копії паспортів головного бухгалтера та керуючого (з сторони);
довідка ДПІ (оригінал);
довідка з Пенсійного фонду (оригінал).
Документи на відкриття рахунку подають до банку особи, які мають право першого і другого підписів. При цьому вони повинні пред’явити паспорт або документ, що його замінює і довідку про присвоєння їм ідентифікаційного номера ЄДРПО.
Право першого підпису мають керівники підприємства (зразок підпису керівника вноситься до картки в обов’язковому порядку) і відповідні посадові особи, уповноважені керівником. Право другого підпису належить головному бухгалтеру підприємства, якщо така посада передбачена штатним розкладом. Якщо посада головного бухгалтера відсутня у штатному розкладі, то право другого підпису має посадова особа, яка виконує функції головного бухгалтера, або особа, на яку покладені обов’язки ведення бухгалтерського обліку і звітності. Право другого підпису може бути надане керівником також іншим відповідальним посадовим особам [79].
Після отримання повного пакету документів банк повинен відкрити поточний рахунок юридичній особі протягом 10 календарних днів. При відкритті рахунка між установою банку і клієнтом (підприємством) укладається договір на розрахунково-касове обслуговування. Днем відкриття рахунка вважається дата, указана на заяві про відкриття рахунка [4].
Безготівкові розрахунки проводяться за такими формами розрахункових документів:
платіжними дорученнями;
платіжними вимогами-дорученнями;
чеками;
акредитивами;
векселями;
платіжними вимогами;
банківськими платіжними картками.
ТОВ «Бурат-Агро» обслуговується у ПАТ «Промінвестбанк» і проводить безготівкові розрахунки в основному платіжними дорученнями та чековими книжками.
Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Платіжне доручення виписує платник для перерахування визначеної суми зі свого рахунку на рахунок одержувача. Платник подає платіжне доручення в банк, який його обслуговує [34]. Воно приймається до виконання протягом 10 днів з дати заповнення тільки в сумі, яка може бути сплачена за наявними коштами на рахунку або за рахунок кредиту (додаток Ж.1).
Чеком визнається цінний папір, який містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця банку провести платіж зазначеної в ньому суми чекоотримувачу. Учасниками чекового обігу виступають три особи: чекодавець, платник по чеку та чекоотримувач. Платником в чековому зобов’язанні може бути лише банк, де чекодавець має кошти, якими він може розпоряджатися шляхом видачі чеків. Розрахунки чеками представляють собою сукупність операцій з видачі, одержання, обігу та оплати чеків. Чек дійсний протягом 10 днів, не враховуючи дня його виписки. Розрізняють грошові та розрахункові чеки [46].
Якщо будь-який реквізит не заповнений або заповнений з порушенням вимог, то банк не має права приймати такий документ до виконання. Крім того, в розрахункових документах не допускаються різного роду виправлення (як у паперовому, так і в електронному вигляді), незалежно від того, хто вносить ці зміни - клієнт чи банк. При ньому підприємства і фізичні особи несуть повну відповідальність за правильність внесених у розрахункові документи даних.
Надані в банк документи повинні мати наступні реквізити: назву номер поточного рахунку, ідентифікаційні коди підприємства-відправника та підприємства-отримувача грошових коштів, число, місяць, рік виписки [34].
Банк реєструє всі здійснені операції по руху коштів на рахунку у виписці, до якої додаються підтверджуючі документи, як це показано на рис. 2.2.
Загальновстановленої форми виписки немає (кожен банк вибирає зручну для нього форму), але вона повинна містити: дату, номери рахунків дебітора та кредитора, коди операцій, суми.
Виписки банк повинен подавати підприємству по мірі руху коштів на рахунку. При отриманні виписки бухгалтер робить її котировку, тобто нумерує, перевіряє наявність первинних документів та відповідність суми у виписці сумам, зазначених в даних документах, проставляє кореспонденцію рахунків (додаток Ж.2).
При опрацюванні виписки бухгалтер повинен знати, що банк,
зберігаючи кошти підприємства на рахунку, вважає себе його боржником. Тобто в
банку на суму коштів, що зберігається на рахунку, виникає кредиторська
заборгованість. Тому залишок коштів та їх надходження банк записує по кредиту
(збільшення кредиторської заборгованості), а списання, видачу коштів - по
дебету. Тому у виписці за дебетом відображається списання коштів з рахунка і
відповідно за кредитом їх надходження на рахунок. На полях перевіреної виписки
проставляються коди кореспондуючих рахунків. Дані з виписок банку переносяться
в реєстри, потім в Головну книгу та у форми фінансової звітності. Таким чином,
виписка - це фактично другий примірник особового рахунку підприємства,
відкритого банком [51].
Рис. 2.2. Схема руху грошових коштів на рахунках в банку
Кошти з рахунків підприємства списуються за розпорядженням власника рахунків у черговості, яка визначається керівником підприємства, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
Доручення підприємств на перерахування коштів приймається банками до виконання тільки в межах наявних коштів на їх рахунках за винятком доручень на перерахування з основних рахунків підприємств до бюджетів та державних цільових фондів, суми податків, зборів (обов’язкових платежів) неподаткових платежів, пені, штрафів та інших, передбачених законодавством.
