Материал: Склад та системна організація сучасних китайських технічних термінів

Зазвичай відбувається на початкових стадіях існування реалії в китайській мові. Згодом ці реалії опрацьовуються мовою та заміщаються китайським словом, який зазвичай не має фонетичної тотожності з назвою реалії в базовій мові. Засіб використовується також для невеликої кількості інтернаціональних термінів, як то назви елементів в періодичній системі Менделєєва, означення мір та ваг (прия наявності суто китайських еквівалентів, спостерігається тенденція до використання їх міжнародних позначень латиницею, але вимовою їх китайських еквівалентів)

这个工厂每个月为了做1000 tn 成品应该用200 kw\p.h.

.        Лексико-словотворний, тобто утворення термінів з використанням існуючих у мові слів, або запозичень словотворчих елементів, морфем, по вже існуючим у мові моделям. [3] В китайській мові навряд чи можна говорити про повноцінну афіксацію чи префіксацію щодо запозичень, але певні її елементи можна розглянути наступним чином. Внаслідок необхідності китайської мови узгоджувати зміст ієрогліфу, яким це слово записано, з загальним змістом реалії, китайці додають до нових термінів мови певні загальновживані слова, які означають категорію, належність реалії до певного класу предметів тощо, які є відсутніми в базовій мові. Найбільш вживаними є допоміжні слова (їх категорія в китайській мові не є визначеною; іноземні дослідники називають їх «морфемами», «афіксами», «післясловами»; китайська наука внаслідок наявності альтернативного погляду на будову слова та мови взагалі не визнає за цими словами будь-яких граматичних особливостей та вважає їх компонентами вільних словосполучень) [18; 6]:

机 - апарат (використовується з приладами, пристроями)

飞机 літак = літальний пристрій

手机 мобільний телефон = апарат, що тримається у руці

动机 пробивний бур = пристрій, що рухає

卡 - картка (використовується з усіма видами світлин, відображень, оттисків тощо)

图卡 - схема = відображення карти

片卡 - план

光卡 - взірець

岗 - метал (будь-які назви руди, первинного металу)

软岗 - легірована сталь

肥岗 - збагачена руда

Терміни, які утворені шляхом складання можуть бути нероздільними лексикалізованими одиницями, але можуть представляти й одиниці неповної лексикалізації, тобто такі, які не є однією нероздільною лексемою. Щодо нерозривних одиниць - їх вкрай мало в китайській мові внаслідок процесів детермінізації, які мають місце. Більшість термінів представляють собою вільні словосполучення слів нормативної китайської мови, які можуть бути вільно скомпоновані для позначення об’єктивної реалії.

Не менш продуктивним є також лексико-семантичний спосіб поповнення термінологічної лексики, тобто створення терміну в процесі наукового (або технічного) переосмислення загальновідомих слів. Цей процес йде двома шляхами:

·        шляхом повного переосмислення вже існуючого слова і подальшого відриву знову створеної одиниці від слова-джерела. Є найбільш поширеним засобом внутрішньомовного запозичення внаслідок наявності ієрогліфу як закритої системи. Особливістю китайських ієрогліфів є їх максимальна нейтральність щодо функціональних стилів мовлення, що забезпечує вільний перехід мовної одиниці з розмовного стилю до наукового чи технічного. В китайській мові не відбувається повного відриву терміну від базового слова. Новий термін зберігає змістовний зв'язок з базовим словом. Специфіка певного виду мовлення залежить від інтонаційного рівня та оточення слова:

油

масло (соняшникове)

змазка (для апаратів)

дизельне паливо

продукти на основі нафти

空气

повітря

система провітрювання

кондиціонер

·        шляхом використання переносу назви з урахуванням асоціацій, які з’являються. Так з’явилося термінологічне значення слова. Цей метод дозволяє у деяких випадках створювати термінологічні найменування з елементами експресії в семантиці.

