. Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за кредитами овердрафт та кредитними лініями, за якими невідомі кількість траншів і строк їх погашен-ня, як суму перевищення балансової вартості кредиту (без урахування раніше сформованого резерву) над сумою боргу за кредитом на дату розрахунку резер-ву, зваженого на показник безризиковості активу, і вартості забезпечення, зва-женої на відповідний коефіцієнт ліквідності забезпечення.
. Банк, класифікуючи заборгованість за врахованим векселем, крім оцін-ки фінансового стану визначеної банком зобов’язаної за векселем особи, урахо-вує строк погашення боргу.
Банк класифікує вексель, заборгованість за яким прострочена:
- до 30 календарних днів включно - не вище ІV категорії якості;
-понад 30 календарних днів - за V категорією якості.
. Банк під час розрахунку резерву за кредитними операціями враховує прийнятне забезпечення, передбачене цією главою, якщо воно надано на строк не менший, ніж строк користування активом. Банк бере до розрахунку резерву вартість забезпечення із коефіцієнтом ліквідності забезпечення, визначеним згідно з таблицею 9 Положення [57].
. Банк формує резерви за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, коштами банків у розрахунках та коштами на вимогу (активними залишками). Банк визначає показник ризику за коштами, розміще-ними в інших банках-резидентах, залежно від оцінки стану обслуговування боргу в межах діапазонів, зазначених у таблиці 10 Положення [57].
Формування резерву за дебіторською заборгованістю [57]:
. Банк формує резерв за дебіторською заборгованістю, яка обліковується за балансовими рахунками таких груп: дебіторська заборгованість за операціями з банками; дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку; дебіторська заборгованість за операціями банку з фінансовими інструментами; дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку; дебетові суми до з’ясування; дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку.
Загальні вимоги до формування резервів за цінними паперами:
. Банк формує резерви за цінними паперами, які класифіковані до порт-феля на продаж і портфеля до погашення, а також за інвестиціями банку, що не оформлені цінними паперами, та які обліковуються банком як:
боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком Украї-ни, у портфелі банку на продаж та у портфелі до погашення;
акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж;
боргові цінні папери в портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;
інвестиції в асоційовані та дочірні компанії, що утримуються з метою продажу;
. Банк формує резерви за цінними паперами залежно від їх класифікації до відповідного портфеля, виду цінних паперів (боргові цінні папери, акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком) та їх оцінки (за справедливою вартістю, за собівартістю або за амортизованою собівартістю).
Банк формує резерв за наданими фінансовими зобов’язаннями, які облі-ковуються за позабалансовими рахунками таких груп:
гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам;
гарантії, що надані клієнтам;
зобов’язання з кредитування, що надані банкам;
зобов’язання з кредитування, що надані клієнтам.
.2 Основні фактори брутто-доходності активних банківських
операцій та нетто-доходності активно-пасивних банківських операцій на сучасному
етапі розвитку банківської системи України
До доходних активних банківських операцій відносяться операції платно-го розміщення залучених у витратних пасивних банківських операціях ресурсів і вільних власних ресурсів банку та їх супроводження і обслуговування на принципах обов’язковості повернення в обумовлений час з метою отримання доходів.
До активних банківських операцій відносяться [1]:
- операції з мультивалютними готівковими коштами та банківськими металами;
- операції з надання міжбанківських кредитів;
операції з надання кредитів юридичним та фізичним особам;
операції вкладення ресурсів в придбання цінних паперів на перепро-даж або утримання до погашення;
операції довгострокового інвестиційного вкладення частки власних ресурсів в статутні фонди інших суб’єктів господарювання з нефіксованим прибутком від їх діяльності;
операції придбання за власні ресурси основних та нематеріальних засобів інфраструктури функціонування банку;
позабалансові (угоди з негарантованим ймовірним рівнем доходу чи збитку) активні операції по наданню суб’єктам господарювання кредитних зобов’язань та платіжних гарантій на умовах комісійного доходу;
позабалансові (угоди з негарантованим ймовірним рівнем доходу чи збитку) активні операції на валютному ринку та ринку цінних паперів.
Банківські ресурси для проведення активних банківських операцій є ре-зультатом пасивних банківських операцій по [1]:
- запозиченню платних кредитних коштів в НБУ та на ринку довгостро-кових та короткострокових міжбанківських кредитів;
- запозиченню платних довгострокових та короткострокових коштів у іноземних кредитних організацій;
залученню поточних, короткострокових та довгосрокових депозитів юридичних осіб;
залученню поточних, короткострокових та довгосрокових депозитів фізичних осіб;
залученню коштів на ринку цінних паперів за рахунок емісії власних боргових зобов’язань банку;
залученню довгострокових коштів інвесторів на умовах платного субординованого боргу (прирівненого до регулятивного капіталу банку);
залученню на довгостроковій основі коштів акціонерів банку на умовах нефіксованого прибутку від володіння акціями банку, як публічного або при-ватного акціонерного товариства;
капіталізації чистого прибутку від діяльності банку на постійній (роз-поділений в фонди ) або тимчасовій (нерозподілений прибуток) основах.
