Материал: обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб
Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб
6.2 Вимірювання артеріального тиску методом Короткова
Крок 7. Коли тиск у манжетці і манометрі стає трошки меншим за максимальний тиск в артерії, над артерією починають вислуховуватись тони — це є початком першої фази звукових явищ Короткова. Показання манометра в момент появи тонів означають висоту систолічного (максимального) АТ. Момент зникнення тонів відповідає діастолічному (мінімальному) тискові.
Крок 8. Вимірювання рекомендується повторити 2—3 рази, не знімаючи манжетки з руки з інтервалом не менш 5 хвилин. За величину кров'яного тиску приймають найменші показання.
Вимірювання артеріального тиску методом Короткова
96
Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб
6.3 Вимірювання артеріального тиску методом Ріва-Роччі
Пальпаторним методом Ріва-Роччі визначають тільки систоличний тиск. Цій метод є зручним для швидкого визначення рівня систоличного артеріального тиску.
1.Знаходять пульсацію на променевій артерії.
2.Накачують повітря в манжетку до моменту зникнення пульсу на променевій артерії.
3.Повітря дуже поволі випускають, доки знову не з'явиться пульс на променевій артерії. Рівень ртутного стовпчика в цей момент відповідає висоті систоличного АТ.
Визначення артеріального тиску пальпаторним методом
97
Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб
РОЗДІЛ 4.
Обстеження шлунково-кишкового тракту
98
Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб
1.Огляд живота
1.1Поділення живота на ділянки
1.2Форма живота
1.3Властивості черевної стінки
2.Пальпація живота
2.1Поверхнева (орієнтовна)
2.2.Глибока, методична, ковзна пальпація за Образцовим та Стражеско
3.Перкусія живота
3.1Перкусія при наявності газу в черевній порожнині
3.2Перкусія при наявності рідини, пухлин, запальних інфільтратів
4.Аускультація живота
5.Визачення вільної рідини в животі
5.1Перкуторний метод визначення вільної рідини
5.2Метод флюктуації ( хиткості)
99
Методи об‘єктивного обстеження хворого в клініці внутрішніх хвороб
1.Огляд живота
1.1Поділ живота на ділянки
Передню поверхню живота за допомогою горизонтальних ліній ділять на три ділянки - верхню, середню і нижню. Верхня частина живота, або надчревна (epigastrium). Знизу обмежена лінією, яка з'єднує нижні краї обох десятих ребер; середня частина або мезогастріі (mesogastrium) обмежена знизу лінією, яка з'єднує обидві передні верхні остів клубових кісток; нижня частина живота або підчрев‗я (hypogastrium), розташована безпосередньо під мезогастрієм.
Кожну частину живота ділять вертикальними лініями среднеключичною на три ділянки. Отже, в надчеревній ділянці з боків розташовані дві підреберні ділянки - права і ліва (reg. hypochondriaca dextra et sinistra), а між ними в середині знаходиться надчревна ділянка (reg. epigastrica).
У мезогастріі з обох сторін знаходяться клубові або бічні області (reg. iliaca dextra et sinistra), між ними розташована навколопупкова ділянка (reg.umbilicalis).
Подчрев‗є з обох сторін має праву і ліву пахову ділянки
(reg. inguinalis dextra et sinistra), між якими розташована надлобкова ділянка (reg. suprapubica).
1, 2 –підребрні; 3, 5 – клубові; 4 – пупкова; 6, 8 – пахові;
7 – надлобкова
Схема умовного поділу живота на ділянки (за А.Л. Мясниковим)
100