Дипломная (вкр): Зміст та драматургія грузинського танцю

·        «Джута» - назва маленького сільця на границі Кавказького хребта. Історично тут був перевалочний пункт, населення яке займалося конокрадством. У танці використані енергійні, складні рухи, що відображають тупіт коней. Створюється враження кінського табуна, що біжить, що викидає іскри з-під копит. «Джута» - дуже запальний танець!

·        «Шєджібрі» (Змагання) - основним мотивом є змагання. У цьому танці зібрані й використані прийоми, рухи й трюки характерні для грузинського танцю. Рухи стилізовані й наближені до пластики й ритму наїзника, що скаче. Ці запаморочливі рухи на колінах, стрибки й обертання на пальцях, майстерне володіння корпусом дає вогненний темперамент і екстатичний імпульс. По натурі грузинський народ постійно змагається в умінні й знанні. Цей танець є об'єднаною демонстрацією всіх головних і складних елементів грузинських народних чоловічих танців[31].

·        «Церулі» - це танець котрий відноситься до гірських танців. Виконується він винятково чоловіками. Сама назва танцю визначає його характер і технічну основу. «Сталевий носок» - от на чому побудована складна техніка виконання даного танцю. Церулі танцюється соло, у парі, або цілою групою виконавців. У двох останніх випадках танець приймає характер змагання. Танцюристи змагаються не тільки в гарному, спритному й чіткому виконанні складних і різноманітних елементах танцю, але й витримці «на час», тобто на тривалість. Стрімкий обхід по колу, часто на пальцях, блискавичні повороти, прихід зі стрибка на пальці ніг і інші елементи руху переплітаються один з одним.

Традиційні правила танцю «церулі»:

§  Це чоловічий танець і жінки в ньому не беруть участь.

§ Після закінчення парного й групового танцю виконавці дякують один одному укліном.

§  Під час танцю голосні вигуки не прийняті. «Поганому танцівникові лементування не допоможе», - так говорять у народі.

§  Бинтувати пальці ніг у танці не дозволено. Якщо помітять у танцівника перебинтовані ноги, скажуть: «Бідолаха, сам здоровий, а ноги в нього хворіють».

§  Ведучим може бути тільки кращий танцівник або старший за віком.

Основні рухи танцю «церулі»:

§ «Свлеби» (ходи):

§  «Куслура» - п’ятковий хід.

§  «Мухлура» - хід зі згинанням колін.

§  «Цердакневит чакврит» - хід з ударом пальців у підлогу.

§  «Чаквра церилетебит» - (рухи на пальцях):

§  «Ткупцер чаквра» - рух на пальцях обох ніг.

§  «Цердакиев чаквра» - рух з ударом пальців у підлогу.

§  «Ганбиджит чаквра» - рух з виходом в бік.

§  «Мухлмокневит чаквра» - рух із замахом колін.

§  «Церебзе рбена» - біг на пальцях.

§  «Брунеби» - (обертання):

§  «Цалпехзе бруни» - обертання на одній нозі.

§  «Бруни пехшлил дгомидан» - обертання з напівприсідання в IV позицію.

§  «Бруни адгилзе церебзе рбенит» - поворот на місці бігом на напівпальцях [23, с. 86-87].

. Ритуальні. До яких відносяться:

·        «Самаія» - цей танець виконується трьома жінками-танцівницями й спочатку вважається язичеським. Але сьогодні це вихваляння й прославляння Цариці Тамари, що у багатьох джерелах згадується як королева Грузії, що правила в XII-XIII ст. і колишньою першою жінкою-правителькою в історії Грузії. Збереглося тільки чотири фрески з більш-менш достовірним зображенням Цариці Тамари. Симон Вирсаладзе на основі цих фресок розробив костюм цариці. Три виконавиці в танці як би втілюють три образи, три іпостасі Цариці Тамари: молоденька принцеса, мудра мати й могутня правителька. Всі ці образи зливаються в одну гармонічну картину. Крім того, прості, але м'які й граціозні рухи створюють атмосферу краси, слави й могутності, якими як ореолом було оточене правління Цариця Тамари (див. додаток З).

