Технологічний процес - це частина виробничого процесу, що вміщує дії зі зміни стану предмета праці.
Під єдиним технологічним процесом розуміють раціональну систему організації роботи станцій примикання та під'їзних шляхів промислових підприємств, що пов'язує технологію обробки составів і вагонів на станціях примикання та під'їзних шляхах і забезпечує єдиний ритм перевезень та виробничого процесу промислових підприємств. Він передбачає використання ефективних методів праці, коопероване застосування технічних засобів транспортних цехів підприємств та залізничних станцій.
Цей процес відображується в документі, який визначає порядок роботи під'їзного шляху і станції примикання. Він має забезпечити найраціональніше використання технічних засобів транспортного цеху підприємства і станції примикання, прискорення обороту вагонів на станції та під'їзному шляху. Головне завдання роботи за єдиним технологічним процесом - використання внутрішніх ресурсів для прискорення обороту вагонів і виконання перевезень, зобов'язань, зазначених у договорі на експлуатацію під'їзного шляху.
Технологічні процеси роботи контейнерного пункту і товарної контори є складовою частиною загального технологічного процесу. В окремих випадках для великих вантажних дворів, контейнерних пунктів та сортувальних платформ складають самостійні технологічні процеси, пов'язані з технологією роботи станції, часом подачі та прибирання вагонів під вантажні операції.
На всіх підприємствах існують основні і додаткові операції в транспортно-технологічних системах і комплексах.
До основних підйомно-транспортних операцій відносять: захват вантажу; подача його на навантажувально-розвантажувальну машину; підйом вантажу; пересування; опускання вантажу; звільнення вантажу від захвату; підйом вантажозахватного пристосування без вантажу; повернення вантажопідйомного механізму в початкове положення, для наступної операції.
Всі наступні операції являються додатковими. Наприклад: управління всіма операціями; управління перевантажувальним процесом; кріплення вантажів; встановлення підйомників, захватів і управління ними; підготовка рухомого складу для навантажувальних робіт та ін.
Технологічний процес передбачає послідовність і тривалість комерційних операцій, що виконуються на контейнерному пункті та в товарній конторі. У більшості випадків його розробляють за такою схемою, у вигляді ланцюга:
ручна праця → механізація → комплексна механізація → автоматизація → комплексна механізація.
Ручна праця - не потребує техніки, інструментів, приладів. Основні і допоміжні операції виконуються вручну.
Комплексна механізація - основні й допоміжні операції виконуються за допомогою машин і механізмів, а управління механізмами і машинами виконується вручну.
Автоматизація - основні і допоміжні операції виконуються механізмами і машинами автоматично, без присутності людини. Основна задача автоматизації - підвищення продуктивності робіт за рахунок ліквідації ручної праці.
Комплексна механізація - основні і допоміжні операції та регулювання по всьому циклу підприємства виконуються комплексом механізмів і машин так, що задана якість продукції створюється без участі людини. Якщо така автоматизація охоплює весь підприємницький процес, включаючи функції, які виконує людина на підприємстві, то вона називається суцільною. Шлях до суцільної та комплексної автоматизації лежить через автоматизацію окремих операцій.
Комплексна механізація і автоматизація виробництва - головний напрям науково-технічного прогресу, вищий ступінь механізації виробництва, при якому ручна праця замінюється машинною як на основних, так і на допоміжних взаємопов'язаних операціях, на роботах по створенню певного виробу або виконанню закінченого виробничого процесу. Комплексна механізація створює умови для повної автоматизації виробництва. За капіталізму механізація і автоматизація виробництва посилюють експлуатацію робітників шляхом інтенсифікації праці, ведуть до зростання безробіття і збільшення прибутків капіталістів.
До основних завдань механізації та автоматизації виробництва відносять: перехід до масового застосування високоефективних систем машин і технологічних процесів, що забезпечують комплексну механізацію та автоматизацію виробничого процесу, технічне переозброєння основних його галузей; підняти технічне переозброєння праці, неухильно скорочувати в усіх галузях чисельність працівників, зайнятих ручною працею; забезпечити зростання випуску закінчених систем машин для комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних, складських і ремонтних робіт; поліпшити використання рухомого складу, добитися ритмічності навантаження і вивантаження вантажів.
На даний час реалізуються заходи, спрямовані на розвиток магістрального і промислового залізничного транспорту: запровадження новітніх універсальних та спеціалізованих транспортних засобів; збільшення вантажопідйомності і потужності рухомого складу. Крім того, поліпшується взаємодія різних видів транспорту, удосконалюється технологія організації перевезень, прискорюється впровадження високоефективних машин і високо досконалих систем автоматичного керування.