白雪- сніг (як осадки та конденсат, що кристалізується)

Значну роль в поповненні термінологічних систем грають іншомовні запозичення [44; 17]. Щодо китайської мови, в ній запозичення практично ніколи не зберігають автентичного вимову та не піддаються транслітерації. Відбувається процес повного заміщення іноземного слова китайським, навіть штучно створеним для конкретних цілей, але здебільшого - «змонтованого» з вільних одиниць мови. Для того, щоб іноземна реалія прижилася в китайській мові, вона повинна бути записана ієрогліфами на основі змісту, а не фонетики. Тому нові слова китайської мови, які означають певну реалію, зазвичай підкреслюють певну особливість цієї речі чи процесу.

光胖 - ком пакт диск (круг, блищить)

大船 - лайнер (велика лодка)

Характерними явищами у формальній структурі термінів є зрізання однослівних термінів (电影 - від 电影卞кінофільм чи 电影院кінотеатр) та скорочення чи абревіація багатослівних термінів. [44; 19]Щодо китайський реалій, то процеси скорочення та абревіації в ньому - це різні процеси. Абревіацією в китайській лінгвістиці називають процес запозичення іноземних абревіатур, які в незмінному вигляді залишаються існувати в китайській мові. Їх дуже незначна кількість та, на відміну від іноземних слів-запозичень, вони не заміщаються китайськими словами та записюються та вимовляються латиницею: WTO, CNN, NATO. Щодо скорочення, китайці зазвичай скорочують слова, в яких більше. Ніж 3 ієрогліфи. Правила скорочення існують вельми теоретично - головує право традиційності та збереження ключового слова, яке дає загальну уяву про предмет чи реалію

国里原料储备 - запаси сировини (державні накопичення сировинних матеріалів) -国料备

刹车减慢速度 - скорочувати темпи виробництва -减速

Також постійно з’являються терміни специфічної формальної структури. Певна їх кількість міститься і в китайській мові. Зазвичай, це слова з використанням іноземних абревіатур чи скорочень. За своєю структурою подібні слова представляють собою нерозривні словосполучення, до складу яких входить іноземний компонент, записаний латиницею, та китайський, який у загальних рисах передає зміст терміну.

X光 - Рентген випромінювання

IT操作 - інформаційні технології

Висновки до Розділу ІІ

В якості висновку до Розділу ІІ слід зазначити, що китайська термінознавча наука сьогодні знаходиться в процесі становлення. Традиційно китайське мовознавство не приділяло уваги зазначеним питанням. Підвалини дослідженням в галузі термінотворення сучасного Китаю були закладені іноземними науковцями. Базові поняття були скопійовані з радянської мовознавчої традиції в середині ХХ ст.., але внаслідок історичних перетворень в КНР в 60-70х. рр.. ХХ ст.. не отримали розвитку. Сьогодні дослідження ведуться вибірково.

Класифікація технічних термінів китайської мові в Розділі ІІ було представлено на основі традиційних європейських досліджень внаслідок відсутності суто китайських досліджень в цій галузі.

Утворення термінів відбувається постійно і різноманітними шляхами. Поруч з процесом утворення нових назв спостерігається термінологізація вже існуючих у мові слів.

Для утворення термінів використовуються способи:

.        Внутрішньомовного запозичення запозичення відбуваються завдяки ресурсам власної мови шляхом використання вільних мовних одиниць задля створення нового ієрогліфу або переосмислення вже існуючих у мові слів (процеси термінізації);

.        Лексико-словотворний, тобто утворення термінів з використанням існуючих у мові слів, або запозичень словотворчих елементів, морфем, по вже існуючим у мові моделям. Внаслідок необхідності китайської мови узгоджувати зміст ієрогліфу, яким це слово записано, з загальним змістом реалії, китайці додають до нових термінів мови певні загальновживані слова, які означають категорію, належність реалії до певного класу предметів тощо, які є відсутніми в базовій мові;

.        Лексико-семантичний спосіб поповнення термінологічної лексики, тобто створення терміну в процесі наукового (або технічного) переосмислення загальновідомих слів;

.        Іншомовні запозичення. Зовнішньомовні запозичення відбувається в тих випадках, коли неможливо швидко підібрати китайський еквівалент внаслідок відсутності реалії в китайській культурі. Щодо китайської мови, в ній запозичення практично ніколи не зберігають автентичного вимову та не піддаються транслітерації. Відбувається процес повного заміщення іноземного слова китайським, навіть штучно створеним для конкретних цілей, але здебільшого - «змонтованого» з вільних одиниць мови.