Найвідоміші форми грузинського народно-сценічного танцю є «Хорумі», «Картулі» та «Церулі». Вони виконуються майже у всіх хореографічних колективах Грузії і являються національним культурним скарбом країни.

2. Практично-творча частина роботи

2.1 Зміст та драматургія танцю

Тема: відтворення у танцювальних образах грузинських горних рік, котрі стрімко розливаються серед гірських вершин.

Ідея: розкрити сутність грузинського народно-сценічного безсюжетного танцю «Калта-Сарокаті», в якому відображається краса горних рік Грузії та цінність природи.

Надзавдання: донести до глядача красу грузинського жіночого народно-сценічного танцю та передати образ горних рік, їх стрімкість, чарівність та енергічність.

Час дії: літо.

Місце дії: горна місцевість.

Форма танцю: хоровод.

Вид танцю: народно-сценічний.

Жанр танцю: безсюжетний, ліричний.

Кількість виконавців: виконують танець 12 дівчат.

Образ номеру

Єдиний образ постановки - горні ріки. Котрі виникають ніби то «нізвідки», розливаючись і вируючи серед високих гірських вершин і так само чарівно зникають в глибині гір. Їх прагнення, їх природність буття заворожують, вони немов живі біжать по гірських рівнинах, то розливаючись в кілька річок, то знову зливаючись в одну. Їх краса, нестримність і сила символізують грузинський народ і його міць.

ГОРНАЯ РЕКА

На фоне неба голубого

Застыли горные вершины.

В лучах рассвета золотого

Стоят безмолвно исполины.

Из каменистого ущелья

Река разбег свой набирает.

И, как отшельник в темной келье,

Своё рожденье обретает.

Вгрызаясь в горные каскады,

Стремится вниз к морским просторам.

Взбивая в пену водопады,

Свою красу являет взорам.

И лишь в обьятиях равнины,

Вздохнув устало, бег сбавляет.

А горизонт седой пучины

Взор, устремленный вдаль, ласкает.

(Д. Джавришвили)

Драматургія танцю

Експозиція: (1 - 16 т.т.) На сцену виходять дві дівчини з двох верхніх куліс сцени і виводять шість дівчат по малюнку «зигзаг», після чого вони виконують обертання на місці, а інших чотири дівчини виходять з двох верхніх куліс. Далі дівчата сходяться в дві лінії, а потім в одну.

Зав’язка: (17 - 66 т.т.) Танцівниці з однієї лінії переходять в одну колонну, а далі розкриваються в малюнок «хрест» та продовжують рухатись кожна у своєму напрямі в кінці сходячись знову в одну колонну. Після чого розкривають через одного руки, хто наверх, хто вниз.

Розвиток дійства: (67 - 112 т.т.) Далі дівчата розходяться на три лінії потім міняються колоннами і повільно переходять в малюнок «вісімка». Наприкінці цього малюнку дівчата виходять в дві лінії, котрі утворюють між собою прямий кут. Вони продовжують рухатись, переходячи через одну та утворюючи малюнок «хрест», після чого вони виходять на дві лінії та виконують рух в парах. Далі дві танцівниці виводять в дві колонни і виконують малюнок «струмочок», котрий повільно переходить в малюнок «до за до», в кінці якого дівчата берутся за руки і виконують малюнок «равлик».

Кульмінація: (113 - 128 т.т.) Імітуючи розплеск хвиль річки танцівниці хаотично переходять до наступного малюнку «дігональ» та дві дівчини виконують «ворота» через які проходять інші. Коли цей малюнок завершено і танцівниці знову залишились у «діагоналі», вони виходять в одну лінію, а потім в малюнок «піраміда». Дівчата виконують комбінацію.

