Материал: Kriminalne_pravo_praktikum

Кримінальне право України. Практикум

вчинену за попередньою змовою групою осiб, до обмеження волi на строк 1 рік 6 мiсяцiв кожного.

Подаючи апеляцію на вирок суду у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засуджених, прокурор послався на те, що суд врахував лише обставини, що пом’якшують покарання (визнання вини, сiмейне становище, вчинення злочину вперше), але не взяв до уваги те, що злочин було вчинено за попередньою змовою групою осіб i що Плоткiни викрали значну кiлькiсть зерна.

Наскiльки обґрунтованi доводи прокурора?

5.За погрозу вбивством працiвниковi правоохоронного органу Травкiна засуджено за ч. 1 ст. 345 КК до позбавлення волi на строк 3 роки. Обґрунтовуючи необхiднiсть призначення Травкiну покарання, пов’язаного з позбавленням волi, суд вказав, що ранiше вiн уже притягувався до кримiнальної вiдповiдальностi, злочин вчинив у станi сп’янiння, його дiї були спрямованi проти працiвникiв мiлiцiї. Крiм того, суд врахував, що Травкiн не визнав своєї вини i не розкаявся у вчиненому.

У апеляції адвокат засудженого просив змiнити вирок i призначити Травкiну покарання у видi виправних робiт. При цьому вiн послався на те, що за мiсцем роботи той характеризується позитивно, в колективi користується повагою, судимiсть за злочин, який Травкiн вчинив ще неповнолiтнiм, уже погашена, а невизнання вини i те, що вiн не розкаявся у вчиненому, не можуть визнаватись обставинами, якi обтяжують покарання. Крiм того, на думку адвоката, суду слiд було б врахувати, що працiвники мiлiцiї частково самi виннi в тому, що сталося, оскiльки не зважили на прохання Травкiна не затримувати його товариша, якого вiн сам доведе додому.

Дайте оцiнку аргументам, викладеним у вироку, i доводам апеляції.

6.Борецький здійснив закінчений замах на крадіжку в особливо великих розмірах, вчинену з проникненням у житло за попередньою змовою групою осіб. За ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 185 КК його засуджено до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке

євласністю Борецького. Призначаючи таке покарання, суд зазначив у вироку, що він враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його стадію, щире каяття Борецького,а також його особу – Борецький вчинив злочин вперше, позитивно характеризується за місцем проживання.

Глава 18. Призначення покарання

На вирок суду прокурор подав апеляцію з проханням скасувати вирок у зв’яку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. На думку прокурора, суд не врахував те, що Борецький вчинив особливо тяжкий злочин, повністю здійснив злочинний намір щодо заволодіння майном, заподіяв майнову шкоду потерпілому у великих розмірах. Крім того, він вчинив злочин у складі групи за попередньою змовою, з проникненням у житло, був одним з двох його співвиконавців. За таких обставин йому не повинна була призначатись мінімальна міра покарання, передбачена санкцією ч. 5 ст. 185 КК.

Дайте оцінку рішенню суду та доводам, викладеним у апеляції.

7.Віщун замовив Глушку умисне вбивство своєї дружини за 50 тисяч гривень. Глушко здійснив посягання на життя потерпілої, але злочин до кінця не довів – дружині було спричинено тяжке тілесне ушкодження. За ч. 3 ст. 15, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК Глушка засуджено до позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. За ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п.п. 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК Віщуна засуджено до позбавлення волі на строк 10 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На вирок суду в частині призначення покарання Віщуну прокурор подав апеляцію. В ній він зазначив, що суд не врахував ряд обставин вчинення злочину, зокрема: злочин є особливо тяжким, він вчинений

зкорисливих мотивів, Віщун був його ініціатором (замовником). Як замовник Віщун виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочином завдані тяжкі наслідки, в діях Віщуна мають місце дві обтяжуючі обставини, передбачені ч. 2 ст. 115 КК. За таких обставин, на думку прокурора, Віщуну не могла бути призначена мінімальна міра покарання, передбачена ч. 2 ст. 115 КК.

Наскільки обґрунтовані доводи прокурора?