Ефективним методом забезпечення безпеки на тяжких видах робіт є механізація і автоматизація виробничих процесів від надходження сировини до виходу кінцевої продукції, що дає можливість значно знизити рівень виробничого травматизму і виробничих захворювань.
Автоматизація виробничих процесів являє собою вищу форму механізації. Залежно від ступеня участі людини в технологічному процесі вона може мати комплексний або частковий характер. Комплексна автоматизація передбачає повну ізоляцію людини від будь-яких операцій виробничого циклу.
Нині типовим явищем у виробничій діяльності є праця оператора в автоматизованих системах.
У процесі автоматизації ускладнюється взаємодія людини з технічними засобами, що вимагає врахування психологічних чинників. Ідеальним було б оптимальне узгодження фізіологічних і психічних особливостей оператора з технологічним процесом. Зневага до вказаного може призводити до аварій, травматизму або профзахворювань.
В автоматичних системах безпека праці досягається за рахунок використання захисних пристроїв винесення робочих операцій у безпечну зону.
Можливість людини-оператора розширює електронна техніка, якій задається відповідна програма самостійного оптимального режиму технологічного процесу. Використання електронних машин позбавляє оператора фізичної і емоційної напруги, а роботу робить більш безпечною, без втручання людини в технологічний цикл, що виключає помилкові дії оператора.
4. Побудова, принцип дії відкритого складу, обладниним двоконсульним краном для переробки тарно-штучних вантажів
Склади на транспорті, промисловості, будівництві, сільському господарстві країни служать для створення запасів готової продукції, згладжування різниці між циклами видобутку, виробництва, переміщення і споживання продуктів промислового виробництва та сільського господарства. На склади приймають напівфабрикати, комплектуючі вироби, запасні частини та готову продукцію. Комплексну механізацію та автоматизацію всіх процесів і особливо вантажно-розвантажувальних робіт і складських операцій забезпечують високоефективні системи машин, устаткування, приладів та технологічні процеси. Склади забезпечують ритмічну роботу підприємств промисловості, сільського господарства, будівництва та транспорту.
Близько 80% продукції виробничо-технічного призначення безпосередньо доставляють на склади промислових підприємств, сільського господарства та будівництв. Проте спеціалізація і кооперація в промисловості і будівництві, збільшення номенклатури матеріалів, виробів та обладнання, зростання вантажопідйомності рухомого складу створюють об'єктивну необхідність постачання споживачів в економічно виправданих розмірах через базисні склади.
Пристрій складів і організація їх роботи повинні відповідати вимогам зберігання вантажів, санітарії та гігієни праці, техніки пожежної безпеки. Склад являє собою комплекс виробничих будівель, інженерних споруд, підйомно-транспортних машин і устаткування, засобів обчислювальної техніки і автоматики управління, регулювання та контролю за його роботою. Він може обслуговувати один з підрозділів підприємств або організацій і бути їх складовою частиною, але може бути і самостійною одиницею, якщо він обслуговує ряд підприємств.
Для вантажних залізничних станцій розроблені і проектуються типові складські будівлі і споруди, оснащені сучасними машинами та обладнанням. Якщо типовий проект не відповідає місцевим умовам і економічно недоцільний, тоді приступають до індивідуального проектування складів.
Вибір типу складів, засобів навантаження і розвантаження вантажів залежить від розміру і характеру вантажопотоку, дальності і термінів доставки, виду рухомого складу, капіталовкладень, експлуатаційних витрат, наявності шляхів сполучення, а також технологічних особливостей виробництва. Тому при створенні складів необхідний глибокий аналіз структурної схеми вантажопотоків, їх інтенсивності, способів переміщення, умов зберігання. Основні складські операції повинні бути комплексно механізовані, а при значній вантажопереробці і автоматизовані. Місце розташування складу вибирають з умов транспортних зв'язків з виробничими цехами підприємства або споживачів, зручності виконання вантажних операцій, а також з урахуванням можливості розширення складу на перспективу.
На основі аналізу вантажопотоків та операцій формують основні експлуатаційні вимоги до технічних засобів, а також будують структурну схему технології вантажно-розвантажувальних і складських робіт. У структурній схемі відображається кількість, послідовність і зміст тих операцій, які повинні виконуватися машинами, тим самим визначаються їх типи, характеристики, технологія роботи та способи управління.
Вибір схем комплексної механізації та автоматизації слід вести з урахуванням використання уніфікованого обладнання та типових рішень. Аналізуючи ці рішення, відшукують технічно доцільну й економічно ефективну схему або приступають до розробки нової. Кожному типу машин, обладнання та їх комплексів відповідає певне будівельне рішення складських будівель та інженерних споруд.
Комплекс машин і пристроїв, що беруть участь у вантажно-розвантажувальних і складських роботах, являє собою поточно-транспортну систему, яка може переміщати вантажі безперервним потоком або окремими порціями через певні інтервали.