Розв’язка: (129 - 144 т.т.) В кінці танцівниці йдуть за куліси виконуючи малюнок «зигзаг».

Аналіз музичного супроводу та хронометраж танцю

Загальний хронометраж: 3 хвилини 58 секунд.

Музичний розмір: 2/4.

Експозиція - 43 секунди.

Зав’язка - 20 секунд.

Розвиток дії - 2 хвилини 8 секунд.

Кульмінація - 30 секунд.

Розв’язка - 17 секунд.

В музичному творі «Калта-Сарокаті» можна простежити одну основну мелодію, яка має спокійний характер і музичний розмір 2/4. До кінця композиції збільшується темп і кількість використовуваних інструментів.

На експозиції дія виконується під спокійну музику яка набирає темп.

У зав'язці музика звучить в колишньому темпі, але при цьому в ній з'являються звуки нового інструменту, який відтіняє основну мелодію.

У розвитку дії музика набирає темп і набуває нового більш гучного звучання.

Кульмінація починається, коли в музиці значно збільшився темп, ритм і подача звуку, а також з'явилося кілька додаткових інструментів.

Закінчується все повільно і з затухаючою музикою згасає темп.

Музичний матеріал: Грузинська музична композиція «Mamuli».

Опис костюмів виконавців

1.      Довге плаття, стягнуте в талії (картулі);

2.      Жилетка розшита бісером;

.        Рукава блакитного кольору;

.        Головний убір «мчака» з «шелкаі чіхта»;

.        Чорні туфлі.

2.2 Графічне зображення танцю

2.3 Опис танцювальних рухів та комбінацій

Опис положень рук

Пол.1. Дві руки піднімаються в III поз. через I поз. (Allongee) та опускаються в підготовчу через II поз.

Пол.2. Права рука зігнута в лікті та знаходиться в I пол. долонею вниз (Allongee), а ліва знаходиться в II поз. долонею вниз (Allongee).

Пол.3. Дві руки лодонями вниз (Allongee) підіймаються в I поз. та опускаються в підготовчу поз.

Пол.4. Ліва рука знаходиться внизу, а права рука рухається у II поз. з права на ліво та навпаки.

Пол.5. Права рука зігнута в лікті та знаходиться в I пол. долонею вниз (Allongee), а ліва знаходиться в II поз. долонею вниз (Allongee), далі права рука відкривається в III поз. (Allongee).

Пол.6. Дві руки лодонями вниз (Allongee) підіймаються в III поз. та опускаються у пол. 2.

Пол.7. Права рука відкривається в III поз. (Allongee), а ліва в II поз. (Allongee) і потім знову опускаються вниз в підготовчу поз.

Пол.8. Дві руки лодонями вниз (Allongee) підіймаються в III поз. та опускаються в підготовчу поз.

Пол.9. Дві руки лодонями вниз (Allongee) виконують коло з права на ліво, через II, III, та підготовчу поз.

Пол.10. Права рука виконує два оберти від ліктя, а ліва один оберт кистю, і навпаки.

Пол.11. Дві руки проводяться з ліва на право лодонями вниз (Allongee) з II поз. у I і далі знов у II поз.

Комбінація 1.

1 т. - переступання на plie по ІV поз. ніг, права нога попереду, руки в цей час виконують пол. 4.

т. - переступання на plie по ІV поз. ніг, ліва нога попереду, руки в цей час виконують пол. 4.

т. - переступання на plie по ІV поз. ніг, права нога попереду, руки в цей час виконують пол. 4.

т. - обертання вправо на plie по ІІІ поз. ніг, права нога попереду, права рука відкривається в III поз. (Allongee), а ліва в II поз. (Allongee), при цьому кисті виконують хвилю пальцями.

Комбінація 2.

1 т. - переступання в праву діагональ на relive по ІV поз. ніг, ліва нога попереду, ліва рука піднімається у ІІІ поз. (Allongee), а права знаходиться в підготовчій позиції (Allongee) за спиною, при цьому кисті виконують одне обертання до себе.