8.Потокiна було визнано винним у привласненні чужого майна, вчиненому організованою групою в особливо великих розмiрах, i засуджено за ч. 5 ст. 191 КК до позбавлення волі на строк 5 рокiв. Призначаючи бiльш м’яке покарання, нiж передбачено законом, суд послався на те, що Потокiн визнав вину, щиро розкаявся, ранiше не судимий, позитивно характеризується, вживав заходiв щодо вiдшкодування збиткiв, має на утриманнi малолiтню дитину.

На вирок суду прокурор подав апеляцію, в якій вказав: Потокiн вчинив особливо тяжкий злочин у складi органiзованої групи, при-

Кримінальне право України. Практикум

власнення здiйснювалось систематично протягом 2 рокiв, заподiяло тяжкi наслiдки у виглядi особливо великої майнової шкоди (214 620 грн.). Оскiльки цi обставини не були належним чином врахованi судом, прокурор просив апеляцiйний суд скасувати вирок у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Чи пiдлягає задоволенню апеляція прокурора?

9.Протягом двох днiв, перебуваючи в станi сп’янiння, Петренко вчинив злочини, передбачені ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК, щодо своєї дружини та її родичiв (всього по справi п’ять потерпiлих, серед них одна малолiтня дитина). Призначаючи покарання за цi злочини, суд врахував такi обставини, як сумлiнне ставлення Петренка до працi, наявнiсть на утриманнi тяжко хворої дитини, а також поведiнку його дружини, яка, на думку суду, сприяла виникненню ненормальних вiдносин у сiм’ї. Розцiнивши вказанi обставини як винятковi та врахувавши особу Петренка, суд призначив йому бiльш м’яке покарання, нiж передбачено законом: за ч. 3 ст. 296 КК – 1 рiк 6 мiсяцiв виправних робiт з відрахуванням із заробітку засудженого 20% ; за ч. 4 ст. 296 КК – 2 роки виправних робiт з відрахуванням із заробітку засудженого 20%. Остаточне покарання за сукупнiстю злочинiв: 2 роки виправних робiт з відрахуванням із заробітку засудженого 20%.

Варіант. З урахуванням наведених у вироку обставин Петренко був засуджений за ч. 3 ст. 296 КК до 1 року 6 місяців позбавлення волі, за ч. 4 ст. 296 КК – до 2 років 6 місяців позбавлення волі, а за сукупністю злочинів – до 3 років позбавлення волі.

Дайте оцiнку рiшенню суду.

10.Лiсовська визнана винною у викраденнi та збутi наркотичних засобiв у великих розмірах. За ч. 2 ст. 308 КК її засуджено до 5 рокiв позбавлення волi, за ч. 2 ст. 307 КК – до 6 рокiв позбавлення волi з конфiскацiєю всього майна, яке є її власністю.

Варіант. За ч. 2 ст. 308 КК Лісовську засуджено до 8 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК – до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

В яких межах може бути визначене остаточне покарання Лiсовськiй?

11.Працiвник мiлiцiї Швець пiд час сварки з дружиною заподiяв їй умисне тяжке тiлесне ушкодження, а сусiдцi Огневiй, яка намага-

Глава 18. Призначення покарання

лась сховати дружину в своїй квартирi, – умисне легке тiлесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. За ч. 1 ст. 121 КК його засуджено до 5 рокiв 6 мiсяцiв позбавлення волi, за ч. 2 ст. 125 КК – до 2 років обмеження волі.

Остаточне покарання: позбавлення волi на строк 7 років з позбавленням Швеця спецiального звання – капiтан мiлiцiї.

Дайте оцiнку рiшенню суду.

12.За ч. 3 ст. 296 КК Прескач засуджений до 3 рокiв позбавлення волi, за ч. 3 ст. 342 КК – до 3 років позбавлення волi. Остаточне покарання за сукупнiстю злочинiв: 3 роки позбавлення волi.

Варiант. За кожний iз вчинених злочинiв i за їх сукупнiстю Прескач був засуджений до 5 рокiв позбавлення волi.

Чи правильно призначене остаточне покарання?

13.Гордiєнка визнано винним у вчиненнi трьох злочинiв i засуджено: за ч. 1 ст. 185 КК – до штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 2 ст. 186 КК – до 5 рокiв позбавлення волi; за ч. 2 ст. 187 КК – до 10 рокiв позбавлення волi з конфiскацiєю всього майна, яке є його власністю.

