Материал: обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб
Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб
4.4 Аускультація шумів серця
3.Інтракардіальні шуми поділяються на органічні й функціональні (неорганічні).
Органічні шуми виникають за наявності анатомічних дефектів — вади серця набуті (недостатність клапанів, стеноз клапанних отворів), природжені (незарощення боталової протоки та ін.); патології судин, які йдуть від серця (коарктація аорти, аневризми). Функціональні шуми виникають у серці, в якому клапани не пошкоджені. Причини їх виникненнярозрідження крові та прискорення кровотоку (анемія, НЦД) зниження тонусу папілярних м'язів і атріовентрикулярного кільця (НЦД, пролапс клапанів) та ін.
3.1 Органічні шуми поділяються на систоличні (СШ) і диастоличні (ДШ), клапанні й м'язові. За наявності шуму необхідно визначити:
1)відношення шуму до фаз серцевої діяльності;
2)місце найкращого вислуховування шуму і
його провідність;
3)характер шуму, його силу і тривалість.
3.1.1Клапанні СШ «вигнання» мають ромбовидну
(наростаючо-спадаючу) форму, відступають від І тону, характерні для стенозу устя аорти або легеневої артерії.
3.1.2Клапанні СШ «регургітації» мають спадаючу форму, виникають одночасно з І тоном, характерні для недостатності а-в клапанів. М'язові СШ виникають при розширенні порожнин шлуночків (міокардити, кардіоміопатії та ін.) і розтягненні атріовентрикулярних отворів. Це так звана відносна недостатність а-в клапанів.
3.1.3М'язові СШ виникають також при некрозі (інфаркт) міокарда, розриві папілярних м'язів. Клапанні органічні ДШ виникають при стенозі а-в отворів, коли під час діастоли кров надходить із передсердь до шлуночків через звужений отвір; і при недостатності клапанів аорти і легеневої артерії, коли кров під час діастоли повертається із судин у шлуночки.
86
Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб
3.1.4 Діастоличні шуми поділяються на протодіастоличні, мезодіастоличні та пресистоличні. Перші два шуми мають спадний характер, пресистоличний — наростаючий, оскільки пов'язаний з систолою передсердя. Цей шум є характерним для мітрального стенозу.
3.2 Функціональні СШ відрізняються від органічних такими властивостями: вони короткі, ніжні, непостійні; змінюються після фізичного навантаження, залежно від положення тіла, в різних фазах дихання; вислуховуються на обмеженій ділянці, не проводяться; у більшості випадків — систоличні; найчастіше вислуховуються над легеневою артерією, рідше — над верхівкою серця, частіше бувають у дітей, підлітків.
5.Пальпація пульсу
5.1Характеристики пульсу
Пульс є коливання стінок артерій, обумовлені скороченням серця, вигнанням крові в артеріальну систему і зміною в ній тиску протягом систоли і діастоли. Поширення пульсової хвилі зумовлене здатністю стінок артерій до еластичного розтягнення і спадіння.
Під час дослідження пульсу визначають такі його властивості: 1) частоту, 2) ритм, 3) наповнення, 4) напруження, 5) величину, 6) форму, 7) стан стінки судини.
Частота пульсу звичайно відповідає кількості скорочень серця і в нормі становить 60—90 за 1 хв.
87
Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб
5.2 Дослідження пульсу на променевих артеріях
Крок 1. Дослідження пульсу на променевій артерії необхідно починати одночасно на обох руках, бо в патологічних випадках може спостерігатися помітна різниця або у наповненні пульсу, його напруги, величини.
Крок 2. Кисть досліджуваного охоплюють у ділянці променевозап'ясткового суглоба так, щоби великий палець розташовувався на тильному боці передпліччя, а інші пальці
— над артерією.
Визначення пульсу на променевій артерії
88
Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб
Крок 3. Після визначення артерії, її притискають до прилеглої кістки, що полегшує визначення властивостей пульсу.
Крок 4. У разі відсутності різниці пульсу його дослідження проводять на одній руці. Якщо виявлено різний пульс, надалі його дослідження проводять на тій руці, на котрій пульсові хвилі краще виражені.
Крок 5. Пульс також можна досліджувати на сонній, скроневій, підколінній, задній великогомілковій артеріях, артерії тилу стопи та ін. Велике значення має дослідження пульсу на перелічених артеріях нижніх кінцівок, оскільки його ослаблення, а іноді і зникнення спостерігається у хворих на облітеруючий ендартеріїт, атеросклероз і цукровий діабет.
Визначення пульсу на скроневій артерії
Визначення пульсу на сонній артерії
89
Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб
Визначення пульсу на підколінній артерії
Визначення пульсу на великогомілковій артерії
Визначення пульсу артерії тилу стопи
90