т. - обертання на plie по VІ поз. ніг вліво, ліва рука знаходиться в І поз. попереду, а права рука знаходиться в І поз. за спиною, при цьому кисті виконують одне обертання до себе.

- 4 т.т. - обертання на relive по VІ поз. ніг вліво, права рука відкривається в ІІ поз. (Allongee), а ліва рука відкривається в ІІІ поз. (Allongee), при цьому кисті виконують одне обертання до себе.

т. - переступання в праву діагональ на relive по ІV поз. ніг, ліва нога попереду, ліва рука піднімається у ІІІ поз. (Allongee), а права знаходиться в підготовчій позиції (Allongee) за спиною, при цьому кисті виконують одне обертання до себе.

т. - обертання на plie по VІ поз. ніг вліво, ліва рука знаходиться в І поз. попереду, а права рука знаходиться в І поз. за спиною, при цьому кисті виконують одне обертання до себе.

- 8 т.т. - обертання на relive по VІ поз. ніг вліво, права рука відкривається в ІІ поз. (Allongee), а ліва рука відкривається в ІІІ поз. (Allongee), при цьому кисті виконують одне обертання до себе.

т. - шоссе назад на relive, права нога попереду, права рука знаходиться в підготовчій позиції, а ліва відкривається у ІІ поз.

т. - шоссе назад на relive, ліва нога попереду, ліва рука знаходиться в підготовчій позиції, а права відкривається у ІІ поз.

- 12 т.т. - 8 кроків на relive вперед по VІ поз., руки піднімаються в ІІІ поз. (Allongee) через І поз.

т. - переступання в ліву діагональ на relive по ІV поз. ніг, права нога попереду, руки знаходяться в ІІІ поз., при цьому кисті виконують одне обертання від себе.

т. - переступання в праву діагональ на relive по ІV поз. ніг, ліва нога попереду, руки знаходяться в І поз., при цьому кисті виконують одне обертання до себе.

- 16 т.т. - обертання на plie по VІ поз. ніг вліво, ліва рука знаходиться в І поз. попереду, а права рука знаходиться в ІІ поз. (Allongee), при цьому кисті виконують одне обертання до себе.

Висновки

У ході роботи зроблені такі висновки:

1)      Аналіз літератури дав змогу виявити прогалини, щодо вивчення лексичних

особливостей форм грузинського народно-сценічного танцю. Серед дослідників, які займалися дослідженням грузинської культури слід назвати С. Джанашия та Н. Бердзенвилі. Танцювальна спадщина грузинської культури, лексика різних форм грузинського танцю з описом традиційних костюмів докладно розглянута Д. Джавришвілі.

Історичний аспект розвитку грузинських народних танців було розглянуто в працях І. Зурабишвілі, А. Алексідзе, П. Хучуа, А. Татарадзе та багато інших.

Найбільш близько до систематизації форм грузинського народно-сценічного танцю та вивченню його лексичних особливостей підійшли Ш.Я. Аміранашвілі, Т. Ткаченко, Д. Джавришвілі та Е.Л. Гварамадзе.

У ході наукового пошуку було уточнено зміст понять:

«Народно-сценічний танець» - це художній твір, який опрацював балетмейстер, побудований за сценічними та драматургічними законами на танцювальній лексиці різних народів світу.

«Танцювальна лексика» - це окремі рухи, пози, з яких складається

танець.

«Танцювальна форма» - це правильно знайдені виразні засоби й певна композиційна будова. Форма завжди залежить від змісту.

2)      Розгляд особливостей форм та розвитку грузинської народної хореографії дав змогу виділити основні етапи історичного становлення:

1 етап - з 1935 р.;

етап - 70 - 80 р.р.;

3 етап - 90 р. - поч. XXI ст.

) Уточнено класифікацію форм грузинського народно-сценічного танцю та його лексичні особливості, а саме:

1)      За тематичним принципом:

I.   Безсюжетні:

1)       «Нарнарі» - жіночий плавний танець.