Який порядок призначення остаточного покарання за сукупнiстю трьох i бiльше злочинiв? В яких межах може бути призначене остаточне покарання Гордiєнку?

14.Власенка було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до виправних робiт на строк 2 роки з відрахуванням 20% із заробітку в доход держави. Пiд час вiдбування покарання (через рік) стало вiдомо, що пiсля вчинення крадiжки, але до винесення вироку за неї Власенко брав участь

уграбежi, вчиненому за попередньою змовою групою осiб. За ч. 2 ст. 186 КК його засуджено до 5 рокiв позбавлення волi. Остаточне покарання, яке реально має відбувати Власенко за сукупнiстю вчинених ним злочинiв, визначено у виглядi 5 рокiв 6 місяців позбавлення волi.

Чи правильно суд призначив Власенку остаточне покарання?

15.За ч. 2 ст. 185 КК Найденка було засуджено за крадiжку, вчинену за попередньою змовою групою осiб, до 4 рокiв позбавлення волi. Пiд час вiдбування покарання встановлено, що пiсля першої крадiжки, але до винесення вироку за неї вiн вчинив крадiжку, якою потерпiлому було завдано значної шкоди. За ч. 3 ст. 185 КК Найденка

Кримінальне право України. Практикум

засуджено до 5 років позбавлення волі. На момент винесення другого вироку Найденко вiдбув половину строку, призначеного за першим вироком.

Якими правилами слiд керуватись при призначеннi покарання Найденку у другому вироку? Сформулюйте фрагмент резолютивної частини другого вироку, обравши при визначенні остаточного покарання найбільш суворий з можливих його варіантів.

16.За ч. 1 ст. 122 КК Мацепурка було засуджено до 3 рокiв обмеження волi. Через 1 рiк пiсля вiдбуття покарання встановлено, що до винесення вироку вiн вчинив крадiжку з проникненням у примiщення і шахрайство.

Розглянувши справу, суд засудив Мацепурка за ч. 3 ст. 185 КК до 5 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 190 КК – до штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і з урахуванням попереднього вироку остаточно визначив Мацепурку до вiдбування покарання у видi позбавлення волi на строк 6 років.

Чи правильно призначено покарання Мацепурку?

17.Через 2 місяці після того, як засуджений за ч. 4 ст. 296 КК Решетняк вiдбув покарання (4 роки позбавлення волi), стало вiдомо, що за 2 мiсяцi до вчинення цього злочину вiн брав участь у розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осiб. За ч. 2 ст. 187 КК його було засуджено до 8 рокiв позбавлення волi з конфіскацією всього майна, яке є власністю Решетняка. За сукупністю вчинених злочинів йому остаточно визначено до відбуття покарання у виді позбавлення волi на строк 10 років з конфiскацiєю всього майна, яке є власністю Решетняка.

Чи правильно суд призначив остаточне покарання?

18.Мироненка було засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до 10 рокiв позбавлення волi з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Вiдбуваючи покарання, вiн через 3 роки заподiяв iншому засудженому Славському умисне тяжке тiлесне ушкодження способом, що мав характер особливого мучення. За ч. 2 ст. 121 КК його засуджено до 10 рокiв позбавлення волi. До цього покарання суд повністю приєднав невiдбуту частину покарання за попереднiм вироком i визначив остаточне покарання – 17 рокiв позбавлення волi.

Глава 18. Призначення покарання

Варiант. Попереднім вироком Мироненко був засуджений до 10 рокiв позбавлення волi з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 3 ст. 187 КК.

Чи правильно суд призначив Мироненку остаточне покарання?

19.Лiсняк засуджений за ч. 1 ст. 185 КК до виправних робiт на строк 2 роки з відрахуванням 20% із заробітку в доход держави. Відбуваючи це покарання, Лiсняк через півроку вчинив грабiж, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпiлого, та вимагання. За ч. 2 ст. 186 КК його було засуджено до 4 рокiв позбавлення волi, за ч. 2 ст. 189 КК – до 5 років позбавлення волі, а за сукупністю вироків – до 9 рокiв 6 мiсяців позбавлення волi.

Чи міг суд визначити такий строк позбавлення волi як остаточне покарання за сукупністю вироків?

