Материал: Модернізація приводу робочих органів ґрунтової фрези КФГ-3,6

Заходи безпеки при транспортних переїздах

При перегоні декількох сівалок, незалежно від дальності перегону, призначається старший по колоні. Перед переїздом шосейних доріг зупинитися і переконатися в тім, що шлях безпечний і немає транспорту, що наближається. При русі по шосе в денний час на кінцях жниварки комбайна необхідно встановлювати попереджувальні червоні прапорці, а в нічний час червоні сигнальні лампочки.

При наближенні до охоронюваного залізничного переїзду керуватися попереджуючими знаками: "Залізничний переїзд", "Бережися потяга", показаннями світлофорів, звуковими сигналами і положенням шлагбаумів там, де вони встановлені, а також указівками чергових по переїздах. При закритому положенні чи шлагбаума червоному світлі світлофора зупинятися не менш чим у 5 м від шлагбаума. При наближенні до не охоронюваного залізничного переїзду знизити швидкість руху, не доїжджаючи 10 м до найближчої рейки залізничної колії, зупинитися і переконатися у відсутності потяга, що наближається до переїзду. Переїжджати через переїзд випливає зі швидкістю 3-4 км у годину, при цьому переключати передачу не дозволяється. Особливо бути уважним при переїздах у нічний час. Не можна проїжджати під лінією електропередач, якщо відстань від найвищої точки комбайна до електропроводу менше 2м.

При перегоні сівалок по дорогах вивантажувальний шнек треба встановлювати в транспортне положення.

Транспорт, швидкість руху якого перевищує 10 км/год, обганяти забороняється. При буксируванні сівалок застосовувати тільки твердий буксир. Довжина буксира не повинна перевищувати 4 м. Забороняється перевозити людей і вантажі на комбайні.

При зупинці сівалок ставити їх тільки на узбіччі дороги і за умови достатньої ширини дороги для проїзду. Для позначення габаритів у нічний час установлювати червоні лампочки.

Спуск і підйом робити на першій передачі, на мінімальних оборотах двигуна. Максимально припустимий ухил не повинний перевищувати 15°. Рух заднім ходом, а також розвороти і повороти робити на малій швидкості, попередньо подавши сигнал і переконавши у відсутності людей на шляху руху. При русі заднім ходом ногу тримати на педалі гальма. Переїжджати убрід дозволяється у винятковому випадку і тільки при підготовленому з'їзді, у місцях з кам'янистим і піщаним дном і в тому випадку, якщо рівень води в місці переїзду не перевищує 0,5 м. В'їзд убрід і виїзд із нього повинні бути положистими.

Рух через брід робити на першій передачі з постійною швидкістю, без гальмування, зупинок і різких змін числа оборотів двигуна.

При переїздах через мости керуватися встановленими знаками вантажопідйомності і ширини між поручч. У тумані, а також під час дощу, коли видимість недостатня (менш 20 м), увімкнути світло і періодично подавати звуковий сигнал.

При русі по слизькій дорозі дотримувати особливої обережності. Не можна різко гальмувати і змінювати напрямок руху.

Вимоги безпеки під час ремонтування сільськогосподарської техніки

Під час ремонтування плугів у майстерні особливу увагу потрібно звертати на безпечні способи при зніманні, перенесенні та встановленні на місце таких деталей, як лемех, диски, ножі. Переносити деталі дозволено лише у рукавицях. Під час заточування лемеха працівник повинен переконатися у справності верстата, утримувати лемех він повинен руками у рукавицях, очі мають бути захищені окулярами. Знімаючи важкі деталі та вузли (раму і її частини, корпуси плуга тощо) необхідно користуватися піднімальними засобами.

Під час ремонтування дискових борін та лущильників доводиться гострити диски. Цю операцію через високу небезпечність проводити вручну заборонено, тому потрібно на заточувальному верстаті встановлювати спеціальний пристрій, що дозволяє гострити сферичні диски (лущильників, борін) та плоскі дискові ножі плугів, сошники сіялок. На цьому пристрої подавання диска, який потрібно загострити, до абразивного круга здійснюють за допомогою штурвала. Наявність пружного елемента дозволяє при цьому уникнути раптового натискання диску на круг, а отже ризик травмування працівника значно менший.

