Материал: 8

• вимоги заявника;

• сума претензії і її розрахунок (якщо вона стосується гро­шової форми);

• обставини, на яких базуються вимоги;

• докази, які підтверджують законність вимог;

— перелікдокументів, які додаються до претензії. Претензія може відправлятись цінним листом, телеграфом,

телетайпом, а також вручатися під розписку особисто відповіда­чу. Термін її розгляду рівняється 30 дням з дня отримання, і ре­зультати повинні повідомлятись заявнику у письмовій формі. У випадку відмови в задоволенні претензійних вимог це повинно мотивуватись.

Про результати розгляду претензіїїї заявник повідомляєть­ся в письмовій формі (так звана відповідь на претензію). Надси­лання відповіді є обов'язковим незалежно від того, задовольня­ються чи ні вимоги заявника. За порушення строків розгляду пре­тензії встановленамайнова відповідальність, яку може застосувати господарський суд при прийнятті рішення — стягнення в доход державного бюджету з підприємства, організації, що припусти­лися такого порушення, штрафу у розмірі 2 % від суми претензії, але не менш як 5 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш як 100 розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Разом з тим слід мати на увазі таке:

— справи за заявою прокурора чи його заступника, Антимо- нопольного комітету України та його територіальних відділень порушуються господарським судом незалежно від вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спорів (ст. 5 Господарського процесуального кодексу Ук­ раїни);

134 І С.Й. Кравчук. Госполарськє право України

• вимоги щодо досудового врегулювання господарських спорів не поширюються на спори про визнання договорів недійсними, спори про визнання недійсними актів дер­жавних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та інте­реси, які охороняються законом, підприємств і органі­зацій (далі—акти), спори про стягнення заборгованості за опротестованими векселями, а також на спори про звер­нення стягнення на заставлене майно;

• правила про досудове врегулювання спорів не застосову­ють ся щодо провадження у справах про банкрутство, ос­кільки воно регламентує умови і процедуру визнання юридичних осіб банкрутами, а не процес вирішення спорів.

Якщо у відповіді з претензії організація не повідомляє про перерахування, заявник претензії має право пред'явити в банк доручення на списання у безспірному порядку визнаної боржни­ком суми з нарахування пені за перевищення терміну платежу.

4. Судовий захист прав суб'єктів господарювання.

Звернення суб'єктів господарювання до суду з позовом про захист власних прав і законних інтересів є на сьогодні найбільш ефективною формою встановлення порушених прав. Переваги судового захисту очевидні, оскільки суд є незалежним і підпо­рядковується лише закону.

Діяльність господарського суду з розгляду господарських справ і вирішення господарських спорів розвивається у певній послідовності та складається з окремих стадій, основною з яких є порушення справи.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами:

• підприємств та організацій, які звертаються до госпо­дарського суду за захистом своїх прав та інтересів, що охо­роняються законом;

• державних та інших органів, які звертаються до госпо­дарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

• прокурорів та їх заступників, які звертаються до госпо­дарського суду в інтересах держави. Якщо прокурор звер­тається до господарського суду в інтересах держави, в по­зовній заяві має бути зазначено орган, уповноважений

Розліл 9. Захист прав та законних інтересів суб'єктів ... І 135

державою здійснювати відповідні функції у спірних-відносинах.

Господарський суд порушує справи про банкрутство за пись­мовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника, органів дер­жавної податкової служби або державної контрольно-ревізійної служби.

Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується керівником підприємства, організації, дер­жавного чи іншого органу, іншою особою, повноваження якої виз­начені законодавством або установчими документами, прокурором чи його заступником, громадянином — суб'єктом підприємниць­кої діяльності або його представником. Позивач (прокурор) зобо­в'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає. Змістпозовної заяви тадокументи, що додаються до неї, визначені відповідно до ст.ст. 54 та 57 Господарського проце­суального кодексу України. З позовної заяви до господарського суду сплачується державне мито, розміри якого встановлені За­коном України від 11 липня 1995 р. "Про внесення змін і допов­нень до деяких законодавчих актів":

• із позовних заяв майнового характеру—5 % ціни позову, але не менше 0,25 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

• із позовних заяв немайнового характеру—5 неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян; _:

• із заяв у переддоговірних спорах—6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо справа підлягає розгля­ду у Вищому господарському суді України, та 5 неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян, якщо справа підлягає розгляду в інших господарських судах;

• із заяв про перевірку рішень — 50 % ставки, що підлягає сплаті при розгляді справи в першій інстанції, а зі спорів майнового характеру—ставки, обчисленої, виходячи з суми, яка оспорюється.

Після прийняття заяви суд не пізніше 5 днів від дня її надход­ження приймає рішення про порушення провадження справ, про що відповідною ухвалою повідомляє позивача і відповідача.

Поряд з цим, відповідно до ст. 83 Господарського проце­суального кодексу України господарський суд може:

136 І

• визнати недійсним предмет спору;

• виходити за межі позовних вимог з метою захисту інтересів позивача або третіх осіб;

• зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню з заінтересованої сторони;

• стягувати вдохід бюджету зі сторони, що порушила термі­ни розгляду претензії, штраф;

• стягувати в дохід бюджету штраф у розмірі 100 неоподат­ковуваних мінімумів за ухилення від виконання рішень-господарського суду;

• відстрочити виконання рішення.

Питання про прийняття позовної заяви вирішує судця. При цьому за наявності обставин, що свідчать про відсутність права на позов (вони зазначені у ст. 62 Господарського процесуального ко­дексу України), суддя відмовляє в прийнятті позовної заяви. Якщо ж заявник (позивач, прокурор) має право на подання позову, але припустився порушень в його реалізації, тобто не дотримався пра­вил подання позовної заяви, суддя повертає позовну заяву і додані до неї матеріали без розгляду. Підстави для повернення містяться в ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Після усу­нення допущених порушень заявник може звернутися до госпо­дарського суду повторно.