2)      «Зєкарі» - новий танець із елементами в стилі модерн, створений на основі грузинського традиційного мистецтва.

)        «Калта - Сарокао» (в перекл. «жіночий хоровод») - хоровод, що виконується тільки жінками.

)        «Хонга» - це танець родом з Осетії. Костюми для цього танцю відрізняються довгими рукавами, а також високими головними уборами як у жінок, так і в чоловіків.

II.  Сюжетні, до яких відносяться наступні форми грузинскього народно-сценічного танцю:

1) Військові:

o   «Земкрело» - хороводний танець воїнів.

o   «Хорумі» - це військовий танець, котрий переносить нас у життя грузинської армії минулих сторіч.

) Весільні:

o   «Сімді» - весільний танець. По народних мотивах жінка персоніфікує голубку, а чоловік яструба.

o   «Картулі» - парний танець який має ліричний характер, у народі його називають танець - роман.

) Любовні:

o   «Давлур - Мтіулурі» - ліричний танець, що складається із двох частин. Перша - повільна (давлурі), а друга швидка (мтіулур).

o   «Ачарулі» - танець який характеризується витонченим, легким, пустотливим фліртом між чоловіками й жінками.

o   «Хевсурулі» - це танець горців, що, мабуть, щонайкраще передає дух Грузії.

) Розважальні:

o   «Кінтоурі» - комічний танець Тбілісі, виконавцем якого був «кінто» - дрібний торговець.

o   «Карачокелі» - танець про карачокел. Це були міські ремісники й здебільшого носили чорні чохи (традиційний чоловічий одяг).

o   «Парца» - енергійний танець якому характерні швидкий темп, ритм, святковий настрій і барвистість.

) Спортивно - змагальні:

o   «Ханджлурі» - танець із кинджалами.

o   «Багдадурі» - танець, побудований на обіграванні ситцевої хустки - «багдаді».

o   «Перхулі» - хоровод який має войовничий характер і потребує від виконавців особливої спритності, сили та майстерності.

o   «Казбегурі» - танець, який виконується винятково чоловіками й демонструє витривалість і непохитний характер горців.

o   «Джута» - назва маленького сільця на границі Кавказького хребта. У танці використані енергійні, складні рухи, що відображають тупіт коней.

o   «Шєджібрі» (Змагання) - основним мотивом є змагання.

o   «Церулі» - це танець котрий відноситься до гірських танців. Виконується він винятково чоловіками. «Сталевий носок» - от на чому побудована складна техніка виконання даного танцю.

) Ритуальні:

o   «Самаія» - цей танець виконується трьома жінками-танцівницями котрі передають в танці вихваляння й прославляння Цариці Тамари, що у багатьох джерелах згадується як королева Грузії, що правила в XII-XIII ст. і колишньою першою жінкою-правителькою в історії Грузії.

2)      За кількістю виконавців:

1. Соло;

. Парні;

. Масові.

3)      За регіональним спрямованням:

1. Кахетинськіі;

. Карталинскі;

. Сванські;

. Мингрельскі;

. Рачинські;

. Гурійскі;

. Імеретинські;

. Аджарські;

. Мтиульскі.

4)      За статтю:

1.  Чоловічі;

2.      Жіночі;

.        Змішані.

В ході роботи було виявлено, що подальшого дослідження потребують питання: шляхи розвитку сучасної танцювальної культури Грузії; особливості становлення і розвитку балетного театру Грузії; формування та розвиток аматорського грузинського народно-сценічного танцю; особливості пальцевої техніки та інші.

Список літератури

1. Амиранашвили Ш.Я. История грузинського искусства / Амиранашвили Ш.Я. - М., 1950 г. - 214 с.

2.      Балет. Энциклопедия. - ИЗД. Советская энциклопедия, 1981 г. - С. 188.