Якість вантажно-розвантажувальних машин і пристроїв визначається сукупністю їх властивостей, що відповідають певним вимогам відповідно до призначення цієї техніки. Про якість машин судять за наступними експлуатаційно-технічних параметрів, що характеризує ефект від використання машини за призначенням: рівнем надійності, що визначає властивості безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності та збереження; ступеня технологічності, що показує ефективність конструктивно-технологічних рішень з точки зору забезпечення високої продуктивності праці при виготовленні, обслуговуванні та ремонті машини; рівню стандартизації та уніфікації як самої машини в цілому, так і її окремих вузлів, агрегатів, деталей.
Обґрунтований вибір типу складу, машин, пристроїв, обладнання та приладів автоматизації управління ними, аналіз їх якісних показників, економічні розрахунки дають можливість знайти найбільш ефективні варіанти комплексної механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних і складських робіт.
Управління складським господарством повинно бути засновано на використанні сучасних засобів електронної та обчислювальної техніки та впровадження автоматизованих систем управління.
Склади за ступенем автоматизації можна розділити на наступні групи: з частковою автоматизацією процесів і автоматичною обробкою інформації; з комплексною автоматизацією технологічних та інформаційних процесів; зі складною автоматизованою системою управління.
Застосування засобів автоматики на складах дозволяє скоротити потребу в трудових ресурсах, підвищити продуктивність обладнання, надійність його роботи і скоротити експлуатаційні витрати, зменшити терміни обробки замовлень, краще використовувати місткість складського приміщення і рухомого складу.
Розміщення складів, як правило, має передбачатися в схемі генерального плану залізничних станції, баз постачання з загальними об'єктами допоміжних виробництв і господарств, інженерними спорудами і комунікаціями відповідно до інструкції з розробки генеральних планів груп підприємств із загальними об'єктами, а також інструкціями з проектування залізничних станцій і портів.
В складах повинні бути приміщення для охорони, контрольно-пропускний пункт із площадкою для огляду автомобілів, а при необхідності габаритні ворота і контрольні ваги для вагонів і автомобілів. В знову проектованих складах під'їзди до них не повинні перетинатися транзитними залізничними шляхами. При виникненні необхідності перетину транспортних шляхів при реконструкції, розширенні діючих складів переїзд повинен бути забезпечений сигнально-блокувальними пристроями, що гарантують безпеку руху транспортних засобів і людей в смузі транзитного залізничного руху.
До складам по всій їх довжині повинен бути забезпечений під'їзд пожежних машин (під'їзд з одного боку - при ширині будівлі, споруди та зони зберігання відкритих складів до 18 м і з двох сторін - при ширині більше 18 м).
Найменша відстань проїзду для відкритих складів, включаючи контейнерні майданчики, і напівзакритих складів загального призначення слід приймати відповідно до «Проектування генеральних планів промислових підприємств для закритих складів».
Площа забудови відкритого і напівзакритого
складів визначається габаритами зони обслуговування козлового крана мостового
типу, включаючи приймально відправні і вантажно-розвантажувальні фронти.
Тип складу залежить від призначення та місця розташування, роду вантажу, добового вантажопотоку і режиму роботи. Залежно від призначення та місця розташування розрізняють склади: заготівельні, що служать для передачі вантажу на транспорт; перевалочні; державних запасів або поточного постачання; розташовані в пунктах споживання вантажу, в яких зберігаються вантажі, необхідні для виробничої діяльності цих підприємств, а також у портах і прикордонних пунктах, які забезпечують операції з експортними та імпортними вантажами.
Склади промислових підприємств поділяються на загальнозаводські та цехові. Залежно від термінів зберігання вантажів на складах останні поділяють на склади короткострокового і довгострокового зберігання, а в залежності від виконуваних функцій - на склади загального користування, призначені для прийому і видачі вантажів всіх відправників і одержувачів, і склади не загального користування, що обслуговують певних відправників та одержувачів.
За родом вантажу, що підлягає зберіганню, склади можуть бути спеціалізованими або універсальними. У спеціалізованих складах зберігають вантажі тільки одного певного найменування, а в універсальних - вантажі різних найменувань.
Залежно від роду вантажу проектують склади для тарно-штучних вантажів, контейнерів, великовагових вантажів, металу та металевих виробів, машин і обладнання, будівельних матеріалів, вугілля, руди, хімічних вантажів та мінеральних добрив, зернових та інших сільськогосподарських продуктів, лісових і наливних вантажів.
Вихідними даними для визначення основних параметрів складів (місткості, довжини, ширини, висоти, розмірів приймально-відправних майданчиків та навантажувально-розвантажувальних фронтів) є вантажопотоки і режим роботи складів.