В китайській мові представлені усі види неологічних процесів, однак, враховую специфіку даної мовної системи, здебільшого китайська мова поповнюється технічною термінологією за рахунок власних можливостей.

РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНІЧНИХ ТЕРМІНІВ СУЧАСНОЇ КИТАЙСЬКОЇ МОВИ

3.1  Організація простих технічних термінів китайської мови

Семантична сутність терміну та його специфіка полягає в характері його значення, яке встановлюється в процесі свідомої, умисної згоди та в межах даної термінологічної системи є прямим номінативним, синтаксично або конструктивно нічим не зумовленим. У різних системах значення термінів можуть бути виражені неоднаково - за допомогою слів та словосполучень, формул або інших систем знаків. Терміни є в відомій мірі штучним лексико-семантичним утворенням, їх змістовна сутність обов’язково повинна відображати той об'єм інформації, ту суму наукових знань, які допомагають розкрити зміст поняття. [21; 115]

На відміну від нетермінів, слів, нічим необмеженого використовування, багато з яких багатозначні, терміни у межах однієї науки, як правило, повинні бути однозначними. Їм присутня чітко обмежена, переважно мотивована спеціалізація та абсолютна семантична точність. Однак, поняття однозначності, яка використовується звичайно як абсолютна диференційна ознака термінів, є дещо відносним. Це, скоріш за всього, вимога до ідеальних термінологічних систем. У реально існуючих термінологіях є немало термінів, яким присутня так звана категоріальна багатозначність.

Багатозначність термінів, як і їх синонімія, а також омонімія та антонімія відмічаються звичайно в числі недоліків багатьох сучасних термінологій. В цьому випадку, мабуть, і на термінологічні системи розповсюджуються загальні лексико-семантичні закономірності функціонування та розвитку мови. Тож, говорячи про однозначність, багатозначність, омонімію, синонімію термінів, необхідно враховувати відому реально існуючу відносність цієї ознаки. [52; 185]

Прості (або однослівні) терміни відрізняються від загальновживаних слів своєю семантичною організацією. Словотворення термінів відбувається за тими самими закономірностями і регулюються тими ж моделями, що і загальне словобудування. Морфологічні якості термінів підлягають загальним для всієї мови правилам граматичного строю. Синтаксичні моделі, за котрими створені терміни, єдині для мови в цілому, але відрізняються своєю продуктивністю в термінологічних та не термінологічних текстах.

Семантичні відносини, які зв’язують терміни, мають логічний характер, але індивідуальні, тобто відносини пов’язують завжди конкретні терміни конкретної термінології.

Існує два підходи щодо визначення дефініції «терміни-слова» не тільки в китайській, але і в усіх ієрогліфічних мовах. Це пов’язано з особливостю трактування поняття «ієрогліф»:

·        якщо сприймати ієрогліф як мінімальну одиницю мови, тобто слово, то одному ієрогліфу має відповідати при перекладі одне слово іноземної мови. В цьому разі «слово-термін» - це будь-який технічний термін, який означено одним словом-ієрогліфом як в китайській мові, так і при перекладі [38; 285]:

钩 - гачок

绞 - скручувати

闸 - перекриття

钻 - сверлити

·        у разі, коли ієрогліф розглядається як мінімальне поняття, до складу більш складних понять можуть входити до 4-5 базових понять (ключів). В цьому випадку за технічний термін-слово визнають ті технічні терміни, які іноземною мовою будуть перекладатися 1 словом:

喷嘴 - форсунка

轴心 - ось

压力机 - пресс

无线电装置 - радиоаппарат

Спірним залишається питання, чи можна за першою класифікацією вважати простими термінами технічні терміни, що позначають ознаку та є вираженими прикметниками. Проблема виходить з того, що до складу прикметників китайської мови входить службова частка 的, яка не має лексичного значення, але є граматичною ознакою прикметників.怀的 - зламаний

水 的 - рідкий

链的 - цепний

拖的- тягловий