3.      Бардавелидзе В.В. Древнейшие религиозные верования и обрядовое искусство грузинських племен / Бардавелидзе В.В. - Тбилиси, 1957 г. - 195 с.

4.      Богаткова Л.И. Танцы разных народов мира / Богаткова Л.И. - М.: Молодая гвардия, 1958 г. - 279 с.

.        Бондаренко Л. Танцювальні композиції та етюди народів світу / Бондаренко Л., Бердовський О. - К.: Музична Україна, 1975 р. - 205 с.

6.      Борзов А.А. Танцы разных народов СССР: (грузинский танец, узбекский танец): учебное пособие для ВУЗов по курсу «Народный танец» / Борзов А.А.; ГИТИС - М., 1988 г. - 80 с.

7.      Василенко К.Ю. Лексика українського народно-сценічного танцю /

Василенко К.Ю. - К.: Мистецтво, 1996 - 494 с.

.   Гварамадзе Е.Л. О некоторых специфических особенностях грузинского народного танца / Гварамадзе Е.Л. - М.: Наука, 1964 г. - 7 с.

9.      Джавахишвили И. История грузинского народа (на грузинском языке) / Джавахишвили И.; Издательство Тбилисского Государственного университета - Кн. 1, 1951 г. - 323 с.

10.    Джавахишвили И. Основные вопросы истории грузинской музики / Джавахишвили И. - Тбилиси, 1938 г. - 260 с.

.        Джавришвили Д. Грузинские народные танцы / Джавришвили Д. - 1е изд. - Тбилиси, 1958 г. - 260 с.

.        Джавришвили Д. Грузинские народные танцы / Джавришвили Д. - 2е изд. - Тбилиси, 1975 г. - 279 с.

.        Джанелидзе Д. Народные истоки грузинского театра (на груз. Языке) / Джанелидзе Д. - Тбилиси, 1948 г. - 140 с.

.        Захаров Р. Искусство балетмейстера / Захаров Р. - М.: Искусство, 1954 - 330 с.

15.    Климов А. Основы русского народного танца / Климов А. - М.: Искусство, 1972.

.        От замысла до художественного воплощения - М.: Советская Россия, 1978 г. - С. 4-5.

17.    Салуквадзе Г.И. К восстановлению танца «фундуки» / Салуквадзе Г.И. - Махарадзе, 1961 г. - 12 с. (на правах рукописи)

18.    Степанова Л.Г. Танцы народов СССР / Степанова Л.Г. - М.: «Советская Россия», 1971 г. - 128 с.

.        Ткаченко Т. Народно - сценический танец / Ткаченко Т. - М.: Искусство, 1975. - 1 ч. - 346 с.

.        Ткаченко Т. Народный танец / Ткаченко Т. - М.: Искусство, 1954 г. - 2 ч. - 680 с.

.        Танцы народов СССР - М.: Искусство, 1972 г. - Вып. 1. - С. 106-107.

.        Танцы разных народов - М.: ЦКВЛКСМ Молодая гвардия, 1958 г. - Вып. 1. - С. 135 -140.

.        Танцы народов СССР - М.: Гос. Изд. Искусство, 1958 г. - Вып. 6 - С. 92 - 94.

.        Танцы народов СССР -, М.: Искусство, 1969 г. - вып. 4 - С. 43-45.

.        Танцы народов мира (статья Картули. Грузинский танец.) - М., 1951 г. - вып. 2 - С. 104 - 110.

.        Хоровод дружби - К.: Музична Україна, 1986 р. - вип. 1 - С. 85-87.

27.    Художественное творчество (статья Васильева В.В. Путь к мастерству) - Ленинград: Наука, 1983 г. - С. 226 - 229.

28.    Julie Charlotte Van Camp Philosophical Problems Of Dance criticism - dissertation (1981) з першоджерела 22 серпня 2011John Blacking, Joann W.

.        Kealiinohomoku The Performing Arts: music and dance - Walter de Gruyter, 1979. - 344 с.