20.Неодноразово судимого до позбавлення волi Лiсовського за ч. 4 ст. 296 КК було засуджено до 7 рокiв позбавлення волі. Пiсля проголошення вироку вiн, невдоволений обраною мiрою покарання, висловив погрозу вбивством суддi та прокурору. За вчинення цих злочинiв Лiсовського було засуджено: за ч. 1 ст. 377 КК – до 3 рокiв позбавлення волi; за ч. 1 ст. 345 КК – до 3 років позбавлення волі.

Як слiд призначати Лiсовському остаточне покарання? Яке максимальне покарання може бути йому призначене?

21.Гавриша засуджено за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах до довiчного позбавлення волi. Це покарання в порядку помилування замiнено йому на 25 рокiв позбавлення волi. Вiдбуваючи покарання, Гавриш через 2 роки на ґрунтi особистих неприязних стосункiв заподiяв iншому засудженому Павлову умисне тяжке тiлесне ушкодження. За цей злочин його засуджено до 6 рокiв позбавлення волi.

Варіант. Гавриш заподiяв Павлову умисне тяжке тiлесне ушкодження під час відбування покарання у виді довічного позбавлення волі.

Яким чином можна визначити остаточне покарання Гавришу?

22.Петрова було засуджено за ч. 2 ст. 296 КК до 5 рокiв обмеження волi. Пiд час вiдбування покарання вiн вчинив напад на наглядача, заподiявши йому тяжке тiлесне ушкодження. В процесi розслiдування було встановлено, що пiсля вчинення хулiганства, але

Кримінальне право України. Практикум

до винесення вироку за нього Петров зґвалтував Ящук, а також пiд загрозою застосування ножа вiдiбрав у неї перстень i сережки.

У процесi судового розгляду звинувачення Петрова в усiх цих злочинах було пiдтверджено. Його засуджено: за ч. 1 ст. 152 КК – до позбавлення волі на строк 4 роки; за ч. 1 ст. 187 КК – до позбавлення волі на строк 5 років; за ст. 392 КК – до позбавлення волі на строк 6 років; за ч. 3 ст. 345 КК – до позбавлення волі на строк 7 років. Строк, вiдбутий Петровим за першим вироком, становив 2 роки.

Який порядок призначення покарання за сукупнiстю злочинiв i за сукупністю вироків однiй i тiй же особi?

Сформулюйте фрагмент резолютивної частини другого вироку, обравши при визначенні остаточного покарання найбiльш суворий з можливих його варiантiв.

Глава 19. Звільнення від покарання та його відбування

ГЛАВА 19

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ

ОСНОВНІ ПИТАННЯ:

1.Звільнення від покарання та його відбування як окремий інститут кримінального права: юридична природа, основний кримінально-правовий зміст, відмінність від звільнення від кримінальної відповідальності.

2.Проблеми систематизації окремих різновидів звільнення від покарання та його відбування в КК України і в теорії кримінального права.

3.Звільнення від покарання: специфічний кримінально-правовий зміст, основні різновиди, передбачені КК України.

4.Звільнення від подальшого відбування покарання: специфічний кримінально-правовий зміст, основні різновиди, передбачені КК України.

5.Заміна покарання більш м’яким: специфічний кримінальноправовий зміст, основні різновиди, передбачені КК України.

6.Пом’якшення призначеного покарання: специфічний кримі- нально-правовий зміст, основні різновиди, пердбачені КК України.

7.Особливості звільнення від покарання та його відбування на підставі закону України про амністію та акта про помилування.

ЗАДАЧІ:

1. Шлапак був засуджений за ст. 861 КК 1960 р. за розкрадання колективного майна в особливо великих розмірах шляхом шахрайства до позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. До початку відбування ним покарання набрав чинності КК 2001 р. Згідно з п. 3 примітки до ст. 185 КК 2001 р. тепер злочин Шлапака визнається вчиненим у великих розмірах.

Варіант. Згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК 2001 р. злочин Шлапака також визнається вчиненим у особливо великих розмірах.

Кримінальне право України. Практикум

Ознайомтесь зі ст. 861 КК 1960 р., ст. 190 та п. 10 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» КК 2001 р.

Чи повинна бути знижена призначена Шлапаку міра покаран-

ня?