Регістрами бухгалтерського обліку, в яких відображаються операції на рахунках у банках при журнально-ордерній формі обліку, є журнал-ордер № 1 (додаток З) і відомість № 1.2. Журнал-ордер № 1 використовується для відображення операцій зі списання коштів з рахунків (тобто кредитових оборотів по рахунку 31), відомість № 1.2 - операцій з надходження коштів на рахунки (тобто дебетових оборотів по рахунку 31). І в журналі-ордері, і у відомості обороти відображаються по кореспондуючих рахунках.
Підставою для бухгалтерських записів у журналі-ордері № 1 і відомості № 1.2 є виписки банків по рахунках з доданими до них виправдними документами щодо кожної суми.
Записи в журналі-ордері № 1 по кореспондуючих рахунках здійснюються підсумками за однією або декількома виписками установи банку. Коли записи робляться підсумками за декількома виписками, то в графі «Дата» мають бути наведені початкова і кінцева дати виписок. Суми з виписок переносяться до регістрів загальними підсумками за однорідними операціями, тобто суми з однаковою кореспонденцією рахунків об’єднуються згідно зі зробленою розміткою про кореспондуючі рахунки.
Перенесення до журналу-ордера сум підсумками за день (або декілька днів), а не по кожній операції значно полегшує облікову роботу, оскільки різко скорочується кількість записів. Такий порядок доцільний ще й тому, що суми, записані загальними підсумками до цього регістру, в аналітичному обліку знаходять своє відображення в інших регістрах журнально-ордерної форми. Наприклад, на суму оплати рахунків постачальників одночасно здійснюються записи в журналі-ордері № 6, який ведеться по кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» по кожному постачальнику.
У відомості № 1.2 в розрізі кореспондуючих рахунків накопичуються дебетові обороти по рахунку 31 «Рахунки в банках». Водночас ці суми відображаються у відповідних журналах-ордерах за кредитовою ознакою [64].
Записи до відомості робляться також на підставі виписок банку з попереднім підсумовуванням операцій по кореспондуючих рахунках. Залишки коштів на поточному рахунку в банку наводяться у відомості тільки на початок і кінець місяця. Протягом місяця для оперативних цілей використовуються дані про залишки коштів, показані у виписках банку (додаток Ж.2).
У підсумкових графах журналу-ордера № 1 і відомості № 1.2 проставляються загальні суми щодо операцій за день, які мають відповідати підсумку виписки банку. Наприкінці місяця в регістрах підраховуються підсумки оборотів у кореспонденції з іншими рахунками і визначаються залишки на перше число наступного за звітним місяця.
Сальдо на кінець місяця у відомості № 1.2 виводиться шляхом підсумовування відображеного у відомості сальдо на початок місяця і підсумку дебетового обороту за відомістю та віднімання підсумку кредитового обороту за журналом-ордером № 1.
Отримане сальдо має бути ідентичним залишку, показаному в банківській виписці на останній день місяця. Виведене сальдо на кінець місяця переноситься потім до відомості наступного місяця, де воно показується як залишок по рахунку на початок місяця.
Загальний оборот по кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках» з журналу-ордера № 1 переноситься до колонки «Оборот по кредиту» Головної книги. Водночас усі суми, які склали цей оборот, записуються по дебету відповідних кореспондуючих рахунків у Головній книзі розділі «Оборот по дебету» в колонці «З кредиту рахунка 31 за журналом-ордером № 1». Обороти по дебету рахунка 31 (з відомості № 1.2) будуть занесені до Головної книги при рознесенні інших журналів-ордерів з кредиту відповідних рахунків.
На зворотному боці журналу-ордера № 1 передбачено спеціальну таблицю для відображення аналітичних даних до рахунка 31 «Рахунки в банках». У цій таблиці аналітичні дані до рахунка 31 фіксуються в розрізі окремих видів рахунків, відкритих підприємством в установах банків.
До розділу «Аналітичні дані по рахунку 31» переносять залишки на початок місяця по аналітичних рахунках з того ж розділу журналу-ордера № 1 за минулий місяць. Обороти по всіх рахунках записують до журналу-ордера 1 і відомості № 1.2 на підставі виписок без розподілу на субрахунки та аналітичні рахунки.
У кінці журналу-ордера і відомості зазначаються дата завершення записів у журналі-ордері та відомості і дата перенесення оборотів до Головної книги. Все це засвідчується підписами виконавців і головного бухгалтера [65].
