе шляхом розширення шкали податкових ставок та збільшення ступеню її прогресії. Такі заходи мають бути спрямовані на подолання майнового та прибуткового розшарування громадян країни через перенесення податкового тиску на більш маєтні прошарки населення [28, С.283-295].А саме,можна запропонувати встановлення значно вищої податкової ставки,ніж 17%,для осіб,у яких дохід перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати,встановлений законом на 1 січня звітного податкового року,завдяки чому можна досягнути розміру надходжень доходів бюджету країни.

До інших заходів та рекомендацій,щодо удосконалення фіскальної функції податку з доходів фізичних осіб можна віднести:

перегляду потребує система державних соціальних стандартів і гарантій - реального мінімального прожиткового рівня громадян,мінімального розміру заробітної плати, величини неоподатковуваного мінімуму (соціальної податкової пільги) в напрямку їх збільшення, що забезпечить розширення податкової бази;

реформування вимагає державна «політика доходів» населення з орієнтацією на їх істотне зростання за рахунок реформування системи державних соціальних стандартів і гарантій (у механізмі фіскального адміністрування податку з доходів фізичних осіб з’явиться можливість скорочення пільг);

одним зі способів підвищення рівня фіскальності податку на доходи фізичних осіб є сприяння розвитку фінансового ринку з розрахунком на залучення коштів населення, що надалі сприятиме розширенню податкової бази з особистого прибуткового податку та активізації методів оподаткування різних форм фінансово-інвестиційних доходів громадян( детально основні проблеми та шляхи їх вирішення див.Додатки до розділу III.Таблиця 3.2)[24,ст.129].

податок дохід бюджет

Висновки

За результатами проведеного дослідження, необхідно зазначити, що, незважаючи на зростаючу питому вагу податку з доходів фізичних осіб у формуванні дохідної частини Зведеного бюджету України, він і надалі потребує деякого вдосконалення.Зокрема,можна констатувати,що вітчизняній фіскальній політиці притаманні такі негативні риси як:

-недосконалий механізм справляння податку на доходи фізичних осіб,що потребує спрощення;

нерівномірність навантаження на доходи населення;

високий рівень податкового навантаження;

незбалансована політика стосовно збільшення пільг по податках;

неналежне стимулювання нарощування доходів по закріплених загальнолердавних податках, низький рівень доходів більшої частини населення країни;

 функціонування тіньового сектору економіки.

Хоча прийнятий Податковий кодекс у питанні податку на доходи фізичних осіб містить низку позитивних новацій, а також сприяє наближенню вітчизняної практики у сфері оподаткування доходів фізичних осіб до відповідного законодавства більшості країнах світу (запровадження прогресивної шкали оподаткування), проте він не вирішує всіх зазначених вище проблем,які сприяють зменшенню фіскальної ефективності податку з доходів фізичних осіб.

Під впливом зазначеного кола чинників негативного характеру, тобто визначених проблем,можна сформулювати наступні рекомендації:

реформування механізму справляння податку з доходів фізичних осіб, шляхом перегляду системи пільг,здійснювати оподаткування доходів за різними групами населення;

перегляду потребує система державних соціальних стандартів і гарантій - реального мінімального прожиткового рівня громадян,мінімального розміру заробітної плати;

реформування рівня податкового навантаження,шляхо впровадження нової шкали ставок,на данний час діє номінально прогресивна система оподаткування(15-17%),було б доцільно розвивати прогресивну систему оподаткування доходів;

створення умов для зменшення “тіньових доходів”.шляхом збільшення реальної заробітної плати та легалізація виплат заробітної плати;

реформування вимагає державна ”політика доходів”, збільшення доходів населення за рахунок індивідуальної підприємницької діяльності;

- сприяння розвитку фінансового ринку з розрахунком на залучення коштів населення, що надалі сприятиме розширенню податкової бази з особистого прибуткового податку.

Також треба зазначити про необхідність подальшого теоретично обґрунтованого та політично провіреного вдосконалення податкового законодавства з урахуванням специфічних умов національної економіки,трудових і соціальних традицій населення.

Список використаних джерел

1.Абрамова А.С,Інтернет-конференція,стаття:”Податок на доходи фізичних осіб,його роль і фіскальне значення”[Електронний ресурс]

<#"726875.files/image001.gif">

Рисунок 1.1.Правила визначення бази нарахування ПДФО

Рисунок1.2.Еволюція ставки податку з ПДФО

Рисунок 1.3.Функції податку з доходів фізичних осіб

Рисунок 1.4. Класифікаційні ознаки податку з доходів фізичних осіб

Таблиця 1.2

Переваги та недоліки ПДФО