Додатково, в технології виконання активних та пасивних банківських операцій є операції створення відповідних обов’язкових або нормативних банквських резервів:
обов’язкові зовнішні поворотні резерви як нормативний відсоток від залучених депозитів юридичних та фізичних осіб, що щоденно відраховуються на кореспондентський рахунок банку в Національному банку України [59-60];
обов’язкові зовнішні неповоротні резерви як нормативний відсоток від залучених коштів фізичних осіб, що щомісячно перераховуються в Фонд гарантування вкладів фізичних осіб [54];
нормативні внутрішні поворотні резерви банку на відшкодування ризи-ків кредитних операцій, операцій з цінними паперами, операцій дебіторської заборгованості та операцій з отримання нарахованих відсотків, що створюють-ся за рахунок додаткового нарахування операційних витрат на виконання активних операцій з відповідним прямим зменшенням прибутку банку до оподаткування [57].
Таким чином, брутто-доходом (результатом) активних банківських опера-цій є [48]:
процентні брутто-доходи від всіх видів кредитних операцій як різниці між сумою наданого кредиту та поверненого кредиту з сплаченими відсотками за користування ним;
комісійні брутто-доходи від операцій балансового та позабалансового обслуговування кредитних операцій, кредитних зобов’язань, гарантій та супут-ніх платіжних інструментів;
комісійні брутто-доходи від обслуговування готівкового та безготівко-вого грошового обігу у національній та іноземній валютах;
брутто-доходи від реалізації цінних паперів, придбаних на перепродаж;
брутто-доходи, отримані при погашенні ЦП, придбаних до погашення;
брутто-доходи від позабалансових операцій на валютному та фондовому ринках;
брутто-витрати на створення резервів відшкодування можливих ризиків виконання активних операцій.
Для розрахунку "чистої доходності" активних банківських операцій, або нетто-доходності, за європейською методологією [4] та методологією НБУ [48] треба з брутто-доходів активних операцій вирахувати витрати на здійснення пасивних банківських операцій на платне запозичення та платне залучення бан-ківських ресурсів, тобто врахувати операційну собівартість активних банківсь-ких операцій.
На рис. П.1-П.3 Додатку П для пояснення схеми участі резервів відшко-дування ризику активних операцій в формуванні брутто-доходності активної кредитної операції наведені приклади 3-х типових "життєвих циклів" кредитної операції [23]:
) номінального "життєвого циклу" кредиту, виданого на 13 місяців у розмірі 12 млн.грн. під річну відсоткову ставку 30% з щомісячним рівномірним поверненням 1/12 "тіла кредита" з 2-го місяця строку кредитування та щомісяч-ною сплатою відсотків (рис. П.1 Додатку П).
Як показує аналіз діаграм грошових потоків, наведених на рис. П.1 До-датку П, при видачі кредиту 2 класу ризику [57] банк створює резерв ризики 5% від суми кредита (600 тис. грн) та поступово зменшує його до нуля при поточ-ному зменшенні обсягу неповернутої частини кредиту. Брутто-доходність кре-дитної операції, наведеної на рис. П.1 Додатку П, становить (+ 2,25) млн грн, при цьому створений витратний внутрішній резерв банку у кінці операції лік-відується.
) нестандартного "життєвого циклу" вищенаведеного кредиту, в якому позичальник з рівня неповернутого залишку кредиту у 4 млн.грн. переоформ-лює його пролонгацію на умовах:
пролонгації строку кредиту з 13 міс. до 20 міс.;
підвищення відсоткової ставки на період пролонгації з 30% річних до 50% річних;
повернення "тіла пролонгованого кредиту" у розмірі 4 млн грн в кінці строку пролонгації;
щомісячній сплаті нарахованих відсотків (рис. П.2 Додатку П).
Як показує аналіз діаграм грошових потоків, наведених на рис. П.2 До-датку П, при видачі кредиту 2 класу ризику [57] банк створює резерв ризики 5% від суми кредита (600 тис. грн) та поступово зменшує його при поточному зменшенні обсягу неповернутої частини кредиту.
При пролонгації кредиту з 10 міс. банк підвищує річну відсоткову ставку за користування кредитом до 50% та переводить ризик кредиту до 3 класу [57], створюючи резерв у 20% від "тіла кредита" (800 тис.грн)
Брутто-доходність успішної пролонгованої кредитної операції, наведеної на рис. П.2 Додатку П, становить (+ 3,916) млн грн, при цьому створений вит-ратний внутрішній резерв банку у кінці операції ліквідується. Слід відмітити, що для пролонгації кредитної операції на 7 міс. банк повинен мати можливість на цей строк залучити додатково 4 млн грн депозитних коштів, що додатково підвищить собівартість кредитної операції, а показник брутто-доходності у 3,916 млн. грн у пролонгованій операції (20 міс.) при брутто-доходності у 2,250 млн. грн стандартної операції (13 міс.) не може бути порівняним.