2. 15-річний Рудик в 2000 році вчинив злісне хуліганство (хуліганські дії, що відзначались за своїм змістом особливою зухвалістю), та вбивство з необережності. За ч. 2 ст. 206 КК 1960 р. він був засуджений до позбавлення волі на строк 3 роки, за ст. 98 КК 1960 р. – до позбавлення волі на строк 2 роки і за сукупністю злочинів – до позбавлення волі на строк 5 років. Через 8 місяців після початку відбування покарання Рудиком набрав чинності КК 2001 р.

Варіант. За сукупністю злочинів Рудик був засуджений до позбавлення волі на строк 4 роки.

Ознайомтесь зі ст.ст. 98 та 206 КК 1960 р., ч. 1 ст. 296 та п/п. ґ) п. 1 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» КК 2001 р.

Яке рішення щодо Рудика має прийняти суд у зв’язку з набранням чинності КК 2001 р.?

3.В 1999 році Рябошапка, перебуваючи в залі судового засідання, висловив погрозу вбивством судді та образив прокурора. За ст. 1762 КК 1960 р. його було засуджено до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, за ст. 1891 КК 1960 р. – до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців і за сукупністю злочинів – до позбавлення волі на строк 3 роки. Через 1 рік 2 місяці після початку відбування покарання Рябошапкою набрав чинності КК 2001 р.

Варіант. За ст. 1762 КК 1960 р. і за сукупністю злочинів Рябошапка був засуджений до позбавлення волі на строк 3 роки.

Яке рішення щодо Рябошапки має прийняти суд у зв’язку з набранням чинності КК 2001 р.?

4.Гунько, припиняючи спробу Камова і Міщенка незаконно заволодіти його автомобілем, пострілами з мисливської рушниці заподіяв обом тяжкі тілесні ушкодження. Була порушена кримінальна справа за ст. 124 КК. На досудовому слідстві і під час судового розгляду Гунько давав правдиві показання стосовно фактичної сторони скоєного ним, але вини своєї не визнавав і у вчиненому не розкаювався. Заперечував він і проти звільнення від кримінальної відповідальності

збудь-яких підстав, вважаючи, що діяв в межах необхідної оборони.

Глава 19. Звільнення від покарання та його відбування

Матеріалами справи встановлено, що Гунько позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, більше 15 років утримує хвору дружину, допомагає старим батькам.

Чи може Гунько у випадку його засудження за ст. 124 КК бути звільнений від покарання на підставі ч. 4 ст. 74 КК?

5.Через 4 роки 6 місяців після вчинення Беровою привласнення чужого майна проти неї була порушена кримінальна справа за ч. 4 ст. 191 КК. Ще через 3 місяці справа була передана до суду. В ході судового слідства не знайшли підтвердження два епізоди вчиненого Беровою привласнення, у зв’язку з чим її дії кваліфіковані судом за

ч.1 ст. 191 КК. Обвинувальний вирок суд постановив через 3 місяці 12 днів після початку розгляду справи.

Яке рішення щодо покарання Берової мав прийняти суд, постановляючи обвинувальний вирок?

6.Пилипенка засуджено місцевим судом за необережне тяжке тiлесне ушкодження до обмеження волi на строк 2 роки із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Ухвалою апеляційного суду вирок змiнено. Із застосуванням ст. 69 КК Пилипенку призначене покарання у видi штрафу.

Чи вiдповiдає вимогам закону таке рiшення апеляційного суду?

7.Місцевим судом Худiєва засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК за пособництво в шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмiрах. Йому призначено покарання у виді позбавлення волi на строк 5 рокiв з конфiскацiєю всього майна, яке є його власністю. Розглянувши справу за апеляцією засудженого, апеляційний суд встановив, що Худiєв вперше вчинив злочин, виконував у ньому як співучасник не основну роль, є iнвалiдом II групи, у вчиненому щиро розкаявся. Такі обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. На пiдставi цього апеляційний суд вирок місцевого суду змiнив, застосувавши щодо Худієва на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Дайте оцiнку рiшенню апеляційного суду.

8.Вербило i Носов приїхали в сусiднє село, купили вина та горiлки i цiлий день пиячили. Повертаючись додому i наздогнавши Носова, Вербило вдарив його по головi малокалiберною гвинтiвкою