Важливе значення в умовах журнально-ордерної форми обліку має взаємне звіряння оборотів у регістрах. Тому перш ніж перенести підсумки за кредитовими оборотами з журналу-ордера № 1 до Головної книги, потрібно по кожному кореспондуючому рахунку провести звіряння підсумків з даними інших регістрів. Так, кредитові обороти з журналу-ордеру № 1 звіряють: по рахунку 31 «Рахунки в банках» - з відповідними даними у відомості № 1.2, по рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» - з даними розроблювальної таблиці «Зведення даних щодо розрахунків з робітниками і службовцями», по рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» - з даними відповідних листів-розшифрувань по дебету цього рахунка тощо. Тільки після такого звіряння підсумкові дані журналу-ордера № 1 переносять до Головної книги. Дані відомості № 1.1 за дебетовими оборотами також звіряють з даними інших облікових регістрів. Так, дебетові обороти у відомості 1.2 по рахунку 31 «Рахунки в банках». Після звіряння підсумків журналу-ордера № 1 і перенесення їх до Головної книги про це роблять відповідну позначку. Після цього журнал-ордер підписують виконавці, а також головний бухгалтер. При цьому зазначають дату завершення записів і звіряння і дату відображення оборотів у Головній книзі (додаток И).
Крім рахунків у національній валюті, підприємства можуть мати рахунки в іноземній валюті. Облік коштів в іноземній валюті в бухгалтерському обліку здійснюється на субрахунках 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» і 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» рахунка 31 «Рахунки в банках». Відображення в бухгалтерському обліку руху коштів в іноземній валюті здійснюється в гривнях шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України, що діяв на дату проведення операції.
Усі операції, пов’язані з витрачанням і надходженням коштів в іноземній валюті, відображаються в журналі-ордері № 1 (по кредиту субрахунків 312 і 314) і відомості № 1.2 (по дебету зазначених субрахунків) на підставі виписок банку і перевірених первинних документів.
З метою одержання в одному регістрі всієї суми оборотів у розрізі кореспондуючих рахунків підсумкові показники журналу-ордера № 1 і відомості № 1.2 переносяться до журналу-ордера № 1 і відомості № 1.2 відповідно (до передбаченого для цього спеціального рядка).
Аналітичний облік коштів в іноземній валюті слід організувати в гривнях і водночас у тій валюті, в якій здійснено платежі [71].
У ТОВ «Бурат-Агро» відкрито декілька валютних рахунків, тому що підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність. Іноземна валюта використовується, як засіб платежу в розрахунках з резидентами та нерезидентами. Для відкриття валютного рахунку необхідно: копія установчих документів; картка зі зразками підписів осіб, уповноважених розпоряджатися рахунком і з відбитком печатки підприємства; копія документів про реєстрацію підприємства; довідка про реєстрацію в податковій інспекції.
Кошти в іноземній валюті облічується окремо по кожній валюті, яка перераховується в національній валюті України. Банк надає підприємству виписки у валюті та гривнях, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку. Внаслідок зміни валютних курсів виникає курсова різниця.
Курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Курсові різниці відображаються в обліку на дату розрахунку із застосуванням монетарних статей на дату балансу. Курсові різниці, які виникають при перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей операційної діяльності, відображаються у складі інших доходів або витрат операційної діяльності, за винятком курсових різниць щодо фінансових інвестицій у господарські одиниці за межами України [69].
Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових документів та грошових коштів в дорозі в ТОВ «Бурат-Агро» використовується рахунок 33 «Інші кошти». На цьому рахунку обліковуються кошти в дорозі і грошові документи (розрахункові чеки, платіжні доручення, перекази), що наприкінці місяця не зараховані на розрахунковий рахунок. Грошові документи поділяються на два види цінні папери та інші грошові документи (путівки у будинки і табори відпочинку, чеки, поштові марки,проїзні квитки і т. ін.).
Вся інформація по рахунку 33 «Інші кошти» узагальнюється у журналі-ордері № 1 та відомості 1.3. Журнал-ордер містить інформацію по дебету рахунку, а відомість 1.3 - кредитовий оборот рахунку, залишок виводиться на кінець місяця і записують в узагальнюючій відомості «Аналітичні дані по рахунках» в кінці журналу-ордеру № 1 та відомостях по рахунках, розділ VII.
2.3. Синтетичний та аналітичний облік грошових коштів та їх еквівалентів
грошовий облік звітність аудит
Порядок відображення грошових розрахунків у бухгалтерському обліку суб’єктів господарювання регламентується Інструкцією «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженого наказом МФУ № 291 від 30.11.1999 р. Згідно цієї інструкції зі змінами та доповненнями, Наказом Міністерства фінансів № 48 від 08.02.2014 р. рахунок «Каса» змінив назву на рахунок «Готівка» з відповідними до нього субрахунками [42].
Для відображення коштів у ТОВ «Бурат-Агро» в робочому плану рахунків використовуються такі рахунки і субрахунки:
− 30 «Каса»;
− 31 «Рахунки в банках»;
− 311 «Поточні рахунки в національній валюті»;
− 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;
− 3121 «Валютний рахунок у країні»;
− 3122 «Валютний рахунок за кордоном»;
− 3123 «Транзитний валютний рахунок».
− 313 «Інші рахунки в банках в національній валюті»;
− 314 «Інші рахунки в банках в іноземній валюті»;
− 33 «Інші кошти»;
− 331 «Грошові документи у національній валюті»;
− 332 «Грошові документи в іноземній валюті»;