У майстерні часто доводиться ремонтувати дискові сошники зернових сіялок. Кільцеве спрацювання дисків усувають встановленням кілець чи прокладок. У майстерні розбирають та збирають сошники на розробленому пристрої, адже використання випадкових підставок може спричинити травмування рук (удар чи поріз диском), якщо ключ зірветься. Потрібно, щоб відремонтована сіялка була обладнана підніжною дошкою та поруччям (ширина підніжної дошки має бути не менше 300 мм, а опорний бортик не повинен допускати зіскакування ноги). Зубчасті передачі потрібно обов'язково закривати захистом огорожами. Сіялки потрібно також укомплектовувати засобами для регулювання та очищання робочих органів (скребки щоб очищати сошники, гачки для усунення забивання висівних апаратів та насіннєпроводів, лопатки для розрівнювання насіння та добрив у ящиках). Ці предмети легко виготовити силами працівників майстерні, а матеріали є завжди під рукою.

Заходи безпеки під час ремонтування лап культиваторів такі ж, як і під час ремонтування лемехів. Робочі органи фрез та ротаційних культиваторів після ремонту мають бути закриті кожухами.

Під час ремонтування бурякозбиральних та картоплезбиральних комбайнів основні правила безпеки аналогічні тим, яких дотримуються під час ремонтування зернозбиральних комбайнів.

Щоб знімати та встановлювати вузли та габаритні деталі сільськогосподарських машин у ремонтній майстерні передбачено використовувати кран-балку вантажопідіймальності до 3 т. При цьому різальний барабан утримують стропами за кінці вала. Особливу увагу потрібно приділити зовнішньому огляду тросів, не допускати використання тросів з погано заправленими кінцями, якщо кількість розірваних дротин перевищує 10% на виток троса. Щоб уникнути аварії комбайна перед випробуванням після ремонту потрібно переконатися у наявності зазору між ножами барабана та протирізальними пластинами.

Під час збирання тербильних апаратів бурякозбиральних комбайнів небезпека полягає у встановленні пружин. Заборонено встановлювати пружини вручну, оскільки можуть бути травмовані очі та руки. Для безпечного виконання цієї операції пружини потрібно встановлювати за допомогою спеціального пристрою. Підшипники кочення у редукторах знімають у майстерні гідравлічним способом: встановлення підшипників у корпус за допомогою молотка є небезпечним, тому що можуть відколотися шматочки металу та уразити працівника чи інших людей по сусідству.

Вимоги безпеки під час роботи агрегатів на схилах

До таких робіт допускають трактористів фахом не нижче ІІ класу зі стажем роботи за спеціальністю не менше 3-х років. Перед початком роботи вони мають пройти позаплановий інструктаж.

Бригадир повинен видати трактористу технологічну карту виконання робіт чи наряд, у якому зазначений маршрут руху. Прибувши на місце виконання робіт тракторист зобов'язаний оглянути і вивчити особливості ділянки поля (заглибини, борозни, канавки, каміння). Розбивати загінки і робити перші борозни необхідно під керівництвом бригадира і агронома.

Механізовані роботи на схилах і у гористій місцевості, як правило, виконують спеціальні машино-тракторні агрегати. Якщо використовують машини загального призначення, то на схилах не більше ніж 8…90.

Забороне...

• - органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції. пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями в надзвичайних ситуаціях,
• - органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;
• - центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
• - курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони;
• - служби цивільної оборони;
• - сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО;
• - фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;
• - системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.

Головними завдання Цивільної оборони України є:

• - запобігання виникненню НС техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж, та стихійного лиха;
• - оповіщення населення про загрозу і виникнення не у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;
• - захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;
• - організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;
• - організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження;
• - створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності до сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного та воєнного часів;
• - підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.