) нестандартного збиткового "життєвого циклу" вищенаведеного кре-диту, в якому позичальник з рівня неповернутого залишку кредиту у 4 млн.грн. переоформлює його пролонгацію на умовах:
пролонгації строку кредиту з 13 міс. до 20 міс.;
підвищення відсоткової ставки на період пролонгації з 30% річних до 50% річних;
повернення "тіла пролонгованого кредиту" у розмірі 4 млн грн в кінці строку пролонгації;
щомісячній сплаті нарахованих відсотків.
Але з 19 місяця кредиту позичальник банкрутує, перестає сплачувати на-раховуємі банком ще 5 місяців відсотки та не повертає "тіло кредиту" у розмірі 4 млн грн. Банк через 5 місяців припиняє нарахування відсотків та переходить до процедури судового стягнення заборгованості з позичальника - банкрута за рахунок реалізації заставного майна та додаткового арешту майна позичаль-ника (рис. П.3 Додатку П).
Як показує аналіз діаграм грошових потоків, наведених на рис. П.3 До-датку П, при видачі кредиту 2 класу ризику [57] банк створює резерв ризики 5% від суми кредита (600 тис. грн) та поступово зменшує його при поточному зменшенні обсягу неповернутої частини кредиту.
При пролонгації кредиту з 10 міс. банк підвищує річну відсоткову ставку за користування кредитом до 50% та переводить ризик кредиту до 3 класу, створюючи резерв у 20% від "тіла кредита" (800 тис.грн). З 19 місяця банк пе-реводить кредит у 4 клас ризику, створюючи резерв ризику у розмірі 50%, а з 24 місяця перводить кредит у 5 клас ризику [57], створюючи резерв ризику у розмірі 100% "тіла неповерненого кредиту" + сума нарахованих за 5 міс. та несплачених відсотків за користування кредитом (4,833 млн. грн).
Брутто-доходність збиткової пролонгованої та простроченої кредитної операції, наведеної на рис. П.3 Додатку П, становить (- 4,833) млн грн, при цьо-му створений витратний внутрішній резерв банку повністю покриває збиток від кредитної операції до моменту надходження коштів від ліквідації позичаль-ника.
Слід відмітити, що для пролонгації кредитної операції на 12 міс. банк по-винен мати можливість на цей строк залучити додатково 4 млн грн депозитних коштів, що додатково підвищить собівартість кредитної операції, а показник брутто-збиткості у -4,833 млн. грн у пролонгованій операції (24 міс.) при брут-то-доходності у 2,250 млн. грн стандартної операції (13 міс.) не може бути порівняним, оскільки операції мають додатково ще й різну ресурсну собівар-тість.
Таким чином, проведений аналіз типових 3-х "життєвих циклів" кредит-ної операції показує [23]:
. Розрахунковий витратний резерв відшкодування ризиків кредитної операції є невід’ємним елементом операційного обліку брутто-доходності ак-тивної кредитної операції при будь-якому відхиленні реальних умов "життє-вого циклу" кредитної операції від планового;
. Брутто-доходність пролонгованих та пролонговано-прострочених кре-дитних операцій не є порівняльним показником з брутто-доходністю стандарт-ної кредитної операції за рахунок різних середньозважених ставок кредиту та різних обсягів платності за додаткове залучення необхідних кредитних ресурси (собівартість кредитної операції).
Єдиним методологічно правильним показником ефективності таких опе-рацій є нетто-доходність з врахуванням собівартості додаткового ресурсного забезпечення затягування в часі планового закінчення кредитної операції.
Щодо факторів, які впливають на брутто-дохідність кредитної операції, то всі вони зосередженні в рівні відсоткової ставки за користування кредитом, при формуванні якого банк враховує внутрішні та зовнішні фактори.
До зовнішніх факторів впливу на рівень відсоткової кредитної ставки банку відносяться [24]:
- ринковий попит економіки на банківські кредити та платоспромож-ність юридичних та фізичних осіб;
- рівень споживчої та виробничої інфляції в економіці (рис. В.2 Додатку В);
рівень стабільності курсу національної валюти до іноземних валют (рис. В.1 Додатку В);
облікова ставка та ставка рефінансування банків Національним банком України (рис. В.3 Додатку В);
середній рівень конкурентної відсоткової ставки кредитів, надаваємих іншими банками банківської системи України (Додаток Г);
середній рівень відсоткової ставки оперативного залучення ресурсів на ринку міжбанківських кредитів в залежності від строку та валюти (Додаток Г).
До внутрішніх факторів впливу на рівень відсоткової кредитної ставки банку відносяться [24]:
обсяг, строк та валюта кредитування;
якість застави кредиту, наявність кредитних гарантій інших банків або суб’єктів господарювання, кредитна історія та поточна платоспроможність позичальника, розрахунковий рівень ризику неповернення кредиту;