У разі відсутності підстав для відмови в прийнятті позовної заяви чи для повернення її заявникові суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу про порушення провадження у справі, в якій зазначає час і місце проведення засідання господарського суду тадії, які необхідно вчи­нити сторонам, тощо.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя й сам вчиняє певні дії з підготовки спра­ви до розгляду (наприклад, призначає експертизу, витребує не­обхідні докази, зобов'язує представників сторін з'явитися на засі­дання, виконує інші діїзгідно зі ст. 65 Господарського процесуаль­ного кодексу України).

Основною стадією господарсько-судового процесу є вирішен­ня господарських спорів. Розгляд справ у господарському суді здійснюється суддею одноособово. Для вирішення складних спорів до складу господарського суду вводятьсядодатково два судді. Разом з тим справу може бути розглянуто і без участі представників сторін.

Розліл 9. Захист прав та законних інтересів суб'єктів ... | 137

Порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі роз­гляду справи трьома суддями — суддею, який головує в засіданні. Як правило, справи розглядаються у приміщенні господарського суду, хоча справи, що мають важливе громадське значення, мо­жуть розглядатися безпосередньо на підприємствах та в організа­ціях.

При розгляді справи господарський суд може зіткнутися з такими обставинами, за яких спір не може бути вирішено в цьому засіданні (неявка сторін, неподання витребуваних доказів та ін.). В такому разі розгляд справи відкладається, і в ухвалі, що вино­ситься, вказуються час і місце наступного засідання.

В окремих випадках господарський суд не в змозі розгляну­ти справу до вирішення пов'язаної з нею іншої справи або в разі призначення експертизи, надсилання матеріалів до слідчих органів, заміни сторони її правонаступником. В цих випадках він зупиняє провадження у справі, а потім поновлює його після усу­нення обставин, які зумовили зупинення.

Від призупинення провадження у справі слід відрізняти при­пинення провадження, яке має місце з підстав, зазначених у ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Це підстави, які перешкоджають розгляду справи в господарському суді вза­галі. Вони нагадують підстави відмови в прийнятті позовної заяви.

Так само залишення позову без розгляду (ст. 81 Господарсь­кого процесуального кодексу України) за своїми підставами має багато спільного з поверненням позову (ст. 63 Господарського процесуального кодексу України). Можна говорити про те, що шляхом застосування норм таких процесуальних інститутів, як припинення провадження у справі та залишення позову без роз­гляду, суддя має можливість виправити помилки, яких він при­пустився при прийнятті позовної заяви.

Господарський суд розглядає справу протягом 2 місяців і приймає рішення, яке, відповідно до ст. 85 Господарського про­цесуального кодексу України, вступає в законну силу через 10 днів після його прийняття. Рішення приймається в засіданні суд­дею за результатами обговорення всіх обставин справи, а якщо спір вирішується трьома судцями — більшістю голосів суддів. Рішення повинно за формою та змістом відповідати вимогам ст. 84 Господарського процесуального кодексу.

138 | С.И. Кравчук. Госполарське право України

Якщо господарський суд не вирішує спір по суті (наприк­лад, у разі відкладення розгляду справи, зупинення чи припинен­ня справи тощо), то він виносить ухвалу.

Прийняте рішення оголошується суддею в засіданні після закінчення розгляду справи. Суддя має право оголосити тільки резолютивну частину рішення, яка повинна бути викладена в пись­мовій формі, підписана суддею (суддями) і приєднана до справи.

Рішення і ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який бере участь в господарському процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття.

Рішення господарського суду набирають законної сили не­гайно після їх прийняття і піддягають обов'язковому виконанню підприємствами, організаціями та посадовими особами.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ надсилається одночасно з рішенням. Органами виконання рішення господарського суду є:

• установи банку (виконують накази про стягнення грошо­вих сум);

• судові виконавці (виконують інші накази).

Виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до вико­нання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення.

У випадку непогодженості однієї із сторін із прийнятим рішенням вона відповідно до ст. 91 Господарського процесуаль­ного кодексу України подає апеляційну скаргу до апеляційного господарського суду. Форма та зміст скарги передбачений ст. 94 Господарського процесуального кодексу України. Скарга по­дається до господарського суду, який розглядав справу. Госпо­дарський суд протягом п'яти днів формує справу і разом зі скар­гою відправляє до апеляційного суду де справа розглядається про­тягом двох місяців і за його результатами приймається постанова. У випадку непогодженості позивача чи відповідача із рішенням суду, протягом місяця з дня набрання постановою законної сили вони мають право направити касаційну скаргу до Вищого госпо­дарського суду, який протягом двох місяців розглядає справу і приймає постанову. Якщо одна із сторін не погоджується із прий­нятим рішенням, то протягом місяця з дня набрання законної сили цим рішення вона має право направити касаційну скаргу до Вер­ховного Суду України, де справа розглядається протягом двох

Розліл 9. Захист прав та законних інтересів суб'єктів ... [ 139

місяців і за його результатами приймається постанова, яка оскар­женню не підлягає.

За загальним правилом вирішення господарських спорів за­вершується стадією виконавчого провадження. Проте в госпо­дарському процесі є ще одна стадія — перевірка рішень, ухвал та постанов у порядку нагляду. Ця стадія виникає лише тоді, коли за заявою сторони чи за протестом прокурора або його заступника господарський суд перевіряє законність і обгрунтованість рішен­ня, ухвали, постанови господарського суду, третейського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішує госпо­дарський спір. Крім того, господарський суд має право зі своєї ініціативи перевірити в порядку нагляду законність і обгрунто­ваність прийняття рішення.